Аноро

Склад

діючі речовини: умеклідініум, вілантерол;

1 доза, що доставляється містить 55 мкг умеклідініума (у формі броміду) і 22 мкг вілантерола (в формі трифенатату), це відповідає попередньо розподіленої дозі 74,2 мкг умеклідініума броміду і 25 мкг вілантерола (в формі трифенатату)

допоміжні речовини: лактоза моногідрат, магнію стеарат.

Форма випуску

Порошок для інгаляцій, дозований, по 55 мкг / 22 мкг / доза, по 30 доз в порошковому інгалятори № 1.

Інгалятор містить дві блистерні стрічки по 30 рівномірно розподілених чарунок, кожна з яких містить по 1 дозі кожної діючої речовини, що доставляються одночасно.

Пластиковий інгалятор зі світло-сірим корпусом, червоним ковпачком розпилювача і лічильником доз, упакований в лоток з фольги, що містить пакетик з вологопоглиначем з силікагелю. Лоток, запаяний відривною кришкою, разом з інструкцією із застосування поміщений в картонну коробку

Основні фізико-хімічні властивості

Пластиковий інгалятор зі світло-сірим корпусом, червоним ковпачком розпилювача і лічильником доз, упакований в лоток з фольги, що містить пакетик з вологопоглиначем. Лоток запаяний відривною кришкою. Інгалятор містить дві стрічки по 30 рівномірно розподілених чарунок, кожен з яких містить білий порошок.

Фармакодинаміка

Механізм дії

Умеклідініум / вілантерол є комбінацією інгаляційного антагоніста мускаринових рецепторів тривалої дії і бета ₂ адренергічних агоністів тривалої дії (LAMA / LABA). Після пероральної інгаляції обидва з'єднання діють місцево на дихальні шляхи, в результаті чого відбувається розширення бронхів в результаті різних механізмів дії.

Фармакодинамічні ефекти

У 6-місячних дослідженнях ІІІ фази комбінація умеклідиніум/вілантерол продемонструвала клінічно значуще поліпшення функції легень порівняно з плацебо (вимірювався об’єм форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1)) протягом 24 годин після прийому один раз на день, що було зафіксовано через 15 хвилин після застосування першої дози (поліпшення порівняно з плацебо становило 112 мл (р < 0,001*). Максимальне покращення ОФВ1 протягом перших 6 годин після прийому порівняно з плацебо в середньому становило 224 мл (p < 0,001*) на 24 тижні дослідження. Не отримано доказів розвитку тахіфілаксії внаслідок прийому препарату Аноро™ Елліпта™ за час досліджень.

Умеклідініум

Умеклідініум є антагоністом мускаринових рецепторів тривалої дії (антихолінергічний засіб). Він є похідним хінуклідину з активністю щодо численних підтипів мускаринових рецепторів. Умеклідініум надає бронхорозширювальну дію шляхом конкурентного пригнічення зв'язування ацетилхоліну з мускариновими рецепторами гладких м'язів дихальних шляхів. Виявлена повільна оборотність на підтипи МОЗ мускаринових рецепторів людини in vitro і тривала дія in vivo при безпосередньому введенні в легені в доклінічних моделях.

Вілантерол

Вілантерол є селективним агоністом бета ₂ -адренорецепторів тривалої дії (бета 2 адренергический агонист). Фармакологічна дія бета ₂ адренергічних агоністів, включаючи вілантерол, принаймні частково пояснюється стимуляцією внутрішньоклітинної аденілатциклази, ферменту, який каталізує перетворення аденозинтрифосфату (АТФ) на циклічний-3 ", 5" -аденозінмонофосфат (циклічний AMФ). Підвищені рівні цАМФ викликають розслаблення гладких м'язів бронхів і пригнічують вивільнення медіаторів гіперчутливості негайного типу з клітин, особливо стовбурових клітин.

Фармакокінетика

Коли комбінацію умеклідініуму і вілантеролу вводили інгаляційно, фармакокінетика кожного компонента була подібна фармакокінетики, що спостерігалася при застосуванні кожної активної речовини нарізно. Отже, у фармакокінетичних цілях кожен компонент може розглядатися окремо.

Абсорбція.

Умеклідініум

Після введення умеклідініуму у вигляді інгаляцій здоровим добровольцям C_max спостерігалося через 5-15 хвилин. Біодоступність умеклідініуму, введеного в вигляді інгаляцій, становила в середньому 13% від дози з незначною часткою пероральної абсорбції. Після повторної дози умеклідініуму, введеного в вигляді інгаляцій, насичення було досягнуто протягом 7-10 днів з 1,5-1,8-кратним накопиченням.

Вілантерол

Після введення вілантерола у вигляді інгаляцій здоровим добровольцям C_max спостерігалося через 5-15 хвилин. Біодоступність вілантеролу, введеного в вигляді інгаляцій, становила 27% з незначною часткою пероральної абсорбції. Після повторної дози вілантеролу, введеного в вигляді інгаляцій, насичення було досягнуто протягом 6 днів з 2,4-кратним накопиченням.

Розподіл.

Умеклідініум

Після введення здоровим добровольцям середній об'єм розподілу становив 86 літрів. In vitro зв'язування з білками плазми становило в середньому 89%.

Вілантерол

Після введення здоровим добровольцям середній об'єм розподілу в рівноважному стані становив 165 літрів. In vitro зв'язування з білками плазми становило в середньому 94%.

Метаболізм.

Умеклідініум

In vitro дослідження показали, що умеклідініум головним чином метаболізується цитохромом P450 2D6 (CYP2D6) і є субстратом для переносника Р-глікопротеїну (P-gp). Первинні метаболічні шляхи для умеклідініуму є окислювальним (гідроксилювання, О-деалкілування) з подальшою кон'югацією (глюкуронізація і т.д.), що призводить до утворення ряду метаболітів, або зі зниженою фармакологічну активність, або з невстановленим фармакологічної активності. Системний вплив метаболітів є низьким.

Вілантерол

In vitro дослідження показали, що вілантерол головним чином метаболізується цитохромом Р450 ЗА4 (CYP3A4) і є субстратом для переносника P-gp. Основними метаболічними шляхами для вілантеролу є О-деалкілування з подальшим утворенням ряду метаболітів із значно зменшеною активністю щодо бета ₁ - і бета ₂ -адренорецепторів. Плазмові метаболічні профілі після перорального введення вілантеролу в радіоактивному дослідженні у людини узгоджуються з високим передсистемним метаболізмом. Системний вплив метаболітів низьким

Виведення.

Умеклідініум

Кліренс після введення становив 151 літр / год. Після введення приблизно 58% введеної міченої дози (або 73% від встановленої радіоактивності) виводилися з організму з калом через 192 годин після введення дози. Із сечею виводиться 22% введеної міченої дози через 168 годин (27% від встановленої радіоактивності). Виведення матеріалу, пов'язаного з лікарським засобом, з фекаліями після введення свідчить про секрецію в жовч. Після прийому всередину у здорових чоловіків-добровольців загальна радіоактивність виводилася з організму переважно з фекаліями (92% введеної міченої дози або 99% від встановленої радіоактивності) через 168 годин після введення дози. Менше 1% перорально введеної дози (1% від встановленої радіоактивності) виводилося з організму з сечею, що свідчить про незначну абсорбцію після перорального застосування. Період напіввиведення умеклідініуму після введення у вигляді інгаляції протягом 10 днів становив в середньому 19 годин у здорових добровольців, причому 3-4% виводилося з організму в незміненому вигляді з сечею в рівноважному стані.

Вілантерол

Кліренс вілантеролу після введення становив 108 літрів / годину. Після перорального введення міченого вілантеролу було виявлено 70% міченої дози в сечі та 30% в калі. Первинним висновком вілантеролу є метаболізм з подальшим виділенням метаболітів з сечею та калом. Період напіввиведення вілантеролу після введення у вигляді інгаляції протягом 10 днів становив в середньому 11:00.

Інгалятор Аноро Елліпта для підтримуючої бронхолітичної терапії з метою полегшення симптомів у дорослих пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ).

Підвищена чутливість до активних речовин або до будь-якої з допоміжних речовин.

Дози

Дорослі

Рекомендована доза - одна інгаляція Анора Елліпта 55/22 мкг один раз на добу.

Лікарський засіб Анора Елліпта слід застосовувати один раз на добу в один і той же час кожен день, щоб підтримувати розширення бронхів. Максимальна доза становить одну інгаляцію Анора Елліпта 55/22 мкг один раз на добу.

Діти

Лікарський засіб Аноро Елліпта не застосовували дітям (віком до 18 років) для лікування ХОЗЛ.

Вказівки щодо застосування

Лікарський засіб Анора Елліпта призначений тільки для інгаляцій.

Інструкція по застосуванню

Інгалятор Елліпта містить попередньо розподілені дози та готовий до використання.

Інгалятор упакований в лоток, що містить пакетик з осушувачем, щоб зменшити вологість. Пакетик з осушувачем треба викинути, його не можна їсти або вдихати. Пацієнта слід проінформувати, що не можна відкривати лоток з інгалятором, поки пацієнт не буде готовий до інгаляції дози.

Інгалятор знаходиться в положенні «закрито», коли Ви отримаєте його із запечатаного лотка.

Дата кінцевого застосування повинна бути вписана пацієнтом в спеціально відведеному місці, позначеному «Не використовувати після:". Дата кінцевого застосування становить 6 тижнів з дати відкриття лотка з інгалятором. Не застосовувати інгалятор після дати кінцевого застосування. Після розтину лоток можна викинути.

Якщо кришку інгалятора відкривають і закривають без вдихання лікарського засобу, дозу буде втрачено. Втрачена доза буде надійно утримуватися всередині інгалятора, але більше не буде доступна для інгаляції.

Неможливо випадково прийняти додаткову кількість лікарського засобу або його подвійну дозу під час однієї інгаляції.

Приготування дози

Відкрийте кришку, коли будете готові прийняти дозу. Не слід струшувати інгалятор.

Зніміть кришку вниз до клацання. Препарат готовий для інгаляції.

Дозатор відраховує в зворотному напрямку з кроком 1 для підтвердження. Якщо дозатор не відраховують в зворотному напрямку після клацання, інгалятор доставить дозу, і його слід повернути в аптеку для отримання консультації.

Як вдихати лікарський засіб

Видихаючи, інгалятор слід тримати на відстані від рота, наскільки це зручно. Але не слід видихати в інгалятор.

Мундштук повинен знаходитися між губами, а губи повинні щільно стискати його. Вентиляційні отвори не повинні блокуватися пальцями при використанні.

• Вдихніть шляхом одного довгого, стабільного, глибокого вдиху. Цей вдих повинен тривати якомога довше (принаймні 3-4 секунди).
• Вийміть інгалятор з рота.
• Видихніть повільно і м'яко.

Лікарський засіб не можна спробувати або відчути навіть при правильному використанні інгалятора.

Закриття інгалятора

Мундштук інгалятора можна очистити за допомогою сухої тканини, перш ніж закривати кришку.

Зніміть кришку вгору до упору, щоб закрити мундштук.

Діти. Лікарський засіб Анора Елліпта не застосовували дітям (віком до 18 років) для лікування ХОЗЛ.

Передозування умеклідініумом / вілантеролом, ймовірно, буде мати ознаки та симптоми, пов'язані з діями окремих компонентів, узгоджуються з відомими побічними реакціями інгаляційних мускаринових антагоністів (наприклад сухість у роті, порушення зорової акомодації і тахікардія) або реакціями, які спостерігалися при передозуванні іншими бета ₂ адренергічних агоністів (наприклад, аритмія, тремор, головний біль, серцебиття, нудота, гіперглікемія та гіпокаліємія).

У разі передозування лікування пацієнта має бути симптоматичним з відповідним моніторингом в разі потреби.

Найчастішою побічною реакцією при застосуванні препарату є назофарингіт (зустрічається у 9% пацієнтів). Застосовується така класифікація частоти виникнення побічних ефектів: дуже часто —  1/10; часто —  1/100 та < 1/10; нечасто —  1/1000 та < 1/100; рідко —  1/10000 та < 1/1000; дуже рідко — < 1/10000; невідомо — не можна визначити з наявних даних.

Інфекції та інвазії

• Часто: інфекція сечовивідних шляхів, синусит, назофарингіт, фарингіт, інфекція верхніх дихальних шляхів.

З боку імунної системи

• Нечасто: реакції гіперчутливості (включаючи висип).
• Рідко: анафілаксія, ангіоневротичний набряк, кропив'янка.

З боку нервової системи

• Часто: головний біль.
• Нечасто: тремор, дисгевзія (порушення смаку).
• Невідомо: запаморочення.

З боку психіки

• Нечасто: тривога.

З боку органів зору

• Рідко: порушення чіткості зору, глаукома, підвищення внутрішньоочного тиску, біль в очах.

З боку серцево-судинної системи

• Нечасто: миготлива аритмія, суправентрикулярна тахікардія, ідіовентрикулярний ритм, тахікардія, суправентрикулярні екстрасистоли, посилене серцебиття.

З боку органів дихальної системи, грудної клітки та середостіння

• Часто: кашель, ротоглотковий біль.
• Нечасто: дисфонія (руйнування голосу/охриплість).
• Рідко: парадоксальний бронхоспазм (може бути небезпечним для життя, вимагає негайного припинення терапії).

З боку шлунково-кишкового тракту

• Часто: запор, сухість у роті.

З боку шкіри та підшкірних тканин

• Нечасто: висип.

З боку скелетно-м'язової та сполучної тканини

• Нечасто: спазм м'язів.

З боку нирок та сечовидільної системи

• Рідко: затримка сечі, дизурія, обструкція вихідного отвору сечового міхура (пов'язано з антимускариновою активністю препарату).

Застосування в період вагітності та годування груддю

Вагітність. Зараз відсутні дані про застосування умеклідініуму / вілантеролу вагітним жінкам.

Умеклідініум / вілантерол слід застосовувати під час вагітності, тільки якщо очікувана користь для вагітної перевищує потенційний ризик для плоду.

Період годування груддю. Невідомо, чи потрапляє умеклідініум або вілантерол в грудне молоко. Однак інші бета ₂ адренергічні агоністи виявляються в грудному молоці. Ризик для новонароджених / немовлят не можна виключати. Рішення повинно бути прийнято про припинення годування груддю або припинення терапії умеклідініумом / вілантеролом з урахуванням користі грудного вигодовування для дитини та користі терапії для жінки.

Фертильність

Відсутні дані про вплив умеклідініуму / вілантеролу на репродуктивну функцію людини.

Діти

Лікарський засіб Анора Елліпта не застосовувалися дітям (віком до 18 років) для лікування ХОЗЛ.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Умеклідініум / вілантерол не впливає або має незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами та керувати механізмами.

Бета-адреноблокатори

Лікарські засоби, що містять бета-адреноблокатори, можуть послабити або антагонізувати ефект бета ₂ адренергічних агоністів, таких як вілантерол. Слід уникати одночасного застосування неселективних або селективних бета-блокаторів, якщо тільки немає вагомих причин для їх застосування.

Взаємодії на основі метаболізму і транспортування

Вілантерол є субстратом цитохрому P450 3A4 (CYP3A4). Одночасне застосування сильнодіючих інгібіторів CYP3A4 (таких як кетоконазол, кларитроміцин, ітраконазол, ритонавір, телітроміцин) може пригнічувати метаболізм і збільшувати системний вплив вілантеролу. Одночасне застосування з кетоконазолом (400 мг) у здорових добровольців збільшувало середні показники AUC _(0-t) і C_max вілантеролу на 65% і 22% відповідно. Підвищення дії вілантеролу не було пов'язано зі збільшенням системних дій, пов'язаних з бета-адреноблокаторами, не впливало на частоту серцевих скорочень, рівень калію в крові або інтервал QT (з поправкою, використовуючи метод Fridericia). Слід дотримуватися обережності при одночасному застосуванні умеклідініуму / вілантеролу з кетоконазолом та іншими відомими інгібіторами CYP3A4, оскільки є потенціал для збільшення системного впливу вілантеролу, що може привести до підвищення ризику розвитку небажаних реакцій. Верапаміл, помірний інгібітор CYP3A4, істотно не впливає на фармакокінетику вілантеролу.

Умеклідініум є субстратом цитохрому P450 2D6 (CYP2D6). Фармакокінетику умеклідініуму в рівноважному стані оцінювали у здорових добровольців, які мають дефіцит CYP2D6 (повільні метаболізатори). Чи не спостерігалося ніякого впливу на AUC або C_max умеклідініуму при дозі, що перевищує норму в 4 рази. Приблизно 1,3-кратне збільшення AUC умеклідініуму спостерігалося при дозі, що перевищує норму в 8 разів, без впливу на C_max умеклідініуму. На основі величини цих змін не очікується клінічно значущих лікарських взаємодій при одночасному введенні умеклідініуму / вілантеролу з інгібіторами CYP2D6 або при введенні пацієнтам з генетично дефіцитної активністю CYP2D6 (повільні метаболізатори).

Як умеклідініум, так і вілантерол є субстратами переносника Р-глікопротеїну (P-gp). Вплив помірного P-gp інгібітора верапамілу (240 мг один раз на добу) на фармакокінетику умеклідініуму і вілантеролу в рівноважному стані оцінювали у здорових добровольців. Будь-якого впливу верапамілу не спостерігалося на C_max умеклідініуму або вілантеролу. Приблизно 1,4-кратне збільшення AUC умеклідініуму спостерігалося при відсутності впливу на AUC вілантеролу. На основі величини цих змін не очікується клінічно значущих лікарських взаємодій при одночасному введенні умеклідініуму / вілантеролу з інгібіторами P-gp.

Інші антимускаринові засоби та симпатоміметики

Одночасне застосування умеклідініуму / вілантеролу з іншими мускариновими антагоністами тривалої дії, бета ₂ адренергічних агоністів тривалої дії або лікарськими засобами, що містять будь-який з цих коштів, не досліджували. Таке застосування не рекомендується, оскільки це може посилити відомі побічні реакції інгаляційних мускаринових антагоністів або бета ₂ адренергічних агоністів.

Гіпокаліємія

Супутнє гіпокаліємічне лікування із застосуванням похідних метилксантину, стероїдів або діуретиків, що не зберігають калій, може посилювати можливий гіпокаліємічний ефект бета ₂ адренергічних агоністів, тому його слід застосовувати з обережністю.

Інші лікарські засоби для лікування ХОЗЛ

Хоча ніяких традиційних in vivo досліджень взаємодії лікарських засобів не було проведено, інгаляційний спосіб умеклідініум / вілантерол застосовували одночасно з іншими лікарськими засобами проти ХОЗЛ, включаючи симпатомиметики бронхолітики короткої дії і інгаляційні кортикостероїди, без клінічних проявів лікарської взаємодії.

Зберігати при температурі не вище 30 °C. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від вологи.

Застосовувати протягом 6 тижнів після відкриття лотка.

У спеціально відведеному місці пацієнту необхідно відзначити дату, після якої інгалятор необхідно викинути. Дата повинна бути вказана відразу ж після вилучення інгалятора з лотка.

Термін придатності - 2 роки.

Термін придатності після відкриття упаковки - 6 тижнів.

• Державний реєстр лікарських засобів України / drlz.com.ua;
• Umeclidinium Oral Inhalation / medlineplus.gov;
• Umeclidinium / drugbank.com.