Сульперазон

Порошок для приготування розчину для ін'єкцій у скляних флаконах, по 1, 5 або 10 флаконів, поміщених в картонну пачку.

1 флакон препарату Сульперазон 500 + 500 містить:

Цефоперазону - 500мг;

Сульбактаму - 500мг.

1 флакон препарату Сульперазон 1000 +1000 містить:

Цефоперазону - 1000 мг;

Сульперазон - комбінований лікарський препарат, що володіє вираженою бактерицидною дією. До складу препарату входять натрієві солі цефоперазону і сульбактаму. Механізм і спектр дії та терапевтичні ефекти препарату Сульперазон засновані на фармакологічні властивості активних компонентів, що входять до його складу.

Сульбактам - лікарська речовина, що містить пеніцилінових ядро. Сульбактам необоротно інгібує бета-лактамази, практично не надає протимікробної дії (сульбактам активний лише відносно Neisseriaceae і Acinetobacter).

Цефоперазон - напівсинтетичний антибіотик цефалоспоринового ряду. Механізм дії цефоперазону полягає в його здатності пригнічувати синтез мукопептидів клітинних мембран мікроорганізмів.

Поєднання цефоперазону і сульбактаму робить препарат Сульперазон ефективним при захворюваннях, які викликані мікроорганізмами, помірно чутливими до дії цефоперазону. Препарат Сульперазон володіє в 4 рази більше вираженою активністю, ніж Некомбіновані цефоперазон. До дії препарату чутливі грампозитивні та грамнегативні аеробні та анаеробні бактерії.

Після парентерального введення період напіввиведення сульбактаму становить близько 60 хвилин, а цефоперазону близько 1,7 години. Сульбактам виводиться переважно нирками, цефоперазон виводиться переважно з жовчю, деяка частина цефоперазону (близько 25%) виводиться нирками.

Активні компоненти препарату не накопичуються в організмі.
Кліренс сульбактаму прямо пропорційний кліренсу креатиніну. У пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок і кліренсом креатиніну менше 30 мл/хв слід коригувати дозу сульбактаму.

Препарат застосовується як засіб монотерапії у пацієнтів, які страждають на інфекційні захворювання різної локалізації, викликаними мікроорганізмами чутливими до дії цефоперазону і сульбактаму.
Зокрема препарат застосовується для терапії інфекційних захворювань органів дихальної і сечовивідної системи, органів черевної порожнини та малого таза, шкіри та м'яких тканин, опорно-рухового апарату, а також в терапії пацієнтів, які страждають на менінгіт, септицемію і гонореєю.

Препарат Сульперазон призначений для приготування розчину для ін'єкційного або інфузійного введення. Перед першим застосуванням препарату необхідно провести тест на переносимість. Внутрішньом'язові та внутрішньовенні ін'єкції, а також внутрішньовенні інфузії препарату

Сульперазон повинні проводитися кваліфікованим медичним персоналом.

При внутрішньом'язовому введенні порошок розчиняють водою для ін'єкцій, після чого допускається додавання 2% розчину лідокаїну (перед застосуванням лідокаїну слід також провести тест на переносимість).

При внутрішньовенному введенні порошок розчиняють в необхідній кількості 5% розчину глюкози, фізіологічного розчину натрію хлориду або стерильної води для ін'єкцій. Внутрішньовенно крапельно вводять протягом 15-60 хвилин, внутрішньовенно струменево вводять протягом не менше 3 хвилин.

Крім перерахованих вище розчинів препарат Сульперазон сумісний з 5% розчином глюкози в розчині натрію хлориду (0,225% і 0,9%) і розчином Рінгера лактату (заборонено первинне розведення препарату). Дози препарату і тривалість курсу терапії визначає лікар.

Дорослим зазвичай рекомендується призначення 0,5-1г цефоперазону (1-2г препарату Сульперазон) з інтервалом 12 годин. При важкій формі інфекційного захворювання дозу препарату збільшують до 2г цефоперазону (4г препарату Сульперазон) з інтервалом 12 годин.

Максимальна доза препарату для дорослих становить 4г цефоперазону і 4г сульбактаму.

Пацієнтам, що страждають порушенням функції печінки та нирок, не слід призначати препарат у добовій дозі більше 2г цефоперазону.

Пацієнтам, що страждають порушенням функції нирок з кліренсом креатиніну від 15 до 30мл / хв, не слід призначати препарат у добовій дозі більше 2г сульбактаму.

Пацієнтам, що страждають порушенням функції нирок з кліренсом креатиніну менше 15 мл/хв, не слід призначати препарат у добовій дозі більше 1 г сульбактаму.

Пацієнтам, які знаходяться на гемодіалізі введення препарату слід проводити в залежності від сеансів гемодіалізу.

Дітям зазвичай рекомендується призначення препарату в дозі 10мг цефоперазону на 1 кг маси тіла з інтервалом 6, 8 або 12 годин. Новонародженим в перший тиждень життя препарат допускається вводити тільки з інтервалом 12 годин.

Максимальна добова доза цефоперазону для дітей становить 80 мг/кг маси тіла і може бути призначена при важких формах інфекцій.

Лікарський препарат можна купити за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1. Актуальна ціна на медикамент вказана у каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Інструкція повідомляє, що Сульперазон непогано переноситься пацієнтами, однак у деяких випадках було відзначено розвиток таких небажаних ефектів при застосуванні препарату:

З боку печінки та травного тракту: жовтяниця, нудота, блювота, порушення стільця, псевдомембранозний коліт, підвищення активності печінкових ферментів, гіпербілірубінемія. Розвиток діареї в період застосування препарату Сульперазон може бути викликано Clostridium difficile, тому при розвитку діареї пацієнт повинен негайно звернутися до лікаря, який в разі необхідності призначить адекватну терапію.

З боку серцево-судинної системи та системи кровотворення: еозинофілія, лейкопенія, нейтропенія, зниження рівня гематокриту і гемоглобіну, зміна часу згортання крові, артеріальна гіпертензія, васкуліт.

Алергічні реакції: свербіж шкіри, кропив'янка, макулопапульозний висип, синдром Стівенса-Джонсона. Можливо також розвиток анафілактичного шоку (в тому числі з летальним результатом).

Інші: гематурія, позитивний тест Кумбса, головний біль, гіпертермія, хворобливі відчуття при введенні препарату, при внутрішньовенному введенні також можливий розвиток флебіту у місці ін'єкції.

Препарат Сульперазон не застосовують для терапії пацієнтів з індивідуальною гіперчутливістю до компонентів препарату, протимікробних засобів пеніцилінового і цефалоспоринового ряду.

Обережність слід дотримувати при призначенні препарату особам з вираженими порушеннями функції печінки та нирок, захворюваннями жовчовивідних шляхів, які супроводжуються обструкцією, а також пацієнтам, які тривалий час перебувають на парентеральному харчуванні або отримують терапію антикоагулянтами.

Пацієнтам, які дотримуються дієти з низьким вмістом натрію, слід враховувати, що препарат Сульперазон містить натрієві солі активних речовин.

У педіатрії препарат застосовують тільки в разі, якщо очікувана користь перевищує потенційні ризики для дитини.

Сульперазон можна застосовувати в період вагітності тільки за життєвими показаннями. Лікуючий лікар зобов'язаний ретельно зважити очікувану користь для матері та потенційні ризики для плода перед призначенням препарату, а також розповісти жінці про можливі ризики.

При необхідності застосування препарату Сульперазон в період лактації рекомендується проконсультуватися з лікарем і вирішити питання про можливе переривання грудного вигодовування.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами:

При одночасному призначенні препарату Сульперазон з протимікробними засобами групиаміноглікозидів слід контролювати функцію нирок. Крім того, при призначенні інфузійних розчинів даних препаратів слід дотримуватися максимальний можливий інтервал між введеннями розчинів і використовувати окремі трубкові системи.

Заборонено одночасне застосування цефоперазону з етиловим спиртом. Також не слід приймати препарати, що містять етиловий спирт, і вживати алкоголь протягом 5 днів після закінчення терапії препаратом Сульперазон.

При проведенні аналізу на глюкозу в сечі з використанням розчину Бенедикта або Фелінга у пацієнтів які лікуються препаратом Сульперазон можлива хибнопозитивна реакція.

Не слід використовувати в якості первинного розчинника препарату Сульперазон розчин Рінгера лактату, однак, цей розчин може застосовуватися при двофазному розведенні препарату (спочатку порошок розчиняють у воді для ін'єкцій, після чого доводять до необхідної концентрації розчином Рінгера лактату).

Також не слід використовувати в якості первинного розчинника препарату Сульперазон 2% розчин лідокаїну, проте, його допускається використовувати при двофазному розведенні препарату.

Достовірної інформації про передозування препарату Сульперазон немає.

При застосуванні завищених доз препарату у пацієнтів можливе підвищення ризику розвитку важких побічних ефектів. Крім того, не можна виключати розвиток неврологічних реакцій (в тому числі судом), які можуть бути викликані високою концентрацією сульбактаму в спинномозковій рідині.

Специфічного антидоту немає. При передозуванні показано проведення симптоматичної терапії.

У пацієнтів з порушенням функції нирок при передозуванні ефективно проведення гемодіалізу.

Препарат придатний протягом 2 років за умови зберігання далеко від прямих сонячних променів в сухих приміщеннях з температурою від 15 до 25 градусів Цельсія.

Цебанексу, Сульперацеф, Сульцеф.