Препарати від герпесу

Герпетична інфекція або герпес є сукупністю вірусних захворювань, які вражають епідерміс і слизові оболонки з місцями локалізації біля губ, носа, очей, геніталій і мають вигляд дрібнопухирчастих висипань. Збудником хвороби є латентний вірус простого герпесу (Herpes simplex virus). Потрапляючи в організм через слизові оболонки рота, дихальні шляхи, статеві органи, ВПГ залишається в ньому на все життя. У здорової людини реплікацію вірусів контролює імунна система, завдання якої розпізнавати чужорідні антигени. Вірус герпесу проникає у клітини-господаря та недоступний для імунних клітин, які знищують патогени. Ослаблення імунітету, застудні захворювання, дефіцит вітамінів, недостатня кількість сну, перевтома та стреси активізують інфекцію і вона проявляється на поверхні шкіри.

Джерелом зараження герпесом завжди є людина. Розрізняють два механізми зараження ВПГ: вроджений та набутий. У першому випадку вірус передається від матері до дитини внутрішньоутробно через плаценту або через годування груддю. Результатом інфікування можуть стати вроджені вади та дефекти розвитку плода. Отриманий вірус може передаватися кількома шляхами: контактно-побутовим, повітряно-крапельним, статевим.

Герпесна вірусна група включає 8 типів, кожен з яких відрізняється зовнішніми ознаками, місцем локалізації й причинами виникнення:

• 1 тип ВПГ або оральний герпес — найпоширеніше захворювання, яке передається орально і вражає ротову порожнину, губи, щоки, язик. Зараження відбувається через загальне користування предметами особистої гігієни, поцілунки з інфікованою людиною. Вірус активується при застудах або переохолодженні організму, проявляється у вигляді бульбашок із серозною рідиною та супроводжується печінням у ділянці висипань, іноді підвищенням температури тіла.
• 2 тип ВПГ або генітальний герпес – вражає статеві органи та передається при статевому акті. Розрізняють первинну форму захворювання, яка виникає при контакті з поверхнями статевих органів, рідинами або шкірою хворої людини та вторинну – з рецидивуючим перебігом та періодами загострення. При ВПГ 2 типу в інтимній зоні спостерігається висип, виразки, свербіж, печіння, почервоніння шкіри, лихоманка, збільшення лімфовузлів, біль у тілі.
• 3 тип (оперізуючий лишай) - при цьому виді захворювання запалення відбувається на місцях проходження великих нервів. Плеяди висипань «оперізують» тіло і викликають подразнення, свербіж та печіння епітелію, головний біль, підвищення температури. У дітей вірус провокує поява вітряної віспи.
• 4 тип (вірус Епштейна-Барр) – є причиною респіраторних інфекцій, мононуклеозу, ангіни. Залежно від тяжкості перебігу хвороба проявляється загальним нездужанням, сильним болем у горлі, пухирчастими висипаннями на мигдаликах, запамороченнями, високою температурою.
• 5 тип (цитомегаловірус) - у більшості випадків протікає безсимптомно, може інфікувати центральну-нервову систему та внутрішні органи. Передається через виділення організму, але найнебезпечніша форма — внутрішньоутробне зараження від матері до дитини, що веде до серйозних ускладнень.
• 6 тип — вірус впливає на слинні залози та виділяється з них. Факторами передачі є мокрота, слина чи кров. Виявити збудник можливо тільки при раптовій екзантемі у її фебрильній стадії. Наслідком зараження може стати лімфома, лімфосаркома, гемоцибластома.
• 7 тип – маловивчений тип герпесвірусної інфекції, що викликає синдром хронічної втоми. Передається через слину, кров та під час пологового процесу. Після первинного зараження вірус перебуває в організмі людини у неактивному стані тривалий час, реплікація відбувається через стан імунодефіциту. Симптомами захворювання є виражена гіпотонія, стрімка перевтома, загальна слабкість, лімфаденопатія, підвищена денна сонливість, апатія, дратівливість, депресія.
• 8 тип – діагностувати наявність захворювання можна виключно ПЛР методом. Місце розташування вірусу — передміхурова залоза та сечостатева система.

Крім локалізації ураження, розвиток герпетичної інфекції та її симптоматика залежить від низки факторів: стану імунітету пацієнта, його віку та ін. У дітей віком від півроку до трьох років на тлі зараження вірусом герпесу з'являється герпетичний стоматит, що супроводжується інтоксикацією організму та високою температурою. На слизових порожнинах рота утворюються пухирчасті висипання, які після розтину стають хворобливими ерозіями. У старших дітей спалах висипань відбувається в області носогубного трикутника і губах. Ховаючись, бульбашки покриваються невеликими виразками та затягуються скоринками.

Дорослі пацієнти при первинному зараженні ВПГ мають більш виражені симптоми, ніж при подальших рецидивах. У хворих спостерігається озноб, підвищена стомлюваність, сильний головний біль, відсутність апетиту, розлад сну. Зовнішніми проявами є почервоніння в області губ і носа, пухирчасті бляшки. Найважчий перебіг мають герпетичні нейроінфекції. У їхню симптоматику входять: висока температура, напруга потиличних м'язів, головний біль, психомоторне збудження.

На сьогодні повністю вилікуватися від вірусу герпесу неможливо. Головна мета протигерпетичного лікування – пригнічення активності та ДНК збудників захворювання. Для цього застосовуються спеціальні противірусні препарати.

Які бувають препарати від герпесу та принцип їхньої дії

Найбільш ефективними медикаментозними засобами для боротьби з герпесвірусною інфекцією визнано препарати з ациклічними нуклеозидами та цикловірами. Принцип їх дії ґрунтується на інгібуванні життєдіяльності ДНК патогенів. У процесі розмноження вірусів відбувається синтез дочірніх вірусних ДНК із нуклеозидів, які зосереджені в інфікованих клітинах. При насиченні організму псевдо нуклеозидом вірус продовжує його використовувати для побудови ДНК, але вони перестають бути функціонуючими через розрив ланцюга, що призводить до генних дефектів.

Першим лікарським синтетичним нуклеозидом є ацикловір. Прийом препаратів на основі цієї активної речовини зупиняє складання дочірніх вірусних ДНК, нові вірусні частки перестають формуватися та реплікація патогенів переривається. Імунна система виявляє і розпізнає обмежену кількість антигенів, що залишилася в організмі. Таким чином, створюється вірусостатичний ефект та стійкість імунітету до зараження.

Ацикловір входить до складу препаратів для зовнішнього та системного застосування (ентерального та парентерального лікування). Починають терапію з використання місцевих засобів у формі мазей чи крему. Крем від герпесу наносять на уражені ділянки шкіри. Він знижує вираженість клінічних проявів у місці висипань, прискорює епітелізацію та скорочує тривалість усунення вірусу з вогнища ураження.

Засоби від герпесу для парентерального введення представлені у вигляді:

• рідких розчинів або порошку для внутрішньовенних та підшкірних інфузій;
• ампул для ін'єкцій.

Препарати для ентерального введення — таблетки, капсули або сиропи приймаються внутрішньо орально, потрапляють у шлунково-кишковий тракт та з кровотоком транспортуються до ураженого місця. Які ліки використовувати у кожному конкретному випадку повинен вирішувати лікар, спираючись на результати лабораторних аналізів щодо визначення типу збудника.

Особливості застосування

Тип вірусу та загальний стан пацієнта впливають на вибір терапії ВПГ. Лікувати одиничний прояв можна за допомогою медикаментів місцевої дії, у складі яких є такі компоненти як ацикловір, пенцикловір або валацикловір. Якщо захворювання протікає тяжко та має безліч симптомів, застосовують препарати парентерального або перорального введення. Тяжкі форми ураження з генералізованими висипаннями по всьому тілу потребують госпіталізації та терапії в інфекційному стаціонарному відділенні.

Крім противірусних препаратів, лікар може призначати допоміжні засоби, які полегшують симптоми та сприяють стимуляції захисних функцій імунітету. До них відносяться:

• Імуномодулятори – вони дозволяють зміцнити імунну систему;
• Антисептики — призначені для обробки уражених ділянок та використовуються як профілактика повторного інфікування;
• Нестероїдні протизапальні препарати – призначаються для придушення запальних процесів, що супроводжують ВПГ;
• Анальгетики-антипіретики — застосовуються для зниження температури;
• Антигістамінні засоби — допомагають зняти свербіж та печіння у місці виникнення висипів.

Щоб запобігти появі герпесу і не допустити його рецидивів, необхідно періодично проводити профілактику, що зміцнює імунітет. Для цього рекомендується:

• Ввести в раціон харчові продукти, які містять необхідні для організму вітаміни, мінерали та інші корисні речовини.
• Займатися спортом.
• Уникати стресів.
• Налагодити режим сну, тривалістю щонайменше 8 годин на добу.

Вибрати та купити мазі від герпесу, а також інші протигерпесні препарати можна на сайті Аптека 9-1-1 за вигідною ціною. Замовити необхідний медикамент можна онлайн із доставкою по всіх регіонах України.

Список використаної літератури

• nejm.org;
• Державний реєстр лікарських засобів України;
• nhs.uk.

Популярні питання

Що найкраще допомагає від герпесу?

Найбільш ефективними засобами від герпесу є препарати, що містять у складі ацикловір. Вони допомагають швидко впоратися з осередком запалення та неприємними симптомами захворювання.

Чого боїться вірус герпесу?

ВПГ інактивується під ультрафіолетовими або рентгенівськими променями, а також на інфекції впливають органічні розчинники, спирт, фенол, формалін, антисептики, жовч.