Вікс

Склад

• діючі речовини: парацетамол, фенілефрину гідрохлорид;
• 1 саше містить парацетамолу 1000 мг, фенілефрину гідрохлориду 12,2 мг;
• Допоміжні речовини: аскорбінова кислота, сахароза, лимонна кислота, калію ацесульфам, аспартам (Е 951), натрію, хіноліновий жовтий (Е 104), ароматизатор лимонний F / 29088, ароматизатор лимонний F / 29089, ароматизатор лимонний F / 28151 (містить бутилгідроксіанізол ( Е 320)), ароматизатор лимонний F / 501.476 / АР0504.

Форма випуску

Порошок для орального розчину зі смаком лимона (по 5 або 10 саше в коробці).

Основні фізико-хімічні властивості

Сипучий порошок жовтого кольору, без великих грудочок і сторонніх часток. Має характерний цитрусовий запах.

Фармакодинаміка

Вікс - це безрецептурний препарат, який використовується в разі застуди та захворювань дихальних шляхів. Його приготування відбувається з дотриманням точного співвідношення діючих речовин, що забезпечує ефективність. Засоби лінійки Вікс часто призначаються лікарями, включно з ЛОР-фахівцями, як допоміжна терапія. Вибір форми препарату здійснюється індивідуально, залежно від симптомів. Джерело активності Вікса - поєднання компонентів, спрямованих на полегшення дихання та зменшення поширення запалення.

Парацетамол чинить болезаспокійливу, слабку протизапальну та жарознижувальну дію, відбувається головним чином через пригнічення синтезу простагландинів у центральній нервовій системі.

Фенілефрину гідрохлорид є синтетичним адреномиметических засобом з мінімальною центральної активністю, який стимулює постсинаптичні α-адренорецептори. Він протинабрякову засобом і діє шляхом звуження судин, зменшуючи набряки, в тому числі набряки слизової оболонки носа і придаткових пазух, і таким чином зменшує закладеність носа.

Фармакокінетика

Парацетамол швидко і повністю всмоктується переважно в тонкому кишечнику, пікові рівні в плазмі крові досягається через 15-20 хвилин після прийому. Системна біодоступність обумовлена пресистемним метаболізмом і в залежності від дози становить від 70% до 90%. Швидко і широко розподіляється в організмі, період напіввиведення з плазми становить близько 2:00. Основними метаболітами є глюкуронідні та сульфатні кон'югати (> 80%), які виводяться з сечею.

Фенілефринугідрохлорид швидко всмоктується в травному тракті. Пресистемний метаболізм високий і становить близько 60%, в результаті чого системна доступність становить приблизно 40%. Пікові рівні в плазмі крові спостерігаються між 1 і 2 години, період напіввиведення з плазми становить 2-3 години. При пероральному застосуванні в якості засобу проти закладеності носа, фенілефрин звичайно треба застосовувати з інтервалом 4-6 годин.

Симптоматичне лікування застуди та грипу ( головний біль, біль і ломота в тілі, біль у горлі, закладеність носа і підвищена температура). Актуальна ціна на препарат вказана в каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Гіперчутливість до парацетамолу, фенілефрину або до будь-якого іншого компонента препарату. Важка ішемічна хвороба серця. Артеріальна гіпертензія. Цукровий діабет. Глаукома. Важкий гіпертиреоз. Гіпертрофія простати. Затримка сечовипускання. Феохромоцитома. Алкоголізм. Гострий гепатит. Панкреатит. Тяжке порушення функції печінки. Порушення функції нирок. Пацієнти, які приймають інгібітори МАО (або протягом двох тижнів після припинення такого лікування), трициклічні антидепресанти, вазодилататори, бета-блокатори та інші симпатоміметики. Фенілкетонурія. Тромбоз, схильність до тромбозів, тромбофлебіт. Вроджена гіпербілірубінемія, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, захворювання крові, виражена анемія, лейкопенія.

Для перорального застосування.

Вікс актив порошок від кашлю розчинити вміст 1 саше в стандартній чашці (250 мл) гарячої, але не киплячої води. Приймати в теплому вигляді. З огляду на наявність у складі препарату аскорбінової кислоти, не рекомендується після його застосування вживати лужну мінеральну воду.

Дорослі: 1 саше на прийом. У разі необхідності застосування можна повторювати кожні 4-6 годин.

Діти старше 15 років: 1 саше на прийом. У разі необхідності застосування можна повторювати кожні 6:00.

Пацієнти похилого віку: немає необхідності в спеціальній корекції доз.

Максимальна добова доза становить 4 саше.

Курс лікування повинен тривати не більше 3-5 днів. Якщо не спостерігається покращення, слід звернутися до лікаря.

Парацетамол.

Ураження печінки можливе у дорослих, взяли 10 г і більше парацетамолу, та у дітей, взяли понад 150 мг/кг маси тіла. Застосування 5 г парацетамолу і більше може призвести до ураження печінки, якщо пацієнт проходить тривале лікування карбамазепіном, фенобарбіталом, фенітоїном, примидоном, рифампіцином, звіробоєм звичайним або іншими препаратами, які індукують печінкові ферменти; постійно вживає алкоголь або є підозра на наявність глутатіонової виснаження, наприклад, при порушенні режиму харчування, муковісцидозі, ВІЛ-інфекції, голодуванні, кахексії.

Симптомами передозування при застосуванні парацетамолу в перші 24 годин є блідість, нудота, блювання, анорексія та біль у животі. Ураження печінки може наступити через 12-48 годин після прийому. Можуть мати місце порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. При тяжкому отруєнні печінкова недостатність може прогресувати до енцефалопатії, крововиливу, гіпоглікемії, набряку головного мозку і летального результату. Гостра ниркова недостатність з гострим тубулярним некрозом, на яку вказує біль в попереку, гематурія і протеїнурія, може розвинутися навіть при відсутності тяжкого ушкодження печінки. Спостерігалися випадки виникнення серцевої аритмії і панкреатиту.

При тривалому застосуванні препарату у великих дозах з боку органів кровотворення може розвинутись апластична анемія, панцитопенія, агранулоцитоз, нейтропенія, лейкопенія, тромбоцитопенія. При прийомі великих доз з боку центральної нервової системи - запаморочення, психомоторне збудження і порушення орієнтації; з боку сечовидільної системи - нефротоксичність (ниркова колька, інтерстиціальний нефрит, капілярний некроз).

Інші симптоми можуть включати депресію, серцево-судинні розлади та ураження нирок.

Лікування.

При передозуванні необхідна швидка медична допомога. Пацієнта слід негайно доставити в лікарню, навіть якщо відсутні ранні симптоми передозування. Симптоми можуть бути обмежені нудотою і блювотою або можуть не відображати тяжкості передозування чи ризику ураження органів.

Лікування пацієнтів із серйозним порушенням функції печінки через 24 години після прийому слід здійснювати під наглядом фахівця з лікування отруєнь або печінки.

Фенілефринугідрохлорид.

Симптоми: головний біль (може бути симптомом артераільноі гіпертензії), судоми, посилене серцебиття, відчуття посиленого серцебиття, блювота. Ознаки тяжкого передозування фенілефрину включають гемодинамічні зміни та серцево-судинну недостатність з пригніченням дихання.

Терапія включає раннє промивання шлунка, а також симптоматичні та підтримуючі заходи. Гіпертензивні ефекти можна лікувати за допомогою блокаторів альфа-рецепторів.

Лікування: промивання шлунка, лужне пиття, прийом активованого вугілля або інших сорбентів, симптоматична терапія.

Припинити застосування препарату і негайно звернутися до лікаря у разі виникнення побічних реакцій.

• З боку кровоносної та лімфатичної системи: анемія, сульфгемоглобінемія і метгемоглобінемія (ціаноз, задишка, біль у серці), гемолітична анемія. При тривалому застосуванні в дозах, що перевищують терапевтичні, спостерігалися апластична анемія, панцитопенія, тромбоцитопенія, яка може викликати носові кровотечі та / або кровоточивість ясен, синці, лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз.
• З боку імунної системи: анафілаксія, реакції гіперчутливості, включаючи свербіж, висипання на шкірі та слизових оболонках (зазвичай генералізовані, еритематозні висипання, кропив'янка), набряк Квінке, мультиформна еритема (в т.ч. синдром Стівенса-Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), анафілактичний шок.
• З боку нервової системи: вертиго (запаморочення), запаморочення, дратівливість, головний біль, психомоторне збудження, порушення орієнтації, безсоння, невгамовність, порушення свідомості, нервозність, тремор і тривожність (зазвичай розвиваються при прийомі високих доз), підвищена збудливість.
• З боку органу зору: очний біль, печіння в очах, нечіткість зору, світлобоязнь, гостра глаукома.
• З боку серцево-судинної системи: тахікардія, брадикардія, біль в серці, задишка, відчуття посиленого серцебиття, підвищення артеріального тиску, аритмія.
• З боку травної системи: печія, нудота, блювота, діарея, втрата апетиту, біль в епігастрії.
• З боку травної системи: порушення функції печінки, підвищення активності печінкових ферментів у сироватці крові, як правило, без розвитку жовтяниці, гепатонекроз (дозозалежний ефект).
• З боку ендокринної системи: гіпоглікемія, можливий розвиток гіпоглікемічної коми.
• З боку сечовидільної системи: затримка сечі, утруднене сечовипускання.
• З боку дихальної системи: бронхоспазм у пацієнтів, чутливих до аспірину та інших НПЗЗ.

Побічні реакції, які можуть бути обумовлені наявністю в складі препарату аскорбінової кислоти

• З боку сечовидільної системи: ушкодження гломерулярного апарату нирок, кристалурія, ниркова недостатність.
• З боку шкіри: екзема.
• З боку ендокринної системи: порушення синтезу глікогену до появи цукрового діабету.
• З боку серцево-судинної системи: дистрофія міокарда.
• З боку кровотворної системи: тромбоцитоз, гіперпротромбінемія, тромбоутворення, еритроцитопенія, нейтрофільний лейкоцитоз.
• З боку нервової системи: порушення сну, відчуття жару, підвищена стомлюваність.
• З боку обміну речовин: порушення обміну цинку, міді.

Пацієнтам, які приймають анальгетики щодня при артритах легкої форми, необхідно проконсультуватися з лікарем.

Сахароза

Лікарський засіб містить сахарозу. Пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю фруктози, синдромом мальабсорбції глюкози-галактози або дефіцитом сахараз-ізомальтази не слід приймати препарат.

Застосування в період вагітності та годування груддю

Препарат не слід застосовувати в період вагітності та годування груддю.

Діти

Застосовувати дітям у віці від 15 років. Не рекомендується застосовувати дітям до 15 років, крім випадків призначення лікарем.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Не впливає.

Метоклопрамід або домперидон можуть підвищити швидкість всмоктування парацетамолу, а холестирамін знижує всмоктування парацетамолу.

Перед застосуванням препарату необхідно порадитися з лікарем, якщо пацієнт застосовує варфарин або подібні препарати, які мають антикоагулянтний ефект. При тривалому регулярному застосуванні парацетамолу може посилюватися антикоагулянти дію варфарину та інших кумаринів з підвищенням ризику кровотечі періодичне застосування не має значного впливу.

Парацетамол підвищує рівні ацетилсаліцилової кислоти та хлорамфеніколу в плазмі крові. У зв'язку з підвищеним ризиком порушення функції нирок, подібним до того, що виникає в результаті застосування нестероїдних протизапальних засобів, можливо тільки короткочасне застосування одночасно з ацетилсаліциловою кислотою.

Пробенецид інгібує зв'язування парацетамолу з глюкуроновою кислотою і таким чином призводить до зменшення кліренсу парацетамолу майже вдвічі. При одночасному застосуванні пробенециду дозу парацетамолу необхідно зменшувати.

Одночасне застосування парацетамолу та АЗТ (зидовудін) підвищує ризик виникнення нейтропенії. Таким чином, одночасне застосування парацетамолу та АЗТ необхідно здійснювати під наглядом лікаря.

Протисудомні препарати (включаючи фенітоїн, барбітурати, карбамазепін), які стимулюють активність мікросомальних ферментів печінки, можуть посилювати токсичний вплив парацетамолу на печінку внаслідок підвищення ступеня перетворення парацетамолу на гепатотоксичні метаболіти. При одночасному застосуванні парацетамолу з гепатотоксичними засобами збільшується токсичний вплив препаратів на печінку.

Одночасне застосування високих доз парацетамолу з ізоніазидом підвищує ризик розвитку гепатотоксичної синдрому. Парацетамол знижує ефективність діуретиків.

Фенілефрин може вступати у взаємодію з іншими симпатоміметиками, судинорозширювальнимизасобами, викликаючи побічні ефекти.

Фенілефрин може знижувати ефективність бета-блокаторів, метилдопи та резерпіну. Одночасне застосування фенілефрину даними лікарськими засобами може привести до розвитку гіпертонічного кризу. Захворювання, при яких застосовуються дані лікарські засоби, є протипоказанням для застосування цього препарату.

Існує гіпертензивна взаємодія між симпатоміметичними амінами, такими як фенілефрин, та інгібіторами моноаміноксидази. Фенілефрин може знижувати ефективність β-блокуючих препаратів та гіпотензивних препаратів. Фенілефрин підвищує ймовірність виникнення аритмій у пацієнтів, які приймають препарати наперстянки. Є можливість, що препарати наперстянки можуть сенсибілізувати міокард до дії симпатоміметиків. Стани, коли застосовуються ці препарати, є протипоказанням для цього лікарського засобу.

Цей препарат може підвищувати ймовірність виникнення аритмій у пацієнтів, які приймають препарати наперстянки. Може посилювати серцево-судинні ефекти інших симпатоміметиків амінів (деконгестантом).

Через наявність у складі аскорбінової кислоти препарат зменшує токсичність сульфаніламідних препаратів, знижує дію гепарину та непрямих антикоагулянтів, сприяє засвоєнню заліза, підвищує всмоктування пеніциліну і тетрацикліну, посилює ефект побічної дії саліцилатів (ризик її виникнення).

Застосування пероральних контрацептивів, вживання соків, лужного пиття знижує рівень вітаміну С в організмі.

Вітамін С підвищує загальний кліренс етилового спирту.

Зберігати при температурі не вище 25 °C в недоступному для дітей місці.

Термін придатності - 3 роки. Купити Вікс Актив спрей або Вікс Актив Антигрип, Вікс Актив порошок можна за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за вигідною вартістю.