Фармакодинамічні взаємодії
Нижченаведені форми взаємодії стосуються всіх бета-адренергічних антагоністів у цілому.
Протипоказані комбінації
Флоктафенін (НПЗП): бета-блокатори можуть перешкоджати компенсаторним реакціям серцево-судинної системи, що асоційовані з артеріальною гіпотензією чи шоком, які можуть бути спричинені флоктафеніном.
Сультоприд: небіволол не слід застосовувати сумісно із сультопридом, оскільки при цьому підвищується ризик виникнення шлуночкової аритмії.
Нерекомендовані комбінації
Антиаритмічні засоби 1 ряду (квінідин, гідроквінідин, цибензолін, флекаїнід, дизопірамід, лідокаїн, мексилетин, пропафенон): можливе посилення AВ-провідності й збільшення негативного інотропного ефекту.
Блокатори кальцієвих каналів (верапаміл, дилтіазем): негативний вплив на AВ-провідність і частоту серцевих скорочень. Внутрішньовенне введення верапамілу пацієнтам, які отримують терапію блокаторами бета-адренорецепторів, може призвести до вираженої артеріальної гіпотензії та AВ-блокади.
Антигіпертензивні препарати центральної дії (клонідин, гуанфацин, моксонідин, метилдопа, рилменідин): супутнє застосування антигіпертензивних засобів центральної дії з небівололом може погіршувати симптоми серцевої недостатності внаслідок зниження центрального симпатоміметичного тонусу (зменшення частоти серцевих скорочень і серцевого викиду, вазодилатація). Раптова відміна препарату, особливо до припинення застосування блокаторів ß-адренорецепторів, може підвищити ризик виникнення рикошетної гіпертензії.
Комбінації, що вимагають підвищеної обережності
Антиаритмічні препарати 3 ряду (аміодарон): можливе посилення AВ-провідності.
Анестетики-летючі галогени: сумісне застосування блокаторів ß-адренорецепторів з анестетиками може послаблювати рефлекторну тахікардію й підвищувати ризик виникнення артеріальної гіпотензії. Як загальне правило, раптового припинення терапії ß-блокаторами слід уникати. Слід повідомити анестезіолога, якщо пацієнт приймає небіволол.
Інсулін і пероральні гіпоглікемічні препарати: незважаючи на те, що небіволол не впливає на рівень глюкози, одночасне застосування може маскувати симптоми гіпоглікемії (такі як посилене серцебиття, тахікардія).
Баклофен, аміфостин: сумісне застосування з гіпотензивними засобами, ймовірно, посилює ефект падіння артеріального тиску; з огляду на це дозу гіпотензивних препаратів потрібно відповідним чином скоригувати.
Комбінації, що вимагають оцінки співвідношення ризик-користь при застосуванні
Глікозиди наперстянки: одночасне застосування препаратів може викликати сповільнення AВ-провідності. Клінічні дослідження небівололу не виявили жодних клінічних доказів взаємодії. Небіволол не впливає на кінетику дигоксину.
Антагоністи кальцію дигідропіридинового типу (амлодипін, фелодипін, лацидипін, ніфедипін, нікардипін, німодипін, нітрендипін): одночасне застосування таких препаратів підвищує ризик розвитку артеріальної гіпотензії, а також послаблення насосної функції шлуночків у пацієнтів із серцевою недостатністю.
Антипсихотичні препарати, антидепресанти (трициклічні антидепресанти, барбітурати та похідні фенотіазину) органічні нітрати, а також інші гіпотензивні засоби: при одночасному застосуванні може посилюватися гіпотензивна дія ß-блокаторів (адитивний ефект).
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП): не зменшують гіпотензивну дію небівололу.
Симпатоміметичні засоби: при сумісному застосуванні можуть протидіяти активності бета-адреноблокаторів. Блокатори бета-адренорецепторів можуть призвести до безперешкодної альфа-адренергічної активності симпатотонічних засобів як з альфа-адренергічною, так і з бета-адренергічною дією (ризик розвитку артеріальної гіпертензії, тяжкої брадикардії, блокади серця).
Фармакокінетична взаємодія
Оскільки в метаболізмі небівололу бере участь ізофермент CYP2D6, то супутнє медикаментозне лікування інгібіторами цього ізоферменту, такими як пароксетин, флуоксетин, тіоридазин, квінідин, може призводити до підвищення рівня небівололу в плазмі крові, результатом чого може бути брадикардія та побічні реакції.
Супутнє застосування циметидину підвищує рівень небівололу у плазмі крові без зміни клінічних ефектів. Одночасне застосування ранітидину не впливає на фармакокінетику небівололу. Небіволол можна застосовувати разом з антацидними препаратами за умови, що небіволол приймають разом з їжею, а антацидні засоби – в періоди між прийомами їжі.
Застосування небівололу разом з нікардипіном зумовлює незначне підвищення концентрації обох препаратів у плазмі крові без зміни клінічного ефекту. Одночасне застосування з алкоголем, фуросемідом або гідрохлоротіазидом не впливає на фармакокінетику препарату. Небіволол не впливає на фармакокінетику варфарину.