Гриппоцитрон Лор спрей для ротової порожнини балон 30 мл

спрей

Гріппоцітрон ЛОР спрей 30мл

Здоров'я (Україна, Харків)

ГРІППОЦІТРОН ФОРТЕ пір. д / орального. р-ра пакет 4 г, № 10 Парацетамол 650 мг Кислота аскорбінова 50 мг Феніраміну малеат 20 мг, фенілефрину гідрохлориду 10 мг № UA / 1470/01/02 від 30.12.2009 до 30.12.2014 ГРІППОЦІТРОН ХОТ ЛИМОН пір. д / орального. р-ра пакет 4 г, № 5, № 10 Парацетамол 500 мг Фенілефринугідрохлорид 10 мг Феніраміну малеат 20 мг Кислота аскорбінова 50 мг № UA / 10174/01/01 від 22.10.2009 до 25.06.2014 ГРІППОЦІТРОН ХОТ ОРАНЖ пір. д / орального. р-ра пакет 4 г, № 5, № 10 Парацетамол 500 мг Фенілефринугідрохлорид 10 мг Феніраміну малеат 20 мг Кислота аскорбінова 50 мг № UA / 1470/01/01 від 25.06.2009 до 25.06.2014

Фармакодинаміка. Гріппоцітрон - жарознижувальну, знеболювальну, антигістамінний, судинозвужувальний, протизапальну комбінований лікарський засіб. Фармакологічний ефект обумовлений дією компонентів, що входять до складу препарату - парацетамолу, аскорбінової кислоти, феніраміну малеату і фенілефрину гідрохлориду. Парацетамол пригнічує синтез простагландинів та інших медіаторів болю та запалення переважно у центральній нервовій системі. У меншій мірі впливає на периферичну нервову систему, блокуючи проведення больових імпульсів. Має жарознижувальну, знеболювальну та слабку протизапальну дію. Аскорбінова кислота (вітамін С) компенсує підвищену потребу організму у вітаміні С при респіраторних інфекціях, підвищує неспецифічну резистентність організму. Має антиоксидантні властивості, бере участь в регуляції окислювально-відновних процесів, вуглеводного обміну, знижує потребу у вітамінах B 1, B 2, А, Е, фолієвої кислоти, пантотенової кислоти. Покращує переносимість парацетамолу і подовжує період його дії (T 1/2). Феніраміну малеат - блокатор гістамінових Н1-рецепторів на ефекторних клітинах, чинить протиалергічну дію, зменшує судинно-тканинну проникність слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, запобігає розвитку набряку тканин, знижує вираженість місцевих ексудативних процесів, усуває сльозотечу, свербіж в очах і носі. Фенілефрину гідрохлорид - симпатоміметик, стимулятор переважно α-адреноблокатори, виявляє помірну судинозвужувальну дію, сприяючи усуненню набряку слизових оболонок верхніх дихальних шляхів і придаткових пазух, зменшенню ринореї, сльозотечі та поліпшенню носового дихання. Фармакокінетика. Парацетамол після прийому внутрішньо швидко і практично повністю всмоктується в шлунково-кишковому тракті, переважно у верхніх відділах кишечника. C max в плазмі крові досягається через 30-60 хв. Зв'язок з білками плазми крові - 25%. Проникає через плацентарний бар'єр, незначна частина потрапляє в грудне молоко. 95% парацетамолу метаболізується в печінці шляхом сульфо- та глюкуронокон'югаціі з утворенням сульфату і глюкоруніда, а також окислення системою цитохромів Р450. Залежно від концентрації в плазмі крові частково піддається деацетилюванню або гидроксилированию. При застосуванні в терапевтичних дозах T 1/2 становить 1-4 ч. При прийомі дози 650 мг C max в плазмі крові становить 5-20 мкг/мл. Тривалість дії - 3-4 ч. Основний шлях виведення - з сечею (90-100% протягом 24 год), у вигляді кон'югатів глюкуронідів (60%), сульфатів (35%) або цистеїну (3%); менше 3% виводиться в незміненому стані. Аскорбінова кислота добре всмоктується в тонкому кишечнику. Біодоступність становить приблизно 70%. Рівень зв'язування з білками плазми крові низький. Накопичується в плазмі крові та клітинах, C max створюється в залізистих тканинах. Метаболізується переважно в печінці. Виводиться у вигляді метаболітів, частково - в незміненому вигляді, в основному з сечею, а також з калом, потом, грудним молоком. Феніраміну малеат добре всмоктується в шлунково-кишковому тракті. C max в плазмі крові досягається через 1-2,5 год. Біотрансформація відбувається в печінці шляхом окислення системою цитохромів Р450; T 1/2 становить 16-19 год. Виділяється в основному нирками, з сечею в незміненому стані або у вигляді метаболітів виводиться 70-83% прийнятої внутрішньо дози. Фенілефрин при прийомі всередину погано всмоктується в шлунково-кишковому тракті, характеризується низькою біодоступністю. Дія настає швидко і триває приблизно 20 хв. Піддаєтьсябіотрансформації за участю МАО в стінці кишечника, а також пресистемному метаболізму в печінці. Виділяється нирками.

симптоматичне лікування інфекційно-запальних захворювань (грип, ГРВІ, простудні захворювання), що супроводжуються підвищеною температурою тіла, ознобом, головним болем, нежитем, набряком слизової оболонки носа (ринітом), чханням і болем у м'язах (ломота), а також алергічного риніту, ринофарингіту .

підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату; тяжкі серцево-судинні захворювання, виражена АГ, шлуночковатахікардія, важка печінкова і / або ниркова недостатність, аденома передміхурової залози з утрудненим сечовипусканням, обструкція шийки сечового міхура, ПІЛОРОДУОДЕНАЛЬНИМИ обструкція, стенозуючих виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, захворювання легенів (включаючи БА), закритокутова глаукома, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, епілепсія, захворювання крові; період вагітності та годування груддю; дитячий вік до 12 років для препарату Гріппоцітрон Хот лимон; дитячий вік до 14 років - Гріппоцітрон Форте.

всередину дорослим і дітям у віці 12 років (Гріппоцітрон Хот лимон) і 14 років (Гіппоцітрон Фрот) по 1 пакетику кожні 4-6 год, але не більше 3 пакетів на добу. Перед застосуванням вміст 1 пакета розчинити в склянці кип'яченої гарячої води (не окропу); приймати теплим. Тривалість лікування - до 5 днів (але не більше).

не слід перевищувати рекомендовану дозу або застосовувати препарат більше 5 днів поспіль. Тривале застосування парацетамолу в дозі більшій, включаючи загальні високі рівні доз, може викликати нефропатію і розвиток печінкової недостатності, іноді незворотною. Протипоказано одночасне застосування з іншими препаратами, що містять парацетамол. Для запобігання токсичного ураження печінки під час прийому препарату не слід вживати спиртні напої. У зв'язку з судинозвужувальних впливом фенілефрину необхідно з обережністю приймати препарат пацієнтам похилого віку з серцево-судинними захворюваннями. З обережністю приймають препарат при гіперплазії передміхурової залози, захворюваннях щитоподібної залози, печінки та нирок, при хронічному алкоголізмі. Не слід застосовувати препарат хворим, які проходять курс терапії із застосуванням інших лікарських засобів, зокрема інгібіторів МАО. Препарат містить лактозу, внаслідок чого його з обережністю призначають пацієнтам зі спадковою непереносимістю лактози, галактоземією та порушеннями всмоктування глюкози / галактози. Фенілефрин може зумовити псевдопозитивні результат при проведенні допінг-контролю у спортсменів. Тільки лікар вирішує питання щодо можливості застосування і призначення препарату в наступних випадках: • при АГ, захворюваннях серця і щитоподібної залози, глаукомі, БА та інших хронічних захворюваннях легенів, гіпертрофії передміхурової залози; • хронічних захворюваннях печінки та нирок; • хронічний алкоголізм. Якщо симптоми захворювання, незважаючи на прийом препарату більше 5 днів, слід припинити лікування і звернутися за консультацією до лікаря для з'ясування доцільності подальшого прийому препарату і додаткового обстеження. Чи не перевищувати зазначеної в інструкції дози. Застосування в період вагітності та годування груддю. Препарат протипоказаний в період вагітності. При необхідності застосування препарату годування груддю слід припинити. Діти: см. Побічна дія. Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. При застосуванні Гріппоцітрона ФОРТЕ не рекомендовано керувати автомобілем і працювати зі складними механізмами, оскільки препарат може викликати сонливість.

підсилює ефекти інгібіторів МАО, седативних лікарських засобів, етанолу. Не рекомендується одночасний прийом з інгібіторами МАО або в разі, якщо пройшло менше 2 тижнів після припинення терапії ними. Препарат знижує гіпотензивну дію гуанетидину, який, у свою чергу, підсилює α-адреностимулюючу активність фенілефрину. Ризик гепатотоксичної дії препарату посилюється при одночасному застосуванні барбітуратів, трициклічних антидепресантів, рифампіцину, ізоніазиду, а також при вживанні алкоголю. Одночасне застосування з ГКС підвищує ризик розвитку глаукоми у генетично схильних до цього пацієнтів, з нестероїдними протизапальними препаратами - ризик побічних реакцій з боку сечовивідної системи. Антидепресанти, протипаркінсонічні та антипсихотичні лікарські засоби, фенотіазинові похідні підвищують ризик затримки сечі, сухості в роті, запорів. Тривалий прийом протисудомних препаратів може знизити ефективність парацетамолу. Парацетамол знижує ефективність урикозуричних лікарських засобів, підвищує дію непрямих антикоагулянтів, збільшує T 1/2 хлорамфеніколу. Парацетамол і пробенецид роблять взаємний вплив на метаболізм. Фенілефрин може бути причиною небажаних реакцій взаємодії з інгібіторами МАО, блокаторами α- та β-адренорецепторів, антигістамінними препаратами, похідними фенотіазину (прометазин), бронходилататорними симпатомиметическими засобами, трициклічними антидепресантами (іміпрамін), гуанетидином або атропіном, препаратами наперстянки, алкалоїдами раувольфії, індометацином, метилдопой, іншими засобами, що стимулюють центральну нервову систему, і з теофіліном. У поодиноких випадках відзначали підвищення судинозвужувального ефекту при одночасному застосуванні із стимуляторами пологів і аритмій - при застосуванні з анестетиками. Можливе значне підвищення артеріального тиску при одночасному внутрішньовенному введенні алкалоїдів ріжків. Фенірамін посилює дію лікарських засобів, що пригнічують ЦНС (інгібітори МАО, трициклічні антидепресанти, протипаркінсонічні засоби, барбітурати, транквілізатори, наркотики), а також алкоголь. Фенірамін може пригнічувати дію антикоагулянтів і взаємодіяти з прогестероном, резерпіном, тіазидними діуретиками. Одночасне застосування пероральних контрацептивів може призвести до зниження ефективності антигістамінного компонента. Етанол посилює седативну дію феніраміну. Трициклічні антидепресанти посилюють симпатоміметичну дію препарату, одночасне призначення галотану підвищує ризик розвитку шлуночкової аритмії.

в разі перевищення рекомендованих доз може спостерігатися передозування, обумовлена в основному дією парацетамолу і фенілефрину. Симптоми передозування парацетамолу: блідість шкірних покривів, зниження апетиту, нудота, блювота; гепатотоксический ефект, у тяжких випадках розвивається некроз печінки (вираженість некрозу внаслідок інтоксикації прямо залежить від ступеня передозування). Перші симптоми гепатотоксичних ефектів можуть з'явитися протягом 24-48 год або пізніше, після передозування, і включають нудоту, блювоту і біль в епігастральній ділянці; розгорнута клінічна картина ураження печінки проявляється через 1-6 днів. Застосування парацетамолу у високих дозах (10-15 г) може викликати розвиток печінкової недостатності. Рідко печінкова недостатність розвивається блискавично і може ускладнюватися нирковою недостатністю (тубулярний некроз). Симптоми передозування фенілефрину: сонливість, яка може змінюватися збудженням (особливо у дітей), порушення зору, нудота, блювота, головний біль, порушення кровообігу, коматозний стан, судоми, зміна поведінки, підвищення артеріального тиску, брадикардія, атропіноподібний синдром. Лікування: відміна препарату, промивання шлунка, прийом активованого вугілля. У важких випадках пероральний прийом або в / в введення N-ацетилцистеїну як антидоту парацетамолу, моніторинг стану дихальної та серцево-судинної систем (не можна застосовувати адреналін). У разі появи судом призначають діазепам.

при температурі не вище 25 °C.