Каптопрес

Каптопрес – український препарат-генерик, який випускається фармацевтичною компанією «Дарниця» і належить до комбінованих антигіпертензивних засобів, які використовують у лікуванні гіпертонії.

У складі медпрепарату – два компоненти:

• Каптоприл, що входить до групи інгібіторів АПФ і має гіпотензивний ефект, – гальмує перетворення ангіотензину I на гормон ангіотензин II. Це сприяє зниженню периферичного опору в судинах і переднавантаження на серцевий м'яз, стійкості до впливу фізичних навантажень і зниженню тиску.
• Гідрохлоротіазид, що належить до тіазидних діуретиків і має сечогінний ефект, – перешкоджає зворотному всмоктуванню води в канальцях, регулює водно-електролітний баланс і підсилює фармакологічну дію каптоприлу.

Медикамент випускається в таблетках по 20 штук в упаковках виробника:

• Каптопрес-Дарниця – містить 50 мг каптоприлу та 25 мг гідрохлортіазиду;
• Каптопрес 12,5-Дарниця – 50 мг каптоприлу та 12,5 мг гідрохлортіазиду.

Українські аналоги ліків – Нормопрес і Капотіазид – продаються в аптеках.

Фармакодинаміка

Каптопрес-Дарниця - комбінований антигіпертензивний лікарський засіб, що містить дозовану комбінацію каптоприлу та гідрохлоротіазиду.

Каптоприл - інгібітор ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ). Пригнічує утворення ангіотензину II, перешкоджаючи його судинозвужувальній дії та стимулювальному впливу на секрецію альдостерону в надниркових залозах. Знижує загальний периферичний судинний опір, артеріальний тиск, зменшує переднавантаження на міокард, знижує тиск у правому передсерді та малому колі кровообігу.

Гідрохлоротіазид спричиняє помірно виражений діуретичний ефект, збільшуючи виведення з організму іонів натрію, хлору, калію та води. Зменшує вміст іонів натрію в судинній стінці, знижуючи її чутливість до вазоконстрикторних впливів і тим самим посилюючи антигіпертензивний ефект каптоприлу.

Фармакокінетика

Каптоприл при застосуванні внутрішньо активно абсорбується у травному тракті. Час досягнення максимальної концентрації у плазмі крові становить близько 1 години. З білками плазми крові зв'язується 25-30% каптоприлу. Метаболізується у печінці. Головними метаболітами є каптоприл-цистеїн, дисульфітний димер каптоприлу. Період напіввиведення - приблизно 2-3 години. 95 % каптоприлу виводиться нирками: 50 % у вигляді метаболітів до 50 % у незміненому стані.

Гідрохлоротіазид при застосуванні внутрішньо абсорбується у травному тракті на 68-78%. Період напіввиведення становить приблизно 3-4 години. 20-75% гідрохлоротіазиду виводиться нирками у незміненому стані.

У хворих із нирковою недостатністю виведення лікарського засобу уповільнюється.

Каптопрес від чого призначається? Таблетки Каптопрес призначаються пацієнтам для терапії артеріальної гіпертензії першого-третього ступенів тяжкості. Каптопрес від тиску - ліки допомагають знизити тиск під час гіпертонічного кризу, оскільки діють через п'ятнадцять-двадцять хвилин після потрапляння до організму.

Ліки Каптопрес в таблетках не призначають при:

• підвищеній чутливості до діючих та допоміжних речовин медикаменту і препаратів, які входять до групи інгібіторів АПФ, і сечогінних, що належать до сульфонамідів;
• ангіоневротичному набряку генетичного походження або такому, що виникає при прийомі інгібіторів АПФ;
• спадковому порушенні в пігментному обміні;
• двосторонній стеноз ниркових артерій або стеноз артерії єдиної нирки з прогресуючою азотемією;
• важких порушеннях функції печінки (печінковій комі та прекомі);
• анурії;
• стенозі гирла аорти та інших обструктивних порушеннях, що ускладнюють викид крові з лівого шлуночка;
• стан після пересадці нирки;
• звуженні просвіту ниркової артерії і підвищенні концентрацій метаболітів, які містять азот, у сечі;
• первинному гіперальдостеронізмі;
• гіповолемії;
• зниженні вмісту натрію і калію у крові;
• гіперкальціємії;
• подагрі;
• вагітності через порушення маткового і плацентарного кровотоку, що призводить до затримки росту немовляти;
• годуванні грудьми, тому що компоненти медпрепарату проникають у молоко матері.

Медикамент не використовують у лікуванні дітей до 18 років, оскільки немає інформації щодо безпечності його призначення в педіатрії.

При одночасному застосуванні препарату з такими лікарськими засобами можливо:

• з діуретиками (тіазидні або петлеві) – ризик розвитку артеріальної гіпотензії внаслідок дегідратації, спричиненої прийомом високих доз діуретиків. Гіпотензивний ефект можна зменшити шляхом припинення застосування діуретиків, збільшення споживання об'єму рідини та солі, зменшення початкових доз каптоприлу;
• з α- та β-адреноблокаторами, блокаторами кальцієвих каналів пролонгованої дії та іншими гіпотензивними засобами, органічними нітратами, інгібіторами МАО, снодійними засобами (нітразепам), транквілізаторами (алпразолами) – посилення гіпотензивної дії лікарського засобу; комбінацію даних лікарських засобів застосовувати з обережністю;
• з етанолвмісними лікарськими засобами та напоями, барбітуратами, наркотичними засобами, нейролептиками, трициклічними антидепресантами - посилення гіпотензивної дії лікарського засобу та ортостатичної гіпотензії;
• з симпатоміметиками, естрогенами, метанаміном – ослаблення гіпотензивної дії лікарського засобу, тому слід ретельно контролювати показники артеріального тиску у пацієнта;
• з нестероїдними протизапальними засобами – ослаблення гіпотензивної дії лікарського засобу та зниження функції нирок з підвищенням концентрації калію у плазмі крові; рідко можливий розвиток гострої ниркової недостатності, особливо у хворих із порушенням функції нирок. Комбінацію цих лікарських засобів застосовувати з обережністю. Перед початком лікування слід нормалізувати водно-сольовий обмін, під час лікування проводити періодичний контроль функції нирок. При застосуванні великих доз саліцилатів гідрохлортіазид може посилювати їхню токсичну дію на центральну нервову систему;
• з препаратами, що підвищують концентрацію калію в сироватці крові (гепарин, циклоспорин, калійзберігаючі діуретики – амілорид, спіронолактон, тріамтерен), препаратами та добавками, що містять калій – помітне збільшення концентрації калію в плазмі крові; не рекомендується одночасно застосовувати комбінацію цих лікарських засобів. При одночасному призначенні, при наявній гіпокаліємії їх слід застосовувати з великою обережністю та з частим моніторингом концентрації калію в сироватці крові;
• з алопуринолом, прокаїнамідом, імуносупресивними (азатіоприн) та цитостатичними засобами - пригнічення кровотворення;
• з діазоксидом – посилення гіперглікемічної, гіперурикемічної, гіпотензивної дії; може бути необхідним періодичний контроль рівня глюкози в крові та концентрації сечової кислоти;
• з анестетиками, недеполяризуючими міорелаксантами, препаратами для ініціювання наркозу (тубокурарину хлорид, галаміну триетіодид) – посилення дії вищевказаних лікарських засобів; може знадобитися корекція дози та водно-сольового обміну перед проведенням хірургічної операції;
• з препаратами літію, солями кальцію – посилення дії вищевказаних лікарських засобів; не рекомендується одночасно застосовувати комбінацію цих лікарських засобів. Одночасне застосування інгібіторів АПФ та літію може спричинити тимчасове підвищення рівня літію у сироватці крові та інтоксикацію літієм. Одночасне застосування інгібіторів АПФ та тіазидних діуретиків може додатково збільшити рівні літію у сироватці крові та підвищити ризик інтоксикації літієм. Тому не рекомендується одночасне застосування каптоприлу з літієм. Якщо така комбінація лікарських засобів необхідна, слід здійснювати ретельний моніторинг рівня літію в сироватці крові;
• з серцевими глікозидами - підвищення токсичності препаратів дигіталісу (аритмії) на тлі гіпокаліємії, спричиненої гідрохлортіазидом;
• з карбамазепіном – підвищення ризику розвитку гіпонатріємії; може бути необхідним періодичний контроль рівня електролітів;
• з амфотерицином, карбеноксолоном, глюкокортикостероїдами, кортикотропіном, стимулюючими проносними засобами - посилення електролітного дисбалансу, зокрема виникнення гіпокаліємії;
• з метформіном метаболічний ацидоз у хворих із порушенням функції нирок;
• з метилдопою в окремих випадках – гемолітична анемія;
• з антидіабетичними препаратами, пероральними антикоагулянтами, препаратами для лікування подагри – ослаблення дії вказаних вище лікарських засобів; може знадобитися корекція дози лікарських засобів;
• з лікарськими засобами, на ефекти яких впливають зміни рівня калію в плазмі, у тому числі:

1. антиаритмічні засоби класу Ι А (хінідин, гідрохінідин, дизопірамід), класу ΙΙΙ (аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід);
2. нейролептики (тіоридазин, хлорпромазин, левомепромазин, трифтороперазин, ціамемазин, сульпірид, сультоприд, амісульприд, тіаприд, пімозід, галоперидол, дроперидол);
3. інші засоби: беприділ, цизаприд, дифеманіл, еритроміцин внутрішньовенно, галофантрин, кетансерин, мізоластин, пентамідин, спарфлоксацин, терфенадин, вінкамін внутрішньовенно - існує ризик розвитку аритмії типу «пірует» на тлі можливої гіпокаліємії та гіпомагнієм; необхідний періодичний контроль рівня калію в плазмі крові та електрокардіограми;

• з пресорними амінами (норадреналін) - слід припинити лікування препаратом за тиждень до початку хірургічної операції;
• з антацидами, їжею, холестиполом, холестираміном - зниження всмоктування та зменшення біодоступності лікарського засобу;
• з пробенецидом - зниження виведення каптоприлу;
• з йодовмісними контрастними засобами - збільшення ризику гострої ниркової недостатності, особливо при введенні великих доз, внаслідок дегідратації, викликаної гідрохлортіазидом. Перед введенням йоду необхідно нормалізувати рівень рідини в організмі.

Лікарські засоби, на ефекти яких впливають зміни рівня калію у сироватці крові. Рекомендується періодичний моніторинг рівня калію в сироватці крові та ЕКГ-обстеження, якщо гідрохлортіазид приймати одночасно з лікарськими засобами, на ефекти яких впливають зміни рівня калію в сироватці крові (наприклад, глікозиди наперстянки та антиаритмічні лікарські засоби), та лікарських засобів, що викликають поліморфну тахікардію піруту (шлуночкову тахікардію) (у тому числі деякі антиаритмічні засоби), оскільки гіпокаліємія є фактором, що сприяє розвитку піруетної тахікардії.

Каптопрес та алкоголь. Алкоголь може посилити деякі побічні ефекти каптоприлу, такі як запаморочення або почуття запаморочення.

Лікарський засіб можна застосовувати для лікування гострого інфаркту міокарда у поєднанні з ацетилсаліциловою кислотою (кардіологічні дози), тромболітичними засобами, β-адреноблокаторами та/або нітратами.

Медикамент діє через 15–20 хвилин після потрапляння до організму. У медпрепарату немає ефекту першої дози, який викликає різке зниження тиску, коли пацієнт приймає першу таблетку.

Каптопрес належить до препаратів першої рекомендації, оскільки діє шість-вісім годин і призначається кардіологами для лікування літніх пацієнтів, запобігає порушенню кровопостачання в головному мозку і розвитку серцевої недостатності.

При застосуванні лікарського засобу показана дієта з низьким вмістом натрію.

Лікарський засіб застосовувати з обережністю пацієнтам з порушенням водно-електролітного балансу (внаслідок інтенсивної сечогінної терапії, діареї, блювання, дієти зі зниженим вмістом натрію) та пацієнтам на гемодіалізі, оскільки можливий розвиток артеріальної гіпотензії. Симптоми: сухість у роті, спрага, слабкість, млявість, сонливість, сонливість, занепокоєння, біль у м'язах або судоми, м'язова слабкість, артеріальна гіпотензія, олігурія, тахікардія та шлунково-кишкові розлади, такі як нудота та блювання. Перед застосуванням лікарського засобу слід здійснити корекцію водно-електролітного балансу.

Повідомлялося про випадки ангіоневротичного набряку обличчя, кінцівок, губ, язика, голосової щілини і гортані у деяких пацієнтів, які приймали інгібітори АПФ, особливо протягом перших тижнів лікування. В окремих випадках ангіоневротичний набряк може розвинутись навіть після тривалого лікування інгібіторам АПФ. Зареєстровано поодинокі летальні випадки внаслідок ангіоневротичного набряку гортані або язика. У разі розвитку набряку слід негайно припинити прийом каптоприлу та провести відповідне лікування.

У деяких таких пацієнтів розвиваються тяжкі інфекції, які не завжди піддаються інтенсивній терапії антибіотиками. При застосуванні лікарського засобу у таких пацієнтів слід проводити періодичний контроль кількості лейкоцитів у крові та їх диференціальний підрахунок (до лікування, кожні 2 тижні протягом перших трьох місяців терапії і періодично у подальшому) і попередити хворого про необхідність повідомляти про будь-які ознаки інфекції (підвищення температури, збільшення лімфатичних вузлів, біль у горлі).

Гідрохлоротіазид може спричинити водно-електролітний дисбаланс (гіпокаліємія, гіпонатріємія та гіпохлоремічний алкалоз). Симптоми: сухість у роті, спрага, слабкість, млявість, сонливість, неспокій, біль у м’язах або судоми, м’язова слабкість, артеріальна гіпотензія, олігурія, тахікардія та шлунково-кишкові розлади, такі як нудота і блювання.

При лікуванні тіазидами можливе зниження глюкозотолерантності. Може виникнути необхідність модифікації доз протидіабетичних засобів, у тому числі інсуліну. На тлі терапії тіазидами може маніфестувати латентний цукровий діабет.

У пацієнтів, які отримують тіазиди, можуть розвиватися реакції гіперчутливості за наявності алергії або бронхіальної астми в анамнезі, а також якщо пацієнти раніше не страждали на ці захворювання.

У пацієнтів, які приймають гідрохлоротіазид, можливе загострення подагри через підвищення концентрації сечової кислоти, клінічне виявлення прихованої форми цукрового діабету, загострення системного червоного вовчака.

Гідрохлоротіазид може спричинити гостру респіраторну токсичність, включаючи гострий респіраторний дистрес-синдром (ГРДС). Після прийому гідрохлоротіазиду повідомлялося про дуже рідкісні тяжкі випадки гострої респіраторної токсичності, включаючи ГРДС. Набряк легень зазвичай розвивається протягом кількох хвилин або годин після прийому гідрохлоротіазиду. На початку захворювання симптоми включають задишку, лихоманку, погіршення стану легень та гіпотензію. Якщо є підозра на ГРДС, застосування гідрохлоротіазиду слід припинити та провести відповідне лікування. Гідрохлоротіазид не слід призначати пацієнтам, які раніше перенесли ГРДС після прийому гідрохлоротіазиду.

Дуже рідко прийом інгібіторів АПФ пов’язаний із синдромом, що починається з холестатичної жовтяниці і швидко прогресує до некрозу печінки та (іноді) призводить до летального наслідку. Механізм цього синдрому не визначений. Пацієнтам, які отримують інгібітори АПФ і у яких розвинулась жовтяниця або помітне підвищення рівня печінкових ферментів, слід припинити застосування інгібіторів АПФ і звернутися до лікаря.

Хориоидальный выпот, острая близорукость и вторичная закрытоугольная глаукома. Препараты, содержащие гидрохлоротиазид, являющийся производным сульфонамида, могут вызвать идиосинкратическую реакцию, вызывающую хориоидальный выпот с дефектом зрительного поля, транзиторной миопией и острую закрытоугольную глаукому. Симптомы включают острое начало понижения остроты зрения или боли в глазу и, как правило, возникают в течение нескольких часов или недель с начала применения препарата.

Нелеченная острая закрытоугольная глаукома может привести к постоянной потере зрения. Основное лечение – это как можно скорее прекратить применение лекарственных средств.

У пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ, під час проведення аферезу ЛПНЩ можливий розвиток стійких анафілактоїдних реакцій. Розвитку цих реакцій можна уникнути шляхом тимчасового припинення прийому інгібіторів АПФ перед кожним афересом.

Лікарський засіб слід застосовувати з обережністю пацієнтам із порушенням функції нирок (кліренс креатиніну менше 40 мл/хв). Початкові дози каптоприлу слід призначати відповідно до кліренсу креатиніну, а потім залежно від реакції пацієнта на лікування. Слід регулярно проводити контроль показників функції нирок (на початку та періодично під час лікування): визначати рівень калію та креатиніну у плазмі крові.

У пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ під час проходження гемодіалізу з використанням високопроточних мембран, можливий розвиток стійких анафілактоїдних реакцій. Розвитку цих реакцій можна уникнути шляхом заміни діалізних мембран на мембрани іншого типу або застосовувати антигіпертензивні засоби іншого класу.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Лікарський засіб протипоказано застосовувати вагітним або жінкам, які планують завагітніти. Якщо під час лікування препаратом підтверджується вагітність, його застосування слід негайно припинити та замінити іншим лікарським засобом, дозволеним до застосування вагітним.

Лікарський засіб не слід застосовувати у період годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

При застосуванні лікарського засобу слід утримуватися від керування транспортними засобами або роботи з іншими механізмами, можливі запаморочення та сонливість, особливо на початку терапії.

Каптопрес як приймати? Лікарський засіб застосовувати внутрішньо за 1 годину до їди, оскільки за наявності їжі у шлунку всмоктування препарату знижується.

Дозу лікарського засобу встановлює лікар індивідуально залежно від клінічної картини захворювання.

Початкова доза становить 1/2 таблетки (25 мг каптоприлу та 12,5 мг гідрохлоротіазиду) 1 раз на добу.

У подальшому за необхідності підтримуючу дозу можна збільшити до 1 таблетки (50 мг каптоприлу та 25 мг гідрохлоротіазиду) 1 раз на добу.

Купити таблетки Каптопрес можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю. Актуальна ціна на Каптопрес Дарниця вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Вивчіть відгуки та рекомендації, щоб зробити правильний вибір і переконатися в якості товару.

Каптоприл

Симптоми: різке зниження АТ, тахікардія, головний біль, відсутність апетиту, порушення смакових відчуттів, шкірні алергічні реакції, нейтропенія. У тяжких випадках можливі судоми, парези, шок, ступор, порушення ритму серця, брадикардія, ниркова недостатність, електролітний дисбаланс. При появі цих симптомів слід припинити прийом лікарського засобу та звернутися до лікаря.

Лікування. хворому слід надати горизонтального положення та промити шлунок.

При тяжких симптомах передозування хворий підлягає терміновій госпіталізації для проведення інтенсивних методів детоксикації, у тому числі гемодіалізу та заходів, спрямованих на збільшення об'єму циркулюючої крові, нормалізацію функцій серцево-судинної, дихальної та нервової систем, відновлення функції нирок.

Симптоматична терапія спрямована на нормалізацію артеріального тиску та усунення інших симптомів.

Гідрохлоротіазид

Симптоми: слабкість, нудота, блювання, спрага, діарея. Ці явища швидко зникають при зменшенні дози або відміні лікарського засобу. У деяких випадках при прийомі високих доз лікарського засобу повідомлялося про можливість виникнення таких симптомів: тахікардія, артеріальна гіпотензія, шок, запаморочення, сплутаність свідомості, розлади свідомості, спазми м'язів, парестезії, виснаження, поліурія, олігурія, анурія, гіпокалія, гіпокалія рівня азоту сечовини в крові (у хворих із нирковою недостатністю). Тяжкими проявами передозування можуть бути тяжкі порушення водно-електролітного балансу та розвиток коматозного стану як результат безпосередньої патологічної дії гідрохлоротіазиду на ЦНС.

Лікування. Для виведення лікарського засобу зі шлунка рекомендується викликати блювання; промивання шлунка; застосування сорбентів. При виникненні тяжких проявів передозування хворий підлягає негайній госпіталізації до спеціалізованого лікувального закладу для проведення інтенсивних детоксикаційних заходів (гемодіаліз), а також усунення водно-електролітних порушень, нормалізації функції серцево-судинної, дихальної та центральної нервової систем, відновлення функції нирок. Специфічного антидоту немає.

Препарат Каптопрес може викликати такі побічні реакції:

• з боку шлунково-кишкового тракту: розлади функцій шлунково-кишкового тракту, що проявляються нудотою, болем у шлунку та блюванням, зниженням апетиту та сухістю у роті, стоматитом, пептичною виразкою та порушенням випорожнень, панкреатит;
• з боку печінки та жовчовивідних шляхів: порушення функції печінки та холестаз (включаючи жовтяницю), гепатит (включаючи некроз), підвищення рівня печінкових ферментів, гіпербілірубінемія;
• з боку серцево-судинної та кровоносної систем: порушення, що ускладнюються прискоренням серцевого ритму, стенокардією, пониженням артеріального тиску та кардіогенним шоком, синдромом Рейно, гіперемією та блідістю шкіри, апластичною та гемолітичною анемією, агранулоцитозом, некротичний васкуліт (васкуліт, шкірний васкуліт), зменшенням кількості лейкоцитів, тромбоцитів, нейтрофілів та еритроцитів у крові;
• з боку обміну речовин, метаболізму: анорексію, гіпоглікемію, гіперкаліємію, гіпонатріємію.
• з боку нервової системи: дисфункції нервової системи у вигляді труднощів при засинанні, головного болю та запаморочення, порушень зору та смакових відчуттів, шуму у вухах, поколювання рук або ніг, інсульту;
• з боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння: утруднення дихання, що супроводжуються кашлем, задишкою та алергічною нежиттю, болі, що локалізуються у грудях, м'язах та суглобах;
• з боку репродуктивної системи та функції молочних залоз: імпотенцію;
• з боку крові та лімфатичної системи: еозинофілія, панцитопенія (особливо у пацієнтів з порушенням функції нирок), тромбоцитопенія, анемія (включаючи апластичну та гемолітичну), лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз.
• з боку нирок та сечовидільної системи: збої в роботі нирок, що характеризуються нирковою недостатністю, збільшення або зменшення об'єму сечі, що виділяється вдень, протеїнурію, олігурію;
• з боку шкіри та підшкірної клітковини: реакції фоточутливості, висипання, екзема, пурпура, вовчакоподібний синдром, реактивація шкірного червоного вовчака, кропив’янка, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса - Джонсона;
• з боку імунної системи: реакції фоточутливості, алопеція, висип, алергії, що супроводжуються свербежем та висипаннями на шкірі, набряком Квінке та кропив'янкою, еритемою та посиленням чутливості шкіри до впливу сонячних променів.

Лікарський засіб підвищує вміст у плазмі крові іонів кальцію, азоту, сечовини і креатиніну.

Важливо! Детальна інформація, показання, дозування та побічні дії описані в документі Каптопрес інструкція, який обов'язково додається до кожної упаковки.

1. Компендіум — лікарські препарати
2. Державний реєстр лікарських засобів
3. JAMA

Від чого Каптопрес?

Медикамент призначається хворим, у яких лікар діагностує артеріальну гіпертензію – захворювання, за якого показники артеріального тиску перевищують 140 на 80 мм ртутного стовпа і перевіряються два-три тижні в ранкові, денні та вечірні години.

Як приймати Каптопрес?

Дозу ліків призначає пацієнтові лікар, він же контролює показники крові: концентрації креатиніну, іонів калію, сечовини, які містяться в плазмі. Дорослі, у яких немає порушень функцій нирок, ковтають половину таблетки Каптопрес-12,5 перорально двічі на день за годину до їди і запивають водою. Дозування підвищують до однієї таблетки, якщо не знижується тиск. Хворим, у яких не порушуються робота нирок, і об'єм крові, що витрачається на виведення креатиніну, становить 30–80 мл/хв, призначають 0,5 таблетки медпрепарату Каптопрес-12,5 зранку. Кардіологи дозволяють на добу пити дві таблетки.

Як довго приймають Каптопрес?

Медикамент приймають двомісячними-річними курсами, оскільки терапія використовується для досягнення безпечних для здоров'я хворого цифр тиску: систолічного – 140, діастолічного – 80 мм рт. ст.