Вальтровір

Склад:

діюча речовина: valaciclovir;

1 таблетка містить валацикловіру гідрохлориду у перерахуванні на валацикловір – 500 мг;

допоміжні речовини: повідон, кальцію стеарат, натрію крохмальгліколят (Тип А), целюлоза мікрокристалічна, суміш для покриття «Opadry II Yellow» 33G22623 (містить: гіпромелозу; лактозу, моногідрат; титану діоксид (Е 171); поліетиленгліколь 3000 (макрогол); триацетин; хіноліновий жовтий (Е 104); жовтий захід FCF (Е 110); заліза оксид жовтий (Е 172); індигокармін (Е 132)).

Форма випуску:

По 10 таблеток в блістері. 1 контурна чарункова упаковка в пачці.

Купити таблетки Вальтровір при генітальному герпесі можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю.
Актуальна ціна на медикамент вказана у каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Фармакодинаміка

 В організмі людини валацикловір швидко і повністю перетворюється в ацикловір за допомогою ферменту валацикловіргідролази. Валацикловір in vitro активний відносно вірусів простого герпесу 1 і 2 типів, вірусу Varicella zoster, цитомегаловірусу, вірусу Епштейна-Барра та вірусу герпесу людини типу 6. Внаслідок фосфорилювання ацикловір перетворюється в активний трифосфат ацикловіру, який конкурентно інгібує синтез вірусної ДНК. На першій стадії фосфорилювання потрібна активність вірусспецифічного ферменту - вірусної тимідинкінази, яка є тільки в вірусінфіцірованних клітинах. При цитомегаловірусної інфекції фосфорилювання ацикловіру частково здійснюється специфічним ферментом - фосфотрансферази UL 97, що в більшій мірі пояснює його селективність. Процес фосфорилювання (перетворення монофосфату в трифосфат) повністю завершується клітинними ферментами. Трифосфат ацикловіру інгібує вірусну ДНК-полімеразу та, будучи аналогом нуклеозиду, вбудовується у вірусну ДНК, що призводить до облигатному розриву ланцюга, припинення синтезу ДНК і, отже, до блокування реплікації вірусу.

Фармакокінетика

 Валацикловір і ацикловір мають аналогічні фармакокінетичні параметри після прийому всередину. Після прийому всередину валацикловир добре всмоктується, швидко і майже повністю перетворюється в ацикловір і L-валін. Біодоступність ацикловіру при прийомі 1000 мг валацикловіру становить 54% і не зменшується при одночасному прийомі їжі. Максимальна концентрація ацикловіру після одноразового прийому 250-1000 мг валацикловіру становить 10-25 мкмоль (2,2-5,7 мкг/мл) і настає через 1-1,5 години після прийому. Максимальна концентрація валацикловіру в плазмі настає в середньому через

30-60 хвилин після прийому і через 3 години валацикловір в плазмі крові не визначається.

Зв'язування валацикловира з білками плазми дуже низьке (15%). Період напіввиведення ацикловіру після разового та багаторазового введення валацикловіру у пацієнтів з нормальною функцією нирок становить приблизно 3 години. Валацикловір виводиться із сечею головним чином у вигляді ацикловіру (понад 80% дози) і його метаболіти 9-карбокси-метоксіметілгуаніна, в незмінному вигляді виводиться менше 1% препарату.

У пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності Т½ ацикловіру становить приблизно 14 годин.

Як приймати Вальтровір? Для лікування інфекцій, що викликаються вірусом простого герпесу, дорослим Вальтровір призначають по 500 мг 2 рази на добу. Лікування бажано починати в продромальному періоді або одразу ж після появи перших симптомів захворювання і воно повинно тривати 5 днів. При первинному епізоді, який може бути більш важким, лікування повинно бути продовжено до 10 днів.

Лікування оперізувального герпесу: 1000 мг Вальтровіру 3 рази на добу протягом 7 днів.

У випадках виникнення рецидивів лікування має тривати 3 чи 5 днів. При первинному перебігу, який може бути важчим, лікування необхідно продовжити з 5 до 10 днів. Лікування слід розпочинати якомога раніше. Рецидивів форм інфекцій, викликаних вірусом простого герпесу, ідеальним було б застосування препарату в продромальному періоді або відразу після появи перших симптомів. Валацикловір може запобігти розвитку уражень при рецидивах інфекцій, викликаних вірусом простого герпесу, за умови початку лікування відразу після появи перших симптомів захворювання.

Лікування повинно бути розпочато якомога раніше.

Для профілактики рецидивів інфекцій, що викликаються вірусом простого герпесу: хворим з нормальним імунітетом призначається 500 мг 1 раз на добу. Деяким хворим з дуже частими загостреннями (наприклад, 10 і більше епізодів за рік) дозу 500 мг призначають у 2 прийоми (250 мг 2 рази на добу). Хворим з імунодефіцитом призначається доза 500 мг 2 рази на добу.

Для профілактики цитомегаловірусної інфекції дорослим і підліткам старше 12 років призначають в дозі 2 г 4 рази на добу якомога раніше після трансплантації. Тривалість застосування у звичайних випадках становить 90 днів, але може бути збільшена для пацієнтів з високим ступенем ризику.

Дозування при порушеній функції нирок. Дозування Вальтровіру слід замінити відповідно до ступеня порушення функції нирок

Для профілактики цитомегаловірусної інфекції рекомендують такі дози:

Кліренс креатиніну, мл/хв Режим дозування

75 і вище 2 г 4 рази на добу

50-75 1,5 г 4 рази на добу

25-50 1,5 г 3 рази на добу

10-25 1,5 г 2 рази на добу

Нижче 10 або діаліз 1,5 г 1 раз на добу

Пацієнтам, які знаходяться на інтермітуючому гемодіалізі, рекомендується застосовувати ті ж дози валацикловіру, що і пацієнтам з кліренсом креатиніну менше 15 мл/хв. Дози необхідно призначати після проведення гемодіалізу.

Кліренс креатиніну необхідно постійно контролювати, особливо у періоди, коли функція нирок може швидко змінюватися, наприклад, одразу після трансплантації. Відповідно слід змінювати дозу валацикловіру.

Дозування при порушеній функції печінки

Змінювати дозу хворим з легким або помірним ступенем цирозу немає потреби (синтезуюча функція печінки збережена). Показники фармакокінетики при пізніх стадіях цирозу (з порушенням синтезуючої функції печінки та наявністю ознак портальної гіпертензії) свідчать про відсутність потреби змінювати дозування, однак клінічний досвід обмежений.

Про застосування вищих доз (4000 мг і більше) на добу див. розділ «Особливості застосування».

Найпоширенішими побічними реакціями лікарського засобу є головний біль та нудота. Серед більш серйозних побічних реакцій зазначені повідомлення про тромботичну тромбоцитопенічну пурпуру/гемолітичний уремічний синдром, гостру ниркову недостатність та неврологічні порушення та DRESS-синдром (див. розділ «Особливості застосування»).

Побічні реакції класифіковані за органами і системами. За частотою виникнення розподілені на такі категорії: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 та <1/10), нечасто (≥1/1000 та <1/100), рідко (≥1/10000 та <1/1000), дуже рідко (<1/10000), частота невідома (не може бути визначена на основі наявних даних).

За даними клінічних досліджень.

З боку нервової системи:

часто – головний біль.

З боку травного тракту:

часто – нудота.

За даними постліцензійного нагляду.

З боку крові та лімфатичної системи:

дуже рідко – лейкопенія, тромбоцитопенія.

Лейкопенія головним чином спостерігається у хворих з імунодефіцитом.

З боку імунної системи:

дуже рідко – анафілаксія.

З боку нервової системи та психіки:

рідко – запаморочення, сплутаність свідомості, галюцинації, зниження розумових здібностей; дуже рідко – збудження, тремор, атаксія, дизартрія, психотичні симптоми, судоми, енцефалопатія, кома.

Вищенаведені симптоми є у більшості випадків оборотними і спостерігаються головним чином у хворих з нирковою недостатністю або з іншими факторами схильності (див. розділ «Особливості застосування»). У хворих після трансплантації органів, які застосовують валацикловір для профілактики цитомегаловірусної інфекції у високих дозах (8 г на добу), неврологічні реакції виникають частіше, ніж у хворих, які застосовують менші дози.

З боку дихальної системи та органів грудної порожнини:

нечасто – задишка.

З боку травного тракту:

рідко – дискомфорт у животі, блювання, діарея.

З боку гепатобіліарної системи:

дуже рідко – оборотне збільшення показників печінкових тестів.

Періодично це описується як гепатит.

З боку шкіри та підшкірної тканини:

нечасто – висипання, включаючи явища фотосенсибілізації; рідко – свербіж; дуже рідко – кропив’янка, ангіоневротичний набряк; частота невідома – реакція на лікарський засіб з еозинофілією та системними симптомами (DRESS) (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку нирок та сечовидільної системи:

рідко – порушення функції нирок; дуже рідко – гостра ниркова недостатність, біль у нирках, гематурія (часто асоційована з іншими порушеннями функції нирок). Біль у нирках може бути асоційований з нирковою недостатністю; невідомо – тубулоінтерстиціальний нефрит.

Повідомлялося про утворення преципітатів ацикловіру у канальцях нирок. Під час лікування слід забезпечити адекватний рівень гідратації пацієнта (див. розділ «Особливості застосування»).

Інші.

Є повідомлення про ниркову недостатність, мікроангіопатичну гемолітичну анемію та тромбоцитопенію (інколи у комбінації) у тяжких хворих з імунодефіцитом, особливо у хворих з пізніми стадіями ВІЛ-хвороби, які отримували високі дози (8000 мг на добу) валацикловіру протягом тривалого часу у клінічних дослідженнях. Ці ж явища були зафіксовані у пацієнтів з такими ж захворюваннями, але які не лікувалися валацикловіром.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції.

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Ніяких клінічно значущих форм взаємодії виявлено не було. Циметидин і пробенецид збільшують площу під кривою концентрація / час ацикловіру шляхом зниження його ниркового кліренсу: проте, необхідність в зміні дози відсутня з огляду на широкий терапевтичний індекс ацикловіру. Інші ліки, що впливають на фізіологію нирок, можуть змінювати рівні ацикловіру в плазмі крові.

При одночасному прийомі ацикловіру і мікофенолату мофетилу (імунодепресанта, що застосовується при трансплантації) спостерігалося підвищення в плазмі показника AUC (площа під фармакокінетичною кривою, яка описує залежність "концентрація / час") для обох препаратів.

Гідратація: слід підтримувати адекватний рівень рідини, що вводиться у хворих з підвищеним ризиком дегідратації, особливо у хворих похилого віку.
Застосування пацієнтам при порушенні функції нирок та хворим похилого віку
Ацикловір виводиться нирками, і тому дозу валацикловіру для хворих з порушеннями функції нирок слід зменшити (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Хворі похилого віку мають знижену функцію нирок і потребують корекції дози. У пацієнтів із порушеннями функції нирок та у хворих похилого віку підвищується ризик розвитку неврологічних ускладнень. Таким пацієнтам необхідне ретельне спостереження виявлення цих ефектів. Такі реакції у більшості випадків оборотні після припинення лікування.

Період вагітності та годування груддю

Досвіду застосування Вальтровіру для лікування вагітних немає. Вальтровір вагітними повинен застосовуватися тільки тоді, коли потенційна користь від лікування перевищує можливий ризик для плоду.

Лактація. Відомості про екскрецію валацикловіру з грудним молоком відсутні, тому слід проявляти обережність при призначенні Вальтровіру годуючим жінкам. Ацикловір виявляється в грудному молоці в концентраціях в інтервалі від 0,6 до 4,1 разів перевищують його рівні в плазмі. Період напіввиведення ацикловіру з грудного молока становить 2,8 год, що можна порівняти з періодом напіввиведення з плазми крові. З огляду на це, слід дотримуватися обережності при призначенні Вальтровіру в період лактації (грудного вигодовування).

Діти. Даних щодо застосування для лікування дітей немає.

Застосування у літніх пацієнтів. При відсутності серйозних порушень функції нирок змінювати дозування не потрібно. Необхідно підтримувати адекватний рівень гідратації.

В експериментальних дослідженнях валацикловір не чинив тератогенного впливу на щурів і кроликів. При пероральному прийомі валацикловір не викликав порушень фертильності у самців і самок щурів.

Вплив на здатність керування автомобілем і роботу з іншими механізмами

Ніяких спеціальних застережень немає.

Зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі від 15 ºС до 25 °C.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

 2 роки.

• Державний реєстр лікарських засобів України / drlz.com.ua;
• Valacyclovir (Oral Route) Description and Brand Names - Mayo Clinic / mayoclinic.org;
• Valacyclovir: MedlinePlus Drug Information / medlineplus.gov.