Ізоніазид
-
Активоване вугілля
Від 7.60 грн.
-
Гематоген
Від 23.40 грн.
-
Валеріана
Від 26.50 грн.
-
Каптопрес
Від 116.70 грн.
-
Фармадол
Від 44.10 грн.
-
Тонорма
Від 101.50 грн.
-
Аскорбінка
Від 108.00 грн.
-
М'ята
Від 20.30 грн.
Склад і форма випуску
Форма випуску:
Таблетки по 0,1; 0,2 або 0,3 г; порошок; 10% розчин в ампулах по 5 мл.
Фармакологічна дія
Є основним представником похідних ізонікотинової кислоти, що знайшли застосування в якості протитуберкульозних засобів. Інші препарати цієї групи (фтивазид та ін.) Можуть розглядатися як похідні гідразиду ізонікотинової кислоти.
Ізоніазид має високу бактеріологічної активністю щодо мікобактерій туберкульозу (збудників туберкульозу). На інших поширених збудників інфекційних захворювань він вираженого хіміотерапевтичного дії не робить.
Препарат добре всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація препарату в крові виявляється через 1-4 години після прийому всередину; протягом 6-24 годин після прийому разової дози в крові зберігається туберкулостатичних концентрація (концентрація лікарських засобів, що викликає припинення життєдіяльності бактерій туберкульозу). Препарат легко проникає через гематоенцефалічний бар'єр (бар'єр між кров'ю і тканиною мозку) і виявляється в різних тканинах і рідинах організму. Виводиться головним чином нирками.
Показання
Застосовують ізоніазид для лікування всіх форм і локалізацій активного туберкульозу у дорослих і дітей; він найбільш ефективний при свіжих, гостро протікають процеси.
Призначають в комбінації з іншими протитуберкульозними препаратами. При змішаній інфекції потрібно одночасно з ізоніазидом приймати інші антибактеріальні препарати: антибіотики (широкого спектру дії), сульфаніламіди, фторхінолони (див. Офлоксацин).
Дозування
При призначенні ізоніазиду та інших препаратів - похідних гідразиду ізонікотіковой кислоти слід враховувати, що в організмі ці препарати інактивуються (повністю або частково втрачають біологічну активність) з різною швидкістю. Ступінь інактивування визначають за вмістом активного гідразиду ізонікотинової кислоти в крові та сечі. Чим швидше препарат інактивується в крові, тим більше його потрібно для забезпечення туберкулостатической концентрації в крові, тому хворим, в організмі яких відбувається швидка інактивація, дають препарат в кілька великих дозах. До "швидким інактіватори" відносять хворих, що виділяють на добу з сечею до 10% активного ізоніазиду по відношенню до прийнятої дозі, а до "повільним (слабким)" - що виділяють більше 10%.
Застосовують ізоніазид всередину, внутрішньокавернозно (в порожнину, що утворилася внаслідок омертвіння тканини), внутрішньом'язово, внутрішньовенно, інгаляційно.
Всередину призначають ізоніазид дорослим і дітям в добовій дозі 5-15 мг на 1 кг маси тіла в 1 - 3 прийоми (після їди). Добову дозу встановлюють індивідуально залежно від характеру та форми захворювання, ступеня інактивації та переносимості. Лікування тривале.
Внутрішньом'язово (і внутрішньовенно) ізоніазид вводять при активних формах туберкульозу, якщо хворий відчуває труднощі при прийомі всередину (захворювання шлунково-кишкового тракту, непереносимість). Дорослим і підліткам вводять 10% розчин по 5-12 мг/кг на добу протягом 2-5 міс.
Для зменшення побічних явищ призначають піридоксин (віт. Вб), який приймають всередину по 0,06-0,1 г (60-100 мг), одночасно з ін'єкцією ізоніазиду або вводять внутрішньом'язово по 0,1-0,125 г (100-125 мг ) через 30 хв після ін'єкції.
Внутрішньовенно вводять ізоніазид дорослим і підліткам при поширених формах туберкульозу легенів, при масивному бактеріовиділення і при неможливості прийому всередину. Ввводят 10% розчин по 0,01-0,015 г (10-15 mf) на 1 кг маси тіла на добу. Курс лікування - 30-150 вливань (залежно від ефективності та переносимості). Для попередження і зменшення побічних явищ застосовують піридоксин, а також глутамінової кислоти. Глутамінової кислоти беруть по 1,0-1,5 г на добу.
При внутрішньовенному введенні ізоніазиду хворий повинен після ін'єкції дотримувати постільний режим протягом 1 - 1,5 год.
Внутрішньокавернозно вводять 10% розчин в добовій дозі 10-15 мг/кг переважно дорослим при кавернозному і фіброзно-кавернозному туберкульозі легень (формах туберкульозу, при яких в легенях утворюються неспадаюшіеся порожнини) при бактеріовиділення і підготовці до операції.
Інгаляційно застосовують 10% розчин по 5-10 мг/кг на добу (в 1-2 прийоми). Курс лікування - протягом 1-6 міс. щодня.
Для профілактики туберкульозу ізоніазид приймають тільки всередину по 5-10 мг/кг на добу в 1-2 прийоми; профілактичний курс - 2 міс.
Побічні дії
При застосуванні ізоніазиду та інших препаратів цього ряду (фтивазид, метазид і ін.) Можуть спостерігатися головний біль, запаморочення, нудота, блювота, больові відчуття в області серця, шкірні алергічні реакції.
Можливі ейфорія (безпричинне благодушний настрій), погіршення сну, в окремих випадках - розвиток психозу, а також поява периферичного невриту (запалення периферичних нервів) з виникненням атрофії м'язів (зменшення маси м'язів з ослабленням їх функції в результаті порушення харчування м'язової тканини) і паралічу кінцівок .
Зрідка спостерігається лікарський гепатит (запалення печінки, викликане прийомом ізоніазиду).
Дуже рідко при лікуванні ізоніазидом у чоловіків відзначаються гінекомастія (збільшення молочних залоз), у жінок - менорагії (маткові кровотечі).
У хворих на епілепсію можуть частішати напади. Зазвичай побічні явища проходять при зменшенні дози або тимчасовій перерві в прийомі препарату.
Для зменшення побічних явищ, крім піридоксину і глутамінової кислоти, рекомендуються розчини тіаміну -внутрімишечно 1 мл 5% розчину тіаміну хлориду або 1 мл 6% розчину тіаміну броміду (при парестезіях / почутті оніміння в кінцівках /), атріфос.
Протипоказання
Епілепсія і схильність до судомних нападів; раніше перенесений поліомієліт (інфекційне захворювання головного і спинного мозку), порушення функцій печінки та нирок, виражений атеросклероз.
Не слід приймати ізоніазид в дозі понад 10 мг/кг при вагітності, легенево-серцевої недостатності IIIстадіі, гіпертонічної хвороби II-IIIстадіі, ішемічної хвороби серця, поширеному атеросклерозі, захворюваннях нервової системи, бронхіальній астмі, псоріазі, екземі у фазі загострення, мікседемі (різкому пригніченні функції щитоподібної залози).
Протипоказано внутрішньовенне введення ізоніазиду при флебітах (запаленні вен).
Особливі вказівки
в результаті монотерапії ізоніазидом утворюються стійкі штами мікобактерій, тому його застосовують в комбінації з іншими протитуберкульозними засобами. Необхідно правильно підбирати дозу відповідно до спроможності інактивувати ізоніазид. Перед призначенням Ізоніазиду доцільно визначати швидкість його інактивації за вмістом активних речовин в крові та сечі. Пацієнтам, у яких відбувається швидка інактивація, Ізоніазид призначають у високих дозах. Для зменшення вираженості побічних ефектів одночасно з
Ізоніазидом призначають піридоксину гідрохлорид (внутрішньо або в / м) або глутамінової кислоти, тіаміну хлорид чи тіаміну бромід (в / м), натрієву сіль АТФ.
У всіх пацієнтів необхідно контролювати функцію печінки в процесі лікування. Слід дотримуватися запобіжних заходів у пацієнтів з порушеннями функції печінки. Будь-яке погіршення функції печінки у цих хворих є показанням для припинення лікування. Якщо рівень АсАТ в плазмі крові підвищується більш, ніж в 3 рази або підвищується рівень білірубіну, прийом препарату необхідно припинити.
Слід дотримуватися обережності, призначаючи Ізоніазид пацієнтам з цукровим діабетом, хронічним алкоголізмом, при тяжких порушеннях функції печінки або нирок, у пацієнтів, які приймають інші потенційно гепатотоксичні препарати.
Ризик ізоніазид-індукованої гепатотоксичності підвищується у пацієнтів у віці старше 35 років, особливо жіночої статі, у осіб з повільною інактивацією препарату, у пацієнтів з ВІЛ, недостатнім харчуванням, нейропатией.
При виникненні перших симптомів гепатиту (відчуття нездужання, стомлюваність, нудота, відсутність апетиту) лікування слід негайно припинити.
Ізоніазид не слід призначати особам з серйозними побічними реакціями на лікарські засоби, включаючи лікарсько-індуковані захворювання печінки.
Не рекомендується прийом препарату в дозі> 10 мг/кг в період вагітності, при легенево-серцевої недостатності III ступеня, АГ II-III стадії, ІХС, захворюваннях нервової системи, БА, псоріазі, екземі у фазі загострення, гіпотиреозі.
Не слід призначати ізоніазид при епілепсії, підвищеній судомної готовності. Ізоніазид з обережністю призначають пацієнтам з психозами в анамнезі. У хворих на цукровий діабет можливий позитивний результат сечі на цукор. Пацієнтам з підвищеним ризиком розвитку нейропатії або піридоксинова недостатністю (цукровий діабет, хронічний алкоголізм, гіпотрофія, термінальна стадія ниркової недостатності, період вагітності, пацієнти з ВІЛ) необхідно призначати піридоксин.
Ізоніазид не слід приймати під час прийому їжі. У дослідженнях виявлено, що біодоступність ізоніазиду значно знижується при одночасному прийомі з їжею. Під час лікування слід уникати вживання алкогольних напоїв.
Період вагітності та годування груддю. Застосування ізоніазиду в період вагітності можливо з урахуванням співвідношення користь / ризик у дозі до 10 мг/кг маси тіла на добу. При цьому необхідно враховувати, що ізоніазид проникає через плаценту і може викликати розвиток міеломенінгоцеле і гіпоспадії, геморагії (внаслідок гіповітамінозу К), затримку психомоторного розвитку плода.
Ізоніазид проникає в грудне молоко з досягненням концентрацій, які порівняні з концентраціями в плазмі крові, що може викликати розвиток гепатиту та периферичнихневритів у дитини, тому необхідно вирішити питання про припинення грудного вигодовування або припинення застосування препарату.
Діти. Застосовують у дітей віком від 2 років.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Немає даних про те, що ізоніазид може впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Водіям і операторам складних механізмів необхідно враховувати ймовірність розвитку побічних ефектів з боку нервової системи, які можуть вплинути на здатність до концентрації уваги та швидкість реакції.
Умови зберігання
Список Б. Порошок - в добре закупорених банках оранжевого скла; таблетки - в захищеному від світла місці; ампули - при температурі не вище + 10 °C.
Приготовлені з порошку розчини можуть зберігатися при температурі не вище + 10 °C не більше 48г.
Зверніть увагу!
Опис препарату Ізоніазид на цій сторінці — спрощена авторська версія сайту apteka911, створена на підставі інструкції/ій по застосуванню. Перед придбанням або використанням препарату ви повинні проконсультуватися з лікарем і ознайомитися з оригінальною інструкцією виробника (додається до кожної упаковки препарату).
Інформація про препарат надана виключно з ознайомлювальною метою і не має бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може прийняти рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.
Ізоніазид: інструкції
Форма випуску: таблетки по 100 мг, по 10 таблеток у блістері, по 3, 9 або 10 блістерів у картонній упаковці; по 28 таблеток у блістері, по 3 або 24 блістери у картонній упаковці; по 1000 таблеток у поліетиленовому пакеті, по 1 пакету у пластиковому контейнері
Склад: 1 таблетка містить ізоніазиду 100 мг
Производитель: Індія
Форма випуску: таблетки по 300 мг, по 10 таблеток у блістері, по 3, 9 або 10 блістерів у картонній упаковці; по 28 таблеток у блістері, по 3 або 24 блістери у картонній упаковці; по 1000 таблеток у поліетиленовому пакеті, по 1 пакету у пластиковому контейнері
Склад: 1 таблетка містить ізоніазиду 300 мг
Производитель: Індія
Форма випуску: таблетки по 100 мг по 10 таблеток у блістері, по 10 блістерів в картонній коробці
Склад: 1 таблетка містить: ізоніазиду 100 мг
Производитель: Індія
Форма випуску: таблетки по 100 мг по 10 таблеток у блістері, по 10 блістерів в картонній коробці
Склад: 1 таблетка містить: ізоніазиду 100 мг
Производитель: Індія
Форма випуску: таблетки по 300 мг по 28 таблеток у блістері; по 24 блістери в картонній коробці
Склад: 1 таблетка містить: ізоніазиду 300 мг
Производитель: Індія
Форма випуску: таблетки по 300 мг по 28 таблеток у блістері; по 24 блістери в картонній коробці
Склад: 1 таблетка містить: ізоніазиду 300 мг
Производитель: Індія
Форма випуску: таблетки по 100 мг, по 10 таблеток у блістері; по 5 блістерів у пачці
Склад: 1 таблетка містить ізоніазиду (у перерахуванні на суху речовину) 100 мг
Производитель: Україна
Форма випуску: таблетки по 200 мг, по 10 таблеток у блістері; по 5 блістерів у пачці
Склад: 1 таблетка містить ізоніазиду (у перерахуванні на суху речовину) 200 мг
Производитель: Україна
Форма випуску: сироп, 100 мг/5 мл; по 200 мл у флаконах; по 200 мл у флаконі; по 1 флакону в пачці з картону
Склад: 5 мл сиропу містить 100 мг ізоніазиду
Производитель: Україна
Форма випуску: таблетки по 300 мг, по 10 таблеток у контурній чарунковій упаковці; по 5 контурних чарункових упаковок у пачці; по 1000 або по 1500, або по 2500 таблеток у контейнерах
Склад: 1 таблетка містить ізоніазиду 300 мг
Производитель: Україна
Форма випуску: розчин для ін'єкцій, 100 мг/мл; по 5 мл в ампулі; по 5 ампул у контурній чарунковій упаковці; по 2 контурні чарункові упаковки в пачці
Склад: 1 мл розчину містить ізоніазиду 100 мг
Производитель: Україна