Ципробай таблетки вкриті плівковою оболонкою по 500мг блістер 10шт

Синтетичне протимікробний засіб групи фторхінолонів. ципрофлоксацин пригнічує фермент ДНК-гіразу, яка відіграє важливу роль в процесі сегментної деспіралізаціі та спирализации хромосоми в фазу розмноження бактерій, порушуючи таким чином хромосомну транскрипцію інформації, необхідну для здійснення нормального метаболізму бактеріальної клітини, пригнічується здатність збудника до розмноження. препарат чинить швидку бактерицидну дію на мікроорганізми, що знаходяться як у фазі розмноження, так і у фазі спокою. активний відносно практично всіх грамнегативних і грампозитивних збудників. до препарату високочутливі: e. coli, shigella spp., salmonella spp., citrobacter spp., klebsiella spp., enterobacter spp., serratia spp., hafnia spp., edwardsiella spp., proteus (індолпозитивні та індолнегативні штами), providencia spp., morganella spp., yersinia spp., vibrio spp., aeromonas spp., plesiomonas spp., pasteurella spp., haemophilus spp., campylobacter spp., pseudomonas spp.в тому числі pseudomonas aeruginosa), legionella spp., neisseria spp., moraxella spp., branhamella spp., acinetobacter spp., brucella spp .; staphylococcus spp., listeria spp., corynebacterium spp., chlamydia spp., а також плазмідні форми бактерій. різну чутливість мають gardnerella spp., flavobacterium spp., alcaligenes spp., streptococcus agalactiaе, streptococcus faecalis, streptococcus pyogenes, streptococcus pneumoniae, streptococcus viridans, mycoplasma hominis, mycobacterium tubercilosis, mycobacterium fortuitum. анаеробні коки (peptococcus, peptostreptococcus) помірно чутливі до ципробай, а bacteroides spp.- стійкі. ципробай ефективний відносно бактерій, які продукують β-лактамази. як правило, резистентні до препарату streptococcus faecium, ureaplasma urealyticum, nocardia asteroides, а також treponema pallidum. проявляє активність по відношенню до мікроорганізмів, резистентним практично до всіх антибіотиків, сульфаніламідних і нітрофурановие препаратів. в ряді випадків ципробай активний щодо штамів мікроорганізмів, що володіють резистентністю до інших препаратів групи фторхінолонів. але слід враховувати, що між різними фторхінолонами існує перехресна резистентність. резистентність до ципробай виробляється повільно і поступово ( «багатоступеневий» тип).

Після перорального застосування Ципробай швидко і добре проникає в усі тканини організму, абсорбується переважно з дванадцятипалої кишки та верхнього відділу тонкої кишки. Максимальна концентрація в плазмі крові після в / в введення досягається через 60-90 хв. Біодоступність препарату становить близько 70-80%, обсяг розподілу в рівноважному стані - 2-3 л/кг. Оскільки зв'язування ципрофлоксацину з білками плазми крові незначне (20-30%), а речовина знаходиться в плазмі переважно в неионизированной формі, майже вся кількість введеного препарату може вільно дифундувати в екстравазальний простір. У зв'язку з цим концентрація ципрофлоксацину в деяких біологічних рідинах і тканинах організму може помітно перевищувати відповідний рівень у сироватці крові, зокрема відзначають високу концентрацію ципрофлоксацину в жовчі.

Ципрофлоксацин в основному виділяється нирками (близько 45% - в незміненому вигляді та близько 11% - у вигляді метаболітів). Через кишечник виводиться решта дози (близько 20% - в незміненому вигляді та приблизно 5-6% - у вигляді метаболітів). Нирковий кліренс - 3,5 мл/хв; загальний кліренс - 8-10 мл/хв. Період напіввиведення як після перорального, так і після в / в введення становить 3-5 ч. У зв'язку з тим, що препарат виводиться різними шляхами, збільшення періоду напіввиведення спостерігається лише при значному порушенні функції нирок (можливе підвищення цього показника до 12 год).

Лікування неускладнених та ускладнених інфекційно-запальних захворювань, викликаних збудниками, чутливими до препарату: інфекції середнього вуха та придаткових пазух носа; інфекції очей; дихальних шляхів (особливо викликані klebsiella, enterobacter, proteus, pseudomonas, legionella, staphylococcus, e. coli); органів черевної порожнини, бактеріальних інфекцій шлунково-кишкового тракту, жовчного міхура та жовчних проток, а також перитоніт; інфекції нирок і сечових шляхів; інфекції органів малого таза (включаючи гонорею, аднексит і простатит); інфекції шкіри та м'яких тканин, кісток і суглобів; сепсис. профілактика та лікування інфекцій у хворих з імунодефіцитними станами, в тому числі на фоні лікування імунодепресантами та при нейтропенії; для виборчої деконтамінації кишечника на тлі лікування імунодепресантами.

Дозу встановлюють індивідуально залежно від локалізації та тяжкості перебігу інфекції, а також чутливості збудника. при неможливості застосування препарату усередину рекомендується починати лікування з в / в введення. розчин препарату можна вводити нерозведеним або в складі інших інфузійних розчинів.

Сумісність з іншими розчинами: інфузійний розчин ципрофлоксацину сумісний з фізіологічним розчином, розчинами Рінгера, 5 і 10% глюкози, 10% фруктози, а також з 5% розчином глюкози з 0,225% NaCl або 0, 45% NaCL. Отримані інфузійні розчини ципрофлоксацину слід вжити найближчим часом, що пов'язано з мікробіологічними причинами та чутливістю препарату до світла.

При неускладнених інфекціях сечових шляхів Ципробай призначають всередину по 125 мг 2 рази на добу. У більш складних випадках (в тому числі при гострому неускладненому циститі у жінок, гострій неускладненій гонореї) Ципробай можна вводити в / в в дозі 100 мг 2 рази на добу. При інфекціях дихальних шляхів та інших інфекціях в залежності від ступеня тяжкості процесу та виду збудника доза становить 250-500 мг 2 рази на добу перорально або 200-400 мг в / в 2 рази на добу. Тривалість інфузії становить 60 хв.

У разі тяжкого перебігу інфекцій, при рецидивуючих інфекціях у хворих на муковісцидоз, з інфекціями органів черевної порожнини, кісток і суглобів, спричинених Pseudomonas або стафілококами, при перитоніті та септицемії, а також при гострій пневмонії, викликаної Streptococcus pneumoniae, дозу слід підвищити до 750 мг 2 рази на добу при пероральному прийомі препарату. Максимальна добова доза при пероральному прийомі становить 1500 мг. При парентеральному застосуванні препарату, в разі перерахованих інфекцій дозу слід підвищити до 400 мг 3 рази на добу. Максимальна добова доза у разі парентерального застосування - 1200 мг. Таблетки слід ковтати не розжовуючи, запиваючи рідиною. Препарат можна приймати незалежно від прийому їжі. Прийом натщесерце прискорює абсорбцію ципрофлоксацину.

Режим дозування при порушеннях функції нирок або печінки у дорослих

1. Порушення функції нирок.

1.1. При кліренсі креатиніну від 31 до 60 мл/хв / 1,73 м ² або його концентрації в плазмі крові від 1,4 до 1,9 мг / 100 мл максимальна доза ципрофлоксацину для перорального застосування повинна становити 1000 мг на добу; при в / в введенні - 800 мг на добу.

1.2. При кліренсі креатиніну 30 мл/хв / 1,73 м ² або нижче або його концентрації в плазмі крові від 2 мг / 100 мл і вище максимальна доза препарату при пероральному застосуванні має складати 500 мг на добу, при парентеральному введенні - 400 мг на добу.

2. Порушення функції нирок + гемодіаліз.

При кліренсі креатиніну 30 мл/хв / 1,73 м ² і нижче або при його концентрації в плазмі крові від 2 мг / 100 мл і вище максимальна добова доза ципрофлоксацину для перорального застосування становить 500 мг на добу і 400 мг/добу при парентеральному застосуванні відповідно; в дні проведення гемодіалізу препарат приймають після цієї процедури.

3. Порушення функції нирок + перитонеальний діаліз у амбулаторних пацієнтів.

1 таблетка по 500 мг ципрофлоксацину (1х500 мг) або 2 таблетки по 250 мг (2х250 мг). При проведенні курсу інфузійної терапії р-р ципрофлоксацину додають до діалізату (внутрішньо перитонеальному); 50 мг ципрофлоксацину на 1 л діалізата вводиться 4 рази на добу кожні 6 год.

4. Порушення функції печінки.

У корекції дози немає необхідності.

Немає досвіду застосування препарату у дітей з порушеннями функції печінки або нирок.

Тривалість лікування залежить від тяжкості захворювання, клінічного перебігу та результатів бактеріологічних досліджень. Рекомендується продовжувати лікування не менше 3 діб після нормалізації температури або зникнення клінічних симпоми. Тривалість лікування при гострій неускладненій гонореї та циститі становить 1 добу. При інфекціях нирок, сечовивідних шляхів та органів черевної порожнини тривалість лікування до 7 діб. При остеомієліті курс терапії може бути продовжений до 2 міс. При інших інфекціях тривалість курсу лікування зазвичай становить 7-14 діб. У хворих з ослабленим імунітетом лікування проводять протягом усього періоду нейтропенії. При інфекціях, спричинених стрептококами та хламідіями, тривалість лікування не менше 10 діб.

Період вагітності та годування груддю, дитячий та підлітковий вік (до 18 років), підвищена чутливість до ципрофлоксацину або інших препаратів групи хінолонів.

Повідомлялося про виникнення місцевих реакцій після в / в введення препарату. ці реакції виникають частіше, якщо час інфузії становить 30 хв або менше і можуть проявлятися у вигляді місцевих реакцій на шкірі, бисторо проходять після закінчення інфузії. наступні інфузії препарату не протипоказані, якщо при цьому подібні реакції не рецидивують і не ускладнюються.

Частота ≥ 1% -10%

З боку ЖКТ- нудота, діарея.

З боку шкіри - висип.

Частота ≥0,1% -1%

З боку організму в цілому - біль в животі, кандидоз, астенія, патологічні реакції у місці введення (наприклад набряк / запалення, біль).

З боку шлунково-кишкового тракту - аномальні значення «печінкових» тестів - підвищення рівня печінкових трансаміназ: АЛТ, АСТ, лужної фосфатази; блювота, диспепсія, анорексія (відсутність апетиту), метеоризм, білірубінемія.

З боку серцево-судинної системи - тромбофлебіт (у місці інфузії).

З боку системи кровотворення - еозинофілія, лейкопенія.

З боку сечовидільної системи - підвищення рівня креатиніну, азоту сечовини.

З боку кістково-м'язової системи - артралгія (біль у суглобах).

З боку нервової системи - запаморочення, головний біль, розлади сну, ажитація, сплутаність свідомості.

З боку шкіри-свербіж, макуло-папульозні висипання, кропив'янка.

З боку органів чуття - порушення смаку.

Частота ≥0,01% -0,1%

З боку організму в цілому - біль в кінцівках, спині, грудях.

З боку серцево-судинної системи - тахікардія, синкопе (короткочасна втрата свідомості), вазодилатація (приплив крові), гіпотензія.

З боку шлунково-кишкового тракту - кандидоз (оральний), жовтяниця, холестатична жовтяниця, псевдомембранозний коліт.

З боку системи крові та лімфатичної системи - анемія, лейкопенія (гранулоцитопенія), лейкоцитоз, зміна рівня протромбіну, тромбоцитопенія, тромбоцитемія (тромбоцитоз).

Гіперчутливість - алергічна реакція, медикаментозна гарячка, анафілактоїдна (анафілактична) реакція.

Порушення метаболізму - набряк (периферичний, васкулярний, лицьовий), гіперглікемія.

З боку кістково-м'язової системи - біль у м'язах (м'язовий біль), набряк суглобів.

З боку нервової системи - головний біль, галюцинації, пітливість, парестезії (периферична паралгезія), неспокій (страх, тривога), порушення сну (кошмарні сновидіння), судоми, гіперестезія, депресія, тремор.

З боку дихальної системи - диспное, набряк гортані.

З боку шкіри - реакції фоточутливості.

З боку органів чуття - шум у вухах, тимчасова глухота (особливо при високій частоті звуку), порушення зору (візуальні аномалії), диплопія, хроматопсія, втрата смакових відчуттів (порушення смаку).

З боку сечовидільної системи - гостра ниркова недостатність, порушення функції нирок, вагінальний кандидоз, гематурія, інтерстиціальний нефрит.

Частота 0,01%

З боку системи крові - васкуліт.

З боку шлунково-кишкового тракту - кандидоз, некроз печінки (дуже рідко прогресуючий, аж до розвитку печінкової недостатності з загрозою для життя), псевдомембранозний коліт з можливим летальним кінцем, панкреатит, гепатит.

З боку системи крові та лімфатичної системи - гемолітична анемія, петехії (переміжна геморагія шкіри), агранулоцитоз, панцитопенія (що загрожує життю), пригнічення функції кісткового мозку (що загрожує життю).

Гіперчутливість - шок (анафілактичний; загрожує життю), шкірні висипання, реакція по типу сироваткової хвороби.

Порушення метаболізму - підвищення активності амілази, ліпази.

З боку кістково-м'язової системи - міастенія, тендиніт (переважно ахіллових сухожиль), частковий або повний розрив сухожиль (переважно ахіллових).

З боку нервової системи - сильні судоми великих м'язів, хиткість ходи, психоз, інтракраніальна (внутрішньочерепна) гіпертензія, атаксія, гіперстезія, м'язові посмикування.

З боку шкіри - петехії, мультиформна еритема, вузлова еритема, синдром Стівенса - Джонсона, епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), стійкі висипання.

З боку органів чуття - паросмія (порушення нюху), втрата нюху (як правило, оборотна після відміни препарату).

Пацієнтам з епілепсією, нападами судом в анамнезі, судинними захворюваннями та органічними ураженнями головного мозку, в зв'язку з загрозою розвитку побічних ефектів з боку центральної нервової системи ципробай слід призначати лише за життєвими показаннями.

При виникненні в період лікування ципробай або після його закінчення важкої і тривалої діареї слід виключити діагноз псевдомембранозного коліту, що вимагає негайної відміни препарату і призначення відповідного лікування.

Пацієнтам, які приймають Ципробай, слід утримуватися від потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної уваги та швидкості психічних і рухових реакцій.

На тлі лікування ципробай можлива зміна деяких показників лабораторних досліджень: поява осаду в сечі, тимчасове підвищення концентрації сечовини, креатиніну, білірубіну, активності печінкових трансминаз в сироватці крові, в окремих випадках - гіперглікемія, кристалурія або гематурія, зміна показників протромбіну.

У хворих з порушеннями функції печінки або / і нирок рекомендується контроль концентрації ципрофлоксацину в плазмі крові.

Спеціальні застереження та попередження при застосуванні

Застосування у дітей. Як і в разі застосування інших препаратів цього класу, показано, що у статевонезрілих тварин застосування ципрофлоксацину призводить до артропатии суглобів, що зазнають навантаження. Аналіз доступних даних про безпеку застосування ципрофлоксацину пацієнтам у віці молодше 18 років не дозволив виявити будь-яких доказів ураження хряща або суглобів, пов'язаних з лікуванням препаратом. Дітям і підліткам до 18 років препарат можна застосовувати тільки за життєвими показаннями.

Шлунково-кишкового тракту. У разі виникнення протягом застосування препарату і після лікування тяжкої і стійкої діареї необхідно проконсультуватися з лікарем, оскільки за цим симптомом може ховатися серйозне шлунково-кишкове захворювання (наприклад псевдомембранозний коліт з можливим летальним результатом), що вимагає негайної відміни препарату і проведення відповідної терапії. Препарати, що пригнічують перистальтику, протипоказані. Можна відзначити переходить підвищення активності трансаміназ, лужної фосфатази або холестатична жовтяниця, особливо у пацієнтів з попереднім ураженням печінки.

Нервова система. Хворим на епілепсію і пацієнтам з перенесеними розладами нервової системи (зниженням порога судомної збудливості, наявністю в анамнезі судомних нападів, порушеннями мозкового кровообігу, змінами структури мозку, інсультом) можна призначати ципрофлоксацин лише у випадку, якщо очікувана користь від прийому препарату перевищує потенційний ризик. Іноді побічні реакції з боку ЦНС відзначають вже після першого прийому ципрофлоксацину. В поодиноких випадках може прогресувати депресія або психоз, представляючи загрозу для пацієнта. В такому випадку прийом препарату слід негайно припинити.

Підвищена чутливість до препарату. Підвищена чутливість та алергічні реакції можна відзначити вже після першого введення ципрофлоксацину, про що необхідно негайно інформувати лікаря. В поодиноких випадках можуть прогресувати анафілактичні / анафілактоїдні реакції аж до розвитку шоку, що загрожує життю пацієнта, іноді такі випадки відзначають після першого прийому ципрофлоксацину. При цьому необхідно терміново припинити введення препарату і негайно почати проведення медикаментозного лікування.

Кістково-м'язова система. При перших ознаках тендиніту (наприклад болюча припухлість) необхідно припинити введення препарату, виключити фізичні навантаження на суглоб і проконсультуватися з лікарем. За даними спостереження розрив сухожилля (переважно ахіллових) переважає серед пацієнтів похилого віку або у зв'язку з попереднім лікуванням ГКС.

Шкіра. Ципрофлоксацин призводить до появи реакцій фоточутливості шкіри. Під час лікування пацієнти повинні уникати перебування на сонці або впливу на них ультрафіолетового опромінення. При виникненні реакцій фоточутливості (реакції шкіри подібної сонячних опіків) терапію необхідно припинити.

Період вагітності та годування груддю. Препарат не можна призначати жінкам в період вагітності та годування груддю, оскільки немає досвіду безпечного застосування препарату цією групою пацієнтів. Грунтуючись на даних досліджень на тваринах, не можна повністю виключити ймовірність пошкодження суглобових хрящів у новонароджених, тоді як можливість тератогенних ефектів (деформацій, мальформацій, каліцтв і вад розвитку) не підтверджена.

Вплив на здатність керувати автомобілем і працювати з механізмами. Препарат значно впливає на швидкість реакції, що перешкоджає керувати транспортними засобами та роботі з механізмами. Особливо характерно це при спільному застосуванні ципрофлоксацину та алкоголю.

Одночасне застосування ціпробая (всередину) і препаратів заліза, сукральфату або антацидних засобів, що містять магній, алюміній, кальцій з препаратами з великою буферною ємністю (наприклад антиретровірусні) знижує інтенсивність абсорбції ципрофлоксацину. в зв'язку з цим ципробай слід призначати за 1-2 години до або не менше ніж через 4 години після прийому цих препаратів. зазначене обмеження не поширюється на клас блокаторів Н2-рецепторів. слід уникати одночасного прийому таблеток і продуктів, збагачених кальцієм (молоко, йогурт, соки з підвищеним вмістом кальцію). звичайні продукти, до складу яких входить кальцій, не впливають на всмоктування ципрофлоксацину.

Спільне застосування Ціпробая і теофіліну може призводити до небажаного підвищення концентрації останнього в плазмі крові та розвитку відповідних побічних ефектів. З огляду на це, слід контролювати концентрацію теофіліну в плазмі крові та адекватно знижувати його дозу. У пацієнтів, які отримували одночасно Ципробай і циклоспорин, в окремих випадках підвищувалася концентрація креатиніну в сироватці крові, тому необхідний частий контроль (2 рази на тиждень) цього показника. При одночасному застосуванні Ціпробая і варфарином можливе посилення дії варфарину.

Внаслідок взаємодії ципрофлоксацину та глібенкламіду можливе підсилення дії останнього, що проявляється гіпоглікемією. Спільне введення Ціпробая і пробенециду супроводжується підвищенням концентрації ципрофлоксацину в плазмі крові. Метоклопрамід прискорює абсорбцію Ціпробая, внаслідок чого скорочується період досягнення максимальної концентрації ципрофлоксацину в плазмі крові (на біодоступність останнього це не впливає). Ципробай можна ефективно застосовувати в комбінаціях з азлоциліном і цефтазидимом при інфекціях, викликаних Pseudomonas; з мезлоциліном, азлоциліном і іншими ефективними β-лактамними антибіотиками - при стрептококових інфекціях; з ізоксазолпеніціллінамі, ванкоміцином - при стафілококових інфекціях; з метронідазолом, кліндаміцином - при анаеробних.

Специфічних симптомів передозування немає. специфічний антидот невідомий. внаслідок передозування при пероральному застосуванні в ряді випадків повідомлялося про оборотне токсичний вплив на паренхіму нирок. тому при передозуванні, крім проведення звичайних заходів (промивання шлунка, застосування блювотних засобів, введення великої кількості рідини, зсуву реакції сечі в кислу сторону) рекомендується стежити за функцією нирок і приймати антациди, що містять магній і кальцій з метою зниження абсорбції ципрофлоксацину. додатково можливе проведення гемодіалізу та перитонеального діалізу, хоча за допомогою цих методів виводиться тільки незначна частина ципрофлоксацину (10%).

При температурі не вище 25 °C в захищеному від світла місці.