Бісакодил супозиторії (свічки) ректальні по 10 мг 2 блістера по 5 шт

Склад

Діюча речовина: бисакодил;

1 супозиторій містить бісакодилу 0,01 г (10 мг);

допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний безводний, твердий жир.

Форма випуску

Супозиторії ректальні.

Фармакодинаміка.

Викликає роздратування рецепторного апарату кишки, безпосередньо впливає на слизову оболонку кишечника, підсилює його перистальтику і підвищує секрецію слизу в товстому кишечнику. Дія настає протягом першої години.

Фармакокінетика.

Бисакодил - проносний засіб, що стимулює перистальтику товстої кишки шляхом подразнюючої дії на слизову оболонку або прямої стимуляції нервових закінчень у підслизовому та слизовому нервових сплетеннях.

Бисакодил погано абсорбується зі шлунково-кишкового тракту і сам впливає на абсорбцію електролітів. В результаті цього підвищений осмотичний тиск в просвіті кишечника затримує більшу кількість води, що тягне пом'якшення випорожнень і полегшення їх пасажу в товстій кишці. Крім того, збільшується обсяг випорожнень, що стимулює перистальтику і полегшує дефекацію.

Бактеріальні ферменти товстої кишки метаболізують бисакодил до активного з'єднання - дифенолу, що підлягає кон'югації під час першого проходження через печінку з глюкуроновою або сірчаною кислотою і повертається в кишечник через ентерогепатичну циркуляцію. Цей процес пролонгує дію препарату.

Абсорбція бісакодилу після інтраректального застосування мінімальна. Абсорбований бисакодил підлягає деацетилюванню в печінці з утворенням фенольного похідного, який згодом виводиться з сечею. Частина, яка залишилася в товстій кишці, виводиться з калом.

Короткочасне симптоматичне лікування запорів, в тому числі звичайних запорів і хронічних запорів у лежачих пацієнтів і пацієнтів похилого віку, перед діагностичними процедурами, хірургічними та акушерськими втручаннями, а також в перед- і післяопераційний період.

Кишкова непрохідність; обструкція кишечника; гострі захворювання органів черевної порожнини, включаючи апендицит і гострі запальні захворювання кишечника; перитоніт; біль в животі; нудота і блювота невідомої етіології; Вражена грижа; шлунково-кишкові геморагії; спастичний запор; карцинома кишечника; коліт; гострий проктит; гострі геморагії; захворювання прямої кишки; маткові кровотечі; цистит; важка дегідратація; анальні тріщини або виразковий проктит з пошкодженням слизової оболонки; підвищена чутливість до бісакоділом і до інших компонентів препарату.

Перед застосуванням супозиторія необхідно:

• по лінії перфорації блістерної упаковки відірвати один супозиторій в первинній упаковці;
• далі необхідно потягнути за краї плівки, розриваючи її в різні боки, і звільнити супозиторій від первинної упаковки.

Препарат призначений для ректального застосування.

Бисакодил застосовувати тільки для лікування дорослих пацієнтів: 1 супозиторій 1 раз в день, зазвичай вранці. Лікування триває не більше 7 днів.

Діти. Препарат не застосовувати дітям.

Як і інші проносні засоби, бисакодил не слід застосовувати постійно протягом більше 5 днів без з'ясування причини запору. тривале і надмірне застосування препарату може викликати порушення балансу електролітів і рідини, а також гіпокаліємію. тривале застосування може призвести формування звикання, коли акт дефекації буде можливий тільки після застосування проносного засобу.

Часте застосування бісакодил у пацієнтів похилого віку може посилювати астенію, викликати ортостатичну гіпотензію і порушення координації рухів, пов'язані з втратою електролітів. Препарат може знижувати рівень калію в сироватці крові.

Запаморочення і непритомність можуть спостерігатися під час випорожнення, дефекаційний синкопе і судинна реакція можуть виникати при абдомінальній болю, що може бути пов'язано з запором, який спонукав приймати проносне.

Були окремі повідомлення про абдомінальної болю і діареї з домішками крові, що спостерігалися при прийомі бісакодил, причина яких може бути пов'язана з ішемією слизової оболонки кишечника.

Супозиторії не рекомендується застосовувати пацієнтам з анальними тріщинами, проктитом і виразковим гемороєм, оскільки це може привести до хворобливих відчуттів і місцевим подразнення. Не застосовувати препарат пацієнтам з обструктивними захворюваннями кишечника або гострими станами, такими як апендицит, а також пацієнтам із запальними захворюваннями кишечника.

Бисакодил не рекомендується застосовувати в період вагітності, особливо в i триместрі, крім випадків, коли очікувана користь для матері буде перевищувати потенційний ризик для плоду, і тільки за призначенням лікаря. достатньої кількості контрольованих клінічних досліджень у вагітних не проводилося.

Бисакодил не рекомендується застосовувати в період годування груддю, крім випадків, коли очікувана користь для матері буде перевищувати потенційний ризик для плоду, і тільки за призначенням лікаря. Невідомо, чи екскретується бисакодил в грудне молоко.

Препарат не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Застосування бісакодилу в високих дозах може призводити до діареї, абдомінальним спазмів і клінічно значущої втрати калію і електролітів. іноді можуть виникати атонія кишечника і застійне запалення прямої кишки.

Тривале застосування проносних засобів може викликати хронічну діарею, абдомінальний біль, гіпокаліємію, вторинний гіперальдостеронізм і нефролітіаз. Як наслідок гіпокаліємії були повідомлення про випадки пошкодження ниркових канальців, метаболічний алкалоз та м'язової слабкості.

Лікування: замісна терапія рідинами та корекція електролітного дисбалансу (особливо гіпокаліємії).

З боку імунної системи: гіперчутливість і алергічні реакції, включаючи ангіоневротичний набряк і анафілактичні реакції.

З боку шлунково-кишкового тракту: дискомфорт, біль, спазми в животі, нудота і діарея (які можуть викликати надмірну втрату води та електролітів, особливо калію, найбільш часто при тривалому застосуванні або передозуванні); блювота, проктит, запалення слизової оболонки прямої кишки, атонія кишечника, гіпокаліємія; місцеве подразнення анальної зони (біль, печіння, кровотеча); коліт.

Як наслідок дегідратації можуть виникнути слабкість м'язів, судоми, артеріальна гіпотензія.

Бисакодил підсилює дію серцевих глікозидів через зниження рівня калію в сироватці крові. він також підсилює калійуретіческое дію діуретиків і глюкокортикоїдів.

Зберігати в недоступному для дітей місці в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C. Термін придатності - 3 роки.

діюча речовина:бісакодил;

1 супозиторій містить бісакодилу 0,01 г (10 мг);

допоміжні речовини: кремнію діоксид колоїдний безводний, твердий жир.

Супозиторії ректальні.

Основні фізико-хімічні властивості: супозиторії білого або кремового кольору, кулеподібної форми.

Контактні проносні засоби. Код АТХ А06А В02.

Фармакодинаміка

Викликає подразнення рецепторного апарату кишки, має безпосередній вплив на слизову оболонку кишечника, посилює його перистальтику і підвищує секрецію слизу в товстому кишечнику. Дія настає протягом першої години.

Фармакокінетика

Бісакодил – проносний засіб, що стимулює перистальтику товстої кишки шляхом подразнювальної дії на слизову оболонку або прямої стимуляції нервових закінчень у підслизовому та слизовому нервових сплетіннях.

Бісакодил погано абсорбується зі шлунково-кишкового тракту і сам впливає на абсорбцію електролітів. У результаті цього підвищений осмотичний тиск у просвіті кишечнику утримує більшу кількість води, що має наслідком пом’якшення випорожнень і полегшення їх пасажу у товстій кишці. Крім того, збільшується об’єм випорожнень, що стимулює перистальтику та полегшує дефекацію.

Бактеріальні ферменти товстої кишки метаболізують бісакодил до активної сполуки – дифенолу, який підлягає кон’югації під час першого проходження через печінку з глюкуроновою або сірчаною кислотою та повертається у кишечник через ентерогепатичну циркуляцію. Цей процес пролонгує дію препарату.

Абсорбція бісакодилу після інтраректального застосування мінімальна. Абсорбований бісакодил підлягає деацетилюванню у печінці з утворенням фенолового похідного, що згодом виводиться із сечею. Частка, що залишилась у товстій кишці, виводиться з калом.

Короткочасне симптоматичне лікування запорів, у тому числі звичних запорів і хронічних запорів у лежачих пацієнтів і пацієнтів літнього віку; перед діагностичними процедурами, хірургічними та акушерськими втручаннями, а також у перед- та післяопераційний період.

Кишкова непрохідність; обструкція кишечнику; гострі захворювання органів черевної порожнини, включаючи апендицит та гострі запальні захворювання кишечнику; перитоніт; біль у животі; нудота і блювання невідомої етіології; защемлена грижа; шлунково-кишкові геморагії; спастичний запор; карцинома кишечнику; коліт; гострий проктит; гострі геморагії; захворювання прямої кишки; маткові кровотечі; цистит; тяжка дегідратація; анальні тріщини або виразковий проктит з пошкодженням слизової оболонки; підвищена чутливість до бісакодилу та до інших компонентів препарату.

Бісакодил посилює дію серцевих глікозидів через зниження рівня калію у сироватці крові. Він також посилює калійуретичну дію діуретиків і глюкокортикоїдів.

Як і інші проносні засоби, Бісакодил не слід застосовувати постійно протягом більше 5 днів без з’ясування причини запору. Тривале та надмірне застосування препарату може спричиняти порушення балансу електролітів та рідини, а також гіпокаліємію. Тривале застосування може мати наслідком формування звикання, коли акт дефекації буде можливий лише після застосування проносного засобу.

Часте застосування Бісакодилу у пацієнтів літнього віку може посилювати астенію, спричинювати ортостатичну гіпотензію та розлади координації рухів, пов’язані з втратою електролітів. Препарат може зменшувати рівень калію у сироватці крові.

Запаморочення та синкопе може спостерігатися під час випорожнення, дефекаційне синкопе та судинна реакція можуть виникати під час абдомінального болю, що може бути пов’язано із запором, який спонукав приймати проносний засіб.

Були окремі повідомлення про абдомінальний біль та діарею з домішками крові, що спостерігалися при прийомі Бісакодилу, причина яких може бути пов’язана з ішемією слизової оболонки кишечнику.

Супозиторії не рекомендовано застосовувати пацієнтам з анальними тріщинами, проктитом та виразковим гемороєм, оскільки це може призвести до болісних відчуттів та місцевого подразнення. Не застосовувати пацієнтам з обструктивними захворюваннями кишечнику або гострими станами, такими як апендицит, а також пацієнтам із запальними захворюваннями кишечнику.

Бісакодил не рекомендується застосовувати у період вагітності, особливо у І триместрі, крім випадків, коли очікувана користь для матері буде перевищувати потенційний ризик для плода, і лише за призначенням лікаря. Достатньої кількості контрольованих клінічних досліджень у вагітних не проводилось.

Бісакодил не рекомендується застосовувати у період годування груддю, крім випадків, коли очікувана користь для матері буде перевищувати потенційний ризик для плода, і лише за призначенням лікаря. Невідомо, чи екскретується бісакодил у грудне молоко.

Препарат не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Перед застосуванням супозиторія необхідно:

• по лінії перфорації блістерної упаковки відірвати один супозиторій у первинній упаковці;
• далі необхідно потягнути за краї плівки, розриваючи її у різні боки, і звільнити супозиторій від первинної упаковки.

Препарат призначений для ректального застосування.

Бісакодил застосовувати лише для лікування дорослих пацієнтів: 1 супозиторій 1 раз на день, зазвичай вранці. Лікування триває не більше 7 днів.

Діти.

Препарат не застосовувати дітям.

Застосування Бісакодилу у високих дозах може призводити до діареї, абдомінальних спазмів і клінічно значущої втрати калію та електролітів. Інколи можуть виникати атонія кишечнику та застійне запалення прямої кишки.

Тривале застосування проносних засобів може спричиняти хронічну діарею, абдомінальний біль, гіпокаліємію, вторинний гіперальдостеронізм та нефролітіаз. Як наслідок гіпокаліємії були повідомлення про випадки ушкодження ниркових канальців, метаболічний алкалоз та м’язову слабкість.

Лікування: замісна терапія рідинами та корекція електролітного дисбалансу (особливо гіпокаліємії).

З боку імунної системи: гіперчутливість та алергічні реакції, включаючи ангіоневротичний набряк та анафілактоїдні реакції.

З боку шлунково-кишкового тракту: дискомфорт, біль, спазми у животі, нудота та діарея (що можуть спричиняти надмірну втрату води та електролітів, особливо калію, найчастіше при тривалому застосуванні або передозуванні); блювання, проктит, запалення слизової оболонки прямої кишки, атонія кишечнику, гіпокаліємія; місцеве подразнення анальної зони (біль, печіння, кровотеча); коліт.

Як наслідок дегідратації можуть виникнути слабкість м’язів, судоми, артеріальна гіпотензія.

3 роки.

Зберігати у недоступному для дітей місці в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.

По 5 супозиторіїв у блістері; по 2 блістери у пачці.

Без рецепта.

Приватне акціонерне товариство «Лекхім-Харків».

Адреса

Україна, 61115, Харківська обл., місто Харків, вулиця Северина Потоцького, будинок 36.