Заспокійливі препарати

Седативні препарати - медикаментозні засоби, які надають заспокійливий вплив на центральну нервову систему, не порушуючи її функцію і сприяють зниженню емоційної напруги без снодійної дії. Ліки, що належать до цієї групи, допомагають придушити підвищену збудливість ЦНС та посилюють її гальмування, тим самим відновлюють баланс між процесами. Седативні засоби, рослинного походження в порівнянні з транквілізаторами та нейролептиками, мають більш м'який ефект, у них відсутні гіпнотичні та міорелаксуючі якості, вони відрізняються кращою переносимістю без серйозних побічних реакцій. Тривалий прийом лікарських седативних препаратів рослинного походження не викликає залежність,тому такі можуть застосовуватися такі заспокійливі заспокійливі препарати для дітей, вагітних та жінок, що годують, людей похилого віку.

Які вітаміни потрібні для нервової системи?

На роботу нервової системи впливають різні вітаміни, але особливе значення мають три вітаміни групи В:

• Вітамін B1 (тіамін). Тіамін бере участь у метаболізмі глюкози, підтримці функції нервових мембран, а також у синтезі мієліну і декількох типів нейротрансмітерів (наприклад, ацетилхоліну, серотоніну). Також вітамін В1 сприяє клітинному енергетичному метаболізму і допомагає забезпечувати енергією нервові клітини, що вважається найбільш важливою його функцією для нервової системи. Крім того, ця речовина бере участь у формуванні мієлінових оболонок. Вважається, що тіамін чинить антиоксидантну, тобто захисну дію на нервові клітини. Дефіцит тіаміну впливає як на центральну нервову систему, так і на периферичні нерви. Неврологічні симптоми дефіциту тіаміну включають сплутаність свідомості, психомоторну загальмованість, порушення пам'яті та когнітивних функцій, атаксію.
• Вітамін B6 (піридоксин). Важливий для синтезу нейротрансмітерів, таких як дофамін, серотонін і гамма-аміномасляна кислота (ГАМК). Він діє як кофактор, тобто «допоміжна молекула», що допомагає в понад 100 ферментативних реакціях, зокрема в синтезі нейротрансмітерів, таких, як гамма-аміномасляна кислота, серотонін і дофамін. Також він відіграє нейропротекторну роль, важливий для утворення мієліну. Дефіцит вітаміну B6 може серйозно порушувати роботу нервової системи. Неврологічні симптоми дефіциту зазвичай варіюються від порушення когнітивної функції, судомних нападів, депресії та навіть передчасного старіння нейронів до синдрому зап'ястного каналу і таких симптомів як парестезії.
• Вітамін B12 (кобаламін). Відіграє важливу роль як кофермент у багатьох біохімічних процесах, які підтримують або відновлюють здоров'я нервової системи. Кобаламін бере участь в утворенні мієліну і ремієлінізації, що важливо для регенерації нервів після травми. Також кобаламін бере участь у синтезі жирних кислот і нуклеїнових кислот, виробництві енергії. За нестачі цього вітаміну в організмі можуть виникати як легкі порушення в роботі нервової системи, так і небезпечні для життя розлади. Недостатність вітаміну В12 може включати такі прояви, як склероз спинного мозку, поліневрит, невропатія, мієлопатія, атрофія зорового нерва і порушення когнітивної функції.

Крім того, до списку важливих для роботи нервової системи вітамінів можна додати:

• Вітамін Е. Важливий антиоксидант, який бореться з вільними радикалами. Також він відіграє роль у контролі синтезу простагландинів у мозку, регуляції синтезу нуклеїнових кислот та експресії генів. Дефіцит вітаміну Е в людини спричиняє атаксію, яка є результатом відмирання сенсорних нейронів периферичної нервової системи. 
• Вітамін С. Ця речовина бере участь у процесах диференціювання нейронів, утворенні мієліну, синтезі катехоламінів, надає антиоксидантний захист.
• Вітамін А. Впливає на нейрогенез, підвищує виживаність нейронів і їхню синаптичну пластичність.
• Вітамін D. Цей вітамін впливає на внутрішньоклітинну передачу сигналів кальцію, важливий для нормальної стійкості до стресу. 
• Також поліпшити роботу нервової системи можуть деякі мікро- і макроелементи та інші біологічно активні речовини. Ми можемо отримувати всі необхідні вітаміни та інші речовини з їжею. Однак на практиці таким шляхом вітаміни не завжди надходять в організм у потрібних кількостях, що призводить до дефіцитних станів.

Залежно від складу та активної речовини ліки класифікують на:

• Барбітурати - похідні від барбітурової кислоти, яка пригнічує дію ЦНС (синтетичного походження).
• Броміди – медикаменти синтетичного походження. Бром, у вигляді бромідів, застосовується для терапії різних захворювань, що супроводжуються нервовим розладом та порушенням сну. Для зниження дратівливості та боротьби з безсонням використовують бромід натрію та калію.
• Засоби на рослинній основі - підходять, щоб послабити збудження центральної нервової системи. У порівнянні з синтетичними заспокійливими засобами вони безпечніші і не мають серйозних побічних ефектів. В аптеці ці заспокійливі препарати можуть відпускатися без рецепта.
• Комбіновані речовини.

За швидкістю роботи розрізняють три великі групи медикаментів:

1. Ситуативні – їх застосування доцільне, коли необхідно оперативно заспокоїти людину, наприклад, у разі сильного стресу. До цієї групи ліків належить: Персен, Ново-пасит, Корвалол.
2. Накопичувальні – відрізняються наростаючим ефектом і здатні заспокоювати поступово, у міру того, як в організмі накопичується необхідна кількість активної речовини. За допомогою цих засобів забезпечується довготривале регулювання роботи ЦНС, але у разі раптових стресових ситуацій їх прийом не дасть результату. Такими медикаментами є Валеріана, Стрессовіт, Пустирник, Афобазол, Гліцин.
3. Комбіновані – медикаменти, до складу яких входять рослинні та синтетичні компоненти.

Показання до застосування

Перелік показань для призначення седативних препаратів досить великий. До нього належить:

• неврози, неврозоподібний стан, кардіоневроз;
• незначні розлади сну;
• перепади настрою;
• підвищене почуття тривоги та хронічний стрес;
• нервово-м'язове збудження, судоми;
• клімактеричний період у жінок;
• нейроциркуляторна дистонія;
• комплексна терапія аритмії, стенокардії, гіпертонії;
• дентофобія та ін.

Крім цього, заспокійливе може призначатися при лікуванні кишкових захворювань, виразковій хворобі шлунка та інших проблемах, пов'язаних із шлунково-кишковим трактом.

Застосування седативних препаратів у разі безсоння

Безсонням називають поширене порушення сну, за якого в людини спостерігаються труднощі із засинанням, повторювані нічні пробудження, ранні прокидання та/або низька якість сну за абсолютно адекватних умов та обставин. За статистикою, з різними проявами інсомнії стикається від 10 до 45% дорослого населення.

Незважаючи на гадану нешкідливість, безсоння є досить серйозним розладом. У довгостроковій перспективі воно відчутно знижує якість життя, негативно впливає на здатність до навчання і працездатність, і навіть може призводити до особистісних змін і соціальної дезадаптації. Ба більше, інсомнія спричиняє зміну біохімічних параметрів в організмі, що призводить до розвитку низки метаболічних порушень.

Розвиток безсоння багато в чому залежить від індивідуальних особливостей людини: її віку, темпераменту, способу життя і поточного стану здоров'я. Більше за інших до інсомнії схильні люди похилого віку, жінки та особи, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Залежно від тривалості виділяють гостре (до трьох місяців) і хронічне (понад три місяці) безсоння.

Якщо безсоння - це результат хронічного стресу, то завдяки седативним засобам сон має налагодитися. Якщо ж безсоння - результат дефіциту мелатоніну, тоді лікар може приписати сильніші препарати.

Для боротьби з інсомнією використовують немедикаментозні методи лікування і фармакотерапію. До перших належить дотримання гігієни сну, психотерапія, фізіотерапія тощо. Для медикаментозної терапії безсоння застосовують снодійні засоби з групи бензодіазепінів (Діазепам, Клоназепам, Лоразепам) і 3Z-препарати (Залеплон, Зопіклон, Золпідем). Як правило, лікування проводять протягом 10-14 днів, після чого режим сну має відновитися.

Протипоказання для застосування седативних препаратів

Як і всі медикаменти, седативні засоби необхідно приймати тільки після консультації лікаря, оскільки синтетичні препарати мають низку протипоказань, що негативно впливають на здоров'я. До них можна віднести:

• індивідуальну нестерпність компонентів;
• артеріальну гіпотензію;
• нестачу лактози;
• наявність патології печінки та нирок;
• жовчнокам'яну хворобу;
• у деяких випадках, дитячий вік, вагітність та лактацію.

Форма випуску

Усі седативні препарати мають різні фармакологічні форми випуску, які зручні для дітей і дорослих. Вони представлені капсулами, таблетками, краплями та розчинами для внутрішнього прийому, настойками, травами для заварювання та приготування лікарських настоїв.

Як вибрати потрібний препарат?

Перш ніж почати прийом заспокійливих, необхідно попередньо порадитися з лікарем. Він візьме до уваги психічний стан пацієнта та загальну клінічну картину. Особливо важливим є медичне обґрунтування при доборі седативних препаратів для дитини. Через незрілість нервової системи та несформовану психіку, у малюків часто виникає дратівливість, головний біль, неконтрольовані емоції, неврози. У новонароджених та дітей до року надмірна збудливість проявляється занепокоєнням, відмовою від їжі, плачем. Найчастіше для терапії цієї вікової групи використовуються заспокійливі медикаменти на рослинній основі.

Для дорослих людей при невеликому стресі добре допомагають гомеопатичні монокомпонентні ліки, а також синтетичні засоби зі щадною дією. Якщо їх недостатньо, лікарем-практиком можуть призначатися комбіновані заспокійливі, що мають більш виражений ефект. Для підтримки психічного здоров'я на високому рівні можна використовувати седативні препарати як профілактику.

Чим небезпечні заспокійливі препарати?

Хоча седативні засоби мають передбачувані клінічні ефекти, вони також можуть викликати деякі небажані короткострокові побічні ефекти, зокрема:

• труднощі з увагою і концентрацією;
• невиразне мовлення;
• уповільнення серцевого ритму і дихання;
• низький артеріальний тиск;
• сонливість;
• запаморочення;
• зниження реакції на навколишні предмети (порушення рефлексів).

Тривале застосування седативних засобів може спричинити:

• звикання;
• розвиток залежності від седативних засобів;

Після припинення тривалого прийому можливий синдром відміни (зниження концентрації уваги, тривога, коливання настрою).

При тривалому вживанні бромідів можливе хронічне отруєння - бромізм. Основними ознаками цього отруєння є загальна загальмованість, ослаблення пам'яті, апатія, сльозотеча, кашель, запальні явища слизових ротової порожнини, бронхів. 

Багато популярних заспокійливих препаратів складаються з екстрактів кількох рослин: валеріани, материнки, глоду, хмелю, липи, м'яти і бергамота. Вони чинять одночасно седативну, анксіолітичну і спазмолітичну дії. І при цьому не викликають сонливості, залежності, порушення координації рухів. Курс лікування може зайняти до 5 тижнів.

Рослинні лікарські засоби також краще приймати натщесерце для посилення їхнього впливу на організм. 30-40 хвилин до їди - найкращий час для прийому.

При прийомі заспокійливих крапель слід враховувати:

Відповідність клінічної картини показанням до застосування. Останні часто варіюються навіть у межах однієї фармакологічної групи, тому найкраще звернутися по допомогу до лікаря - він оцінить ступінь тяжкості захворювання і підбере максимально ефективний засіб. Стандартними показаннями до застосування заспокійливих крапель є такі симптоми:

• підвищена збудливість;
• дратівливість;
• високий рівень тривожності;
• психоемоційні розлади;
• неврастенічні стани;
• безсоння;
• панічні атаки;
• патології серцево-судинної системи (у т.ч. підвищений артеріальний тиск, тахікардія);
• незрозуміле та різке зменшення маси тіла.

Безпека. Будь-який лікарський препарат має протипоказання. Цей розділ інструкції слід вивчити дуже уважно. Седативні фітопрепарати зазвичай випускаються для дорослих і дітей від певного віку, зазвичай від 12 років, адже дитяча психіка дуже вразлива. Через наявність у складі спирту багато заспокійливих препаратів під час вагітності та годування груддю не рекомендовано вживати, людям із важкими хворобами печінки, закодованим особам. Навіть якщо в списку протипоказань цих категорій немає, їхнім представникам лікування призначається з особливою обережністю.
Дозування і тривалість курсу. Більшість седативних крапель забезпечують швидкий ефект - вже після одноразового використання. Але тимчасове полегшення не означає, що людина вже здорова - для повноцінної терапії нервового розладу необхідний тривалий курс. Графік приймання ліків, який призначив лікар, можна коригувати тільки за узгодженням із ним.

Передозування

Передозування можливе при частому або тривалому застосуванні лікарського засобу, що пов'язано з кумуляцією його складових. Передозування седативними препаратами спочатку проявляється пригніченням центральної нервової системи, сонливістю. Пізніше ці симптоми можуть супроводжуватися: нудотою, легкою м'язовою слабкістю, болем у суглобах та відчуттям важкості у шлунку.

Також можуть спостерігатися такі симптоми: відчуття гіркоти у роті, неприємні відчуття у ділянці печінки; головний біль, запаморочення, в'ялість, загальна слабкість, тремтіння рук, розширення зіниць, відчуття стискання у грудях, біль у животі, зниження гостроти слуху та зору, тахікардія; зниження артеріального тиску, брадикардія; зниження концентрації уваги.

Були також повідомлення про скорочення мінеральної щільності кісткової тканини, остеопенію, остеопороз і переломи у пацієнтів, які отримували тривалу терапію фенобарбіталом. Механізм, за допомогою якого фенобарбітал впливає на метаболізм кісткової тканини, невідомий.

Де придбати седативні препарати в Україні?

Заспокійливі препарати купити можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю. У каталозі представлений широкий асортимент товарів, продаж яких здійснюється онлайн у будь-який зручний для вас час. Актуальна ціна на медикаменти вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Список використаної літератури

1. ncbi.nlm.nih.gov;
2. Державний реєстр лікарських засобів України;
3. nejm.org.

Популярні питання

Чим небезпечні седативні препарати?

Седативні препарати зі снодійною дією можуть бути протипоказані через ризик звикання та синдром відміни, який виникає при припиненні прийому ліків. Також під час вживання медикаментів знижується концентрація уваги: не рекомендується керувати автомобілем або виконувати роботу, яка потребує зосередження.

Що таке посилення седативного ефекту?

Посилення седативного ефекту – це зменшення хвилювання чи дратівливості за рахунок збільшення дози лікарських препаратів, що супроводжується більш вираженою седацією.

Як проявляється седативний ефект?

Заспокійливий ефект проявляється у зменшенні дратівливості та збудливості нервової системи.