Інтоксикація, викликана парацетамолом.
У разі передозування парацетамолу існує ризик гострого токсичного ураження печінки, особливо у пацієнтів літнього віку, у дітей молодшого віку, у пацієнтів з печінковою чи нирковою недостатністю, з хронічним алкоголізмом, хронічною недостатністю харчування, у разі застосування індукторів ферментів та у дорослих зі зниженою масою тіла (менше 50 кг).
Пацієнти, що тривало приймають карбамазепін, фенобарбітал, фенітоїн, примідон, рифампіцин, звіробій та інші препарати, які впливають на ферменти печінки, також мають підвищений ризик передозування.
Токсичне ураження печінки часто розвивається протягом періоду від 24 до 48 годин після прийому. Передозування може призвести до летального наслідку. У разі передозування слід негайно звернутись до лікаря, навіть за відсутності симптомів.
Гепатотоксичність парацетамолу у разі передозування пояснюється утворенням великої кількості реактивного метаболіту, який не може бути детоксикований і викликає некрози печінкових клітин.
Симптоми.
У перші 24 години спостерігаються нудота, блювання, втрата апетиту, блідість, біль у животі. При значному передозуванні (від 10 г парацетамолу у дорослих та 150 мг/кг парацетамолу у дітей) відбувається гостре ураження печінки з підвищенням печінкових ферментів, що призводить до печінковоклітинної недостатності, метаболічного ацидозу та енцефалопатії, що можуть призвести до розвитку коми та смерті.
Підвищення рівня печінкових ферментів (АСТ, АЛТ), лактатдегідрогенази та білірубіну, а також подовження протромбінового часу відбувається протягом періоду від 12 до 48 годин після застосування препарату.
Поріг печінкової токсичності може бути знижений за наявності зазначених вище факторів ризику.
Інтоксикація, спричинена кофеїном.
Ознаки інтоксикації кофеїном маскуються симптомами, що виникають внаслідок передозування парацетамолу.
Великі дози кофеїну можуть спричинити прискорене дихання, екстрасистолію, запаморочення, стани афекту, епігастральний біль, блювання, тахікардію або серцеву аритмію, стимуляцію центральної нервової системи (безсоння, неспокій, збудження, тривожність, синдром підвищеної нервово-рефлекторної збудливості, головний біль, тремор, судоми, нервозність та дратівливість), особливо у дітей.
Лікування:
- Негайна госпіталізація.
- Прийом активованого вугілля, якщо це можливо протягом однієї години після прийому препарату.
- Аналіз крові для визначення початкової концентрації парацетамолу в плазмі крові.
- Введення антидоту N-ацетилцистеїну внутрішньовенно чи перорально протягом 24 годин, але максимальний захисний ефект отримують при його застосуванні протягом 8 годин після прийому препарату.
- Симптоматичне лікування.
