Од-Там

Лікування функціональних розладів з боку нижніх сечових шляхів при доброякісній гіперплазії простати.

Гіперчутливість до тамсулозину гідрохлориду, включаючи медикаментозно-індукований ангіоневротичний набряк, або до будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу; наявність в анамнезі ортостатичної гіпотензії; тяжка печінкова недостатність.

З боку нервової систем:

часто: запаморочення;

нечасто: головний біль;

рідко: непритомність.

З боку органів зору: затуманення зору, порушення зору.

З боку серцево-судинної системи:

нечасто: відчуття серцебиття, ортостатична гіпотензія.

З боку дихальної системи:

нечасто: риніт;

частота невідома: носова кровотеча.

З боку шлунково-кишкового тракту:

нечасто: запор, діарея, нудота і блювання.

З боку шкіри та підшкірної клітковини:

нечасто: висип, свербіж та кропив’янка;

рідко: ангіоневротичний набряк;

дуже рідко: синдром Стівенса‒Джонсона;

частота невідома: мультиформна еритема, ексфоліативний дерматит.

З боку репродуктивної системи:

нечасто: розлади еякуляції, включаючи ретроградну еякуляцію і недостатність еякуляції;

дуже рідко: пріапізм.

Загальні порушення та реакції у місці введення:

нечасто: астенія.

Як і при застосуванні інших α₁-блокаторів, в окремих випадках під час лікування тамсулозином можливе зниження артеріального тиску, внаслідок чого рідко може виникати непритомність. При появі перших ознак ортостатичної гіпотензії (запаморочення, слабкість) пацієнту слід сісти або лягти до зникнення вищезгаданих симптомів.

Перед тим, як розпочати лікування тамсулозином, слід пройти медичне обстеження з метою виявлення інших супутніх захворювань, що можуть спричинити такі самі симптоми, як доброякісна гіперплазія передміхурової залози. Перед початком лікування необхідно провести ректальне обстеження передміхурової залози та при необхідності - тест на визначення рівня специфічного антигену передміхурової залози (PSA) до початку та через однакові проміжки часу під час лікування.

Призначати препарат пацієнтам із тяжкою формою ниркової недостатності (кліренс креатиніну <10 мл/хв) необхідно з особливою обережністю, оскільки клінічні дослідження щодо застосування тамсулозину для таких пацієнтів не проводили.

У деяких пацієнтів, які приймали або приймають тамсулозин, під час хірургічного втручання з приводу видалення катаракти та глаукоми відзначався синдром атонічної зіниці (IFIS, варіант синдрому звуженої зіниці), що може стати причиною збільшення кількості ускладнень під час або після проведення такої операції.

Зазвичай за 1-2 тижні перед проведенням операції з приводу видалення катаракти та глаукоми рекомендується припинити лікування тамсулозином, проте користь від припинення лікування тамсулозином дотепер не встановлена. Про синдром атонічної зіниці повідомлялося також у пацієнтів, у яких припинили застосування тамсулозину протягом тривалого часу до проведення оперативного втручання з приводу катаракти.

Пацієнтам перед плановою операцією катаракти або глаукоми не рекомендується розпочинати прийом тамсулозину гідрохлориду. При підготовці до операції хірурги та офтальмологи повинні дізнатися, чи приймав (або приймає) пацієнт тамсулозин, з метою попередження можливих ускладнень, пов’язаних із IFIS.

Тамсулозину гідрохлорид не слід призначати у комбінації з сильними інгібіторами CYP3A4 пацієнтам з низьким метаболізмом CYP2D6.

Тамсулозину гідрохлорид слід застосовувати з обережністю у комбінації з сильними та помірними інгібіторами CYP3A4 .

Застосування у період вагітності або годування груддю

Лікарський засіб не показаний для застосування жінкам.

Діти

З огляду на показання препарат не призначений для застосування дітям.

Безпека та ефективність застосування тамсулозину дітям віком до 18 років не оцінювали.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Дослідження впливу препарату на здатність керувати автотранспортом або механізмами не проводилися. Однак пацієнти повинні бути попереджені про можливість виникнення запаморочення.

Симптоми.

Передозування тамсулозином гідрохлоридом може потенційно спричинити тяжку гіпотензивну дію. Тяжка гіпотензивна дія відмічалася при різних ступенях передозування.

Лікування.

У випадку раптового зниження артеріального тиску внаслідок передозування слід проводити підтримуючу терапію, спрямовану на відновлення нормальної функції серцево-судинної системи (наприклад, пацієнт повинен прийняти горизонтальне положення). Якщо цей захід не діє, потрібно провести інфузійну терапію та призначити вазопресорні засоби. Необхідно слідкувати за функцією нирок та проводити загальну підтримуючу терапію. Внаслідок високого ступеня зв’язування тамсулозину з білками плазми проведення гемодіалізу є навряд чи доцільним.

З метою припинення подальшого всмоктування препарату можна штучно викликати блювання. При передозуванні значної кількості препарату пацієнту необхідно промити шлунок із застосуванням активованого вугілля та низькоосмотичних послаблювальних засобів, таких як сульфат натрію.

Зберігати при температурі не вище 25 °C в оригінальній упаковці. Зберігати у недоступному для дітей місці.