Упаковка / 20 шт.
| Торгівельна назва | АЦЦ |
| Діючі речовини | Ацетилцистеїн |
| Кількість діючої речовини | 100 мг |
| Форма випуску | таблетки розчинні |
| Кількість в упаковці | 20 таблеток |
| Первинна упаковка | туба |
| Спосіб застосування | Орально |
| Взаємодія з їжею | Після |
| Температура зберігання | від 5°C до 25°C |
| Чутливість до світла | Не чутливий |
| Ознака | Імпортний |
| Походження | Хімічний |
| Ринковий статус | Брендований дженерик |
| Виробник | САЛЮТАС ФАРМА ГМБХ |
| Країна виробництва | Німеччина |
| Заявник | Sandoz |
| Умови відпуску | Без рецепта |
| Код АТС |
R Препарати для лікування захворювань респіраторної системи R05 Інші комбіновані препарати, що застосовуються при кашлі та простудних захворюваннях R05C Відхаркувальні засоби, за виключенням комбінованих препаратів, які містять протикашльові засоби R05CB Муколітичні засоби R05CB01 Ацетилцистеїн |
АЦЦ (ACC®)
ACETYLCYSTEINUM R05C B01
Sandoz
Склад лікарського засобу:
АЦЦ 100
Табл. шип. 100 мг, № 20
- Ацетилцистеїн 100 мг
- Допоміжні речовини: кислота лимонна, натрію гідрокарбонат, манітол, лактоза, кислота аскорбінова, натрію цитрат, сахарин, сорбіт, ароматизатор.
Фармакологічні властивості
Ацетилцистеїн (АЦЦ) - муколітичний, відхаркувальний засіб, який застосовується для розрідження мокротиння при захворюваннях дихальної системи, що супроводжуються утворенням густого слизу. Ацетилцистеїн є похідним амінокислоти цистеїн. АЦЦ діє секретолітично і підвищує моторику респіраторного тракту. Муколітичний ефект препарату має хімічну природу. За рахунок наявності вільної сульфгідрильної групи ацетилцистеїн розриває дисульфідні зв'язки кислих мукополісахаридів, що призводить до деполімеризації мукопротеїдів мокротиння. В результаті цього в'язкість мокротиння зменшується. Препарат АЦЦ активний і щодо гнійної мокроти.
Препарат АЦЦ має також антиоксидантні пневмопротекторні властивостями, які обумовлені зв'язуванням його сульфгідрильними групами хімічних радикалів і, таким чином, знешкодженням їх. Крім того, АЦЦ сприяє підвищенню синтезу глутатіону - важливого фактора внутрішньоклітинної захисту не тільки від токсинів екзогенного і ендогенного походження, але і від ряду цитотоксический речовин. Ця особливість АЦЦ дає можливість ефективно застосовувати його при гострих отруєннях парацетамолом та іншими токсичними речовинами (альдегідами, фенолами).
Після перорального застосування ацетилцистеїн швидко і повністю всмоктується і піддається метаболізму в печінці з утворенням цистеїну, фармакологічно активного метаболіту, а також діацетилцистеїну, цистину і надалі - змішаних дисульфідів. Біодоступність дуже низька - близько 10%. Cmax в плазмі крові досягається через 1-3 години після прийому. Зв'язування з білками плазми крові - близько 50%. Ацетилцистеїн виводиться нирками у вигляді неактивних метаболітів (неорганічні сульфати, діацетилцистеїн).
T½ визначається, головним чином, швидкою біотрансформацією в печінці та становить приблизно 1 годину. У разі зниження функції печінки T½ збільшується до 8 год.
Показання
Гострі та хронічні захворювання бронхолегеневої системи, що супроводжуються підвищеним утворенням мокротиння з погіршенням відхаркування.
Спосіб застосування
Дорослим і дітям віком старше 14 років: 400-600 мг ацетилцистеїну на добу (розділені на 1-3 прийоми).
Дітям у віці 6-14 років: 400-600 мг ацетилцистеїну на добу (розділені на 2-3 прийоми).
Дітям у віці 2-6 років: 200-400 мг ацетилцистеїну на добу (розділені на 2 прийоми).
Препарат рекомендується приймати після їди. Шипучі таблетки / вміст пакетика розчиняють в ½ склянки води, соку або холодного чаю. Для посилення муколітичного ефекту АЦЦ рекомендується додаткове вживання рідини.
Термін лікування хронічних захворювань визначається лікарем в залежності від характеру або перебігу захворювання. При гострих неускладнених захворюваннях ацетилцистеин використовують 5-7 днів.
Протипоказання:
Підвищена чутливість до ацетилцистеїну або інших компонентів препарату. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки в стадії загострення, кровохаркання, легенева кровотеча.
ПОБІЧНІ ЕФЕКТИ:
Для опису частоти побічних дій використовують таку класифікацію: дуже часто (≥1 / 10), часто (≥1 / 100, <1/10), нечасто (≥1 / 1000, <1/100), рідко (≥1 / 10 000, <1/1000), дуже рідко (<1/10 000).
З боку серцево-судинної системи: нечасто - тахікардія, артеріальна гіпотензія.
З боку нервової системи: нечасто - головний біль.
З боку органу слуху: нечасто - дзвін у вухах.
Загальні порушення: нечасто - лихоманка.
З боку дихальної системи: рідко - диспное, бронхоспазм (переважно у пацієнтів з гіперреактивністю бронхіальної системи, яка асоціюється з БА), ринорея.
З боку шлунково-кишкового тракту: нечасто - печія, диспепсія, стоматит, абдомінальний біль, нудота, блювота, діарея.
Повідомлялося про окремі тяжкі реакції з боку шкіри (синдром Стівенса - Джонсона і синдром Лайєлла). При застосуванні ацетилцистеїну дуже рідко повідомлялося про виникнення кровотеч, які найчастіше були пов'язані з розвитком реакцій гіперчутливості. У багатьох дослідженнях було відзначено пригнічення агрегації тромбоцитів, однак клінічного підтвердження цьому немає. Дуже рідко повідомлялося про випадки набряку Квінке, набряк обличчя, анемії, геморагії, анафілактичних реакцій або навіть шоку.
ОСОБЛИВІ ВКАЗІВКИ:
Ацетилцистеїн слід застосовувати з обережністю пацієнтам з виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки в анамнезі, особливо в разі супутнього прийому інших лікарських препаратів, які дратують слизову оболонку шлунка. Повідомлялося про окремі тяжкі реакції з боку шкіри (синдром Стівенса - Джонсона і синдром Лайєлла). Тому в разі виникнення змін з боку шкіри або слизових оболонок слід негайно припинити використання препарату і проконсультуватися з лікарем щодо подальшого застосування препарату. Ацетилцистеїн слід застосовувати з обережністю пацієнтам з БА через можливого розвитку бронхоспазму. При висипанні вмісту пакетика в посуд під час приготування розчину порошок може потрапляти в повітря і подразнювати слизову оболонку носа, внаслідок чого може виникнути рефлекторний бронхоспазм. Пацієнтам із захворюваннями печінки, нирок ацетилцистеїн слід призначати з обережністю, щоб уникнути накопичення азотовмісних речовин в організмі. Використання ацетилцистеина викликає розрідження бронхіального секрету. Якщо пацієнт не може ефективно відкашлювати мокротиння, необхідні постуральний дренаж і бронхоаспірації. Ацетилцистеїн впливає на метаболізм гістаміну, тому не слід призначати тривалу терапію пацієнтам з непереносимістю гістаміну, оскільки це може привести до появи симптомів непереносимості (головний біль, вазомоторний риніт, свербіж).
Таблетки шипучі містять сполуки натрію. Це повинні враховувати пацієнти, які перебувають на дієті без солі з низьким вмістом натрію. Порошок для перорального розчину містить сахарозу, тому його не слід призначати пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості фруктози, дефіцитом α-ізомальтази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.
Один пакетик АЦЦ 100 містить 2,8 г сахарози (близько 0,24 хлібних одиниць - ХЕ); один пакетик АЦЦ 200 містить 2,7 г сахарози (близько 0,23 ХО). Це слід враховувати при використанні препарату у хворих на цукровий діабет.
Застосування в період вагітності та годування груддю. На сьогодні немає достатньої кількості спостережень щодо застосування препарату в період вагітності та годування груддю, тому препарат в цей період можна призначати тільки тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плоду або дитини.
Діти. Використовують у дітей у віці старше 2 років.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Не впливає.
Взаємодія з іншими лікарськими
Одночасне застосування ацетилцистеїну з протикашльовими засобами може посилювати застій мокротиння через пригнічення кашльового рефлексу.
При одночасному використанні з такими антибіотиками, як тетрациклін (за винятком доксицикліну), ампіцилін, амфотерицин В, цефалоспорини, аміноглікозиди можливо їх взаємодія з тіоловою групою ацетилцистеїну, що призводить до зниження активності обох препаратів. Тому інтервал між використанням цих препаратів повинен становити не менше 2 год. Це не стосується цефіксиму і лоракарбефа. Активоване вугілля знижує ефективність ацетилцистеїну. Не рекомендується розчиняти в одній склянці ацетилцистеин з іншими препаратами. Ацетилцистеїн зменшує вираженість гепатотоксичної дії парацетамолу.
Відзначається синергізм ацетилцистеїну з бронхолітиками.
Ацетилцистеїн може бути донором цистеїну і підвищувати рівень глутатіону, який сприяє детоксикації вільних радикалів кисню і певних токсичних речовин в організмі. Одночасний прийом нітрогліцерину та ацетилцистеїну може призвести до посилення вазодилататорного ефекту нітрогліцерину.
Під час контакту з металами або гумою утворюються сульфіди з характерним запахом, тому для розчинення препарату слід використовувати скляний посуд.
Умови та термін зберігання
До сих пір не виявлено випадків важких і небезпечних для життя побічних ефектів, навіть при екстремальній передозуванні.
Симптоми: нудота, блювання, діарея.
Лікування: симптоматичне.
УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ:
У щільно закритій тубі при температурі не вище 25 °C.
Опис товару завірено виробником Салютас фарма.
Зверніть увагу!
Опис препарату АЦЦ табл. шип. 100мг №20 на цій сторінці — спрощена авторська версія сайту apteka911, створена на підставі інструкції/ій по застосуванню. Перед придбанням або використанням препарату ви повинні проконсультуватися з лікарем і ознайомитися з оригінальною інструкцією виробника (додається до кожної упаковки препарату).
Інформація про препарат надана виключно з ознайомлювальною метою і не має бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може прийняти рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.
