Зоіпім

Порошок для розчину для ін'єкцій Зоіпім показаний при інфекціях, збудники яких чутливі до цефепіму.

дорослі:

• септицемія;
• емпірична терапія хворих з нейтропенической лихоманкою.
• профілактика післяопераційних ускладнень в интраабдоминальной хірургії;
• інфекції дихальних шляхів, у тому числі пневмонія, бронхіт;
• гінекологічні інфекції;
• інфекції шкіри та підшкірної клітковини;
• інтраабдомінальні інфекції, в тому числі перитоніт та інфекції жовчовивідних шляхів;

діти:

• пневмонія;
• інфекції сечовивідних шляхів, у тому числі пієлонефрит;
• інфекції шкіри та підшкірної клітковини;
• септицемія;
• емпірична терапія хворих з нейтропенической лихоманкою;
• бактеріальний менінгіт.

Підвищена чутливість до антибіотиків групи цефалоспоринів або L-аргініну, пеніцилінів або інших β-лактамних антибіотиків.

Зоіпім зазвичай добре переноситься.

• Алергічні реакції: висип, свербіж, кропив'янка, еритема, анафілактичний шок, підвищення температури.
• З боку шлунково-кишкового тракту: пронос, нудота, блювання, запор, біль в животі, диспепсія, стоматит, коліт (включаючи псевдомембранозний).
• З боку серцево-судинної системи: біль за грудиною, тахікардія.
• З боку системи кровотворення: агранулоцитоз, гіпереозінофілія, нейтропенія, тромбоцитопенія, пролонгація протромбінового часу і активованого часткового тромбопластинового часу, артеріальна гіпотензія, вазодилатація, зниження концентрації фосфатів в сироватці крові.
• З боку дихальної системи: кашель, біль у горлі, задишка.
• З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, безсоння, парестезії, неспокій, сплутаність свідомості, судоми; енцефалопатія, яка може проявлятися втратою свідомості, галюцинаціями, ступором, комою; миоклония.
• Інфекції: кандидоз.
• Реакції в місці введення: при внутрішньовенному вливанні - флебіт та запалення, при внутрішньом'язовому введенні - біль, запалення.
• Інше: астенія, підвищена пітливість, вагініт, периферичні набряки, біль у спині.

Необхідно точно визначити, відзначалися раніше у хворого реакції гіперчутливості негайного типу на цефепім, цефалоспорини, пеніциліни або інші β-лактамні антибіотики. Антибіотики слід приймати з обережністю всім хворим з будь-якими формами алергії, особливо на лікарські засоби. При появі алергічної реакції застосування препарату слід припинити. Важкі реакції гіперчутливості можуть вимагати застосування адреналіну, гідрокортизону, антигістамінних препаратів та інших засобів невідкладної допомоги.

При тривалому лікуванні необхідно регулярно контролювати функціональні показники печінки, нирок і органів гемопоезу. У пацієнтів з високим ризиком тяжких інфекцій (наприклад у пацієнтів, в анамнезі трансплантацію кісткового мозку при зниженій його активності, відбувається на тлі злоякісної гемолітичної патології з тяжкою прогресуючою нейтропенією) монотерапія може бути недостатньою, тому показана комплексна антимікробна терапія.

Для хворих у віці від 65 років з нормальною функцією нирок не потребують корекції дози цефепіму, незважаючи на меншу величину ниркового кліренсу в порівнянні з таким у молодих пацієнтів. Пацієнти похилого віку можуть мати знижену функцію нирок, тому слід дотримуватися обережності при виборі дози та обов'язково контролювати функцію нирок.

З обережністю застосовувати пацієнтам із захворюваннями травного тракту, особливо коліт. Необхідно контролювати протромбіновий час.

При застосуванні дітям і дорослим лідокаїну в якості розчинника слід врахувати інформацію з безпеки лідокаїну.

Застосування в період вагітності або годування груддю

Зоіпім вагітним можна призначати тільки тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плоду.

Діти

Препарат застосовують дітям від 1 місяця.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Вплив на здатність керувати автомобілем і використовувати механізми не вивчався, проте при застосуванні препарату слід враховувати можливість побічних реакцій з боку нервової системи.

Симптоми. У випадках істотного перевищення рекомендованих доз, особливо у хворих з порушеннями функції нирок, посилюються прояви побічної дії. Симптоми передозування включають енцефалопатію, що супроводжується галюцинаціями, порушенням свідомості, ступором, комою, міоклонію, епілептоформні напади, нейром'язової збудженістю.

Лікування. Необхідно припинити введення препарату, провести симптоматичну терапію. Застосування гемодіалізу прискорює видалення цефепіму з організму; перитонеальний діаліз малоефективний. Важкі алергічні реакції негайного типу потребують застосування адреналіну та інших форм інтенсивної терапії

Зберігати в недоступному для дітей місці в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.