Фармакодинаміка
Прогестерон – це природний стероїд, який секретується яєчниками, плацентою та наднирковими залозами. У присутності достатньої кількості естрогену прогестерон зумовлює перехід ендометрія з проліферативної фази в секреторну. Прогестерон необхідний для підвищення сприйнятливості ендометрія до імплантації ембріона. Після імплантації ембріона прогестерон забезпечує підтримку та збереження вагітності.
Фармакокінетика
Всмоктування. Концентрація прогестерону в сироватці крові підвищувалася після застосування вагінальних таблеток Ендометрину в 12 здорових жінок передменопаузального віку. Після вагінального введення 100 мг прогестерону середня Сmax була 17,0 нг/мл у групі жінок, які отримували Ендометрин 2 рази на день, і 19,8 нг/мл у групі жінок, які отримували Ендометрин 3 рази на день. При багаторазовому застосуванні рівноважна концентрація досягалася приблизно через 1 день після початку застосування препарату. Обидва режими застосування Ендометрину давали можливість досягти середньої концентрації прогестерону в сироватці крові, яка перевищувала 10 нг/мл, на 5-й день застосування.
Середні фармакокінетичні параметри прогестерону в сироватці крові представлені в таблиці 1.
Таблиця 1
Фармакокінетичний параметр (одиниці)
|
Ендометрин 100 мг 2 рази на день (N = 6)
|
Ендометрин 100 мг 3 рази на день (N = 6)
|
Одноразове застосування
|
Cmax (нг/мл)
Tmax (год)
AUC0-24(нг*год/мл)
|
17,0 ± 6,5
24,0 ± 0,0
217 ±113
|
19,8 ± 7,2
17,3 ± 7,4
284 ± 143
|
Багаторазове застосування, 5-й день
|
Cmax (нг/мл)
Tmax (год)
Cmin (нг/мл)
Cavg (нг/мл)
AUC0-24(нг*год/мл)
|
18,5 ± 5,5
18,0 ± 9,4
8,9 ± 4,5
14,0 ± 4,8
327 ± 127
|
24,1 ± 5,6
18,0 ± 9,4
10,9 ± 6,5
15,9 ± 4,3
436 ± 106
|
Cmax (нг/мл) – максимальна концентрація прогестерону в сироватці крові.
Tmax (год) – час досягнення максимальної концентрації прогестерону в сироватці крові.
Cmin (нг/мл) – мінімальна концентрація прогестерону в сироватці крові.
Cavg (нг/мл) – середня концентрація прогестерону в сироватці крові.
AUC0-24(нг*год/мл) – площа під кривою «концентрація - час» в інтервалі часу від 0 до 24 годин після застосування.
Розподіл. Прогестерон приблизно на 96 – 99 % зв'язується з білками сироватки, головним чином з альбуміном сироватки та кортикостероїдзв'язуючим глобуліном.
Метаболізм. Прогестерон метаболізується переважно в печінці, в основному до прегнандіолів та прегнанолонів. Прегнандіоли та прегнанолони кон'югуються в печінці з метаболітами – глюкуронідами і сульфатами. Метаболіти прогестерону, які екскретуються в жовч, можуть декон'югуватися та далі метаболізуватися в кишечнику шляхом відновлення, дегідроксилювання та епімеризації.
Виведення. Прогестерон виводиться із сечею та жовчю. Після ін'єкції міченого прогестерону 50 – 60 % метаболітів виводиться із сечею, приблизно 10 % – з жовчю і калом. Загальне виведення міченої речовини становить 70 % від уведеної дози. Лише незначна частина прогестерону в незміненому вигляді виводиться з жовчю.