Диклак ID таблетки с модифицированным высвобождением по 150мг 2 блистера по 10шт

Артикул: 23739
Немає в наявності з 25.07.2019

Ціна актуальна на 14:30 | Придатний до: липень 2024
Є питання?
Потрібна консультація?

Цілодобова підтримка клієнтів

Telegram Viber
Кому можна
Дорослим
Дозволено
Дітям
Протипоказано
Вагітним
Протипоказано
Годуючим
Протипоказано
Алергікам
с осторожностью
Діабетикам
с осторожностью
Торгівельна назва Диклак
Кількість діючої речовини 150 мг
Форма випуску таблетки для внутреннего применения
Кількість в упаковці 20 шт.
Спосіб застосування Внутрішній
Взаємодія з їжею Під час
Температура зберігання от 5°C до 25°C
Чутливість до світла Не чутливий
Виробник САЛЮТАС ФАРМА ГМБХ
Країна виробництва Німеччина
Код АТС

M Препарати для лікування захворювань кістково-мʼязової системи

M01 Протизапальні і знеболюючі засоби

M01A Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби

M01AB Похідні оцтової кислоти та споріднені сполуки

M01AB05 Диклофенак

Диклак ® (DICLAC ®)

DICLOFENACUM M01A B05

Sandoz

Склад лікарського засобу:

Диклак ®

табл. кишково-розч. 50 мг, № 20

диклофенак натрій 50 мг

Допоміжні речовини: лактоза, кальцію гідрофосфатдигідрат, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, натрію крохмальгліколят, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний, еудрагіт L 30 D, триетилцитрат, тальк, титану діоксид (Е171), заліза оксид жовтий (Е172).

№ UA / 9808/02/01 від 25.08.2009 до 25.08.2014

р-н д / ін. 75 мг амп. 3 мл, № 5

диклофенак натрій 75 мг

Допоміжні речовини: n-ацетилцистеїн, спирт бензиловий, маніт (E421), натрію гідроксид, пропіленгліколь, вода для ін'єкцій.

№ UA / 1202/03/01 від 05.03.2010 до 05.03.2015

Диклак ® ID

табл. з модиф. вивільненим. 75 мг блістер, № 20, № 100

диклофенак натрій 75 мг

Допоміжні речовини: лактоза, метилгідроксипропілцелюлоза, целюлоза мікрокристалічна, кальцію гідрофосфат дигідрат, крохмаль кукурудзяний, натрію крохмальгліколят, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, заліза оксид червоний (Е 172), вода очищена.

№ UA / 9808/01/01 від 25.06.2009 до 25.06.2014

табл. з модиф. вивільненим. 150 мг блістер, № 20, № 100

диклофенак натрій 150 мг

Допоміжні речовини: лактоза, метилгідроксипропілцелюлоза, целюлоза мікрокристалічна, кальцію гідрофосфат дигідрат, крохмаль кукурудзяний, натрію крохмальгліколят, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, заліза оксид червоний (Е 172), вода очищена.

№ UA / 9808/01/02 від 25.06.2009 до 25.06.2014

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Препарат Диклак містить диклофенак натрію, речовину нестероїдної структури, яке має виражену протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дію. Основні механізми дії диклофенаку - пригнічення біосинтезу простагландинів, які відіграють важливу роль у генезі запалення, болю і лихоманки, зменшення проникності капілярів, стабілізуючий вплив на лізосомальнімембрани. Пригнічує агрегацію тромбоцитів, індуковану аденозиндифосфатом і колагеном. Застосування диклофенаку сприяє збільшенню об'єму рухів в уражених суглобах, зменшенню болю у спокої і при русі.
У дослідах in vitro в концентраціях, еквівалентних тим, які використовуються при лікуванні пацієнтів, диклофенак не пригнічує біосинтез протеогліканів хрящової тканини.
При посттравматичних і післяопераційних запальних явищах Диклак швидко полегшує біль (як спонтанний, так і виникає при русі), зменшує набряки, викликані запаленням. Виявлено значний аналгетичний ефект препарату при помірному і сильно вираженому больовому синдромі неревматичного генезу (при застосуванні Диклак, р-р для ін'єкцій - протягом 15-30 хв). Диклак, р-р для ін'єкцій, надає також істотний позитивний вплив в разі нападів мігрені.
Диклак здатний усувати больові відчуття і зменшувати вираженість крововтрат при первинній дисменореї.
Якщо диклофенак натрію застосовують одночасно з опіоїдними знеболювальними засобами для зняття післяопераційного болю, необхідність в них суттєво зменшується.
Диклак, р-р для ін'єкцій, особливо необхідний на початку лікування запальних і дегенеративних ревматичних захворювань і больового стану внаслідок запалення неревматичного походження.
Фармакокінетика
абсорбція
Диклак, таблетки кишково-розчинні. Після перорального застосування гастрорезістентних таблеток диклофенак швидко і повністю абсорбується в шлунку. Їжа скорочує швидкість абсорбції, але кількість абсорбованого речовини не змінюється. Після одноразового прийому всередину диклофенаку в дозі 50 мг C max досягається приблизно через 2 год і становить 1,5 мкг/мл (5 мкмоль/л). Кількість абсорбованого діючої речовини лінійно пропорційно дозі.
Диклак, р-р для ін'єкцій. Після введення 75 мг диклофенаку натрію шляхом в / м ін'єкції абсорбція починається негайно, а середня C max в плазмі крові, яка становить приблизно 2,5 мкг/мл (8 мкмоль/л), досягається за 20 хв. Величина абсорбції лінійно залежить від дози. У разі введення 75 мг диклофенаку натрію шляхом в / в інфузії протягом 2 год середні C max в плазмі крові становить близько 1,9 мкг/мл (5,9 мкмоль/л). AUC після в / м або в / в введення приблизно вдвічі більше, ніж після перорального або ректального застосування, тому що в останньому випадку приблизно половина активної субстанції метаболізується під час першого проходження через печінку. Фармакокінетичні властивості не змінюються після повторного введення. За умови дотримання рекомендованих інтервалів дозування накопичення препарату не відбувається.
Диклак ID - двошарові таблетки з комбінацією швидкого (¹ / ₆ загальної кількості) та поступового вивільнення (⁵ / ₆ загальної кількості) диклофенаку натрію. Таке поєднання ефектів в одній таблетці дозволяє забезпечити як швидкий початок дії, так і тривалу циркуляцію активної речовини в системному кровотоці та терапевтичний ефект протягом доби.
Після перорального застосування Диклак ID повністю абсорбується з кишечника. C max в плазмі досягається через 1-16 год, в середньому - через 2-3 ч. Кількість абсорбованого активного речовини знаходиться у лінійній залежності від величини дози препарату.
розподіл
99,7% диклофенаку зв'язується з протеїнами плазми крові, переважно з альбуміном. Обсяг розподілу становить 0,12-0,17 л/кг.
Диклофенак проникає в синовіальну рідину, де досягає C max через 3-6 год при застосуванні Диклак, таблетки кишково-розчинні, або через 2-4 год при застосуванні Диклак, р-р для ін'єкцій. T ½ із синовіальної рідини становить 3-6 годин. Через 2 години після досягнення C max в плазмі крові рівень активної речовини в синовіальній рідині стає вище, ніж в плазмі, і залишається таким протягом 12 год.
Біотрансформація
При пероральному застосуванні приблизно половина дози диклофенаку метаболізується під час першого проходження через печінку. Тільки 35-70% абсорбованого активного речовини досягає послепеченочной циркуляції в незміненому вигляді.
Біотрансформація диклофенаку відбувається частково шляхом глюкуронізації вихідної молекули, але переважно за рахунок гідроксилювання і метоксилювання, що призводить до утворення декількох фенольних метаболітів, 2 з яких біологічно активні, але в меншій мірі, ніж диклофенак.
виведення
Загальний системний кліренс диклофенаку з плазми крові становить 263 ± 56 мл/хв, T ½ - 1-2 ч і цей показник не залежить від функції печінки та нирок. Близько 60% отриманої дози виводиться з сечею у вигляді метаболітів. Менше 1% - у вигляді незміненого з'єднання, залишок виводиться у вигляді метаболітів з жовчю.
Диклак, р-р для ін'єкцій. Застосування у спеціальних груп пацієнтів
Чи не спостерігалося ніякої різниці у віковій залежності в абсорбції, метаболізмі або екскреції препарату. Однак у деяких пацієнтів похилого віку після 15-хвилинної інфузії концентрація диклофенаку в плазмі крові була на 50% вище, ніж це спостерігалося у молодих здорових осіб.
У пацієнтів з порушенням функції нирок при дотриманні режиму звичайного дозування накопичення активної речовини не відбувалося.
У пацієнтів з хронічним гепатитом або цирозом кінетика і метаболізм диклофенаку такі ж, як і у пацієнтів без захворювань печінки.

Показання

Диклак, таблетки кишково-розчинні:

  • запальні та дегенеративні форми ревматичних захворювань (ревматоїдний артрит, анкілозуючий спондиліт, остеоартроз, спондилоартрит), больовий синдром з локалізацією у хребті;
  • внесуставной ревматизм;
  • гострі напади подагри;
  • посттравматичний та післяопераційний больовий синдром, який супроводжується запаленням і набряками, наприклад, після стоматологічних та ортопедичних втручань;
  • гінекологічні захворювання, що супроводжуються больовим синдромом і запаленням, наприклад первинна дисменорея або аднексит;
  • як допоміжний засіб при тяжких запальних захворюваннях ЛОР-органів, які супроводжуються відчуттям болю, наприклад при фаринготонзиліті, отиті.

Диклак, р-р для ін'єкцій
В / м введення:

  • запальні та дегенеративні форми ревматизму (ревматоїдний артрит, анкілозуючий спондиліт, остеоартрит, спондилоартрит, вертебральний больовий синдром, внесуставной ревматизм);
  • гострі напади подагри;
  • ниркова і билиарная колька;
  • посттравматичний та післяопераційний больовий синдром, який супроводжується запаленням і набряками;
  • важкі напади мігрені.

В / в інфузії:

  • лікування або профілактика післяопераційного болю.

Диклак ID:

  • ревматизм (ревматоїдний артрит, анкілозуючий спондиліт, остеоартрит, спондилоартрит, больовий синдром різної локалізації, внесуставной ревматизм);
  • посттравматичний та післяопераційний больові синдроми, що супроводжуються запаленням і набряками;
  • больові та / або запальні стани в гінекології (наприклад первинна дисменорея, аднексит).

Спосіб застосування

в цілому рекомендується підбирати дозу індивідуально, а також застосовувати найменшу ефективну дозу протягом якомога більш короткого часу.
Диклак, таблетки кишково-розчинні
Для дорослих і підлітків у віці від 15 років рекомендована початкова доза становить 100-150 мг. У нескладних випадках, як і при тривалій терапії, зазвичай достатньо призначення 75-100 мг/добу. Загальну добову дозу зазвичай рекомендується розділити на 2-3 прийоми. При необхідності прийому дози 75 мг застосовують препарат з відповідним дозуванням.
Добова доза препарату не повинна перевищувати 150 мг.
При первинній дисменореї добову дозу підбирають індивідуально, в цілому вона становить 50-150 мг. Початкова доза може становити 50-100 мг, при необхідності її можна впродовж кількох менструальних циклів підвищити, але не більше ніж до 200 мг/добу. Застосування препарату потрібно починати якомога раніше після прояву перших больових симптомів; тривалість лікування, залежно від симптоматики, становить до кількох діб.
Таблетки Диклак потрібно приймати не розжовуючи та запивати достатньою кількістю рідини (1 склянка води) переважно перед прийомом їжі.
Для пацієнтів з порушеннями функції нирок або печінки слабкого або помірного ступеня немає необхідності в корекції дози.
Диклак, р-р для ін'єкцій
Загальна рекомендація - дозу слід підбирати індивідуально і застосовувати мінімальну ефективну дозу протягом короткого часу.
Препарат Диклак, р-р для ін'єкцій, не слід застосовувати довше 2 днів, в разі необхідності лікування можна продовжити таблетками Диклак.
В / м ін'єкція
З метою запобігання пошкодженню нервової та інших тканин у місці в / м ін'єкції потрібно дотримуватися наступних правил.
Добова доза зазвичай становить 75 мг (1 ампула), яку вводять шляхом глибокої ін'єкції у верхній зовнішній сектор великого сідничного м'яза. У важких випадках (наприклад коліки) добову дозу, як виняток, можна збільшити до 2 ін'єкцій по 75 мг, інтервал між якими повинен становити кілька годин (по 1 ін'єкції в кожну сідницю). Як альтернативу введення 1 ампули диклофенаку натрію 75 мг можна комбінувати з іншими лікарськими формами препарату до досягнення загальної максимальної добової дози 150 мг.
В умовах нападу мігрені, згідно клінічним досвідом, слід якомога раніше ввести в / м 75 мг диклофенаку натрію і при необхідності застосувати супозиторії по 100 мг в той же день. Загальна добова доза не повинна перевищувати 175 мг в перший день.
В / в інфузії
Диклак, р-р для ін'єкцій, не слід вводити у вигляді болюсної ін'єкції.
Безпосередньо перед початком в / в інфузії в залежності від необхідної її тривалості вміст ампули слід розвести в 100-500 мл 0,9% розчину натрію хлориду або 5% розчину глюкози, забуферений розчином бікарбонату натрію для ін'єкцій. Застосовувати можна тільки прозорі розчини. Рекомендують 2 альтернативних дозових режиму для інфузії. Для лікування помірної і важкої післяопераційного болю 75 мг диклофенаку натрію необхідно вводити безперервно від 30 хв до 2 год. У разі необхідності лікування можна повторити через кілька годин, але добова доза не повинна перевищувати 150 мг.
Для профілактики післяопераційного болю через 15 хв-1 год після хірургічного втручання необхідно ввести навантажувальну дозу 25-50 мг, після цього необхідно застосувати безперервну інфузію приблизно 5 мг / ч до максимальної добової дози 150 мг.
Диклак ID
Рекомендована початкова доза препарату для дорослих становить 75-150 мг/добу (1-2 таблетки препарату Диклак ID) в залежності від вираженості симптомів захворювання. При тривалій терапії, як правило, достатнім є застосування 1 таблетки (75 мг) на добу. Якщо симптоми захворювання найбільш виражені протягом ночі або вранці, Диклак ID необхідно застосовувати ввечері.
Максимальна добова доза становить 150 мг і її не слід перевищувати. Диклак ID призначений для короткочасного застосування (максимум 2 тижні). Рішення про тривалість лікування приймає лікар.
Таблетки слід ковтати цілими, не розжовуючи, запиваючи великою кількістю рідини, бажано під час їжі.

Протипоказання:

підвищена чутливість до диклофенаку або будь-якого іншого компонента препарату. Гостра виразка шлунка або кишечника; гастроінтестинальна кровотеча або перфорація, тяжка ниркова, печінкова або серцева недостатність. Порушення гемопоезу невстановленої природи. Останній триместр вагітності та період годування груддю. Диклак, як і інші нестероїдні протизапальні засоби, протипоказаний пацієнтам, у яких у відповідь на застосування ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів виникають напади бронхіальної астми, кропив'янка або гострий риніт.
Для Диклак, таблетки кишково-розчинні, також: дитячий вік до 15 років.
Для Диклак, р-р для ін'єкцій, також: дитячий вік до 18 років.

ПОБІЧНІ ЕФЕКТИ:

побічні реакції класифіковані за частотою виникнення: дуже часто (≥1 / 10), часто (≥1 / 100, <1/10), нечасто (≥1 / 1000, <1/100), рідко (≥1 / 10 000, <1/1000), дуже рідко (<1/10 000), включаючи поодинокі повідомлення.
З боку системи крові та лімфатичної системи: дуже рідко - анемія (включаючи гемолітичну та апластичну анемію), лейкопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз.
З боку імунної системи: рідко - реакції гіперчутливості, анафілактичні / анафілактоїдні реакції, включаючи гіпотензію та анафілактичний шок; дуже рідко - ангіоневротичний набряк (включаючи набряк обличчя).
Психічні розлади: дуже рідко поширені - дезорієнтація, депресія, безсоння, нічні кошмари, дратівливість, психотичні розлади.
З боку нервової системи: часто - головний біль, запаморочення; рідко - сонливість; дуже рідко - парестезія, порушення пам'яті, судоми, тривожність, тремор, асептичний менінгіт, розлади смаку, порушення мозкового кровообігу, розлади відчуття дотику, дезорієнтація, депресія, кошмарні сновидіння, дратівливість, психотичні розлади.
З боку органу зору: дуже рідко - порушення зору, затуманення зору, диплопія.
З боку органу слуху: часто - вертиго; дуже рідко - дзвін у вухах, розлади слуху.
З боку серця: дуже рідко - серцебиття, біль у грудях, серцева недостатність, інфаркт міокарда.
Судинні порушення: дуже рідко - артеріальна гіпертензія, васкуліт.
З боку дихальної системи: рідко - астма (включаючи задишку), бронхоспазм; дуже рідко - пневмоніти.
З боку шлунково-кишкового тракту: часто - нудота, блювота, діарея, диспепсія, абдомінальний біль, метеоризм, анорексія; рідко - гастрити, гастроінтестинальна кровотеча, блювання з кров'ю, геморагічна діарея, мелена, виразка шлунка або кишечника (с / без кровотечі або перфорації); дуже рідко - коліти (в тому числі геморагічний коліт та загострення виразкового коліту або хвороби Крона), запор, стоматит, глосит, розлади з боку стравоходу, діафрагмоподібні стриктури кишечнику, панкреатит.
З боку печінки: іноді - підвищений рівень трансаміназ; рідко - гепатит, жовтяниця, розлади печінки; дуже рідко - блискавичний гепатит, гепатонекроз, печінкова недостатність.
З боку шкіри та підшкірної тканини: часто - висип; рідко - кропив'янка; дуже рідко - бульозний висип, екзема, еритема, мультиформна еритема, синдром Стівенса - Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), ексфоліативний дерматит, випадіння волосся, реакції фоточутливості, пурпура, алергічна пурпура, свербіж.
З боку сечовидільної системи: дуже рідко - гостра ниркова недостатність, гематурія; протеїнурія, нефротичний синдром, інтерстиціальний нефрит, нирковий папілярний некроз.
Загальні розлади: рідко - набряк.
Для Диклак, р-р для ін'єкцій, також:
Інфекції та інвазії: дуже рідко - абсцес в місці ін'єкції.
Загальні порушення і порушення в місці введення препарату: часто - затвердіння, біль в місці ін'єкції; рідко - набряк, некроз в місці ін'єкції. В окремих випадках можуть спостерігатися симптоми асептичного менінгіту, зокрема напруженість шийних м'язів, пропасниця або пригнічення свідомості. До таких реакцій схильні пацієнти з аутоімунними захворюваннями (системний червоний вовчак, змішані колагенози).

ОСОБЛИВІ ВКАЗІВКИ:

препарат Диклак діє швидко, що робить його особливо придатним для лікування гострих больових і запальних станів.
При застосуванні всіх НПЗЗ в будь-який час протягом лікування можуть виникати шлунково-кишкова кровотечі, виразки або перфорації з або без попереджувальних симптомів, без серйозних шлунково-кишкових явищ в анамнезі, і вони можуть мати летальні наслідки. Ризик виникнення вищезазначених явищ у хворих похилого віку підвищується. У разі виникнення шлунково-кишкової кровотечі диклофенак натрію необхідно скасувати.
Дуже рідко в зв'язку з прийомом нестероїдних протизапальних засобів, включаючи диклофенак натрію, спостерігалися алергічні реакції, в тому числі анафілактичні / анафілактоїдні та шкірні реакції, включаючи ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса - Джонсона і токсичний епідермальний некроліз. Високий ризик виникнення таких реакцій існує на початку терапії, в перший місяць лікування. Застосування препарату слід припинити при першій появі висипу на шкірі, уражень слизових оболонок або будь-яких інших ознаках гіперчутливості.
НПЗП можуть підвищувати ризик виникнення серйозних серцево-судинних тромботичних явищ, інфаркту міокарда та інсульту, які можуть виявитися летальними, у зв'язку з чим диклофенак натрію не рекомендується застосовувати для лікування післяопераційного болю під час операції аортокоронарного шунтування.
Як і інші нестероїдні протизапальні засоби, Диклак завдяки своїм фармакодинамічним властивостям може маскувати ознаки та симптоми інфекції.
загальні застереження
Слід уникати застосування препарату одночасно з системними НПЗЗ, включаючи селективні інгібітори ЦОГ-2, через відсутність будь-якого синергічного дії і можливості розвитку додаткових побічних ефектів.
Слід дотримуватися обережності при призначенні препарату особам похилого віку. Зокрема, для людей похилого віку зі слабким здоров'ям і для пацієнтів з низьким індексом маси тіла рекомендується застосовувати найнижчі ефективні дози.
Астма в анамнезі
У хворих на бронхіальну астму, з сезонним алергічним ринітом, набряками слизової оболонки носа (тобто назальними поліпами), ХОЗЛ або хронічними інфекціями дихальних шляхів частота виникнення побічних реакцій на НПЗЗ зростає. До таких реакцій відносяться: загострення астми (анальгетическая астма), набряк Квінке, кропив'янка. Таким хворим рекомендовані спеціальні заходи (готовність до надання невідкладної допомоги). Це також стосується хворих на алергію, наприклад зі шкірними реакціями, свербежем або кропив'янкою.
Особливі застереження рекомендуються пацієнтам з БА в разі, коли Диклак застосовується парентерально, оскільки симптоми можуть загострюватися.
Вплив на травний тракт
Як і при застосуванні інших нестероїдних протизапальних засобів, при призначенні диклофенаку натрію пацієнтам з симптомами, що свідчать про порушення з боку травного тракту, обов'язково медичний нагляд і особлива обережність. Ризик шлунково-кишкових кровотеч, ульцерации або перфорації зростає при підвищенні дози НПЗП, у пацієнтів з виразкою в анамнезі, особливо при ускладненнях типу геморагії або перфорації, та в осіб похилого віку, тому лікування їм слід проводити, використовуючи мінімальну ефективну дозу протягом якомога коротшого часу.
Таким пацієнтам, а також пацієнтам, які потребують супутніх низьких дозах ацетилсаліцилової кислоти, слід застосовувати комбіновану терапію протекторними препаратами (наприклад мізопростолом або інгібіторами протонної помпи).
Попередження потрібні також для хворих, які отримують супутні ліки, які можуть підвищити ризик виникнення виразки або кровотечі, такі як системні кортикостероїди, антикоагулянти, антитромботичні засоби або селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну.
Диклак необхідно з обережністю призначати хворим, в анамнезі яких є запальні захворювання кишечника, такі як хвороба Крона або неспецифічні виразкові коліти, і встановлювати ретельний медичний нагляд за ними в зв'язку з можливістю загострення стану.
Вплив на печінку
Ретельний медичний нагляд потрібен у випадку, коли Диклак призначають пацієнтам з порушенням функції печінки, оскільки їх стан може загостритися.
Лікування диклофенаком натрію, як і іншими НПЗП, може привести до підвищення рівня одного або декількох печінкових ферментів, тому при застосуванні препарату Диклак потрібно регулярне спостереження за функцією печінки як забезпечувальний захід. Якщо під час лікування функція печінки погіршується або спостерігаються інші прояви (наприклад, еозинофілія, висип), застосування препарату слід припинити. При лікуванні диклофенаком натрію протягом гепатиту може проходити без продромальних симптомів.
Обережність необхідна в разі призначення Диклак пацієнтам з печінковою порфірією через імовірність провокації нападу.
Вплив на нирки
Оскільки при лікуванні НПЗЗ повідомлялося про затримку рідини та набряках, особливу увагу слід приділити хворим з порушенням функції серця або нирок (у тому числі з функціональної нирковою недостатністю на тлі гіповолемії, нефротичного синдрому, вовчаковий нефропатії і декомпенсованого цирозу печінки), АГ в анамнезі, хворим похилого віку, хворим, які отримують терапію діуретиками або препаратами, які суттєво впливають на функцію нирок, і пацієнтам з істотним зниженням позаклітинного об'єму рідини з будь-якої причини, наприклад, до або після серйозного хірургічного втручання. У таких випадках рекомендується моніторинг функції нирок. Припинення терапії зазвичай призводить до повернення в стан, який передував лікуванню.
Вплив на гематологічні показники
При тривалому застосуванні диклофенаку натрію рекомендується моніторинг показників крові. Як і інші нестероїдні протизапальні засоби, Диклак може тимчасово пригнічувати агрегацію тромбоцитів. Слід ретельно спостерігати за хворими з порушеннями гемостазу.
Гастрорезістентние таблетки Диклак і Диклак ID містять лактозу, тому не рекомендується застосовувати їх у пацієнтів з рідкою спадковою непереносимістю галактози, лактазной недостатністю або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.
Застосування в період вагітності та годування груддю
Препарат не слід застосовувати в I-II триместр вагітності за винятком тих випадків, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плоду. Як і інші нестероїдні протизапальні засоби, застосування диклофенаку натрію в III триместр вагітності протипоказано через можливе пригнічення маткових скорочень і передчасного закриття артеріальної протоки.
Диклофенак натрію виводиться з грудним молоком в невеликій кількості, тому препарат не слід застосовувати в період годування груддю.
Фертильність. Як і інші нестероїдні протизапальні засоби, диклофенак натрію може вплинути на фертильність жінки. Препарат не рекомендується застосовувати жінкам, які планують завагітніти.
Діти. Диклак, р-р для ін'єкцій, і Диклак ID не застосовують у дітей віком до 18 років. Диклак, таблетки кишково-розчинні, не призначають дітям у віці до 15 років.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Пацієнти, у яких під час лікування диклофенаком натрію відзначають порушення зору, запаморочення, сонливість або інші порушення з боку центральної нервової системи, повинні утримуватися від керування транспортними засобами та роботи з механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими

Літій: при одночасному застосуванні диклофенак може підвищити концентрації літію в плазмі крові. Рекомендується моніторинг рівня літію в плазмі крові.
Дигоксин: при одночасному застосуванні диклофенак може підвищити концентрацію дигоксину в плазмі крові. Рекомендується моніторинг рівня дигоксину в плазмі крові.
Діуретики та антигіпертензивні засоби: одночасне застосування диклофенаку натрію та інших нестероїдних протизапальних засобів з діуретиками або антигіпертензивними засобами (наприклад блокаторами β-адренорецепторів, інгібіторами АПФ) може привести до зниження їх антигіпертензивного впливу. Таким чином, подібну комбінацію застосовують із застереженням, а пацієнтам, особливо особам похилого віку, необхідно ретельно контролювати рівень артеріального тиску. Пацієнти повинні отримувати належну гідратацію, рекомендується також моніторинг ниркової функції після початку супутньої терапії та на регулярній основі після неї, особливо щодо діуретиків та інгібіторів АПФ внаслідок підвищення ризику нефротоксичності. Одночасне лікування препаратами калію може бути пов'язано зі збільшенням рівня калію в плазмі крові, що вимагає перебування хворих під постійним контролем.
Інші НПЗП та кортикостероїди: супутнє введення диклофенаку та інших системних НПЗП або кортикостероїдів може підвищити частоту побічних реакцій з боку травного тракту.
Антикоагулянти та антитромботичні засоби: рекомендується вжити заходів, оскільки супутнє введення може підвищити ризик кровотечі. Хоча клінічні дослідження не свідчать про вплив диклофенаку на активність антикоагулянтів, існують окремі дані про збільшення ризику кровотечі у пацієнтів, які отримують диклофенак і ці препарати одночасно. Тому рекомендується ретельний моніторинг таких пацієнтів.
Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС): одночасне введення системних НПЗП та СІЗЗС може підвищити ризик кровотечі в травному тракті.
Протидіабетичні препарати: клінічні дослідження показали, що диклофенак може застосовуватись одночасно з пероральними антидіабетичними засобами без впливу на їх клінічну дію. Однак відомі окремі випадки як з гипогликемическим, так і гіперглікемічних впливом, що вимагають зміни дози протидіабетичних препаратів при лікуванні диклофенаком. Такі стани потребують моніторингу рівня глюкози в плазмі крові, що є запобіжним засобом при супутньої терапії.
Колестипол і холестирамін: одночасне застосування диклофенаку і колестипола або холестираміну зменшує всмоктування диклофенаку приблизно на 30 і 60% відповідно. Препарати слід приймати з інтервалом в кілька годин.
Препарати, які стимулюють ферменти, що метаболізують лікарські засоби. Препарати, які стимулюють ферменти метаболізму, рифампіцин, карбамазепін, фенітоїн, звіробій (Hypericum perforatum) та ін., Теоретично здатні знижувати концентрації диклофенаку натрію в плазмі крові.
Метотрексат: застосування НПЗЗ менше ніж за 24 години до або після прийому метотрексату може призводити до збільшення концентрації цього препарату і, відповідно, його токсичних ефектів.
Циклоспорин і такролімус: диклофенак, як і інші НПЗП, може збільшувати нефротоксичність циклоспорину. У зв'язку з цим його слід застосовувати в нижчих дозах, ніж хворим, які циклоспорин не отримують. Такий ризик виникає і при лікуванні такролімусом.
Антибактеріальні хінолони: існують окремі дані щодо судом, які можуть бути результатом супутнього застосування хінолонів та НПЗЗ.

Умови та термін зберігання

немає типової клінічної картини передозування диклофенаку. Симптомами передозування диклофенаку можуть бути блювання, шлунково-кишкова кровотеча, діарея, запаморочення, шум у вухах, судоми, головний біль. У разі отруєння можливі гостра ниркова недостатність і пошкодження печінки.
Лікування гострого отруєння НПЗП полягає в застосуванні заходів підтримуючої і симптоматичної терапії. Симптоматичні та підтримуючі заходи показані при таких ускладненнях, як артеріальна гіпотензія, ниркова недостатність, судомний синдром, порушення з боку шлунково-кишкового тракту і пригнічення дихання. Малоймовірно, що такі специфічні лікувальні заходи, як форсований діурез, діаліз або гемоперфузія стануть корисними для виведення НПЗП, оскільки активні речовини цих препаратів значною мірою зв'язуються з білками плазми крові та піддаються інтенсивному метаболізму.
Специфічного антидоту немає.

УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ:

при температурі не вище 25 °C.

Опис товару завірено виробником Салютас фарма.

Редакторська група
Дата створення: 21.01.2021       Дата оновлення: 30.04.2024

Зверніть увагу!

Опис препарату Диклак ID табл. 150мг №20 на цій сторінці — спрощена авторська версія сайту apteka911, створена на підставі інструкції/ій по застосуванню. Перед придбанням або використанням препарату ви повинні проконсультуватися з лікарем і ознайомитися з оригінальною інструкцією виробника (додається до кожної упаковки препарату).

Інформація про препарат надана виключно з ознайомлювальною метою і не має бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може прийняти рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.

НАПИСАТИ ВІДГУК ПРИХОВАТИ ФОРМУ
Оцінити*:
Оцініть, будь ласка товар!
Захисний код
Невірно зазначений код


Поширені запитання

Скільки коштує Диклак ID табл. 150мг №20?

Ціна Диклак ID табл. 150мг №20 стартує від 0.00 грн. за упаковку.

Чи можна давати ці ліки дітям?

Протипоказано. Детальніше необхідно проконсультуватися з вашим лікарем.

Які умови зберігання у Диклак (Салютас фарма)?

Згідно з інструкцією температура зберігання Диклак Салютас фарма становить от 5°C до 25°C. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Яка країна виробництва у Диклак (Салютас фарма)?

Країна виробник у Диклак (Салютас фарма) - Германия.

РАНІШЕ ВИ ДИВИЛИСЯ

Промокод скопійовано!
Завантаження