Ібупром

Ібупром — це нестероїдний протизапальний і протиревматичний медикамент, який має спрямовану дію проти болю, жару та запалення. Виробляється компанією Pharmacia (Польща).

Головним компонентом медикаменту є ібупрофен — це лікарський засіб, нестероїдний протизапальний препарат із групи похідних пропіонової кислоти, має болезаспокійливу та жарознижувальну дію.

Діюча речовина: ібупрофен;

1 таблетка, вкрита оболонкою, містить ібупрофену 400 мг;

допоміжні речовини: ядро: лактоза, моногідрат; повідон; крохмаль кукурудзяний; тальк; натрію кроскармелоза; магнію стеарат; кремнію діоксид колоїдний безводний;

оболонка: сахароза, тальк, крохмаль кукурудзяний, титану діоксид (Е 171), віск карнаубський, віск білий.

На фармацевтичному ринку України медикамент можна зустріти в таких формах:

• Ібупром таблетки в/о 200 мг № 10;
• Ібупром Макс таблетки в/о 400 мг № 12;
• Ібупром Макс капсули м’які 400 мг № 20;
• Ібупром капсули м’які 200 мг № 10;
• Ібупром для дітей Форте суспензія орал. 200 мг/5 мл фл. 100 мл;
• Ібупром для дітей суспензія орал. 100 мг/5 мл фл. 100 мл.

Купити ліки Ібупром 200, а також їхні аналоги можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за актуальними цінами.

Нестероїдний протизапальний і протиревматичний препарат (НПЗП). Похідне пропіонової кислоти.

Ібупром для чого? Лікарський препарат Ібупром має жарознижувальну, протизапальну та знеболювальну властивості. Медикамент також здатен невибірково блокувати ЦОГ1 та ЦОГ2. Його механізм дії обумовлений тим, що він гальмує синтез простагландинів, які є медіаторами болю, гіпертермічної реакції та запалення.

Експериментальні дані свідчать, що ібупрофен може конкурентно пригнічувати вплив низької дози аспірину (ацетилсаліцилової кислоти) на агрегацію тромбоцитів при одночасному застосуванні цих препаратів. Деякі дослідження фармакодинаміки показують результат, що при застосуванні разових доз ібупрофену по 400 мг у межах 8 годин до або в межах 30 хвилин після застосування аспірину (ацетилсаліцилової кислоти) негайного вивільнення (81 мг) спостерігалося зниження впливу аспірину (ацетилсаліцилової кислоти) на утворення тромбоксану або агрегацію тромбоцитів. Хоча існує непевність щодо екстраполяції цих даних на клінічну ситуацію, не можна виключити імовірності, що регулярне довготривале застосування ібупрофену може зменшити кардіопротекторний ефект низьких доз ацетилсаліцилової кислоти. При несистематичному застосуванні ібупрофену такий клінічно значущий ефект вважається малоймовірним.

Ібупрофен при місячних допомагає від болю за рахунок блокування вироблення обох форм ферменту циклооксигенази, а завдяки впливу на гіпоталамус знижує запалення.

Від чого таблетки Ібупром? Медикамент показаний при таких станах:

• головний біль напруги та мігрень;
• біль у м’язах і суглобах;
• біль у спині, попереку, радикуліт, ревматоїдний артрит, остеоартроз;
• болі при пошкодженні зв’язок;
• зубний біль;
• періодичний біль у жінок;
• підвищення температури тіла при ГРВІ, грипі.

Актуальна ціна на Ібупром вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Розглянемо протипоказання лікарського засобу Ібупром:

• чутливість до складу медикаменту;
• спільний прийом з іншими НПЗП;
• з боку травної системи: шлунково-кишкова кровотеча або перфорація стінки шлунково-кишкового тракту в анамнезі, виразка та дванадцятипалої кишки;
• хворим, які мають в анамнезі бронхоспазм, астму, риніт;
• людям із нирковою/печінковою/серцевою недостатністю;
• маленьким дітям вагою до 20 кг;
• кровотечі різної локалізації;
• хворим із порушеним водно-сольовим балансом в організмі, викликаним блюванням, діареєю чи недостатнім вживанням рідини;
• вагітність (ІІІ триместр).

Ібупрофен, як і інші НПЗЗ, не слід застосовувати у комбінації з:

• ацетилсаліциловою кислотою (аспірином), оскільки це може збільшити ризик виникнення побічних реакцій, крім випадків, коли аспірин (доза не вище 75 мг на добу) може призначити лікар. Дані експериментальних досліджень свідчать про те, що при одночасному застосуванні ібупрофен може пригнічувати антиагрегантну дію низьких доз аспірину. Проте обмеженість цих даних та непевність відносно екстраполяції даних ex vivo на клінічну картину не дає підстави зробити чіткі висновки щодо систематичного застосування ібупрофену. Отже, при несистематичному застосуванні ібупрофену такі клінічно значущі ефекти вважаються малоймовірними;
• іншими НПЗЗ, у тому числі з селективними інгібіторами циклооксигенази-2. Слід уникати одночасного застосування двох або більше НПЗЗ, оскільки це може підвищити ризик побічних ефектів.

З обережністю слід застосовувати ібупрофен у комбінації з наступними лікарськими засобами:

антикоагулянти: НПЗЗ можуть посилити ефект антикоагулянтів, таких як варфарин;

антигіпертензивні засоби (інгібітори АПФ та антагоністи ангіотензину II) та діуретики: НПЗЗ можуть знижувати ефект цих препаратів. У деяких пацієнтів з порушенням функції нирок (наприклад у пацієнтів зі зневодненням або в осіб літнього віку з порушеною функцією нирок) одночасне застосування інгібітору АПФ або антагоніста ангіотензину ІІ та препаратів, що інгібують циклооксигеназу, може призводити до подальшого погіршення функції нирок, включаючи можливу гостру ниркову недостатність, що зазвичай має оборотний характер. Слід враховувати ці взаємодії у пацієнтів, які застосовують коксиб одночасно з інгібіторами АПФ або антагоністами ангіотензину ІІ. Отже, такі комбінації слід застосовувати з обережністю, особливо особам літнього віку. При необхідності лікування слід упевнитися у достатньому рівні гідратації пацієнта та визначити потребу у проведенні моніторингу функції нирок на початку комбінованої терапії, а також з певною періодичністю надалі. Може підвищуватися ризик нефротоксичного впливу НПЗЗ у комбінації з діуретиками;

кортикостероїди: підвищений ризик утворення виразок та кровотеч у шлунково-кишковому тракті;

антитромбоцитарні засоби та селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну: підвищений ризик виникнення шлунково-кишкової кровотечі;

серцеві глікозиди: НПЗЗ можуть посилювати порушення серцевої функції, знижувати функцію клубочкової фільтрації нирок та підвищувати рівень глікозидів у плазмі крові;

літій: існують докази потенційного підвищення рівнів літію у плазмі крові;

метотрексат: існує імовірність підвищення рівнів метотрексату у плазмі крові;

циклоспорин: підвищений ризик нефротоксичності;

міфепристон: НПЗЗ не слід застосовувати раніше, ніж через 8-12 діб після застосування міфепристону, оскільки вони можуть зменшити його ефективність;

такролімус: можливе підвищення ризику нефротоксичності при одночасному застосуванні НПЗЗ з такролімусом;

зидовудин: підвищений ризик гематологічної токсичності при сумісному застосуванні зидовудину та НПЗЗ. Існують докази підвищення ризику розвитку гемартрозу та гематоми у ВІЛ-інфікованих пацієнтів, які страждають на гемофілію, у разі супутнього лікування зидовудином та ібупрофеном;

хінолонові антибіотики: у пацієнтів, які одночасно застосовують ібупрофен та хінолонові антибіотики, може спостерігатися підвищений ризик виникнення судом;

препарати групи сульфонілсечовини та фенітоїн: можливе посилення ефекту.

Дані клінічного дослідження та епідеміологічні дані свідчать про те, що застосування ібупрофену, особливо у високих дозах (2400 мг на добу), а також тривале застосування може призвести до незначного підвищення ризику появи артеріальних тромботичних ускладнень (наприклад, інфаркт міокарда або інсульт). Загалом дані епідеміологічних досліджень не припускають, що низька доза ібупрофену (наприклад, ≤ 1200 мг на добу) може призвести до підвищення ризику артеріальних тромботичних ускладнень.

Вплив на органи дихання.

У пацієнтів, які страждають на бронхіальну астму або алергічні захворювання або мають ці захворювання в анамнезі, може виникнути бронхоспазм.

Інші НПЗЗ.

Слід уникати одночасного застосування ібупрофену з іншими НПЗЗ, включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2, оскільки це підвищує ризик розвитку побічних реакцій.

Системний червоний вовчак і змішане захворювання сполучної тканини.

Загалом систематичне застосування аналгетиків, особливо комбінацій різних знеболювальних засобів, може призвести до тривалого ураження нирок з ризиком ниркової недостатності (аналгетична нефропатія). Найвищий ризик цієї реакції існує у літніх пацієнтів, пацієнтів з нирковою, серцевою та печінковою недостатністю, а також у тих, хто отримує терапію діуретиками або інгібіторами АПФ. Після припинення терапії НПЗЗ зазвичай буде досягатися повернення до стану, що спостерігався до лікування.

З боку шкіри та підшкірної клітковини.

Дуже рідко на тлі застосування НПЗЗ можуть виникати тяжкі форми шкірних реакцій, що можуть бути летальними, включаючи ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. Найвищий ризик таких реакцій існує на початку терапії, у більшості випадків такі реакції розпочиналися впродовж першого місяця лікування. Також повідомлялося про випадок гострого генералізованого екзантемального пустульозу, що виник після застосування лікарських засобів, що містять

Вплив на фертильність у жінок.

Існують обмежені дані, що лікарські засоби, які пригнічують синтез циклооксигенази/простагландину, можуть впливати на процес овуляції. Цей процес є зворотним після припинення лікування.

Вагітним та під час годування грудьми

Ібупром від температури не призначають під час вагітності та грудного вигодовування. При дуже сильних болях або високій температурі лікарями буде рекомендуватися препарат Парацетамол.

Пригнічення синтезу простагландинів може негативно впливати на вагітність та/або розвиток ембріона/плода. Дані епідеміологічних досліджень вказують на підвищений ризик викидня, вроджених вад серця та гастрошизису після застосування інгібіторів синтезу простагландинів на ранній стадії вагітності. Абсолютний ризик серцево-судинних вад збільшувався з менш ніж 1 % до приблизно 1,5 %. Вважається, що ризик підвищується зі збільшенням дози та тривалості терапії.

У тварин застосування інгібіторів синтезу простагландинів призводило до збільшення випадків перед- та післяімплантаційних викиднів та летальності ембріонів/плодів. Крім того, повідомлялося про підвищену частоту різних вад розвитку, включаючи вади з боку серцево-судинної системи, у тварин, які отримували інгібітори синтезу простагландинів у період органогенезу.

НПЗЗ не слід приймати у перші два триместри вагітності, за винятком випадків, коли, на думку лікаря, очікувана користь для пацієнтки перевищує потенційний ризик для плода. Якщо ібупрофен застосовується жінкою, яка намагається завагітніти, або протягом І та ІІ триместрів вагітності, слід використовувати найменшу можливу дозу впродовж найкоротшого періоду часу. При цьому слід розглянути можливість контролювати рівень навколоплідних вод за допомогою ультразвуку, у випадку якщо лікування ібупрофеном перевищує 48 годин.

Не застосовувати НПЗЗ з 20-го до 28-го тижня вагітності, без призначення лікаря. Застосування НПЗЗ, починаючи з 20-го тижня вагітності та пізніше, може викликати рідкісні, але серйозні розлади нирок у ненародженої дитини. Це може призвести до низького рівня навколоплідних вод та можливих ускладнень.

Протягом ІІІ триместру вагітності всі інгібітори синтезу простагландину можуть становити наступні ризики:

• для плода: кардіопульмонарна токсичність (що характеризується передчасним закриттям артеріальної протоки та легеневою гіпертензією); порушення функцій нирок, яке може прогресувати до ниркової недостатності, що може супроводжувати олігогідрамніон;
• для матері та новонародженого наприкінці вагітності: можливе збільшення часу кровотечі, антитромбоцитарний ефект, який може розвинутися навіть при дуже низьких дозах; пригнічення скорочень матки, що призводить до затримки або збільшення тривалості пологів.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами

За умови дотримання інструкції виробника, без перевищення доз і тривалість курсу терапії препарат Ібупром від зубного болю та інших симптомів не впливає на швидкість реакції під час керування автомобілем або іншими механізмами. Проте кожен пацієнт, приймаючи медикамент, повинен звертати увагу на самопочуття, у разі посилення побічних ефектів (запаморочення, сонливість або порушення зору) не можна сідати за кермо.

Взаємодія з алкоголем

Якщо НПЗЗ поєднувати із вживанням алкоголю, є ризик посилення побічних ефектів, навіть у дуже невеликих кількостях. Алкоголь метаболізується в печінці, тому може значно підвищувати токсичність медикаменту.

Медикамент Ібупром призначений для прийому під час вживання їжі, запиваючи водою і не розжовуючи:

• Ібупром від застуди та інших симптомів дорослим і дітям із масою тіла понад 40 кг рекомендоване початкове дозування становить 1–2 капс. Далі, якщо в цьому є необхідність, 1–2 капсули з інтервалом 4–6 годин. Приймати слід не більш ніж 6 капс. на добу. Ібупром від менструального болю приймається у тих самих дозах.
• Діти з масою тіла менш ніж 39 кг. Прийом препарату дозволений для дітей, які мають вагу понад 20 кг (приблизно 6 років). Максимальна доза на добу розраховується за принципом 20–30 мг/кг маси тіла, цю дозу слід розділити на 3–4 прийоми з інтервалом між прийомами медикаменту 6–8 годин. Максимальну добову дозу заборонено перевищувати.
• Дітям із масою 20–29 кг: початкова доза — 1 капс (еквівалентна 200 мг ібупрофену). Максимальна добова доза — 3 капс.
• Дітям із вагою від 30 до 39 кг: рекомендоване початкове дозування — 1 капс. Максимальна доза на добу — 4 капсули.

Придбати Ібупром в капсулах можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за найдоступнішими цінами в Україні.

Необхідну терапевтичну дозу слід застосовувати протягом найкоротшого часового періоду. При збереженні симптомів хвороби понад 3 дні, а також у разі використання медикаменту понад 4 дні для полегшення больового синдрому необхідно, щоб лікар скоригував схему лікування та уточнив діагноз.

Дітям

Таблетки Ібупром із діючою речовиною 400 мг не застосовується дітям віком до 12 років. Медикамент, що містить 200 мг Ібупрофену, не застосовується дітям до 6 років. Суспензія Ібупром застосовується дітям із 3-місячного віку до 12 років із масою тіла не менш ніж 5 кг. Ібупрофен Форте сироп застосовують дітям від 6 місяців до 12 років із масою тіла не менш ніж 8 кг.

Вартість на Ібупром дітям вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Літнього віку

Особи пенсійного віку не потребують зниження дози, але, оскільки передбачається, що в людей похилого віку в анамнезі є хронічні захворювання, а також вікові погіршення функцій печінки, нирок і серця, лікування цієї категорії хворих проводиться під суворим лікарським контролем.

Як і у всіх НПЗП, у ліків є побічні ефекти, їх можна звести до мінімуму, якщо не перевищувати дозу та приймати препарат згідно з інструкцією.

Прояв симптоматики: біль у животі, нудота, блювання, загальмованість, депресивний стан (частота - невідомо), втома, сонливість, мігрень, дзвін у вухах, ацидоз, кома, ниркова недостатність, зниження артеріального тиску, серцева недостатність, фібриляція передсердь, зупинка дихання.

Лікування. Лікування має бути симптоматичним і підтримуючим, а також включати забезпечення прохідності дихальних шляхів та моніторинг серцевої функції та основних показників життєдіяльності до нормалізації стану пацієнта. Рекомендується пероральне застосування активованого вугілля впродовж 1 години після застосування потенційно токсичної дози препарату. При частих або тривалих спазмах м’язів лікування слід проводити внутрішньовенним введенням діазепаму або лоразепаму. У разі бронхіальної астми слід застосовувати бронходилататори.

Вказується на упаковці виробника. Зазвичай він становить 2–3 роки залежно від форми випуску, за умови дотримання правил зберігання. Не приймати після закінчення терміну придатності.

Незалежно від форми випуску Ібупром необхідно зберігати в захищеному від маленьких дітей місці при температурі до 25 °C.

По 100/150/200 мл у флаконі, упаковано у вторинну картонну пачку.

Таблетки, вкриті оболонкою, № 6, № 12, № 24 (12 × 2) у блістерах, № 24 у флаконах, у картонній коробці.

По 6/10 капсул у блістерах по 1/2 у вторинній упаковці.

Відпуск лікарського засобу Ібупром з аптек, незалежно від лікарської форми, здійснюється без рецепта лікаря. Вивчіть відгуки та рекомендації, щоб зробити правильний вибір і переконатися в якості товару.

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. Державний реєстр лікарських засобів;
3. JAMA.

У яких випадках призначають Ібупром?

Медикамент застосовується для полегшення симптомів зубного, головного болю, періодичних болів у жінок, болю у спині, суглобах, м’язах, ревматичного болю, симптомів застуди та грипу при підвищеній температурі тіла, а також мігрені та невралгії.

Через скільки часу починає діяти Ібупром?

Після перорального прийому протягом 20–30 хвилин.

Скільки разів на день можна приймати Ібупром?

У добовій дозі — 1200 мг, розділені на 3–4 прийоми.

Чи можна Ібупром з алкоголем?

Алкоголь метаболізується в печінці, тому може значно підвищувати токсичність медикаменту та посилювати побічну дію препарату.

Вживати спиртне навіть у дуже малих дозах заборонено.