Вітаміни з цинком

Препарати цинку - це група засобів, до складу яких входять з'єднання одного з мікроелемента - цинку.

Макро- і мікроелементи - це збірне (узагальнене) назва мінеральних речовин - компонентів їжі, які разом з вітамінами беруть участь у підтримці нормальної життєдіяльності людини.

Якщо мінеральні речовини необхідні організму в порівняно великих кількостях, їх називають макроелементами. До макроелементів відносять магній, кальцій, калій, натрій, фосфор, хлор і сірку.

В набагато менших кількостях організму людини потрібні мінеральні речовини, звані мікроелементами. До мікроелементів відносять цинк, йод, селен, залізо, марганець, мідь і т.д.

До найбільш важливим мікроелементам, що регулює нормальне функціонування організму людини, відносять цинк.

У складі білків-ферментів, які каталізують різні біохімічні реакції в організмі, цинк в значній мірі регулює обмін речовин (зокрема, білків і вуглеводів), а також енергії. Крім того, цинк прискорює знешкодження алкоголю в організмі, забезпечує захист клітин від шкідливої дії вільних радикалів, регулює роботу гормонів (зокрема, інсуліну), бере участь нормальне функціонування імунної захисту людини.

При збалансованому харчуванні організм людини отримує достатню кількість цинку з їжею. Однак при певних умовах, наприклад, при дієті з високим вмістом клітковини - зокрема, цільнозернового хліба, патологічних станах, прийомі певних лікарських засобів (найчастіше діуретиків) відзначається дефіцит цього мікроелемента. В такому випадку використовують препарати, що містять цинк.

Показання до застосування

Препарати, що містять цинк, застосовують при станах, пов'язаних з дефіцитом цього мікроелемента: нераціональною, надмірно багатої злаками дієті, мальабсорбції (порушення всмоктування), захворюваннях кишечника (неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона, синдромі короткої кишки та т.д.), хронічному алкоголізмі , цукровому діабеті, фіброзі підшлункової залози, великих опіках, травмах (в тому числі черепно-мозковій травмі), хронічних уповільнених інфекціях, сепсисі, захворюваннях печінки (гепатитах, цирозі), хвороби нирок (хронічної ниркової недостатності) і т.д.

Препарати цинку для місцевого застосування (цинку піритіонат, цинку оксид) використовують місцево при різних захворюваннях шкіри: атопічний дерматит, екземі, псоріазі, а також при поверхневих (неглибоких) ранах, опіках, саднах, пелюшковому дерматиті, пітнику, пролежнях, трофічних виразках шкіри.

Цинку піритіонат входить до складу більшості лікувальних і лікувально-косметичних шампунів для лікування лупи.

Цинку оксид є також основою більшості дитячих присипок.

Фармакологічна дія

Препарати цинку для прийому всередину заповнюють дефіцит цього мікроелемента в організмі та усувають всі негативні прояви, що виникають при його нестачі.

Препарати цинку для зовнішнього застосування надають антибактеріальну та протигрибкову дію (цинку піритіонат), а також антисептичну, підсушує, протизапальну, загоює і адсорбуюче дію (цинку оксид).

Основи та особливості лікування препаратами цинку

Препарати цинку для прийому всередину використовують за годину до або через дві години після їжі. Також слід розмежовувати в часі прийом препаратів цинку з іншими лікарськими засобами, оскільки вони можуть погіршувати всмоктування один одного.

При необхідності використовувати препарати цинку разом з будь-якими іншими лікарськими засобами слід порадитися з сімейним або лікуючим лікарем.

У разі виникнення нудоти та блювоти при передозуванні цинку сульфату для прийому всередину слід випити 1-2 склянки молока або води, а також припинити прийом препарату до консультації з лікарем.

Препарати цинку для зовнішнього застосування наносять на уражену шкіру кілька разів на день. Курс лікування зазвичай становить не менше 1 місяця. Слід уникати потрапляння цинку піритіонату і цинку оксиду в очі.