Корвалол

Корвалол - комплексний лікарський засіб, дія якого заснована на властивостях активних компонентів, що входять до складу препарату. Основними діючими речовинами є:

• фенобарбітал (має снодійний, вазодилатаційний, гіпотензивний ефекти);
• етиловий ефір а-бромізовалеріанової кислоти (має спазмолітичну та седативну дії, заспокійливий ефект, знижує збудливість центральної нервової системи);
• олія м’яти, що містить ментол (спазмолітичний та вазодилатуючий ефекти).

Корвалол К не містить фенобарбіталу, але містить олію хмелю та розчин ментолу в ментиловому ефірі ізовалеріанової кислоти. Ці сполуки розширюють коронарні судини та викликають седацію.

• Корвалол краплі оральні (об’єм флакона залежить від виробника).
• Корвалол у таблетках №30.
• Корвалол К капсули №30.

Фармакодинаміка.

Корвалол – заспокійливий і спазмолітичний засіб, дія якого визначається компонентами, що входять до його складу. Етиловий ефір α-бромізовалеріанової кислоти виявляє рефлекторну заспокійливу і спазмолітичну дію, зумовлену подразненням переважно рецепторів ротової порожнини та носоглотки, зниженням рефлекторної збудливості в центральних відділах нервової системи, підсиленням явищ гальмування в нейронах кори та підкіркових структур головного мозку, а також зниженням активності центральних судинорухових центрів і прямою місцевою спазмолітичною дією на гладкі м'язи судин. Фенобарбітал пригнічує активуючі впливи центрів ретикулярної формації середнього та довгастого мозку на кору великих півкуль, тим самим зменшуючи потоки збуджуючих впливів на кору головного мозку та підкіркові структури. Зменшення активуючих впливів викликає, залежно від дози, заспокійливий, транквілізуючий або снодійний ефекти. Корвалол зменшує збуджувальні впливи на судинорухові центри, коронарні та периферичні судини, знижуючи загальний артеріальний тиск, знімаючи та попереджуючи спазми судин, особливо серцевих. Олія м'яти містить велику кількість ефірних олій, у тому числі приблизно 50 % ментолу та 4-9 % ефірів ментолу. Вони здатні подразнювати «холодові» рецептори ротової порожнини і рефлекторно розширювати переважно судини серця та мозку, знімаючи спазми гладенької мускулатури, викликати заспокійливу та легку жовчогінну дію. Масло м'яти перцевої має антисептичну та спазмолітичну дії, здатність усувати метеоризм. Подразнюючи рецептори слизової оболонки шлунка і кишечнику, підсилює перистальтику кишечнику.

Фармакокінетика.

При прийомі внутрішньо всмоктування розпочинається вже у під'язиковій ділянці, біодоступність складових висока (приблизно 60-80 %). Особливо швидко (через 5-10 хвилин) ефект розвивається при триманні в роті (сублінгвальне всмоктування) або прийомі на грудочці цукру. Дія розвивається через 15-45 хвилин і триває протягом 3-6 годин. В осіб, які раніше приймали препарати барбітурової кислоти, тривалість дії скорочується за рахунок прискореного метаболізму фенобарбіталу в печінці, де барбітурати спричиняють індукцію ферментів. У людей літнього віку та у пацієнтів із цирозом печінки метаболізм препарату «Корвалол®» знижений, тому у них період напіввиведення подовжується, що потребує необхідності зменшувати дозу та подовжувати інтервали між прийомами препарату.

• Стрес.
• Безсоння.
• Комплексне лікування гіпертонічної хвороби та вегето-судинної дистонії.
• Тахікардія, спазми коронарних судин.
• Дратівливість.
• Неврози.
• Спазм кишечника внаслідок нейровегетативного розладу.

Також показаний Корвалол від серця, оскільки здатний заспокоювати й усувати серцевий біль.

Корвалол краплі застосовують по 15–30 крап. 2–3 рази на добу. Разову дозу може бути збільшено до 40–50 крап. Прийом препарату не залежить від вживання їжі. Краплі слід капати на цукор або розводити водою. Тривалість терапії визначається лікарем. Вартість Корвалолу в краплях вказана в каталозі сайту Аптека 9-1-1.

Корвалол таблетки рекомендовано приймати під язик (сублінгвально) або ж всередину, запиваючи водою. Режим дозування становить по 1 таб. 2–3 рази на добу. Якщо необхідно (наприклад, при спазмі коронарних судин, тахікардії), дозу підвищують до 3 таб. на добу.

Корвалол у формі капсул приймають сублінгвально – по 1 шт. 1–2 рази на добу. Можливе збільшення дозування до 2 капсул, якщо в цьому є необхідність.

Під час лікування препаратом не рекомендується займатися діяльністю, що потребує підвищеної уваги, швидких психічних та рухових реакцій.

Слід уникати одночасного вживання спиртних напоїв.

Наявність у складі лікарського засобу фенобарбіталу може спричинити розвиток синдрому Стівенса-Джонсона та Лайєлла, найімовірніше у перші тижні лікування.

Пацієнтів потрібно попередити про ознаки та симптоми і уважно стежити за шкірними реакціями. Якщо спостерігаються симптоми синдрому Стівенса-Джонсона чи токсичного епідермального некролізу (наприклад прогресивні шкірні висипи, часто з пухирями, та ушкодження слизової оболонки), то лікування слід припинити.

Таблетки містять лактозу, тому, якщо у Вас встановлена непереносимість деяких цукрів, проконсультуйтеся з лікарем, перш ніж приймати цей препарат.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Корвалол краплі містить у своєму складі фенобарбітал та етанол, тому може викликати порушення координації, швидкості психомоторних реакцій, сонливість та запаморочення в період лікування. У зв'язку з цим не рекомендується займатися діяльністю, яка потребує підвищеної уваги, у тому числі керувати автотранспортом та працювати з іншими механізмами.

• Гіперчутливість до активних компонентів, що містяться в препараті. 
• Порушення роботи печінки чи нирок. 
• Гіпотензія. 
• Депресія.
• Алкоголізм. 
• Інфаркт міокарда. 
• Серцева недостатність. 
• Цукровий діабет. 
• Захворювання органів дихання с задишкою. 
• Наркотична залежність. 
• Залежність від ліків.

Κорвалол не рекомендовано приймати під час вагітності та лактації (період годування груддю дитини). Якщо в останньому випадку використання препарату необхідно, може постати питання про припинення грудного вигодовування.

Протипоказанням також є дитячий вік до 18 років.

Симптоми.

Гострі (від легких до середньої тяжкості) отруєння барбітуратами: запаморочення, втома, навіть глибокий сон, від якого пацієнта неможливо розбудити.

Можуть спостерігатися реакції гіперчутливості: ангіоневротичний набряк, кропив'янка, свербіж, висипання.

Гостре тяжке отруєння: глибока кома, що супроводжується тканинною гіпоксією, поверхневе дихання, спочатку прискорене, потім сповільнене дихання, прискорене серцебиття, серцева аритмія, низький артеріальний тиск, брадикардія, судинний колапс, послаблення або втрата рефлексів, ністагм, головний біль, нудота, слабкість, порушення серцевої діяльності, зниження температури тіла, уповільнення пульсу, зменшення діурезу.

Якщо не лікувати отруєння, можливий летальний наслідок у результаті судинної недостатності, дихального паралічу або набряку легенів. Передозування можливе при частому або довготривалому застосуванні лікарського засобу, що пов'язано з кумулюванням його складових. Довготривале та постійне застосування може спричинити залежність, абстинентний синдром, психомоторне збудження.

Тривалий прийом препаратів, що містять бром, може призвести до отруєння бромом, яке характеризується такими симптомами: стан сплутаності свідомості, атаксія, апатія, депресивний настрій, кон'юнктивіт, застуда, акне або пурпура.

Лікування.

Випадки гострого отруєння слід лікувати так, як і отруєння іншими снодійними засобами та барбітуратами залежно від тяжкості симптомів отруєння. Пацієнта потрібно перевести у відділення інтенсивної терапії. Дихання і кровообіг потребують стабільності та нормалізації. Дихальна недостатність долається шляхом проведення штучного дихання, шок купірують вливанням плазми і плазмозамінників. У разі, якщо пройшло багато часу від прийому, необхідно промити шлунок (у шлунок вводять 10 г порошку активованого вугілля і сульфату натрію). З метою швидкого виведення барбітурату з організму можна проводити форсований діурез лугами, а також гемодіаліз та/або гемоперфузію.

Лікування отруєнь бромом: виведення іонів брому з організму можна прискорити введенням значної кількості розчину столової солі з одночасним введенням салуретичних засобів. При виникненні реакцій гіперчутливості призначити десенсибілізувальні лікарські засоби.

• Нудота, відчуття дискомфорту у шлунку та кишечнику.
• Запаморочення, сонливість. 
• Уповільнення ритму серця. 
• Утруднення дихання. 
• Анемія, тромбоцитопенія. 
• Брадикардія. 
• Алергічні реакції. 

При прояві ефектів, не зазначених в інструкції, слід звернутися до лікаря.

Препарати центрального пригнічувального типу дії підсилюють дію препарату «Корвалол®», можливе взаємне посилення седативно-снодійного ефекту, що може супроводжуватись пригніченням дихання. Дія препарату посилюється на тлі застосування препаратів вальпроєвої кислоти. Алкоголь посилює дію препарату і може збільшувати його токсичність.

Фенобарбітал індукує ферменти печінки і, таким чином, може прискорювати метаболізм деяких ліків, які метаболізуються ферментами печінки (наприклад, похідних кумарину, антибіотиків, сульфаніламідів, противірусних, пероральних цукрознижувальних, гормональних, імуносупресивних, цитостатичних, антиаритмічних, антигіпертензивних лікарських засобів). Фенобарбітал знижує дію парацетамолу, непрямих антикоагулянтів, метронідазолу, трициклічних антидепресантів, саліцилатів, серцевих глікозидів (дигоксину). Фенобарбітал посилює дію аналгетиків, анестетиків, засобів для наркозу, нейролептиків, транквілізаторів. Можливий вплив на концентрацію фенітоїну в крові, а також карбамазепіну та клоназепаму.

Небажана взаємодія препарату «Корвалол®» (через вміст фенобарбіталу) з протиепілептичними препаратами (ламотриджином), тиреоїдними гормонами, доксицикліном, хлорамфеніколом, протигрибковими (група азолів), гризеофульвіном, глюкокортикоїдами, пероральними контрацептивами через можливість послаблення дії зазначених вище препаратів.

Фенобарбітал посилює дію анальгетиків та місцевих анестетиків.

Інгібітори моноамінооксидази (МАО) пролонгують ефект фенобарбіталу.

Рифампіцин може знижувати ефект фенобарбіталу. При застосуванні з препаратами золота збільшується ризик ураження нирок. При тривалому одночасному застосуванні з нестероїдними протизапальними препаратами існує ризик утворення виразки шлунка та кровотечі. Одночасне застосування препаратів, що містять фенобарбітал, із зидовудином посилює токсичність обох препаратів. Препарат підвищує токсичність метотрексату.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C, у недоступному для дітей місці. Термін придатності крапель 2,5 року.

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. Державний реєстр лікарських засобів;
3. JAMA.

Чим Корвалол кращий за аналоги?

Ліки Корвалол зареєстрований на ринку України в 1993 році. Раніше він вироблявся в СРСР. При правильному застосуванні (відповідно до інструкції) препарат безпечний та ефективний, що доведено роками. Це дешевий, доступний будь-якому споживачеві лікарський засіб.