Оперізуючий лишай

Оперізуючий лишай (оперізуючий герпес) - захворювання, що представляє собою реактивацію дрімаючої вірусної інфекції, яке вражає нервову систему і шкіру пацієнтів.

Загальні відомості

Хворіють особи, що раніше перенесли вітряну віспу. Хворіють переважно особи похилого та старечого віку.

При контакті з хворими на оперізувальний лишай у дітей, що не хворіли раніше, розвивається типова вітряна віспа.

Причини оперізувального лишаю

Збудник - вірус вітряної віспи (вірус герпесу 3 типу). Поза загостренням локалізація вірусу - задні корінці спинного мозку і міжхребцеві нервові вузли.

Оперізуючий лишай часто виникає в осіб, які піддаються різним впливам, що послаблює імунітет (хворі лейкозами, лімфогранулематоз, новоутвореннями, які отримують хіміотерапію, які тривалий час отримують кортикостероїди та імунодепресанти, особливо часто інфекція розвивається у хворих з синдромом набутого імунодефіциту). Хворіють особи старечого віку в зв'язку з віковим зниженням імунного захисту. В результаті активізується латентна інфекція вірусу вітряної віспи, який протягом декількох десятиліть зберігався в організмі, не викликаючи будь-яких клінічних проявів.

Симптоми

Виділяють наступні клінічні форми хвороби:

1. гангліокожні;
2. вушні та очні;
3. гангренозна (некротична);
4. оперізуючий лишай з ураженням вегетативних гангліїв;
5. менінгоенцефалітну;
6. дисеміновану (поширену).

Найбільш поширена гангліокожна форма хвороби. Характерні гострий початок, загальне нездужання, лихоманка, невелике свербіння, відчуття поколювання, різко виражені пекучі болі в місці майбутніх висипань. Висипання з'являються по ходу окремих чутливих нервів у вигляді нечітких рожевих плям (3 - 5 см), на тлі яких через 18 - 24 годин утворюються групи хворобливих бульбашок, заповнених прозорим, а потім і каламутним вмістом. Поразки локалізуються на грудній клітці, але також можуть розташовуватися по ходу будь-якого чутливого нерва і, як правило, з одного боку, мають оперізуючий характер. Висипання зникають протягом 2 - 4 тижнів: пухирці підсихають, утворюючи жовто-коричневі скоринки, які потім відпадають, залишаючи незначну пігментацію. Болі іноді стають нестерпними, посилюються при щонайменшому дотику до шкіри, при охолодженні, русі. Іноді хвороба характеризується інтоксикацією і неврологічними болями, висип відсутній. При появі шкірних висипань болі стають зазвичай менш інтенсивними. Біль може зберігатися протягом тижнів і місяців.

Очна форма оперізуючого лишаю: характерно особливо важкий перебіг, супроводжується ураженням трійчастого вузла. Висипання локалізуються по ходу гілок трійчастого нерва на слизових оболонках ока, носа, на шкірі обличчя; часто в процес залучено очне яблуко. При вушної формі в процес втягується колінчастий вузол, а висипання з'являються на вушній раковині та навколо неї, можуть бути й в зовнішньому слуховому проході. Висипанню передують симптоми загальної інтоксикації і лихоманка. Різко виражена невралгія (біль по ходу нерва) трійчастого нерва, яка може тривати протягом декількох тижнів. При очній формі спостерігаються специфічний вірусний кератит, рідше ірит, глаукома.

Гангренозна (некротична) форма оперізуючого лишаю розвивається зазвичай у ослаблених осіб. Виявляється глибокими ураженнями шкіри з її омертвінням і утворенням рубців.

Будь-яка з форм оперізуючого лишаю може супроводжуватися ураженням вегетативних вузлів нервової системи з розвитком незвичайних для оперізуючого лишаю ознак (затримка сечовипускання, запори або пронос).

Оперізуючий лишай може бути одним з перших ознак ВІЛ-інфекції. Протікає важче. Часто у таких хворих розвивається оперізуючий лишай з поширеним (дисемінований) ураженням шкіри, що нагадує за клінікою вітряну віспу. Тривалість періоду появи висипу збільшується до 1 тижня, кірки, що покривають бульбашки, підсихають не раніше 3-го тижня захворювання.

Ускладнення оперізуючого лишаю

При ураженні рухових гілок нервів можуть виникнути паралічі. З боку внутрішніх органів можуть бути ускладнення у вигляді запалення легенів, гепатиту, ураження дванадцятипалої кишки, сечового міхура та ін.

При вушній формі оперізуючого лишаю може розвинутися параліч лицьового нерва, в результаті чого обличчя перекошується на одну сторону. Очна форма захворювання здатна викликати ураження ока в різному ступені.

При приєднанні бактеріальної інфекції в області висипань може початися нагноєння.

Профілактика

Профілактикою цього захворювання можуть бути будь-які форми загартовування і підвищення опірності організму. У літньому віці, коли оперізуючий лишай найчастіше вражає людей, кращою профілактикою є активний руховий режим і максимальне перебування на свіжому повітрі.

Що можете зробити ви при оперізуючому лишаї

Оперізуючий лишай - це захворювання, яке повинен лікувати та спостерігати лікар, оскільки воно може спричинити ускладнення.

Під час хвороби митися і приймати ванну не можна!

Що може зробити лікар

Діагноз встановлюється дерматологом на підставі скарг хворого та огляду. Іноді вдаються до лабораторних методів діагностики.

У перші дні хвороби проводяться заходи, спрямовані на боротьбу з інтоксикацією, зняття болю і попередження генералізації (поширення) інфекції.

Призначаються противірусні препарати (ацикловір, фамцикловір, валацикловір), які допомагають зменшити тяжкість і тривалість гострого висипання. Для симптоматичного лікування ефективні знеболювальні препарати при оперізувальному лишаї, вітаміни, обробка шкіри в місці висипань. Антибіотики призначають лише при виникненні вторинних бактеріальних ускладнень. Під час вагітності рекомендується терапія ацикловіром, якщо ступінь захворювання тяжкий і потенційна користь для матері перевищує ризик для плода.

Лікарські препарати приймати тільки під наглядом лікаря. Оскільки багато противірусні препарати за оперізуючого лишаю мають протипоказання для свого застосування, тому призначати їх може тільки лікар.

Вартість на ліки від оперізуючого лишаю вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1, де можна купити препарати при оперізуючому лишаю за вигідними цінами в Україні.

Як профілактику застосовують рекомбінантну вакцину проти оперізувального герпесу для дорослих віком від 50 років і для дорослих віком від 19 років з імунодефіцитом.