Препарати для лікування м'язів

Біль у м’язах (міалгія) — одна з найчастіших скарг у разі звернення до лікаря. Водночас діагностика цього больового синдрому ускладнюється тим, що м’язовий біль може супроводжувати як захворювання опорно-рухового апарату, так і низку патологій інших систем організму. Тому завдання лікаря під час підбору препаратів для лікування м’язів — не просто допомогти позбутися симптому, усунути біль, а й виявити причину, основне захворювання і призначити комплексну терапію чи більш детальне обстеження.

Причини та симптоми захворювання м’язів

Незалежно від походження скелетно-м’язовий біль погіршує загальну якість життя, порушує сон, впливає на працездатність. Біль у м’язах спини, ніг або рук змушує змінювати звички, знижувати активність, пристосовуватися.

Захворювання м’язової та навколишніх тканин часто мають такі симптоми:

• гострий або тупий біль в окремому м’язі чи групі м’язів;
• відчуття надмірного напруження, печіння в м’язах навіть у стані спокою;
• м’язова слабкість;
• жорсткість м’язів, скутість і зменшення діапазону руху;
• набряк, припухлість, почервоніння в ділянці болю.

Навіть якщо біль у м’язах або суглобах виникає лише періодично, він може бути симптомом серйозних патологій. Щоб не допустити погіршення та своєчасно почати лікування можливого захворювання, слід негайно звернутися за консультацією до лікаря.

Поширені причини м’язового болю:

• порушення структури м’язової тканини через гостру чи хронічну травматизацію;
• захворювання суглобів, запалення прилеглих тканин;
• м’язовий спазм або гіпертонус через постійну статичність чи перенапруження;
• наслідок приймання деяких лікарських препаратів;
• інфекційні захворювання.

Уколи, мазі, таблетки для лікування м’язів — особливості застосування

Лікування больового синдрому залежить від інтенсивності болю, його характеру і тривалості. Так, терапевтичні підходи до гострого і хронічного болю зазвичай відрізняються. У разі гострої форми лікар, імовірно, порекомендує короткий курс ліків із сильнішою дією. Якщо на пацієнта чекає тривале (4 тижні й більше) приймання препарату від болю в м’язах, як у разі хронічного больовому синдрому, краще підібрати засіб із помірним знеболювальним потенціалом, але з меншим впливом на інші органи та системи організму (травний тракт, нирки, печінка).

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП)

Для лікування гострого м’язового болю запального походження (міозит) застосовують НПЗП системної дії: таблетки, свічки, внутрішньовенні чи внутрішньом’язові ін’єкції Диклофенаку, Мелоксикаму, Ібупрофену. НПЗП допомагають зменшити вогнище запалення та водночас мають знеболювальну дію, однак, підбираючи препарат, важливо враховувати й можливі побічні ефекти. Щоб захистити травний тракт, застосовуються ліки з мінімальною гастротоксичністю. Крім того, може бути рекомендоване паралельне приймання антисекреторного препарату, що обмежує вироблення соляної кислоти. Додатковий ефект для лікування болю в м’язах може дати місцеве застосування мазі, крему чи гелю, що містить ібупрофен, диклофенак, кетопрофен.

Міорелаксанти

Разом із безрецептурними болезаспокійливими чи протизапальними засобами лікар може призначити препарат групи м’язових релаксантів. Міорелаксанти (наприклад, Толперизон) мають здатність розслабляти скелетні м’язи, блокуючи передачу нервових імпульсів. Це дає можливість зменшити вираженість симптомів, пов’язаних із підвищеним тонусом і жорсткістю м’язів або спазмом. Міорелаксанти також можуть бути доповненням до лікування пацієнтів зі скаргами на біль у м’язах ніг або рук через інтенсивні та тривалі заняття спортом.

Глюкокортикостероїди

Терапія хронічної міалгії — завдання складніше. Дія протизапальних препаратів та інших анальгетиків також обмежена, а надто тривале їх застосування істотно підвищує ризик виникнення побічних ефектів. Якщо біль у м’язах є наслідком патологічних змін у міжхребцевих суглобах або запалення тканини сухожилля і не зменшується за допомогою препаратів першої лінії, можна розглянути лікування з використанням кортикостероїдів (Преднізолон, Метилпреднізолон, Бетаметазон). Препарати цієї групи подібні до гормонів, які організм виробляє для боротьби зі стресом, пов’язаним із хворобами та травмами. У складі комплексного лікування кортикостероїди допомагають усунути набряклість, зменшити запалення, мають знеболювальну дію на суглоби, сухожилля та м’язи. Препарат можна призначати системно (таблетки) або у формі розчинів для введення безпосередньо в уражену ділянку.

У разі травми чи розтягнення потрібно забезпечити м’язам спокій. Фармакологічні засоби в цілому допомагають зупинити загострення, але подальша робота з лікарем-ортопедом, реабілітологом і самостійні заняття також важливі. Різні техніки масажу та мануальної терапії дають можливість більш ретельно проробити тригерні точки, усунути зайве напруження та спазмованість м’язів. Заняття лікувальною фізкультурою допоможуть підтримувати рухливість суглобів і м’язовий тонус.

Список використаної літератури

1. GoodRX;
2. ВООЗ;
3. JAMA.

Поширені запитання про препарати для лікування м'язів

Через що може виникати біль у м’язах?

Найчастіша причина — травма чи надмірне навантаження на м’язи через різкий рух, розтягнення або тривале перенапруження. Інші причини: захворювання скелетно-м’язової системи запального чи дегенеративного характеру (міозит, артроз), метаболічні порушення, переохолодження, інфекційні хвороби.

Чим небезпечне ігнорування болю в м’язах?

Біль обмежує рух, впливає на працездатність, погіршує якість сну. Через вимушене зниження активності поступово наростає м’язова слабкість, що в разі подальшої відсутності терапії може призвести до атрофії уражених м’язів. За умови раннього виявлення захворювання скелетно-м’язової системи добре піддаються лікуванню. Якщо ж по медичну допомогу звернулися занадто пізно, можуть розвинутися серйозні ускладнення чи вторинні інфекції.

Коли варто звернутися до лікаря?

М’язовий біль свідчить про травму, захворювання скелетно-м’язової системи чи наявність іншої патології. Самолікування може сприяти тимчасовому зменшенню вираженості симптомів, але тільки лікар має оцінити анамнез, наявність супутніх захворювань, підібрати ліки від болю в м’язах та їхнє дозування з урахуванням можливих ризиків і побічних ефектів. У разі виникнення нових симптомів, алергічних реакцій або повторної появи больових відчуттів після закінчення терапії також слід звернутися до лікаря.

Які препарати застосовують від болю в м’язах?

Симптоматична терапія у разі гострого болю містить НПЗП та інші анальгетики. У разі хронічного м’язового болю лікування може бути доповнене кортикостероїдами у формі розчинів, які вводять безпосередньо в ділянку болю. Для усунення дискомфорту, спричиненого перенапруженням і спазмом м’язів, застосовують міорелаксанти. Найефективніший варіант терапії фахівець підбирає індивідуально для кожного пацієнта залежно від характеру болю, інших захворювань і потенційних ризиків.