Еірбуфо

Бронхіальна астма

Еірбуфо Форспіро призначають дорослим та дітям віком від 12 років для регулярного лікування бронхіальної астми у разі доцільності застосування комбінованої терапії (інгаляційного кортикостероїду та агоніста β2-адренорецепторів тривалої дії):

• якщо їхній стан недостатньо контролюється за допомогою інгаляційних кортикостероїдів та швидкодіючих агоністів β2-адренорецепторів, що застосовуються у разі потреби, або – якщо їхній стан належно контролюється інгаляційними кортикостероїдами та агоністами β2-адренорецепторів тривалої дії.

Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ)

Еірбуфо Форспіро призначають для симптоматичного лікування дорослим пацієнтам віком від 18 років із ХОЗЛ з об’ємом форсованого видиху за 1 секунду (ОФВ1) < 70 % прогнозованої норми (після застосування бронходилататора) та наявністю в анамнезі загострень, незважаючи на регулярну терапію бронходилататорами.

Підвищена чутливість до діючих або допоміжних речовин.

Інфекційні та паразитарні захворювання - часто - кандидоз ротової порожнини та горла, пневмонія (у пацієнтів з ХОЗЛ).

З боку психіки - агресія, психомоторна гіперактивність, тривожність, порушення сну, дуже рідко - депресія, порушення поведінки (переважно у дітей).

З боку нервової системи - часто - головний біль, тремор, нечасто - запаморочення, дуже рідко - порушення смаку.

З боку серця - часто - посилене серцебиття, нечасто - тахікардія, рідко - серцеві аритмії, наприклад фібриляція передсердь, суправентрикулярна тахікардія, екстрасистолії, дуже рідко - стенокардія, подовження інтервалу QTc.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння - часто - незначне подразнення у горлі, кашель, дисфонія, включаючи хрипоту.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Під час вагітності Еірбуфо Форспіро можна застосовувати тільки у разі, якщо користь від лікування переважає потенційні ризики. Потрібно застосовувати найменшу ефективну дозу будесоніду, що забезпечує належний контроль симптомів бронхіальної астми.

Питання про застосування лікарського засобу Еірбуфо Форспіро жінкам, які годують груддю, слід розглядати лише у разі, коли очікувана користь для матері перевищує будь-який можливий ризик для дитини.

Діти

Лікарський засіб Еірбуфо Форспіро рекомендується застосовувати дітям віком від 12 років.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Еірбуфо Форспіро не впливає або незначним чином впливає на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами.

Передозування формотеролу, вірогідно, призведе до ефектів, типових для β2-адренергічних агоністів: тремору, головного болю, відчуття серцебиття. У поодиноких випадках повідомлялося про тахікардію, гіперглікемію, гіпокаліємію, подовження інтервалу QTc, аритмію, нудоту та блювання. Може бути показана підтримуюча та симптоматична терапія. Застосування 90 мкг протягом 3 годин пацієнтами з гострою бронхіальною обструкцією було безпечним.

При гострому передозуванні будесоніду, навіть при його застосуванні у надмірних дозах, клінічних проблем не очікується. При тривалому застосуванні надмірних доз лікарського засобу можливі прояви системного впливу глюкокортикостероїдів, такі як гіперкортицизм та пригнічення функції надниркових залоз.

Якщо застосування лікарського засобу Еірбуфо Форспіро необхідно відкласти через передозування формотеролу, що входить до його складу, слід обміркувати використання відповідного інгаляційного кортикостероїду.

β-адреноблокатори можуть послаблювати або пригнічувати дію формотеролу. Тому лікарський засіб не слід застосовувати разом із β-адреноблокаторами (в тому числі очними краплями), якщо для цього немає вагомих причин.

При супутньому застосуванні хінідину, дизопіраміду, прокаїнаміду, фенотіазинів, антигістамінів (терфенадину), а також трициклічних антидепресантів може подовжуватися QTc-інтервал та зростати ризик шлуночкових аритмій.

Крім того, L-допа, L-тироксин, окситоцин та алкоголь можуть порушувати серцеву переносимість β2-симпатоміметиків.

Супутнє застосування інгібіторів моноаміноксидази, в тому числі лікарських засобів із подібними властивостями, таких як фуразолідон та прокарбазин, може провокувати гіпертонічні реакції.

Пацієнтам, які отримують супутню анестезію за допомогою галогенізованих вуглеводнів, загрожує підвищений ризик розвитку аритмій.

Одночасне застосування інших β-адренергічних або антихолінергічних лікарських засобів може мати потенційно адитивний бронхолітичний ефект.

Гіпокаліємія може збільшувати схильність до аритмії у пацієнтів, які застосовують глікозиди наперстянки.

Гіпокаліємія може виникати внаслідок терапії β2-агоністами і потенціюватися при супутньому застосуванні похідних ксантину, кортикостероїдів та діуретиків.

Взаємодії будесоніду та формотеролу з будь-якими іншими лікарськими засобами, що застосовуються для лікування бронхіальної астми, не спостерігалося.

Зберігати при температурі не вище 30 оС. Зберігати у недоступному для дітей місці.