| Торгівельна назва | Меропенем |
| Код АТС |
J Засоби для лікування інфекцій J01 Антибактеріальні засоби J01D Інші бета-лактамні антибіотики J01DH Карбапенеми J01DH02 Меропенем |
Порошок для розчину для ін'єкцій Меропенем показаний для лікування інфекцій у дорослих і дітей віком від 3 місяців:
- пневмонії, в тому числі позалікарняної і госпітальної пневмонії,
- бронхолегеневих інфекцій при муковісцидозі;
- ускладнених інфекцій сечовивідних шляхів
- ускладнених інтраабдомінальних інфекцій;
- інфекцій під час пологів і післяпологових інфекцій;
- ускладнених інфекцій шкіри та м'яких тканин;
- гострого бактеріального менінгіту.
Склад
Діюча речовина: merореnem;
1 флакон містить меропенему тригідрат в перерахунку на 0,5 г або 1 г меропенему безводного;
Допоміжні речовини: натрію карбонат безводний.
Протипоказання
- Підвищена чутливість до діючої речовини або допоміжної речовини препарату.
- Підвищена чутливість до будь-якого іншого антибактеріального засобу групи карбапенеми.
- Важка підвищена чутливість (наприклад, анафілактична реакція, тяжкі шкірні реакції) до будь-якого іншого типу β-лактамних антибактеріальних засобу (наприклад пеніцилінів або цефалоспоринів).
Спосіб застосування
Меропенем звичайно треба застосовувати у вигляді інфузії тривалістю від 15 до 30 хвилин.
Крім того, дози до 1 г можна вводити у вигляді болюсної ін'єкції протягом 5 хвилин. Дані щодо безпеки про введення дорослим препарату в дозі 2 г у вигляді болюсної ін'єкції обмежені.
Особливості застосування
Вагітні
Не рекомендується.
Діти
Препарат застосовують дітям віком від 3 місяців.
Водії
Дослідження впливу препарату на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами не проводилися.
Передозування
Відносне передозування можливо у пацієнтів з порушенням функції нирок в разі, якщо доза не коригується. Певний досвід постмаркетингового застосування препарату свідчить про те, що якщо після передозування виникають небажані реакції, вони узгоджуються з профілем нижче зазначених побічних реакцій, і як правило, легкі за ступенем прояву і проходять після відміни препарату або зниження дози. Слід розглянути необхідність симптоматичного лікування.
У осіб з нормальною функцією нирок відбувається швидке виведення препарату нирками.
Гемодіаліз виводить меропенем і його метаболіти з організму.
Побічні ефекти
- З боку імунної системи: ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції.
- З боку крові: тромбоцитопенія, еозинофілія, лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія.
- З боку нервової системи: головний біль, парестезії, судоми.
- Шлунково-кишковий тракт: нудота, блювання, діарея, біль в животі; коліт, асоційований із застосуванням антибіотиків.
- З боку травної системи: підвищення рівня трансаміназ, підвищення рівня лужної фосфатази, лактатдегідрогенази та білірубіну в крові.
- З боку шкіри: висипання, свербіж, кропив'янка, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема.
- З боку сечовидільної системи: підвищення рівня креатиніну і сечовини в крові.
- Загальні порушення і реакції в місці введення: запалення, біль, тромбофлебіт, біль у місці ін'єкції.
Взаємодія
При одночасному застосуванні з карбапенемами було зареєстровано зниження рівня вальпроєвої кислоти в крові - на 60-100% приблизно за 2 дні. Через швидкий початок дії і ступінь зниження одночасне застосування вальпроєвої кислоти та карбапенемів вважається не піддається коригуванню, тому слід уникати такої комбінації.
Умови зберігання
Зберігати при температурі не вище 25 °C в оригінальній упаковці. Чи не заморожувати.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Термін придатності - 3 роки.
Опис товару завірено виробником Лекхім.
Зверніть увагу!
Опис препарату Меропенем пор. д/п ин. р-ра 0,5г фл. №1 на цій сторінці — спрощена авторська версія сайту apteka911, створена на підставі інструкції/ій по застосуванню. Перед придбанням або використанням препарату ви повинні проконсультуватися з лікарем і ознайомитися з оригінальною інструкцією виробника (додається до кожної упаковки препарату).
Інформація про препарат надана виключно з ознайомлювальною метою і не має бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може прийняти рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.
