Диклак

Диклак (Diclac) — це серія медичних препаратів, спрямована на усунення больового синдрому, при запальних захворюваннях кістково-м’язової системи, травмах різного характеру та в постопераційному періоді. Додатково знімає набряклість тканин і запалення. Пригнічує агрегацію тромбоцитів. Виробляється компанією «САЛЮТАС ФАРМА ГМБХ» у Німеччині. Активним фармацевтичним інгредієнтом у складі лікарського засобу є речовина диклофенак.

Диклак гель склад:

діюча речовина: diclofenac;

1 г гелю містить диклофенак натрію 50 мг.

Диклак таблетки склад:

1 таблетка містить натрію диклофенаку 75 мг або 150 мг.

Форма випуску

Ліки на фармацевтичному ринку України зустрічаються в таких формах:

• Диклак гель 5% туба 50 г і 100 г;
• Диклак 150 мг таблетки № 20 і 100;
• Диклак ID таблетки з модифікованим вивільненням 75 мг № 20;
• Диклак р-н д/ін. 75мг/3 мл ампули № 5;
• Диклак Ліпогель гель 1% туба 50 г;

Частим запитом у популярних інтернет-пошуковиках є Диклак свічки інструкція, але медикамент у такій формі не випускають.

Основні фізико-хімічні властивості:

• Диклак гель однорідний, безбарвний, з характерним заходом.
• Диклак таблетки айді блідо-рожевого відтінку, круглі, плоскі, зі скошеними краями і гладкою поверхнею, рожевий шар може містити вкраплення білого кольору.
• Диклак уколи — прозорий, безбарвний або злегка жовтуватий розчин.

Нестероїдні протизапальні препарати для місцевого використання. Код АТХ М02А А15. Препарат Диклак також використовується для системного застосування.

Диклак - нестероїдний протизапальний засіб на основі активної субстанції диклофенаку, що володіє помірною селективністю до ЦОГ-2. Препарат сприяє корекції запальних процесів і больового синдрому, покращуючи кровотік в ураженій ділянці. Його можна комбінувати з іншими засобами за необхідності посилення терапії. Накопичення діючої речовини в тканинах забезпечує тривалу допомогу при захворюваннях суглобів, м'язів і хребта. Інформація Диклак інструкція знаходиться на сайті МІС Аптека 9-1-1.

Фармакодинаміка

Діюча речовина диклофенак натрію є нестероїдною сполукою з вираженими протизапальними та знеболювальними властивостями. Основним механізмом дії цієї речовини вважається пригнічення біосинтезу простагландинів, які відіграють провідну роль у виникненні запалення, болю та жару.

Застосування диклофенаку сприяє збільшенню об’єму рухів в уражених суглобах. У дослідах in vitro у концентраціях, еквівалентних тим, які досягаються при лікуванні пацієнтів, диклофенак не пригнічує біосинтез протеогліканів хрящової тканини.

Диклак виявляє також позитивний вплив у випадку нападів мігрені. При посттравматичних та післяопераційних станах із наявністю запалення Диклак полегшує болі під час руху і зменшує набряки, спричинені запаленням та ранами. Якщо диклофенак натрію застосовують одночасно з опіоїдними знеболювальними засобами для зняття післяопераційного болю, необхідність у них суттєво зменшується.

Диклак, розчин для ін’єкцій, особливо необхідний на початку лікування запальних та дегенеративних ревматичних хвороб та больового стану внаслідок запалення неревматичного походження.

Мазь диклак гель при болю в спині має виражені місцеві протиревматичні, знеболювальні та протизапальні властивості, що обумовлено пригніченням синтезу простагландинів – медіаторів болю та запалення. При запаленні, викликаному травмами або ревматичними захворюваннями, крем Диклак гель для спини призводить до зменшення болю, набряку тканин і скорочення періоду відновлення функцій пошкоджених суглобів, зв'язок, сухожиль і м'язів.

Фармакокінетика

Після прийому всередину диклофенак через 2 год досягає максимальної концентрації у плазмі крові, кількість диклофенаку в синовіальній рідині залишається максимально високою протягом 12 год. Після перорального або ректального введення приблизно половина абсорбованого диклофенаку метаболізується під час першого проходження через печінку (ефект першого проходження). Протягом цього періоду препарат виявляє протизапальний і знеболювальний ефект. Механізм дії обумовлений пригніченням активності ЦОГ-1 і ЦОГ-2, що спричиняє порушення обміну арахідонової кислоти і зв’язування простагландинів, які є основним компонентом у розвитку запалення.

Біотрансформація диклофенаку відбувається частково шляхом глюкуронізації вихідної молекули, але переважно за рахунок гідроксилювання та метоксилювання, що призводить до утворення декількох фенольних метаболітів (3'-гідрокси-, 4'-гідрокси-, 5-гідрокси-, 4',5-дигідрокси- та 3'-гідрокси-4'-метоксидиклофенак), більшість з яких перетворюється на кон'югати глюкуроніду.

Після перорального застосування препарату диклофенак повністю абсорбується і, залежно від тривалості проходження крізь шлунок, максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 1–16 годин, у середньому через 2–3 години. Кількість абсорбованої активної речовини лінійно залежить від дози препарату. Близько половини диклофенаку метаболізується під час першого проходження через печінку. Тільки 35–70 % абсорбованої активної речовини досягає післяпечінкової циркуляції у незміненому вигляді. Приблизно 30 % активної речовини метаболізується і виводиться з калом. Приблизно 70 % видаляється нирками у вигляді фармакологічно неактивних метаболітів. Період напіввиведення становить близько 2 годин і цей показник не залежить від функції печінки і нирок. Зв’язування з білками плазми становить приблизно 99 %.

Диклак ампули в/м застосовуються в терапії:

• анкілозуючого спондиліту, позасуглобового ревматизму, остеоартриту, ревматоїдного артриту, спондилоартриту, вертебрального больового синдрому;
• з метою усунення больового синдрому при гострому періоді подагри;
• ниркової кольки;
• посттравматичного й післяопераційного больового синдрому;
• нападоподібної мігрені.

Диклак ампули при інутріньовенній (в/в) інфузіі використовуються в період при сильних і помірних болях.

Диклак таблетки від чого призначаються? Диклак ID таблетки застосовуються для зниження вираженого болю і запалення при різних захворюваннях:

• ревматоїдному артриті, анкілозуючому спондиліті, остеоартрозі, подагрі; 
• м’язово-скелетних захворюваннях, таких як періартрит, тендиніт, тендовагініт, бурсит; 
• при болю у спині, патологічних станах, які викликані травмами, у тому числі переломів, розтягнень, вивихів, ортопедичних, стоматологічних та інших незначних оперативних втручаннях.

Диклак гель від чого призначається? Диклак гель застосовується при забиттях, місцево лікує біль і запалення суглобів, м’язів, зв’язок і сухожиль ревматичного чи травматичного походження.

Розглянемо стани, при яких медикамент застосовувати не рекомендовано:

• напади бронхіальної астми, кропив’янка, риніт у гострому періоді;
• підвищена сприйнятливість (гіперчутливість) до складу медикаменту;
• пацієнтам, у яких у відповідь на застосування ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів виникають ангіоневротичний набряк, поліпи носа, напади бронхіальної астми, кропив'янка, гострий риніт та інші алергічні симптоми;
• цереброваскулярні захворювання у пацієнтів, які перенесли інсульт або мають епізоди транзиторних ішемічних атак;
• лікування постопераційного болю при аорто-коронарному шунтуванні (або використання апарату штучного кровообігу);
• серцево-легенева токсичність (з передчасним закриттям артеріальної протоки та легеневою гіпертензією);
• порушення цілісності тканин (рани) у місці нанесення гелю;
• захворювання периферичних артерій;
• 3 триместр вагітності, період лактації;
• у педіатричній практиці до 6 років.

З особливою обережністю приймати при печінковій порфірії в період загострення, при виразковій хворобі, порушенні роботи печінки/нирок, серцевій недостатності у хронічній формі перебігу, астмі, при проблемах зі згортанням крові, вагітності — 1, 2 триместри, пацієнтам похилого віку й алергікам.

Нижче наведені взаємодії, що спостерігалися із застосуванням препарату Диклак, розчину для ін’єкцій, та/або інших лікарських форм диклофенаку.

Літій. За умов одночасного застосування диклофенак може підвищити концентрацію літію у плазмі крові. Рекомендується моніторинг рівня літію у сироватці крові.

Дигоксин. За умов одночасного застосування диклофенак може підвищити концентрацію дигоксину в плазмі крові. Рекомендується моніторинг рівня дигоксину в сироватці крові.

Діуретики та антигіпертензивні засоби. Супутнє застосування диклофенаку натрію та інших НПЗЗ із діуретиками або антигіпертензивними лікарськими засобами (наприклад, бета-блокаторами, інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ)) може призвести до зниження їх антигіпертензивного впливу. Таким чином, подібну комбінацію застосовують із застереженням, а пацієнтам, особливо особам літнього віку, необхідно ретельно контролювати рівень артеріального тиску. Пацієнти повинні отримувати належну гідратацію, рекомендується також моніторинг ниркової функції після початку супутньої терапії та на регулярній основі після неї, особливо щодо діуретиків та інгібіторів АПФ внаслідок збільшення ризику нефротоксичності.

Препарати, які спричиняють гіперкаліємію. Супутнє лікування калійзберігаючими діуретиками, циклоспорином, такролімусом або триметопримом може бути пов’язане зі збільшенням рівня калію у сироватці крові, тому моніторинг стану пацієнтів слід проводити частіше.

Інші НПЗЗ та кортикостероїди. Супутнє введення диклофенаку та інших системних НПЗЗ або кортикостероїдів може підвищити частоту побічних реакцій з боку травного тракту. Слід уникати одночасного застосування двох або більше НПЗЗ.

Антикоагулянти та антитромботичні засоби. Рекомендується вжити застережні заходи, оскільки супутнє введення може підвищити ризик кровотечі. Хоча клінічні дослідження не свідчать про вплив диклофенаку на активність антикоагулянтів, існують окремі дані про збільшення ризику кровотечі у пацієнтів, які застосовують диклофенак та антикоагулянти одночасно. Тому рекомендований ретельний моніторинг таких пацієнтів.

Потужні інгібітори CYP2C9. Обережність рекомендується при сумісному призначенні диклофенаку з потужними інгібіторами CYP2C9 (наприклад, вориконазолом), що може призвести до значного збільшення максимальної концентрації в плазмі та експозиції диклофенаку внаслідок пригнічення його метаболізму.

Індуктори CYP2C9. Необхідна обережність при сумісному призначенні диклофенаку з індукторами CYP2C9 (наприклад, рифампіцином). Це може призвести до значного збільшення концентрації в плазмі та експозиції диклофенаку.

Міфепристон. НПЗП не слід застосовувати протягом 8–12 днів після прийому міфепристону, оскільки НПЗП можуть зменшити ефект міфепристону.

Метотрексат. Диклофенак може пригнічувати тубулярний нирковий кліренс метотрексату, що підвищує рівень метотрексату. Слід з обережністю застосовувати НПЗП, включаючи диклофенак, при призначенні менш ніж за 24 години перед лікуванням метотрексатом, оскільки рівні метотрексату у плазмі крові і його токсичність можуть зростати.

Фенітоїн. При одночасному застосуванні фенітоїну та диклофенаку слід контролювати концентрацію фенітоїну у плазмі крові, враховуючи очікуване збільшення експозиції фенітоїну.

Колестипол і холестирамін. Дані препарати можуть спричиняти затримку або зменшення абсорбції диклофенаку. Зважаючи на це, рекомендується застосовувати диклофенак принаймні за 1 годину до або через 4–6 годин після введення колестиполу/холестираміну.

Серцеві глікозиди. Одночасне застосування серцевих глікозидів і НПЗП пацієнтам може сприяти посиленню серцевої недостатності, зниженню швидкості клубочкової фільтрації і підвищенню концентрації глікозиду у плазмі крові.

Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС). Супутнє застосування НПЗП та СІЗЗС може збільшувати ризик шлунково-кишкових кровотеч.

Пацієнти з порушенням печінки/нирок. За інструкцією виробника ліки протипоказані при печінковій/нирковій недостатності. Для лікування пацієнтів із порушенням функції печінки/нирок легкого чи помірного ступеня слід застосовувати з обережністю.

Пацієнтам похилого віку. В осіб похилого віку спостерігається різке збільшення побічних реакцій на НПЗЗ, це пов’язано із хронічними захворюваннями в анамнезі, одні з найчастіших — це шлунково-кишкові кровотечі. Як правило, додатково призначають препарати для захисту ШКТ і зменшують дозу та курс терапії.

Вплив на ШКТ. Усі НПЗЗ впливають на ШКТ, потрібно дотримуватися правил прийому медикаменту, щоб звести до мінімуму його пагубну дію на систему травлення. Не приймати медикамент натщесерце, при тривалому лікуванні лікарі призначають додаткові ліки для захисту шлунка, так звані інгібітори протонного насоса (наприклад, омепразол, пантопразол, рабепразол).

Системний червоний вовчак та змішані захворювання сполучної тканини. У пацієнтів із системним червоним вовчаком та змішаними захворюваннями сполучної тканини (колагенози) можливий підвищений ризик асептичного менінгіту.

Кардіоваскулярні та цереброваскулярні прояви. Існує підвищений ризик тромботичних серцево-судинних та цереброваскулярних ускладнень (включаючи інфаркт міокарда та інсульт) у зв’язку з прийомом НПЗП, у тому числі диклофенаку, особливо при довготривалому лікуванні високими дозами.

Під час прийому диклофенаку можливий розвиток гепатиту без продромальних симптомів.

Вагітним і під час годування грудьми

Починаючи з 20-го тижня вагітності застосування Диклак ID може спричинити олігогідрамніон внаслідок дисфункції нирок плода. Це може статися невдовзі після початку лікування і зазвичай є оборотним після припинення лікування. Суворим протипоказанням в інструкції виробника є 3 триместр вагітності. В 1 і 2 триместрі вагітності Диклак ід можна призначати тільки в особливих випадках під суворим спостереженням лікаря і дуже коротким терміном. Диклофенак у невеликих кількостях проникає у грудне молоко, тому препарат протипоказаний у період годування груддю.

Жіноча фертильність. Є дані, що застосування нестероїдних протизапальних засобів може негативно впливати на фертильність жінок, тому препарати цієї групи не рекомендується призначати жінкам, які планують вагітність, або пацієнткам, які страждають на безпліддя.

Дітям

Не застосовується в педіатричній практиці.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Пацієнтам, у яких під час прийому препарату виникають запаморочення, вертиго, сонливість, млявість або втома, порушення з боку ЦНС, включаючи порушення зору, керувати автотранспортом або іншими механізмами не рекомендується.

Диклак гель інструкція для застосування

Диклак при забоях призначається 3–4 рази на добу приблизно 5 г легкими рухами втирати у шкірні покриви. При застосуванні гелю понад 7 днів, якщо симптоми не зникли, потрібно звернутися за консультацією до фахівця.

Тривалість терапії залежить від характеру захворювання і ефективності лікування, але не повинна перевищувати 14 днів.

Диклак таблетки інструкція для застосування

Диклак таблетки як приймати? Рекомендована терапевтична доза для дорослих становить перорально 100–150 мг/добу перед вживанням їжі, при невиражених симптомах, при тривалому лікуванні достатньо дози 75–100 мг/добу. Добову дозу розділяють на 2–3 прийоми. Максимальне дозування препарату — 150 мг/добу.

Диклак уколи внутрішньом’язово

Доза Диклак внутрішньом’язово на добу зазвичай становить 1 ампула, яку вводять шляхом глибокої ін’єкції в м’які тканини. При більш важких випадках дозу збільшують до 2 ампул.

Диклак уколи внутрішньовенно

Розчин для ін’єкцій не рекомендовано вводити у вигляді внутрішньовенної болюсної ін’єкції. Диклак вводять крапельно, попередньо розведеним у 100–500 мл глюкози чи натрій хлориді 0,9%.

Для терапії післяопераційного болю призначають від Диклак 75 до максимальної 150 мг на добу крапельно.

Тривалість терапії

Потрібну дозу, форму й курс терапії визначає лікар, але в будь-якій формі випуску виробник не рекомендує приймати медикамент безперервно більш ніж 14 днів.

Купити Диклак таблетки, Диклак уколи і Диклак гель можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за вигідною вартістю. Актуальна ціна на Диклак id вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Вивчіть відгуки та рекомендації, щоб зробити правильний вибір і переконатися в якості товару.

Симптоми: блювання, головний біль, нудота, біль в епігастрії, гастроінтестинальна кровотеча, діарея, запаморочення, дезорієнтація, збудження, кома, сонливість, дзвін у вухах або судоми. При тяжкому отруєнні можлива гостра ниркова недостатність та ураження печінки.

Лікування. Лікування гострого отруєння НПЗЗ, включаючи диклофенак, складається головним чином з підтримуючих заходів та симптоматичного лікування. Підтримувальні заходи та симптоматичне лікування необхідні для усунення таких ускладнень як гіпотензія, ниркова недостатність, судоми, порушення шлунково-кишкового тракту та пригнічення дихання. Особливі заходи, такі як форсований діурез, діаліз або гемоперфузія, не можуть гарантувати виведення НПЗЗ, включаючи диклофенак, внаслідок їхнього високого зв'язування з протеїнами плазми та інтенсивного метаболізму.

За умови дотримання правил, зазначених в інструкції виробника, побічні дії медикаменту можна звести до мінімуму.

Наступні небажані ефекти включають явища, пов’язані із застосуванням розчину для ін’єкцій та/або інших лікарських форм диклофенаку натрію за умов короткострокового і довготривалого застосування.

• Інфекції та інвазії: дуже рідко – абсцес у місці ін’єкції.
• З боку системи крові: дуже рідко – тромбоцитопенія, лейкопенія, анемія (включаючи гемолітичну та апластичну анемію), агранулоцитоз.
• З боку імунної системи: рідко – підвищена чутливість, анафілактичні та псевдоанафілактичні реакції (включаючи артеріальну гіпотензію та шок); дуже рідко – ангіоневротичний набряк (включаючи набряк обличчя).
• Психічні розлади: дуже рідко – дезорієнтація, депресія, інсомнія, нічні жахи, дратівливість, психотичні порушення.
• З боку нервової системи: часто – головний біль, запаморочення; рідко – сонливість, втомлюваність; дуже рідко – парестезія, порушення пам’яті, судоми, тривожність, тремор, асептичний менінгіт, розлад відчуття смаку, інсульт, порушення відчуття при дотику; частота невідома – сплутаність свідомості, галюцинації, порушення чутливості, загальне нездужання.
• З боку органів зору: дуже рідко – розлад зору, затуманення зору, диплопія; частота невідома – неврит зорового нерва.
• З боку органів слуху та лабіринту: часто – вертиго; дуже рідко – дзвін у вухах, порушення слуху.
• З боку серця: нечасто*– відчуття серцебиття, біль у грудях, серцева недостатність, інфаркт міокарда. *Частота відображає дані довготривалого лікування високими дозами (150 мг/добу); дуже рідко – гострий коронарний синдром; невідомо – синдром Коуніса.
• З боку судинної системи: часто – артеріальна гіпертензія; дуже рідко – артеріальна гіпотензія, васкуліт.
• З боку дихальної системи: рідко – астма (включаючи диспное), бронхоспазм; дуже рідко – пневмоніт.
• З боку шлунково-кишкового тракту: часто – нудота, блювання, діарея, диспепсія, абдомінальний біль, метеоризм, зменшення апетиту, анорексія; рідко - гастрит, гастроінтестинальні кровотечі, блювання з домішками крові, геморагічна діарея, молота, виразка шлунка або кишечника (з кровотечею або без неї, з гастроінтестинальним стенозом або перфорацією або без неї) (іноді з летальним кінцем, особливо у пацієнтів похилого віку) можуть призвести до перитоніту; дуже рідко – коліт (включаючи геморагічний коліт, ішемічний коліт та загострення виразкового коліту або хвороба Крона), запор, стоматит, глосит, захворювання стравоходу, глоточний розлад подібних до діафрагми інтестинальних стриктур, панкреатит.
• З боку шкіри та підшкірних тканин: часто – висипання; рідко – кропив’янка; дуже рідко – бульозні висипання, екзема, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), ексфоліативний дерматит, втрата волосся, реакція фоточутливості, пурпура, алергічна пурпура, алергічна пурпура Шенлейна-Геноха, свербіж, еритема.
• З боку нирок та сечовивідних шляхів: часто – затримка рідини, набряк; дуже рідко – гостра ниркова недостатність, гематурія, протеїнурія, нефротичний синдром, тубулоінтерстиціальний нефрит, нирковий папілярний некроз.

Типової клінічної картини наслідків передозування диклофенаку натрію немає.

Гель, таблетки — 3 роки. Ампули — 2 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі до 25 °C.

Відпуск лікарського засобу Диклак з аптек, незалежно від лікарської форми, здійснюється тільки за рецептом лікаря. 

Уколи в ампулах по 3 мл по 5 ампул у картонній пачці. Гель по 50, 100 г у тубі у вторинній упаковці. Таблетки по 10 шт. у блістері, у картонній пачці.

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. Державний реєстр лікарських засобів;
3. JAMA.