Амоксиклав порошок для розчину для ін'єкцій 500мг/100мг в флаконах 5 шт

Амоксиклав ^® (AMOKSIKLAV ^®)

Novartis J01C R02

Sandoz

Склад лікарського засобу:

пір. д / кричав. сусп. 156,25 мг / 5 мл фл., Д / п 100 мл сусп., № 1

№ UA / 7064/02/02 від 01.03.2011 до 01.03.2016

пір. д / п сусп. д / перор. прим. 312,5 мг / 5 мл фл., Д / п 100 мл сусп., № 1

№ UA / 7064/02/01 від 16.11.2007 до 16.11.2012

пір. д / п р-ра для в / в ін. 600 мг фл., № 5

№ UA / 7064/03/01 від 21.04.2010 до 21.04.2015

пір. д / п р-ра для в / в ін. 1200 мг фл., № 5

№ UA / 7064/03/02 від 21.04.2010 до 21.04.2015

табл. п / полон. оболонкою 500 мг + 125 мг, № 14

№ UA / 7064/01/01 від 30.03.2010 до 30.03.2015

табл. п / полон. оболонкою 875 мг + 125 мг, № 14

№ UA / 7064/01/02 від 30.03.2010 до 30.03.2015

табл. дісперг. 500 мг + 125 мг блістер, № 10

Допоміжні речовини: аспартам, кремнію діоксид колоїдний безводний, ароматизатор "тропічна суміш", ароматизатор апельсиновий, заліза оксид жовтий (Е172), тальк, масло касторове гідрогенізована, целюлоза мікрокристалічна силікатизована.

№ UA / 3011/04/02 від 20.04.2012 до 20.04.2017

табл. дісперг. 875 мг + 125 мг блістер, № 10

Допоміжні речовини: аспартам, кремнію діоксид колоїдний безводний, ароматизатор "тропічна суміш", ароматизатор апельсиновий, заліза оксид жовтий (Е172), тальк, масло касторове гідрогенізована, целюлоза мікрокристалічна силікатизована.

Препарат містить кислоту клавуланову у вигляді калієвої солі та амоксицилін у вигляді тригідрату (лікарські форми для перорального прийому) або натрієвої солі (порошок для ін'єкцій).

№ UA / 3011/04/01 від 20.04.2012 до 20.04.2017

Фармакологічні властивості

Амоксиклав - комбінація амоксициліну (напівсинтетичного антибіотика пеніцилінового ряду широкого спектра дії) і клавуланової кислоти (необоротного інгібітора β-лактамаз, що утворює з ферментами неактивні комплексні сполуки та попереджувального руйнування амоксициліну). Клавуланат калію має слабку антибактеріальну активність і не впливає на механізм дії амоксициліну. Оскільки клавуланова кислота пригнічує β-лактамази, які зазвичай інактивують амоксицилін, то комбінація амоксициліну та клавуланової кислоти ефективна щодо багатьох продукуючих β-лактамази мікроорганізмів, стійких до амоксициліну.
Амоксиклав володіє широким спектром антибактеріальної активності. Комбінація активна як in vitro, так і в разі клінічних інфекцій відносно продукують і продукують пеніциліназу грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів:

• грампозитивні аероби: чутливі до пеніциліну штами Streptococcus pneumonie, Streptococcus pyogenes, чутливі до метициліну штами Staphylococcus aureus, Listeria spp., Enterococcus faecalis, Enterococcus faecium, Corynebacterium spp. ;
• грампозитивні анаероби: Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., Clostridium perfringens, Actinomyces israelli;
• грамнегативні аероби: Haemophillus influenzae, Moraxella catarrhalis, Escherichia coli, Klebsiella spp., Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidіs, Pasteurella multocida, Salmonella spp., Shigella spp., Vibrio cholerae, Helicobacter pylori, Bordetella pertussis;
• грамнегативні анаероби: Bacteroides spp., Fusobacterium spp., Prevotella spp.

До Амоксиклавом резистентні Pseudomonas aeruginosa, стійкі до метициліну штами Staphylococcus aureus, Legionella spp., Chlamydia spp., Mycoplasma spp.
Фармакокінетика. Основні фармакокінетичні властивості амоксициліну та клавуланової кислоти схожі; їх комбінація не впливає на фармакокінетику один одного. Обидва компоненти добре абсорбуються після перорального прийому; їжа незначно впливає на ступінь абсорбції (якщо препарат застосовувати на початку прийому їжі, абсорбція клавуланової кислоти збільшується).
C _max в плазмі при застосуванні препарату Амоксиклав в формі порошку для оральної суспензії досягається приблизно через 1-2 години після прийому препарату і становить для амоксициліну (залежно від дози) 3-12 мкг/мл, для клавуланової кислоти - близько 2 мкг/мл .
C _max в плазмі після болюсної ін'єкції препарату Амоксиклав (при застосуванні препарату Амоксиклав в формі порошку для розчину для ін'єкцій) 1000 мг / 200 мг становить 105,4 мкг/мл для амоксициліну і 28,5 мкг/мл - для клавуланової кислоти.
Амоксиклав 2X: C _max в плазмі крові досягається через 1-2,5 год після прийому.
Амоксиклав Квіктаб: C _max в плазмі досягається приблизно через 1-2 години після прийому препарату.
Обидва компоненти характеризуються великим об'ємом розподілу в рідинах і тканинах організму (легені, ексудат середнього вуха, секрет верхньощелепних синусів, секрет навколоносових пазух, плевральна та перитонеальна рідина, передміхурова залоза, мигдалики, мокротиння, бронхіальний секрет, печінка, жовчний міхур, матка, яєчники, синовіальна рідина), за винятком головного мозку і спинномозкової рідини (амоксицилін і клавуланова кислота не проникають через гематоенцефалічний бар'єр при невоспаленних мозкових оболонках). Досягається висока концентрація препарату в сечі.
Обидва компоненти проникають через плацентарний бар'єр і присутні в невеликій кількості в грудному молоці.
Амоксицилін і клавуланова кислота характеризуються низьким зв'язуванням з білками плазми (17-20 і 22-30% відповідно).
Обидва компоненти виводяться нирками; амоксицилін метаболізується на 10-20%, а клавуланова кислота - майже на 50%. Невелика кількість може виводитись через кишечник і легені. T _½ амоксициліну і клавуланової кислоти становить 78 і 60-70 хв відповідно, зростаючи відповідно до 7,5 і 4,5 годин у хворих з тяжкими порушеннями функції нирок. Обидві речовини добре виводяться при гемодіалізі, однак незначно - при перитонеальному діалізі.

Показання

лікування бактеріальних інфекцій, викликаних чутливими до комбінації амоксицилін / кислота клавуланова штамами мікроорганізмів:

• інфекції верхніх дихальних шляхів (включаючи інфекції ЛОР-органів), в тому числі рецидивуючі тонзиліти, синусити, середні отити;
• інфекції нижніх дихальних шляхів (бронхіт, пневмонія);
• інфекції сечовидільної системи (цистит, уретрит, пієлонефрит);
• інфекції жіночих статевих органів (септичний аборт, післяпологовий сепсис, сепсис тазових органів);
• абдомінальні інфекції і післяопераційні інтраабдомінальні ускладнення, в тому числі інтраабдомінальний сепсис;
• інфекції жовчовивідних шляхів (холецистит, холангіт);
• інфекції шкіри та м'яких тканин (опіки, абсцеси, запалення підшкірної клітковини, ранові інфекції);
• одонтогенні інфекції, в тому числі дентоальвеолярние абсцеси;
• інфекції кісток, суглобів і сполучної тканини (в тому числі остеомієліт);
• профілактика інфекційних ускладнень після хірургічних втручань на органах травного тракту, таза, голові та шиї, серці, нирках, при ампутації кінцівок, заміні суглобів.

Амоксиклав застосовують для лікування змішаних інфекцій, спричинених як чутливими до амоксициліну мікроорганізмами, так і мікроорганізмами, що продукують β-лактамази.

Спосіб застосування

Амоксиклав в формі порошку для оральної суспензії
Дози зазначені в одиницях амоксицилін / кислота клавуланова.
При підборі дози амоксиклаву слід враховувати:

• очікувані патогенні мікроорганізми та їх ймовірну чутливість до діючих речовин;
• тяжкість і локалізацію інфекції;
• вік, масу тіла і стан функції нирок пацієнта.

У разі необхідності слід розглянути доцільність застосування альтернативних форм амоксиклаву (наприклад тих, які містять більш високі дози амоксициліну і / або різне співвідношення амоксициліну і клавуланової кислоти).
Тривалість терапії залежить від перебігу захворювання. Лікування не слід продовжувати більше 14 днів без консультації лікаря.
Дорослі та діти з масою тіла ≥40 кг: разова доза 500/125 мг 3 рази на добу.
Діти з масою тіла <40 кг: від 20/5 мг на 1 кг маси тіла на добу (при інфекціях легкої та середньої тяжкості) до 60/15 мг на 1 кг маси тіла на добу (при важких інфекціях) у вигляді 3 окремих доз .
Клінічні дані про застосування амоксиклаву зі співвідношенням амоксициліну і кислоти клавуланової 4: 1 дітям до 2 років в дозі більше 40/10 мг/кг маси тіла на добу відсутні.
Клінічних даних про застосування амоксиклаву в формі суспензії для лікування дітей до 2 міс немає, тому рекомендацій з дозування не існує. У цій віковій групі слід застосовувати парентеральную форму амоксиклаву.
Рекомендації щодо дозування дітям наведені в таблиці нижче.

Для відмірювання суспензії додається поршнева піпетка об'ємом 5 мл з ціною поділки 0,1 мл. Точні добові дози розраховуються відповідно до маси тіла дитини, а не його віку!
Пацієнти похилого віку
Змінювати дозу не потрібно.
Порушення функції нирок
Корекція дози базується на максимальних рекомендованих дозах амоксициліну та залежить від швидкості клубочкової фільтрації. Для пацієнтів з кліренсом креатиніну 30 мл/хв корекція дози не потрібна.
Дорослі та діти з масою тіла ≥40 кг

Діти з масою тіла <40 кг

Порушення функції печінки
Препарат застосовують з обережністю. Слід регулярно контролювати функцію печінки.
Спосіб застосування
Для оптимальної абсорбції та зменшення можливих побічних ефектів з боку травного тракту препарат слід приймати на початку прийому їжі.
Починати лікування можна з парентерального введення препарату, а продовжувати формою препарату для перорального застосування.
Приготування 100 мл суспензії: струснути флакон, щоб порошок відділився від стінок і дна. Додати питну воду двома порціями (спочатку до ⅔, а потім до мітки на флаконі), струшуючи кожен раз. Перед кожним прийомом добре збовтати.
Амоксиклав в формі порошку для розчину для ін'єкцій
Перед застосуванням препарату необхідно зробити пробу на переносимість амоксициліну та клавуланової кислоти.
Доза залежить від віку, маси тіла, функції нирок пацієнта, а також від ступеня тяжкості інфекції. Дози зазначені в одиницях амоксицилін / клавуланат. Амоксиклав вводиться в / в струменевий (поволі, протягом 3-4 хв) або краплинно (період інфузії - 30-40 хв). Ця форма амоксиклаву не застосовується для в / м ін'єкцій. Лікування не можна продовжувати більше 14 днів без оцінки результатів застосування і клінічної картини.
дорослі
Стандартна доза: 1000/200 мг кожні 8 год.
Важкі інфекції: 1000/200 мг кожні 4-6 год.
Профілактика ускладнень при хірургічних втручаннях
Тривалість операції <1 год: 1 доза 1000/200 мг вводиться перед введенням анестезії.
Тривалість операції> 1 год: як зазначено вище, і до 4 доз 1000/200 мг вводяться згідно з інструкцією протягом 24 год.
Метою застосування амоксиклаву при хірургічних втручаннях є захист пацієнта на період ризику післяопераційного інфекційного ускладнення.
Наявність чітких клінічних ознак інфекційних ускладнень вимагає повного курсу в / в або перорального застосування амоксиклаву після операції.
Порушення функції нирок
Корективи дозування базуються на максимальних рекомендованих дозах амоксициліну.
Кліренс креатиніну> 30 мл/хв: корекція дози не потрібна.
Кліренс креатиніну 10-30 мл/хв: 1000/200 мг, потім 500/100 мг 2 рази на добу.
Кліренс креатиніну <10 мл/хв: 1000/200 мг, потім 500/100 мг кожні 24 год.
гемодіаліз
Перша доза -1000/200 мг, потім - 500/100 мг кожні 24 год. Оскільки амоксицилін виводиться гемодіалізом, ще 1 дозу слід ввести після закінчення гемодіалізу.
При перитонеальному діалізі корекція дози не потрібна.
Порушення функції печінки
Обережність при дозуванні, постійний моніторинг функції печінки з регулярними інтервалами.
Пацієнти похилого віку
Змінювати дозу не потрібно.
діти
Дозування для дітей з масою тіла <40 кг залежить від маси тіла.
До 3 міс: маса тіла дитини <4 кг - 25/5 мг/кг кожні 12 год; маса тіла дитини> 4 кг - до 25/5 мг/кг кожні 8 годин залежно від перебігу захворювання.
Діти від 3 місяців до 12 років: 25/5 мг/кг кожні 6-8 год в залежності від перебігу захворювання.
Порушення функції нирок
Корективи дозування базуються на максимальних рекомендованих дозах амоксициліну.
Кліренс креатиніну> 30 мл/хв: корекція дози не потрібна.
Кліренс креатиніну 10-30 мл/хв: 25/5 мг/кг 2 рази на добу.
Кліренс креатиніну <10 мл/хв: 25/5 мг/кг 1 раз на добу.
гемодіаліз
Вводять 25/5 мг/кг 1 раз на добу. З огляду на необхідність відновлення ефективної концентрації, ще 1 дозу слід ввести після закінчення гемодіалізу.
Порушення функції печінки
Наявних даних недостатньо для рекомендацій щодо дозування, тому слід дотримуватися обережності при дозуванні; постійний моніторинг функції печінки з регулярними інтервалами.
Підготовка розчину та особливості введення
Амоксиклав вводять шляхом в / в ін'єкцій (струминно) або шляхом періодичних інфузій (крапельно). Амоксиклав не можна вводити в / м.
Флакон 500/100 мг: розчинити вміст у 10 мл води для ін'єкцій (кінцевий об'єм 10,5 мл).
Флакон 1000/200 мг: розчинити вміст у 20 мл води для ін'єкцій (кінцевий об'єм 20,9 мл).
Відновлені розчини мають жовтуватий (блідо-солом'яний) колір. Використовують тільки прозорі розчини.
В / в ін'єкція. Р-р амоксиклаву слід застосувати протягом 20 хв після відновлення і вводити повільно протягом 3-4 хв. Амоксиклав можна вводити безпосередньо в вену або через катетер крапельно.
В / в інфузія. Амоксиклав можна вводити в / в у вигляді інфузії. Відновлений розчин амоксиклаву 500/100 мг додати до 50 мл інфузійної рідини або відновлений розчин амоксиклаву 1000/200 мг додати до 100 мл інфузійної рідини (краще застосовувати міні-контейнер або бюретку). Проводити інфузію протягом 30-40 хв.
Стабільність приготованого розчину. Для в / в інфузій можна застосовувати різні розчини. Задовільна концентрація антибіотика зберігається при 5 °C і при кімнатній температурі (25 °C) в рекомендованих обсягах зазначених нижче інфузійних розчинів. При розчиненні препарату та його перебуванні при кімнатній температурі інфузії необхідно здійснити протягом зазначеного нижче часу.

При зберіганні в умовах 5 °C розчини 1000/200 мг і 500/100 мг можна додавати до попередньо охолодженого розчину для інфузій (в пластиковому стерильному контейнері) і отриманий препарат можна зберігати при вказаній температурі до 8 год.

При нагріванні до кімнатної температури розчин слід використовувати негайно.
Амоксиклав менш стабільний в розчинах глюкози, декстрану та бікарбонату, тому розчини на цій основі необхідно використати протягом 3-4 хв після розчинення.
Будь-який невикористаний розчин слід знищити.
Амоксиклав не слід змішувати в шприці або інфузійному флаконі з іншими ліками.
Амоксиклав 2X, Амоксиклав Квіктаб
Дорослі та діти старше 12 років з масою тіла> 40 кг: рекомендована доза - 875/125 мг 2 рази на добу або 500/125 мг 2-3 рази на добу (при легких або помірних інфекціях - 500/125 мг через кожні 12 год , при важких інфекціях - 500/125 мг кожні 8 год).
Порушення функції нирок
При слабовираженном порушення (кліренс креатиніну> 30 мл/хв) корекція дози не потрібна.
При помірному порушенні (кліренс креатиніну 10-30 мл/хв) - по 500/125 мг 2 рази на добу.
При тяжкому порушенні (кліренс креатиніну <10 мл/хв) препарат Амоксиклав 2X не застосовують, Амоксиклав Квіктаб - 500/125 мг 1 раз на добу.
Амоксиклав Квіктаб, дозування при гемодіалізі. 500/125 мг 1 раз на добу + по 500/125 мг під час діалізу та в кінці процедури (враховуючи зниження концентрації амоксициліну та кислоти клавуланової у сироватці крові).
Порушення функції печінки
Даних щодо рекомендацій з дозування у таких пацієнтів недостатньо. Застосовувати обережно, необхідно проводити моніторинг печінкової функції через регулярні проміжки часу.
Пацієнти похилого віку. Змінювати дозу не потрібно.
Для оптимальної абсорбції та зменшення можливих побічних ефектів з боку травного тракту препарат слід приймати на початку прийому їжі. Таблетку Амоксиклав Квіктаб необхідно розчинити в ½ склянки води (не менше 100 мл), ретельно перемішати перед прийомом або розжувати перед ковтанням.
Тривалість курсу лікування залежить від показань, визначається індивідуально і не повинна перевищувати 14 днів без оцінки стану хворого. Рекомендується продовжувати лікування принаймні протягом 3-4 днів після зникнення гострих симптомів захворювання і поліпшення стану пацієнта. При інфікуванні бета-гемолітичними стрептококами для запобігання пізніх ускладнень (наприклад ревматизм, гломерулонефрит), препарат слід приймати не менше 10 днів.

Протипоказання:

підвищена чутливість до амоксициліну, клавуланової кислоти, до інших β-лактамних антибіотиків, в тому числі до пеніцилінів і цефалоспоринів.
Наявність в анамнезі тяжких порушень функції печінки, холестатична жовтяниця, пов'язаних із застосуванням препарату; протипоказано хворим на інфекційний мононуклеоз і лімфолейкоз (див. Особливості застосування).
Для Амоксиклав 2X також: діти до 12 років з масою тіла до 40 кг.

ПОБІЧНІ ЕФЕКТИ:

загальноприйнята класифікація побічних реакцій за частотою: дуже часто (≥1 / 10), часто (≥1 / 100, <1/10), нечасто (≥1 / 1000, <1/100), рідко (≥1 / 10 000, <1/1000), дуже рідко (<1/10 000), невідомо (не може бути оцінено через відсутність даних).
Інфекції та інвазії: часто - кандидоз статевих органів, шкіри та слизових оболонок; невідомо - розвиток суперінфекції.
З боку кровотворної та лімфатичної системи: рідко - оборотна лейкопенія (включаючи нейтропенію) та тромбоцитопенія; дуже рідко - оборотний агранулоцитоз і гемолітична анемія, еозинофілія, панцитопенія, мієлосупресія, збільшення часу кровотечі та протромбінового індексу.
З боку імунної системи: дуже рідко - ангіоневротичний набряк, анафілаксія, сироватковий синдром, алергічний васкуліт.
З боку нервової системи: часто - запаморочення, головний біль, безсоння, збудження; дуже рідко - оборотні гіперактивність і судоми. Судоми можуть виникати у пацієнтів з порушеною функцією нирок або у тих, хто отримує високі дози препарату.
Психічні розлади: дуже рідко - гіперактивність, тривожний стан, безсоння, сплутаність свідомості, агресивна поведінка.
З боку шлунково-кишкового тракту: часто - діарея, нудота, блювота, анальний свербіж; рідко - порушення травлення, біль у животі, стоматит, антибіотикоасоційований коліт (включаючи геморагічний і псевдомембранознийколіт); дуже рідко - забарвлення язика в чорний колір, зміна забарвлення зубів, що можна усунути за допомогою чищення зубів.
З боку гепатобіліарної системи: нечасто - помірне підвищення рівня АСТ та / або АЛТ, ЛДГ і ЛФ; дуже рідко - гепатит і холестатична жовтяниця.
Шкіра та підшкірні тканини: нечасто - висипання на шкірі, свербіж, кропив'янка; рідко - поліморфна еритема; дуже рідко - синдром Стівенса - Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, бульозний ексфоліативний дерматит, гострий генералізований екзантематозний пустульоз. У разі появи будь-якого алергічного дерматиту лікування слід припинити.
З боку сечовидільної системи: дуже рідко - інтерстиціальний нефрит, кристалурія, гематурія.
Амоксиклав в формі порошку для розчину для ін'єкцій
Місцеві реакції: рідко - тромбофлебіт, біль, почервоніння в місці ін'єкції.

ОСОБЛИВІ ВКАЗІВКИ:

перед початком терапії Амоксиклавом необхідно виключити наявність в анамнезі реакцій гіперчутливості до пеніцилінів, цефалоспоринів або інших алергенів. Важкі алергічні реакції (в тому числі анафілактоїдні) частіше виникають у хворих з наявністю гіперчутливості до пеніцилінів в анамнезі. У разі виникнення алергічних реакцій слід припинити терапію Амоксиклавом і почати відповідну альтернативну терапію.
У разі, коли доведено, що інфекція викликана мікроорганізмами, чутливими до амоксициліну, необхідно переглянути можливість переходу з комбінації амоксицилін / кислота клавуланова на амоксицилін згідно з офіційними рекомендаціями.
Тривале застосування препарату може викликати надмірне зростання нечутливою до Амоксиклавом мікрофлори. Препарат не слід застосовувати для лікування S. pneumoniae, стійкого до пеніциліну.
У пацієнтів з порушеннями функції нирок або у тих, хто отримував високі дози препарату можуть виникати судоми.
Розвиток генералізованої еритеми на початку лікування може бути симптомом гострого генералізований екзантематозний пустульоз. В такому випадку необхідно припинити застосування амоксиклаву.
Амоксиклав необхідно відмінити при підозрі на інфекційний мононуклеоз і лімфоцитарний лейкоз, оскільки виникнення при цьому захворюванні короподібного висипу може бути пов'язане з прийомом амоксициліну.
Зрідка у пацієнтів, що приймають Амоксиклав, може спостерігатися збільшення протромбінового часу. При одночасному прийомі антикоагулянтів необхідний відповідний моніторинг.
Амоксиклав слід з обережністю призначати пацієнтам з дисфункцією печінки. Небажані реакції з боку печінки виникають переважно у чоловіків і хворих похилого віку, їх виникнення може бути пов'язано з тривалим застосуванням препарату. Ознаки та симптоми захворювання виникають під час або відразу після лікування, але в деяких випадках можуть виникнути через декілька тижнів після закінчення лікування. Ці явища зазвичай мають оборотний характер. Надзвичайно рідко мали місце летальні випадки у пацієнтів з тяжким основним захворюванням або у таких, які одночасно лікувалися препаратами, що мають негативний вплив на печінку.
Застосування антибіотиків може викликати розвиток псевдомембранозного коліту різного ступеня вираженості. При наявності тяжкої персистуючої діареї після застосування антимікробних засобів важливо переконатися, що вона не пов'язана із зазначеною патологією. Препарати, що пригнічують перистальтику, протипоказані.
У разі тривалого лікування показані регулярні перевірки ниркової та печінкової функції і проведення гематологічних досліджень.
Для пацієнтів з порушенням функції нирок необхідно коригувати дозу відповідно до ступеня порушення. У хворих зі зменшенням кількості сечі дуже рідко може виникнути кристалурія, головним чином при парентеральному введенні препарату. Тому при застосуванні високих доз амоксициліну рекомендується адекватний прийом рідини та контроль відповідного виведення сечі з метою зниження ризику виникнення кристалурії амоксициліну (див. Умови та термін зберігання).
При лікуванні амоксициліном для визначення рівня глюкози в крові рекомендується використовувати ферментативні реакції з глюкозооксідазой, оскільки інші методи можуть давати хибнопозитивні результати.
Наявність клавулановоїкислоти в препараті може викликати неспецифічне зв'язування IgG і альбуміну на мембранах еритроцитів, тому як наслідок можливий хибнопозитивний результат при проведенні тесту Кумбса.
Є повідомлення про хибнопозитивних результати тестів на наявність Aspergillus у пацієнтів, які отримували амоксицилін / клавуланова кислота.
У разі необхідності парентерального введення високих доз препарату слід звертати увагу на вміст натрію в розчинах при лікуванні пацієнтів, які перебувають на натрійконтроліруемой дієті.
Застосування в період вагітності та годування груддю
Даних про тератогенну дію препарату немає (амоксицилін і клавуланова кислота належать до категорії B відповідно до класифікації FDA). Слід уникати застосування препарату в період вагітності, особливо в I триместр, крім випадків, коли користь від застосування препарату перевищує потенційний ризик.
Амоксицилін і клавуланова кислота у невеликій кількості проникають у грудне молоко, тому не можна виключити ризик розвитку гіперчутливості у дитини, що знаходиться на грудному вигодовуванні. Застосування Амоксиклав в період лактації можливо тільки після ретельної оцінки співвідношення користь / ризик.
Діти. Препарат у формі суспензії призначають дітям у віці з 2 міс. Дітям до 2 міс застосовують парентеральную форму амоксиклаву. Амоксиклав 2X і Амоксиклав Квіктаб не рекомендуються дітям до 12 років з масою тіла до 40 кг.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з механізмами. Негативного впливу на здатність керувати транспортними засобами або роботі з механізмами не спостерігалося, але слід враховувати ймовірність такого побічного ефекту, як запаморочення.

Взаємодія з іншими лікарськими

препарат не слід застосовувати разом з бактеріостатичними хіміотерапевтичними засобами / антибіотиками (хлорамфенікол, макроліди, тетрациклін або сульфаніламіди), оскільки в реакціях in vitro при таких комбінаціях спостерігався антагоністичний ефект.
При одночасному застосуванні з алопуринолом підвищується ризик висипань на шкірі.
Одночасне застосування амоксиклаву і метотрексату може збільшити токсичність останнього (лейкопенія, тромбоцитопенія, виразкоутворення на шкірі).
Пробенецид знижує канальцеву секрецію амоксициліну, тому при одночасному застосуванні пробенециду з Амоксиклавом можливе підвищення вмісту препарату в крові. Підвищений рівень амоксициліну може зберігатися протягом тривалого часу. Клавулановоїкислоти це не стосується.
Як і інші антибіотики широкого спектра дії, Амоксиклав може знижувати ефективність пероральних протизаплідних засобів.
У деяких випадках при прийомі амоксиклаву з пероральними антикоагулянтами можливе збільшення протромбінового часу, тому їх одночасне застосування вимагає обережності. Амоксицилін може знижувати концентрацію сульфасалазину в плазмі крові.
При одночасному застосуванні з дигоксином можливо збільшення ступеня всмоктування останнього.
Амоксиклав не слід застосовувати разом з дисульфірамом.
Вплив на результати діагностичних лабораторних досліджень: при пероральному прийомі препарату його вміст у сечі може бути досить високим, що, в свою чергу, може призводити до хибнопозитивних реакцій при аналізі на вміст глюкози з використанням реактиву Бенедикта або розчину Фелінга. У такому випадку для визначення вмісту глюкози рекомендується використовувати ферментативний глюкозооксидазний метод.
Прийом амоксиклаву може відбитися і на результатах визначення уробіліногену. Можливий хибнопозитивний результат при проведенні тесту Кумбса.
При призначенні ампіциліну вагітним можливе тимчасове зниження вмісту загального кон'югованого естріолу, естріол-глюкуроніду, кон'югованого естрону і естрадіолу в плазмі крові. Аналогічний ефект може викликати амоксицилін.

Умови та термін зберігання

передозування може супроводжуватися симптомами з боку шлунково-кишкового тракту і розладом водно-електролітного балансу. Ці явища лікують симптоматично, приділяючи увагу корекції водно-електролітного балансу. Іноді при передозуванні можливі висипання на шкірі, реакції підвищеної чутливості, сонливість, судоми, короткочасна втрата свідомості, мимовільні м'язові скорочення, клонічні судоми, кома, гемолітичні реакції, ниркова недостатність і ацидоз. У виняткових випадках через 20-40 хв може виникнути шок.
Повідомлялося про випадки кристалурії, які іноді приводили до ниркової недостатності. Є повідомлення про преципитации амоксициліну в сечовому катетері при застосуванні внутрішньовенного амоксиклаву в високих дозах.
Можливе виникнення судом у пацієнтів з порушенням функції нирок або які отримують високі дози препарату.
Лікування: припинення застосування препарату; симптоматична терапія. Хворий повинен перебувати під наглядом лікаря.
Амоксиклав може бути видалений з кровотоку методом гемодіалізу.

УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ:

в сухому місці при температурі не вище 25 °C.