Аерофілін

Склад:

діюча речовина: доксофілін;
1 таблетка містить доксофіліну 400 мг;
допоміжні речовини: натрію карбоксиметилцелюлоза-целюлоза мікрокристалічна; крохмаль прежелатинізації; лактоза, моногідрат; тальк; повідон К-30; кремнію діоксид колоїдний водний; магнію стеарат; кремнію діоксид колоїдний безводний.

Форма випуску:

По 10 таблеток у блістері; по 2 блістери в картонній коробці.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки круглої форми з двоопуклою поверхнею, білого кольору, з рискою з одного боку.

Інші засоби для системного застосування при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів. Ксантини. Доксофілін. Код АТХ R03D A11.

Аерофілін - це препарат, що містить діючу речовину доксофілін, що застосовується для лікування бронхіальної астми та захворювань легень з бронхіальним спастичним компонентом, таких як хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ). Аерофілін при сухому кашлі і бронхіті може бути призначений тільки лікарем, оскільки він сприяє зниженню бронхоспазму і поліпшенню дихання. Препарат допомагає зменшити симптоми, пов'язані з обструкцією дихальних шляхів, та полегшує стан пацієнтів.

До складу таблеток входять допоміжні компоненти, включаючи діоксид кремнію колоїдний, що забезпечує стабільність форми. Фармакокінетика Аерофіліну характеризується періодом напіввиведення близько 6-8 годин, а кліренс залежить від печінкового метаболізму. Рівні доксофіліну в плазмі можуть змінюватись, тому прийом препарату вимагає контролю, особливо у пацієнтів з порушеннями функції печінки, де може спостерігатися зниження печінкового кліренсу.

Аерофілін та алкоголь не рекомендується поєднувати, оскільки етанол може посилювати побічні ефекти, такі як запаморочення, що може вплинути на здатність керувати автотранспортом. Що лікує Аерофілін? Він ефективний при бронхообструктивних станах, але його застосування має бути узгоджене з лікарем, щоб уникнути небажаних реакцій та забезпечити правильне дозування.

Згідно з Аерофілін інструкцією, препарат містить діючу речовину доксофілін, що належить до похідних метилксантинів. Його призначають при бронхіальній астмі та ХОЗЛ. Аерофілін при кашлі використовується лише за призначенням лікаря. Важливо знати, аерофілін як приймати: перорально, після їжі, з урахуванням віку та стану пацієнта. Препарат сприяє зменшенню бронхоспазму завдяки дії як фосфодіестеразного -блокатора. Постачається у формі таблеток у блістерах, детальна інструкція додається. Спосіб застосування препарату визначається лікарем індивідуально. Кількість таблеток в упаковці становить 20. Це приблизно відповідає стандартному курсу терапії. Можливий зв'язок з іншими медикаментами, тому лікар допоможе встановити сумісність. Слід зберігати препарат у сухому місці, захищеному від сонця та нагрівання, зокрема під час транспортування автотранспортом.

Фармакодинаміка

Доксофілін діє безпосередньо на гладенькі м’язи бронхів та легеневі судини, що призводять до бронходилатації. Він в основному діє як бронходилататор, легеневий вазодилататор та міорелаксант бронхіальних м’язів. Активність доксофіліну може бути опосередкована, принаймні частково, шляхом інгібування ферменту фосфодіестерази, що супроводжується підвищенням внутрішньоклітинного вмісту цАМФ (циклічного аденозинмонофосфату), яке спричиняє зменшення скоротливої активності гладкої мускулатури. Доксофілін при більш високих концентраціях може уповільнювати виведення гістаміну з клітин.

Фармакокінетика

Біологічний період напіввиведення доксофіліну становить понад 6 годин, тому це забезпечує ефективні постійні плазмові рівні препарату при триразовому застосуванні на добу. Після прийому лікарської форми у вигляді таблеток максимальний рівень препарату у плазмі крові досягається через 60 хвилин.
Абсолютна біодоступність становить приблизно 62,6 %; при рівні pH 7,4 кількість протеїнів плазми крові, що вступають у зв’язок з препаратом, становить приблизно 48 %.
При пероральному прийомі менше 4 % препарату виводиться з сечею у незміненому вигляді.

Бронхіальна астма, захворювання легенів з бронхіальним спастичним компонентом (ХОЗЛ). Аерофілін при сухому кашлі, Аерофілін при бронхіті може бути призначений тільки вашим лікарем.

Дозу препарату встановлює лікар індивідуально залежно від віку, маси тіла і особливостей метаболізму пацієнта. Середня добова доза для дорослих і дітей у віці старше 12 років становить 800-1200 мг (1 таблетка 2-3 рази на добу). Дітям у віці 6-12 років призначають по ½ таблетки 2-3 рази на добу (12-18 мг/кг маси тіла на добу).

Аерофілін протипоказаний пацієнтам з гіперчутливістю до доксофіліну або до інших похідних ксантину. Він також протипоказаний пацієнтам з гострим інфарктом міокарда, артеріальною гіпотензією.

• З боку травного тракту: нудота, блювання, біль в епігастральній ділянці, шлунково-стравохідний рефлюкс, рідко – діарея, диспепсія.
• З боку нервової системи: дратівливість, головний біль, безсоння, запаморочення, тремор, судоми.
• З боку серцево-судинної системи: екстрасистолія, відчуття серцебиття, тахікардія, аритмія.
• З боку дихальної системи: тахіпное.
• З боку системи крові: у поодиноких випадках – гіперглікемія, альбумінурія.
• Алергічні реакції: рідко – реакції гіперчутливості, включаючи анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк.

Деякі фактори можуть сприяти зниженню печінкового кліренсу похідних ксантину, що підвищить рівень лікарського засобу у плазмі крові. Серед них: вік, застійна серцева недостатність, хронічні обструктивні захворювання легень, тяжкі захворювання печінки, супутні інфекції, супутнє застосування багатьох лікарських засобів, таких як еритроміцин, лінкоміцин, тролеандоміцин, кліндаміцин, алопуринол, циметидин, вакцина проти грипу, пропранолол. У цих випадках слід зменшити дозу лікарського засобу.
Фенітоїн, інші протисудомні препарати та паління можуть спричиняти збільшення кліренсу похідних ксантину з відповідним зменшенням періоду напіввиведення препарату у плазмі крові. У цих випадках слід збільшити дозу препарату.
У ситуаціях, що можуть вплинути на виведення похідних ксантину, рекомендується проводити лабораторний моніторинг концентрації доксофіліну у плазмі крові для контролю терапевтичного діапазону. 
Препарат слід з особливою обережністю застосовувати пацієнтам з підвищеною температурою тіла, серцевими аритміями, при алкоголізмі.
Аерофілін слід з обережністю застосовувати пацієнтам із серцевими захворюваннями, пацієнтам з артеріальною гіпертензією, пацієнтам літнього віку та пацієнтам з тяжкою гіпоксемією, гіпертиреоїдизмом, з хронічною правошлуночковою недостатністю, застійною серцевою недостатністю, захворюваннями печінки, пептичною виразкою та хворим з порушенням функції нирок. 
Особливої обережності слід дотримуватися при лікуванні пацієнтів із застійною серцевою недостатністю, оскільки у таких пацієнтів значно уповільнюється виведення препарату з крові з тривалими високими плазмовими рівнями після припинення прийому.
Доксофілін не спричиняє звикання або залежності.
До складу лікарського засобу Аерофілін входить лактоза, тому, якщо у пацієнта встановлена непереносимість деяких цукрів, слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж його приймати.

Період вагітності та годування груддю

Зважаючи на обмежену досвіду застосування препарату в період вагітності Доксофілін можна призначати тільки з урахуванням співвідношення користь для матері / ризик для плода. Доксофілін протипоказаний в період годування груддю.

Діти

Препарат застосовують у дітей старше 6 років.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Не впливає.

Аерофілін не слід застосовувати разом з іншими похідними ксантину. Рекомендується обмежити прийом харчових продуктів і напоїв, що містять кофеїн.
Необхідно дотримуватися обережності при одночасному застосуванні лікарського засобу Аерофілін з ефедрином та іншими симпатоміметиками.
При одночасному застосуванні доксофіліну з іншими лікарськими засобами, такими як еритроміцин, тролеандоміцин, лінкоміцин, кліндаміцин, алопуринол, циметидин, вакцина проти грипу та пропранолол, а також при взаємодії ксантинів з дисульфірамом, флувоксаміном, інтерфероном α, пероральними контрацептивами може уповільнюватися виведення похідних ксантину з підвищенням рівня препарату в плазмі крові. У таких випадках слід зменшити дозу препарату. 
Як і застосування інших ксантинів, одночасний прийом ранітидину може сприяти зниженню печінкового кліренсу доксофіліну, спричиняючи підвищення його рівнів у крові. У такому разі слід зменшити дозу препарату. Не встановлено зв’язку між концентрацією доксофіліну в сироватці крові та токсичною дією.
Одночасне застосування доксофіліну з фенітоїном, іншими протисудомними засобами, застосування доксофіліну пацієнтам, які палять, а також взаємодія ксантинів з рифампіцином, ритонавіром, сульфінпіразоном, може прискорювати виведення похідних ксантину із подальшим зниженням періоду напіввиведення у плазмі крові. У цих випадках слід збільшити дозу препарату.
У ксантинів відзначений ризик токсичного синергізму з ефедрином або галотаном та кетаміном. Вони можуть перешкоджати дії аденозину та інших нервово-м’язових блокаторів.
Елімінація літію може збільшитися з подальшою втратою ефекту. Ксантини можуть посилити гіпокаліємію, спричинену гіпоксією чи пов’язану із застосуванням стимуляторів β2-адренорецепторів (агоністи β2-адренорецепторів), кортикостероїдів та діуретичних препаратів. Слід уникати одночасного застосування ксантинів та β-блокаторів, тому що β-блокатори можуть призводити до виникнення бронхоспазму.

Симптоми: серцеві аритмії, судоми (тонічні, клонічні), ажитація, посилення діурезу, посилення вираженості проявів побічних ефектів.

Лікування: оскільки специфічного антидоту немає, в разі передозування проводять симптоматичну терапію серцевої недостатності, протисудомну терапію. Після зникнення ознак інтоксикації застосування препарату може бути відновлено.

При температурі не вище 25 °C.

Лікарський препарат Аерофілін купити можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю. Вивчіть відгуки та рекомендації, щоб зробити правильний вибір і переконатися в якості товару.

• Державний реєстр лікарських засобів України / drlz.com.ua;
• Doxofylline: Uses, Interactions, Mechanism of Action - DrugBank Online / go.drugbank.com;
• Doxofylline: A review of its characteristics, effects and therapeutic role - PMC / ncbi.nlm.nih.gov.