Частота виникнення побічних реакцій класифікується таким чином:
дуже часті (≥ 1/10), часті (≥ 1/100 до
Інфекції та інвазії:
Часті: інфекції*.
Частота невідома: пневмонія.
Новоутворення доброякісні, злоякісні та невизначені (у тому числі кісти та поліпи):
Нечасті: розвиток повторних пухлин (включаючи промієлоцитарний лейкоз, котрий розвивався через 6 років після проведення монотерапії карбоплатином та попередньої променевої терапії) спостерігалося після закінчення монотерапії карбоплатином, а також комбінованої терапії (причинно-наслідковий зв’язок не встановлено).
З боку системи кровотворення і лімфатичної системи:
Дуже часті: тромбоцитопенія, нейтропенія, лейкопенія, анемія; дозолімітуючим фактором при лікуванні карбоплатином є обмежені функції кісткового мозку. У пацієнтів з порушеною функцією нирок, після попередньої променевої терапії, з поганим загальним станом здоров’я та віком від 65 років мієлосупресія може протікати у більш тяжкій та тривалій формі. Окрім того, пригнічення кісткового мозку посилюється при поєднанні карбоплатину з іншими засобами, що мають схожу мієлосупресивну дію. Якщо карбоплатин використовувати у рамках монотерапії та у рекомендованій дозі і відповідно до показань для застосування (частота прийому засобу), пригнічення кісткового мозку, як правило, є оборотним та некумулятивним.
При застосуванні максимальних переносимих доз карбоплатину у рамках монотерапії у близько 25 % пацієнтів спостерігалася тромбоцитопенія зі зниженням кількості тромбоцитів до мінімального значення – менше 50000/мм3. Мінімальне значення досягається, як правило, на 14–21 день терапії, нормалізація відбувається упродовж 35 днів після початку лікування. Приблизно у 14 % пацієнтів спостерігалася лейкопенія з концентрацією лейкоцитів > 2000/мм3, нормалізація показників починається з дня досягнення мінімального значення (на 14–28 добу) та відбувається більш повільно, як правило, протягом 42 днів після початку терапії. Приблизно у 18 % пацієнтів спостерігалася нейтропенія з кількістю гранулоцитів 3. У 15 % пацієнтів з нормальними початковими показниками спостерігався низький рівень гемоглобіну – менше 8 г/дл. Анемія розвивається часто та може протікати кумулятивно.
Часті: геморагія*, інфекційно-зумовлені ускладнення у пацієнтів з поганим загальним станом (
Частота невідома: порушення кровотворення, фебрильна нейтропенія, гемолітико-уремічний синдром.
З боку імунної системи:
Часті: реакції гіперчутливості, анафілактоїдні реакції, висипання на шкірі, гарячка без відомої причини, пропасниця. Анафілактоїдні реакції, що рідко призводять до летального наслідку, можуть статися у хвилини після ін'єкції препарату з наступними проявами: бронхоспазм, кропив’янка, еритема та набряк обличчя, задишка, тахікардія, низький артеріальний тиск, запаморочення, свистяче дихання, анафілактичний шок (див. розділ «Особливості застосування»).
Повідомлялося про перехресні реакції з усіма сполуками платини, іноді з летальним наслідком.
З боку метаболізму:
Дуже часті: після лікування карбоплатином було зареєстровано зниження електролітів у сироватці крові (магнію, калію, натрію та кальцію), однак ці прояви були не настільки серйозними, щоб спричинити клінічні ознаки або симптоми. У тому числі повідомлялося про випадки ранньої гіпонатріємії.
Рідкі: анорексія, гіпонатріємія.
Частота невідома: обезводнення, синдром лізису пухлини.
З боку нервової системи:
Часті: периферична нейропатія, парестезія, зниження глибоких сухожильних рефлексів, сенсорні порушення, дисгевзія.
Частота виникнення периферичної нейропатії після лікування карбоплатином становить 4 %. У більшості пацієнтів нейротоксичність обмежується парестезіями та зниженням глибоких сухожильних рефлексів. У пацієнтів віком від 65 років або після попереднього лікування цисплатином підвищується частота та інтенсивність побічних дій. Парестезії, які є ще до початку лікування карбоплатином, спричинені перш за все попередньою терапією із застосуванням цисплатину, у ході лікування карбоплатином можуть зберігатися або погіршуватися.
В окремих випадках повідомлялося про симптоми зі сторони центральної нервової системи, котрі, однак, часто можуть пояснюватися одночасним застосуванням протиблювальних препаратів.
У 1 % пацієнтів спостерігалися клінічно значущі порушення чутливості (наприклад, порушення зору, зміни смаку).
Частота виникнення неврологічних побічних ефектів була вища у пацієнтів, котрі отримували карбоплатин у рамках комбінованої терапії. Це може бути пов’язано з кумулятивним впливом.
Дуже рідкі: інсульт головного мозку*.
Частота невідома: синдром зворотної задньої лейкоенцефалопатії, можливі галюцинації, тривожність і жахи (жахливі сновидіння).
З боку органів зору:
Часті: тимчасові порушення зору, аж до повної втрати зору. Ці порушення, як правило, виникають тільки при терапії підвищеними дозами у пацієнтів з порушенням функції нирок. Неврит зорового нерва.
З боку органів слуху та органів рівноваги:
Дуже часті: на підставі аудіометричних досліджень у 15 % пацієнтів після лікування карбоплатином спостерігалися субклінічні порушення слуху з обмеженнями у верхньому діапазоні частот (4000–8000 Гц).
Часті: клінічна ототокстичність. Тільки у 1 % пацієнтів мали місце клінічні симптоми, котрі переважно проявлялися у вигляді шуму у вухах. У пацієнтів зі зниженою гостротою слуху внаслідок лікування цисплатином, порушення слуху можуть зберігатися або погіршуватися.
Клінічно значуща втрата слуху спостерігалася у дітей, котрі отримували більш високі дози карбоплатину, ніж це рекомендовано, у поєднанні з іншими препаратами, що спричиняють негативний вплив на слух.
З боку серця:
Часті: серцево-судинні захворювання*.
Дуже рідкі: повідомлялося про поодинокі випадки серцево-судинних захворювань (серцева недостатність, емболія), а також цереброваскулярних захворюваннях (апоплексичний удар) (причинно-наслідковий зв’язок із застосуванням карбоплатину не встановлений), аритмія. Були зареєстровані поодинокі випадки гіпертонії.
З боку судинної системи:
Частота невідома: емболія*, гіпертонія, гіпотонія.
З боку дихальних шляхів, грудної порожнини та середостіння:
Часті: фіброз легенів зі стискаючим болем у грудях та задишкою, інтерстиціальне захворювання легенів, бронхоспазм.
З боку шлунково-кишкового тракту:
Дуже часті: блювання, нудота, біль у животі; приблизно у 15 % пацієнтів спостерігалася нудота без блювання. 65 % пацієнтів повідомили про блювання, у третини з них було сильне блювання. Нудота та блювання виникали в основному через 6–12 годин після введення карбоплатину. Зазначені симптоми зазвичай минають протягом 24 годин після введення карбоплатину або послаблюються при застосуванні протиблювотних препаратів. У чверті пацієнтів не виникає ні нудоти, ні блювання. Тільки у 1 % пацієнтів спостерігалося блювання, котре не піддавалося медикаментозному лікуванню. У пацієнтів, котрі раніше отримували лікування, особливо із застосуванням цисплатину, блювання виникає частіше.
17 % пацієнтів повідомили про больові відчуття у ділянці шлунково-кишкового тракту.
Часті: діарея (8 %), запор (6 %), мукозит, запалення стравоходу.
Частота невідома: стоматит, панкреатит.
З боку шкіри та її придатків:
Часті: алопеція, шкірні захворювання.
Частота невідома: кропив’янка, еритема, свербіж.
З боку скелетно-м’язової системи і сполучної тканини:
Часті: захворювання опорно-рухового апарату.
З боку гепатобіліарної системи:
Дуже часті: повідомлялося про зміни функції печінки легкої або середньої тяжкості приблизно у третини пацієнтів з нормальними початковими показниками, котрі отримують лікування з застосуванням карбоплатину. Лужна фосфатаза підвищується частіше (у 24 % пацієнтів), ніж сироваткова глютамінова оксалоацетинова трансаміназа (у 15 % пацієнтів), аланінамінотрансфераза у сироватці крові або загальний білірубін (у 5 % пацієнтів). Більшість відхилень від норми спонтанно нормалізуються упродовж курсу лікування. У половини пацієнтів ці зміни були в основному легкими та зворотними.
В обмеженій групі пацієнтів, які отримували високі дози карбоплатину для ін’єкцій та яким робили автогенну трансплантацію кісткового мозку, відзначали порушення з боку функціональних показників печінки.
Частота невідома: тяжкі порушення функції печінки (включаючи гострі некрози печінки) виникають після прийому більш високих доз карбоплатину, ніж це рекомендовано.
З боку нирок та сечостатевої системи:
Часті: у 27 % пацієнтів може спостерігатися порушення функції нирок з кліренсом креатиніну
Невідомо, чи можна компенсувати цю дію за допомогою адекватної гідратації. У випадку зміни функції нирок середнього (кліренс креатиніну 41–59 мл/хв.) або тяжкого (кліренс креатиніну 21–40 мл/хв) ступеню необхідно зменшити дозу або припинити прийом засобу.
Часті: урогенітальні порушення.
Нечасті: у цілому нефротоксична дія не потребує зниження дози або профілактичних мір, як, наприклад, введення великих об’ємів рідини або форсованого діурезу.
Може спостерігатися підвищення рівня сечовини у крові (у 5 % пацієнтів) та рівня азоту сечовини крові або креатиніну сироватки крові (у 6 % пацієнтів). Однак ці симптоми, як правило, легкі та зворотні.
З боку репродуктивної системи:
Частота невідома: аменорея, азооспермія.
Реакції у місці введення та загальні порушення:
Часті: астенія.
Частота невідома: гарячка та озноб без ознак інфекції, біль, еритема, набряк, кропив’янка і некроз, нездужання. Некроз внаслідок екстравазації.
Лабораторні показники:
Дуже часті: зниження ниркового кліренсу креатиніну, зниження кліренсу креатиніну, підвищення сечовини у крові, підвищення лужної фосфатази, підвищення аспартатамінотрансферази, відхилення показників функції печінки, електролітні розлади (зниження рівнів калію, кальцію, магнію, натрію). Більшість із таких порушень минає спонтанно у період проведення курсу терапії.
Часті: підвищення білірубіну у крові, підвищення креатиніну та рівня сечовини у крові.
* Призводить до летального наслідку у.
Інші побічні реакції
Були повідомлення про вторинні гострі злоякісні пухлини після цитостатичної комбінованої терапії. Спостерігалися випадки алопеції, гарячки і ознобу, мукозиту, астенії, загального нездужання, а також дисгевзії. В окремих випадках зафіксовано гемолітично-уремічний синдром. Є повідомлення про поодинокі випадки серцево-судинних ускладнень (серцева недостатність, емболія), а також поодинокі випадки інсультів.
Було зареєстровано випадки гіпертонії.