Препарати від астми

Бронхіальна астма: види та причини хвороби

Захворювання, яке виникає внаслідок розвитку хронічного алергічного запального процесу у бронхіальному дереві, що призводить до підвищення вироблення слизу, обструкції, набряку, а також порушення прохідності та розвитку гіперреактивності бронхів називається бронхіальною астмою.

Часто на недугу страждають малюки 3-6 років або молоді пацієнти 26-30-го віку. Провісники захворювання – рецидиви ларинготрахеїту або обструктивного бронхіту.

До екзогенних факторів, що викликають розвиток бронхіальної астми, належать:

• спадкова схильність;
• наявність алергічних патологій;
• безпосередній контакт людини з алергенами: домашнім пилом, пилком рослин, шерстю тварин, виділення комах, лаками, фарбою, їжею.

Тригерами, які провокують загострення хвороби, виступають:

• перенесені інфекції;
• куріння та вдихання тютюнового диму;
• забруднене або холодне повітря;
• підвищена стомлюваність та навантаження;
• прийом лікарських засобів — групи НПЗЗ або бета-блокаторів;
• наявність супутніх захворювань.

По вигляду подразника лікарі класифікують чотири форми хвороби:

1. алергічну, яка виникає, оскільки зазвичай родичі пацієнта страждають на різні хвороби алергічної етіології.

Приступи задухи турбують людину через 2-5 хвилин після контакту хворого з алергеном і супроводжуються чханням, свербінням, прозорими виділеннями з носа, першінням у горлі. Симптоми хвороби проявляються постійно або загострюються залежно від пори року.

2. неалергічну — у патогенезі якої не простежується розвиток алергічної реакції на зовнішні фактори. Хвороба розвивається внаслідок перенесених вірусних чи бактеріальних інфекцій дихальних шляхів, лор-органів, або прийому медикаментів.
3. змішану — загострення виникають під дією двох видів подразників.
4. неуточнену, за якої фактор, що провокує погіршення стану хворого, не визначено.

За характером перебігу бронхіальна астма буває:

• інтермітуючою легкою, при якій напади виникають періодично від 3 до 4 разів на рік і відсутні вночі;
• легкою персистуючою – напади турбують пацієнта тричі на місяць, рідко вночі;
• середньої тяжкості — напади задухи фіксуються раз на сім днів, часто вночі;
• тяжкий — хворий страждає щодня, а також постійно турбують нічні напади.

Препарати від астми: види та критерії призначення

Бронхіальною астмою пацієнт страждає протягом життя, тому мета лікаря-пульмонолога — домогтися повного контролю над хворобою, при якому здійснюватиметься нормалізація показників легень.

Засоби від астми поділяються на дві групи:

1. Базисної терапії, які слід застосовувати щодня тривалий час, щоб зменшити запальну та алергічну реакцію, навіть коли напади не турбують пацієнта.

До медикаментів першої лінії відносяться інгаляційні форми ліків, а також аерозолі, які містять глюкокортикостероїди, будесонід, беклометазон та інші.

Введення лікарських речовин за допомогою інгаляцій дозволяє:

• відмовитися від призначення гормональних препаратів, що випускаються у таблетках та ін'єкціях;
• швидко доставити діючу речовину безпосередньо в бронхіальне дерево, де локалізовано вогнище запалення;
• скоротити ризик побічних ефектів, які спостерігаються під час застосування медикаментів системної дії.

Схему лікування також доповнюють:

• антилейкотрієнові засоби, які містять монтелукаст і випускаються у вигляді жувальних таблеток, перешкоджають розвитку нападів у діток і дорослих не лише вдень, а й уночі, а також допомагають запобігти ускладненням при сезонних спалахах респіраторних інфекцій;
• комбіновані препарати, які містять кілька компонентів: інгаляційні глюкокортикостероїди та бпронхорозширюючі засоби – будесонід + формотерол та інші.

Ліки цієї підгрупи мають різні механізми дії та застосовуються планово, щодня.

Шляхом введення комбінованих засобів лікарю вдається контролювати середню та важку форму астми.

2. Препарати екстреної допомоги – використовуються для полегшення страждань пацієнта в момент нападу або загострення та призначені для:

• усунення нападу задишки;
• полегшення кашлю;
• розширення просвіту бронхів, що нейтралізує спазм.

До цієї підгрупи відносяться:

• Метилксантини – таблетки, капсули та ін'єкції, до складу яких входить теофілін. Медикаменти не використовуються як засоби першої лінії й призначаються, якщо у хворого немає інгаляційного бронходилататора, а також у терапії важкої обструкції бронхів.
• B2-агоністи адренорецепторів — аерозолі, які містять сальбутамол, фенотерол та інші.

Препарати діють через 3-5 хвилин після введення хворому, усувають спазм гладких м'язів у бронхах на п'ять годин, але не впливають на механізми обструкції, що супроводжується набряком та потовщенням стінки бронхів внаслідок запалення.

Особливості призначення

Важливо пам'ятати, що будь-які ліки від бронхіальної астми, які купірують бронхоспазм:

• не можна застосовувати понад 4 рази на тиждень;
• пацієнту дозволяється вдихати 2 дози одноразово;
• проміжок між повторним застосуванням аерозолю має перевищувати 4 години.

Якщо хворий використовує медикамент в аерозольній формі частіше за 4 рази на сім днів, то потрібно міняти препарат.

Ліки, до складу яких входить монтелукаст, призначають діткам з 2 років, 1-2 місячним курсом, приймають одноразово ввечері та замінюють на інгаляційні кортикостероїди поступово.

Комплексну терапію бронхіальної астми доповнюють:

• препаратами, які мають муколітичну дію;
• антигістамінними та заспокійливими засобами;
• вітамінами;
• настоями та відварами рослин, завдяки яким розріджується та виводиться мокротиння.

Медикаменти, що застосовуються в терапії астми, не призначаються:

• з препаратами групи НПЗЗ;
• с бета-блокаторами;
• при хронічних патологіях нирок чи печінки у хворих.

Хворому не можна припиняти прийом ліків базисної терапії після зникнення симптомів хвороби.

Купити необхідні ліки від астми пацієнт може після консультації з лікарем в аптеках роздрібної фармацевтичної мережі 9-1-1, які працюють у кожному місті та регіоні України.

Ціна на медикаменти від бронхіальної астми залежатиме від наступних факторів:

• лікарської форми, у якій випускається препарат;
• дозування діючих речовин;
• технології виробництва;
• оптового дистриб'ютора.

Список використаної літератури

• nhs.uk;
• Державний реєстр лікарських засобів України;
• physio-pedia.com.

Популярні питання

Що не можна робити людям з астмою?

Пацієнтам, які страждають на бронхіальну астму:

• не доповнюють терапію банками чи гірчичниками;
• забороняють алкоголь, каву та газовані напої;
• не вводять у раціон рибу, ікру, яйця, шоколад та мед, жирні страви, продукти, що містять дріжджі;
• рекомендується виключити лимони, апельсини, помідори та полуницю.

Не можна допускати, щоб у хворого закінчувався запас препаратів, які необхідні для усунення нападу ядухи.

Як зрозуміти, що в тебе астма?

Клінічні прояви хвороби характеризуються такими симптомами:

• утрудненням вдиху та подовженням часу видиху;
• сухим кашлем без або з невеликим відходженням прозорого мокротиння, яке нагадує скло;
• свистом та хрипами;
• частим та неглибоким диханням;
• блідістю;
• занепокоєнням та панікою.

Пацієнти скаржаться на тяжкість чи здавленість у ділянці грудної клітки.

Задуха зазвичай посилюється під час підйому на 2-3 поверхи.

У дитини початкова форма хвороби супроводжується:

• утрудненням дихання і свистом при видиху, що виникає у спокої чи після занять спортом;
• хрипами;
• кашлем уночі або після пробудження, що може турбувати, коли немає симптомів застуди;
• ціаноз носогубного трикутника в момент нападу.