Нейроніка

Склад

• діюча речовина: citicoline;
• 1 ампула (4 мл) містить цитиколіну натрію еквівалентно цитиколіну 1000 мг;
• допоміжні речовини: вода для ін'єкцій, кислота фосфорна концентрована.

Форма випуску

Розчин для ін'єкцій (по 4 мл препарату в ампулі з безбарвного скла типу I, по 5 ампул в пачці).

Основні фізико-хімічні властивості

Прозора безбарвна рідина.

Фармакодинаміка

Цитиколін стимулює біосинтез структурних фосфоліпідів у мембрані нейронів, сприяє поліпшенню функціонування мембран, в тому числі функціонування іонообмінних насосів і нейрорецептори. Завдяки стабілізуючі дії на мембрану цитиколін має протинабрякові властивості, тому зменшує набряк мозку. Результати досліджень показали, що цитиколін пригнічує діяльність деяких фосфоліпаз, перешкоджає залишковому виникненню вільних радикалів, попереджає пошкодження мембранних систем і забезпечує збереження захисної антиоксидантної системи.

Цитиколін зменшує обсяг пошкодженої тканини, попереджаючи загибель клітин, впливаючи на механізми апоптозу, і поліпшує холінергічну передачу. Цитиколін також надає профілактичну нейропротекторну дію при вогнищевих інсультах мозку.

Цитиколін сприяє швидкій функціональній реабілітації пацієнтів при гострих порушеннях мозкового кровообігу, зменшуючи ішемічне пошкодження тканин мозку, що підтверджується результатами рентгенологічних досліджень.

При черепно-мозкових травмах цитиколін скорочує тривалість відновного періоду і зменшує інтенсивність посттравматичного синдрому.

Цитиколін сприяє підвищенню рівня мозкової діяльності, знижує рівень амнезії, поліпшує стан при когнітивних, сенситивних і моторних розладах, що спостерігаються при ішемії мозку.

Фармакокінетика

Цитиколін добре всмоктується при пероральному, внутрішньом'язовому та внутрішньовенному введенні. Після введення препарату спостерігається значне підвищення рівня холіну в плазмі крові. Дослідження показали, що біодоступність при пероральному та парентеральному шляхах введення практично однакова.

Препарат метаболізується в кишечнику і печінці з утворенням холіну та цитидину. Після введення цитиколін засвоюється тканинами мозку, при цьому холіни діють на фосфоліпіди, цітідін - на цитидину нуклеоїди та нуклеїнові кислоти. Цитиколін швидко досягає тканин мозку і активно вбудовується в мембрани клітин, цитоплазму і мітохондрії, активуючи діяльність фосфоліпідів.

Лише незначна кількість введеної дози виводиться з сечею і калом (менше 3%). Приблизно 12% введеної дози виводиться через дихальні шляхи. Виведення препарату з сечею і через дихальні шляхи має дві фази: перша фаза - швидке виведення (із сечею - протягом перших 36 годин, через дихальні шляхи - протягом перших 15 годин), друга фаза - повільне виведення. Основна частина дози препарату залучається до процесів метаболізму.

• Інсульт, гостра фаза порушень мозкового кровообігу та лікування ускладнень і наслідків порушень мозкового кровообігу.
• Черепно-мозкова травма і її неврологічні наслідки.
• Когнітивні порушення і порушення поведінки внаслідок хронічних судинних і дегенеративних мозкових розладів.

Підвищена чутливість до цитиколіну або інших компонентів препарату, підвищений тонус парасимпатичної нервової системи.

Рекомендована доза для дорослих становить від 500 мг до 2000 мг на добу в залежності від тяжкості симптомів.

Препарат призначати для внутрішньом'язового або внутрішньовенного застосування. Внутрішньовенно препарат може бути введений повільно ін'єкційно (протягом 3-5 хвилин в залежності від дози, що вводиться) або крапельно (зі швидкістю 40-60 крапель в хвилину).

Максимальна добова доза - 2000 мг.

Термін лікування залежить від перебігу хвороби та визначається лікарем.

Пацієнти літнього віку не потребують коригування дози.

Розчин для ін'єкцій призначений тільки для одноразового застосування. Препарат застосовувати відразу після відкриття ампули. Залишки препарату необхідно знищити. Препарат можна змішувати з усіма ізотонічний розчин для внутрішньовенного введення, а також з гіпертонічним розчином глюкози.

При необхідності лікування продовжувати препаратом у формі розчину для прийому всередину.

Про випадки передозування не повідомлялося.

Побічні реакції виникають дуже рідко (<1/10 000), включаючи поодинокі випадки.

З боку центральної і периферичної нервової систем: сильний головний біль, вертиго, галюцинації.

З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія, артеріальна гіпотензія, тахікардія.

З боку дихальної системи: задишка.

Шлунково-кишковий тракт: нудота, блювота, діарея.

Загальні розлади: озноб, набряк, алергічні реакції, в тому числі: висип, пурпура, свербіж, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок підвищення температури тіла, підвищена пітливість, реакції в місці введення.

Застосування в період вагітності та годування груддю

Немає достатніх даних щодо застосування цитиколіну вагітним жінкам. Даних про екскреції цитиколіну в грудне молоко та його дії на плід немає. Тому в період вагітності та годування груддю препарат призначають тільки тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плоду.

Діти

Досвід застосування препарату у дітей обмежений.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

В окремих випадках деякі побічні реакції з боку центральної нервової системи можуть впливати на здатність керувати автотранспортом або працювати зі складними механізмами.

Цитиколін посилює ефект леводопи. Не слід призначати препарат одночасно з лікарськими засобами, що містять меклофеноксат.

Для цього лікарського препарату не потрібні будь-які спеціальні умови зберігання.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності - 3 роки.

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.