| Торгівельна назва | Іфіципро |
| Діючі речовини | Ципрофлоксацин |
| Форма випуску | р-н д/інф. |
| Спосіб застосування | Інфузійно |
| Взаємодія з їжею | Не має значення |
| Температура зберігання | від 5°C до 30°C |
| Чутливість до світла | Не чутливий |
| Ознака | Імпортний |
| Ринковий статус | Брендований дженерик |
| Виробник | ЮНІК ФАРМАСЬЮТИКАЛ ЛАБОРАТОРІЗ |
| Країна виробництва | Індія |
| Заявник | Джонсон і Джонсон Україна |
| Умови відпуску | За рецептом |
| Код АТС |
J Засоби для лікування інфекцій J01 Антибактеріальні засоби J01M Антибактеріальні засоби групи хінолонів J01MA Фторхінолони J01MA02 Ципрофлоксацин |
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка
Ципрофлоксацин - протимікробний засіб групи фторхінолонів. бактерицидну дію препарату зумовлена пригніченням ферменту ДНК-гірази бактерій, яка контролює структуру і функцію ДНК. антибактеріальна активність обумовлена також впливом на РНК бактерій і синтез бактеріальних білків, на стабільність мембран і інші життєві процеси бактеріальних клітин. має бактерицидну дію на бактерії, які знаходяться у фазі розмноження і в фазі спокою.
Іфіципро має високу активність відносно практично всіх аеробних грамнегативних бактерій: E. coli, Klebsiella spp .; індолпозитивних і індолнегативні: Proteus spp., Enterobacter spp., Morganella morganii, Providencia spp., в тому числі Providencia stuartii, Citrobacter spp., Salmonella spp., Shigella spp., Yersinia enterocolitica, Vibrio cholerae, Vibrio parahaemolyticus, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Haemophilus influenzae, Pseudomonas aeruginosa, Acinetobacter anitratus, Moraxella catarrhalis, Pasteurella multocida, Campylobacter spp., Hafnia spp .; аеробних грампозитивних бактерій: Staphylococcus spp. (В тому числі продукують пеніциліназу, а також метіціллінрезістентних), Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae, Corynebacterium diphtheriae, Listeria monocytogenes; внутрішньоклітинних бактерій: Legionella pneumophila, Brucella spp., Chlamidia, в тому числі щодо бактерій, які продукують β-лактамази.
Різною чутливістю до препарату мають Serratia spp., Legionella pneumophila, Gardnerella spp., В тому числі Gardnerella vaginalis, Flavobacterium, Alcaligenes, Enterococcus faecalis, Streptococcus pneumoniae, Mycoplasma hominis, Mycobacterium spp., В тому числі Mycobacterium fortutum.
До препарату резистентні Streptococcus faecium, Ureaplasma urealyticum, Clostridium difficile, Nocardia asteoides, Treponema pallidum, Bacteroides.
Ципрофлоксацин активний відносно мікроорганізмів, резистентних до налідиксової кислоти; можна застосовувати для лікування інфекцій, викликаних мікроорганізмами, резистентними до аміноглікозидів, пеніцилінів, сульфаніламідів, тетрацикліну і цефалоспоринів. Резистентність до препарату розвивається повільно.
Фармакокінетика
Після прийому всередину ципрофлоксацин швидко всмоктується в травному тракті. C max в плазмі крові досягається через 1-2 години після прийому всередину. Після в / в введення Іфіципро в дозі 200 мг кожні 12 год C max ципрофлоксацину в плазмі крові спостерігалася через 1 год і становила 1,3 мг/л, а через 12 год - 0,1 мг/л. Ті ж самі показники відзначали через 1 тиждень лікування, що свідчить про те, що накопичення ципрофлоксацину в плазмі крові не відбувається. Біодоступність препарату становить приблизно 70-80%. Оскільки зв'язування ципрофлоксацину з білками плазми крові незначне (20-30%), а речовина знаходиться в плазмі крові переважно в неионизированной формі, майже вся кількість введеного препарату може вільно дифундувати в екстравазальний простір. У зв'язку з цим концентрації ципрофлоксацину в деяких тканинах і рідинах (мокрота, кісткова тканина, перитонеальна рідина, тканини передміхурової залози та інших органів малого таза) можуть значно перевищувати рівень в плазмі крові. Зокрема, відзначається висока концентрація ципрофлоксацину в жовчі (в кілька разів перевищує концентрацію в плазмі крові). Ципрофлоксацин легко проникає через плацентарний бар'єр і в грудне молоко. Майже 40% прийнятої дози виводиться в незміненому вигляді протягом 24 год і приблизно 15% - у вигляді метаболітів. Нирковий кліренс становить 3,5 мл/хв / кг маси тіла, загальний кліренс - 8-10 мл/хв / кг маси тіла. T ½ як після перорального, так і після в / в введення становить 3-5 ч. При порушенні функції нирок можливе підвищення цього показника до 12 год.
Показання
Інфекції, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами:
- ЛОР-органів (отит, синусит, фарингіт);
- дихальних шляхів (бронхіти, емпієма, абсцес легенів, інфікований бронхоектаз, муковісцидоз, пневмонія);
- Шлунково-кишкового тракту, жовчного міхура та жовчних проток (серед яких інфекції, спричинені Salmonella spp., Shigella spp., Campylobacter spp.);
- нирок і сечовивідних шляхів (гострі та хронічні пієлонефрит, простатит, цистит, епідидиміт);
- шкіри та м'яких тканин (інфіковані виразки, ранові інфекції, абсцес, бешиха, інфіковані опіки);
- хірургічні інфекції (перитоніт, внутрішньочеревний абсцес, холангіт, холецистит, емпієма жовчного міхура);
- кісток і суглобів (одразу після досягнення адекватної концентрації Іфіципро в кістковій тканині, препарат ефективний при гострому і хронічному остеомієліті, септичному артриті);
- гінекологічні (інфекції органів малого таза, спричинені чутливими бактеріями);
- венеричні захворювання (гонорея, включаючи спричинену штамами, що продукують β-лактамазу; шанкроїд, спричинений H. Ducrey);
- тяжкі системні інфекції (септицемія, бактеріємія, інфекції у хворих з імунодефіцитними станами, нейтропенією).
Застосування
Таблетки. дозу препарату встановлюють індивідуально залежно від локалізації та тяжкості перебігу інфекції, а також чутливості збудника. при неускладнених інфекціях сечовивідних шляхів призначають по 0,125 г 2 рази на добу; при ускладнених інфекціях сечовивідних шляхів і інфекціях дихальних шляхів - по 0,25-0,5 г 2 рази на добу, а в більш важких випадках - до 0,75 г 2 рази на добу (якщо не проводиться парентеральне введення препарату). курс лікування - зазвичай 5-10 днів. при гострій гонореї ципрофлоксацин призначають одноразово в дозі 250-500 мг або в / в в дозі 100 мг.
Хворим, які перебувають на діалізі, а також при перитоніті препарат призначають всередину по 500 мг 4 рази на добу або додають інфузійний розчин препарату в дозі 50 мг 4 рази на добу на 1 л діалізата для внутрішньочеревно введення.
Пацієнтам з порушенням функції нирок (при кліренсі креатиніну 20 мл/хв) разова доза може становити 50% середньої дози при кратності застосування 2 рази на добу або повну разову дозу при кратності введення 1 раз на добу. Особам похилого віку середню дозу знижують приблизно на 1/3. Таблетки приймають натщесерце, не розжовуючи з невеликою кількістю води.
Р-р для в / в інфузій. Дозу препарату підбирають індивідуально залежно від локалізації та тяжкості перебігу інфекції, а також чутливості мікроорганізмів.
При інфекціях дихальних шляхів залежно від ступеня тяжкості захворювання і виду збудника препарат вводять в дозі 200-400 мг 2 рази на добу.
При неускладнених інфекціях сечовивідних шляхів доза становить 100-200 мг 2 рази на добу; при ускладнених інфекціях сечовивідних шляхів доза може бути підвищена до 400 мг 2 рази на добу.
При гінекологічних інфекціях доза становить 200-400 мг 2 рази на добу.
При інших інфекціях - по 400 мг 2 рази на добу, а в більш важких випадках доза може бути підвищена до 400 мг 3 рази на добу.
Препарат вводять в / в крапельно зі швидкістю близько 5 мл/хв протягом 30-60 хв. Готовий розчин (у флаконах) можна вводити без розведення або розвести в ізотонічному розчині NaCl або 5% розчині глюкози. Р-р ципрофлоксацину сумісний з фізіологічним розчином, розчином Рінгера, 5 і 10% розчином глюкози та 10% р-ром фруктози. Після розведення препарат слід використовувати протягом 24 год.
Р-р ципрофлоксацину для в / в введення не можна змішувати з розчином, pH якого 7.
Режим дозування при порушенні функції нирок або печінки у дорослих:
1. Порушення функції нирок.
При кліренсі креатиніну 31-60 мл/хв або його концентрації в плазмі крові 1,4-1,9 мг / 100 мл максимальна доза ципрофлоксацину при в / в введенні повинна становити 800 мг/добу.
При кліренсі креатиніну ≤30 мл/хв або його концентрації в плазмі крові від 2 мг / 100 мл і вище максимальна доза ципрофлоксацину при в / в введенні повинна становити 400 мг/добу.
2. Порушення функції нирок + гемодіаліз.
При кліренсі креатиніну ≤30 мл/хв або його концентрації в плазмі крові від 2 мг / 100 мл і вище максимальна доза ципрофлоксацину при в / в введенні повинна становити 400 мг/добу; в день проведення гемодіалізу препарат застосовують після процедури гемодіалізу.
3. Порушення функції нирок + перитонеальний діаліз (також при перитоніті), р-р ципрофлоксацину додають до діалізату: 50 мг ципрофлоксацину на 1 л діалізата вводять 4 рази на добу кожні 6 год.
4. При порушеннях функції печінки немає необхідності в корекції дози.
Тривалість лікування залежить від тяжкості захворювання, клінічного перебігу та результатів бактеріологічних досліджень. Курс терапії зазвичай триває 7-10 днів. При інфекціях нирок, сечовивідних шляхів та органів черевної порожнини тривалість лікування становить 7 днів. При інфекціях кісток і суглобів тривалість терапії може бути збільшена до 2 тижнів. У хворих з імунодефіцитом лікування проводять протягом усього періоду нейтропенії. При інфекціях, спричинених стрептококами та хламідіями, лікування повинно тривати не менше 10 днів.
Особам похилого віку середню дозу знижують приблизно на 1/3.
Протипоказання
Період вагітності та годування груддю, підвищена чутливість до ципрофлоксацину та інших фторхінолонів, тяжкі порушення функції печінки та нирок, наявність в анамнезі тендиніту, спричиненого застосуванням хінолонів, вік до 18 років.
Побічні ефекти
З боку серцево-судинної системи: тахікардія, рідко - аг, гіпотонія.
З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, підвищена стомлюваність, слабкість, депресія, відчуття неспокою, розлади сну, збудження, тремор; в одиничних випадках - судоми, порушення зору, порушення сприйняття запахів і смаку, посилене потовиділення, припливи, порушення периферичної чутливості, порушення координації рухів, підвищення внутрішньочерепного тиску, відчуття страху, галюцинації, сплутаність свідомості, психоз, шум у вухах, транзиторна глухота, особливо в діапазоні високих частот (ці реакції потребують термінової відміни препарату).
З боку системи травлення: нудота, блювання, діарея, біль в животі, відсутність апетиту, метеоризм, анорексія; в одиничних випадках - стійка діарея або псевдомембранознийколіт, транзиторне підвищення активності трансаміназ і ЛФ (переважно у хворих з порушенням функції печінки), може також виникати тимчасове підвищення рівня сечовини, креатиніну і білірубіну в плазмі крові (в поодиноких випадках виникає холестатична жовтяниця), гепатит , некроз клітин печінки аж до розвитку печінкової недостатності.
З боку сечовидільної системи: рідко - порушення функції нирок аж до розвитку транзиторної ниркової недостатності, гломерулонефрит, дизурія; кристалурія.
З боку кістково-м'язової системи: артралгія, міалгія, міастенія, тендиніт (у пацієнтів похилого віку) або розрив сухожилля плеча, руки або ахіллового сухожилля (дуже рідко).
Алергічні реакції: висип на шкірі, свербіж, кропив'янка, фотосенсибілізація, дуже рідко - набряк Квінке, бронхоспазм, анафілактичний шок, геморагічний висип, синдром Стівенса - Джонсона, синдром Лайєлла.
З боку системи кровотворення: лейкопенія, лейкоцитоз, анемія, агранулоцитоз, еозинофілія, тромбоцитопенія, гемолітична анемія.
Порушення метаболізму: гіперглікемія.
Інші: флебіт, гіперемія і печіння в місці ін'єкції, розвиток інфекцій, обумовлених резистентними бактеріями та грибами (при тривалому і повторному лікуванні).
Особливі вказівки
Слід дотримуватися обережності при призначенні препарату пацієнтам з судорожними припадками в анамнезі, захворюваннями судин мозку, органічними ураженнями центральної нервової системи. Іфіципро в таких випадках слід призначати тільки за життєвими показаннями.
При виникненні під час або після лікування Іфіципро тяжкої і тривалої діареї слід виключити діагноз псевдомембранозного коліту, який вимагає негайної відміни препарату і призначення відповідної терапії.
При застосуванні фторхінолонів слід уникати інсоляції та ультрафіолетового опромінення через можливу фотосенсибілізації.
При курсовому лікуванні можлива зміна деяких лабораторних показників: поява осаду в сечі, тимчасове підвищення концентрації сечовини, креатиніну, білірубіну і активності печінкових трансаміназ в плазмі крові.
У хворих з порушенням функції печінки або нирок необхідний контроль концентрації ципрофлоксацину в плазмі крові.
Пацієнтам, які приймають Іфіципро, слід дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом і заняттях іншими видами діяльності, які вимагають швидкої реакції.
Період вагітності та годування груддю. Оскільки ципрофлоксацин проникає через плацентарний бар'єр і в грудне молоко в значних концентраціях, він протипоказаний вагітним і годуючим грудьми.
При застосуванні препарату пацієнту слід утримуватися від керування транспортними засобами та роботи з потенційно небезпечними механізмами.
Несумісний з алкоголем.
Взаємодії
При одночасному прийомі всередину ципрофлоксацину з антацидами або сукральфат, відбувається зниження абсорбції ципрофлоксацину. тому рекомендується застосовувати ципрофлоксацин за 4 години до застосування антацидів або сукральфату або через 2-4 години після нього.
Препарати, що містять залізо або цинк, знижують абсорбцію ципрофлоксацину.
Одночасне застосування ципрофлоксацину у високих дозах і теофіліну призводить до небажаного підвищення концентрації теофіліну в плазмі крові та збільшення його T ½ (щоб уникнути прояву токсичності теофіліну, його дозу необхідно знизити).
Одночасний прийом циклоспорину і ципрофлоксацину призводить до підвищення рівня креатиніну в плазмі крові, що вимагає постійного контролю цього показника (2 рази на тиждень).
При одночасному застосуванні ципрофлоксацину та варфарину можливе посилення дії варфарину.
Пробенецид при одночасному прийомі з ципрофлоксацином уповільнює його виведення з організму.
Під час лікування ципрофлоксацином існує підвищений ризик розриву сухожиль у хворих, паралельно проходять курс терапії кортикостероїдами.
Одночасне застосування ципрофлоксацину і фенітоїну може призвести до зміни концентрації фенітоїну в плазмі крові.
Одночасне застосування нестероїдних протизапальних засобів (наприклад фенбуфену) і хінолонів в дуже високих дозах може викликати судоми.
Ципрофлоксацин посилює дію антикоагулянтів кумаринового ряду. Тому при одночасному прийомі цих препаратів рекомендується періодично контролювати протромбіновий час.
При одночасному застосування ципрофлоксацину і барбітуратів необхідно постійно здійснювати контроль ЧСС, АТ, ЕКГ.
З особливою обережністю призначають ципрофлоксацин при лікуванні хворих на цукровий діабет, оскільки дія пероральнихгіпоглікемічних препаратів (глібенкламід) може посилитися і викликати гіпоглікемію.
Передозування
Симптоми: нудота, блювання, діарея, головний біль і запаморочення; у важких випадках - тремор, галюцинації, судоми, втрата свідомості.
Лікування симптоматичне, необхідна адекватна гідратація Щоб попередити ризик розвитку кристалурії. Тільки невелика кількість ципрофлоксацину (10%) виводиться з організму при проведенні гемодіалізу або перитонеального діалізу.
Умови зберігання
В захищеному від світла місці при температурі не вище 30°C.
Опис товару завірено виробником Юнік фармасьютикал лабораторіз.
Зверніть увагу!
Опис препарату Іфіципро р-н д/інф 2мг/мл фл. 100мл на цій сторінці — спрощена авторська версія сайту apteka911, створена на підставі інструкції/ій по застосуванню. Перед придбанням або використанням препарату ви повинні проконсультуватися з лікарем і ознайомитися з оригінальною інструкцією виробника (додається до кожної упаковки препарату).
Інформація про препарат надана виключно з ознайомлювальною метою і не має бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може прийняти рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.
