Епоетин альфа можна застосовувати шляхом підшкірних та внутрішньовенних ін’єкцій. Як і при застосуванні будь-яких парентеральних лікарських засобів, препарат Бінокрит перед застосуванням перевіряють на відсутність видимих сторонніх часточок та зміну кольору розчину.
Внутрішньовенне введення.
Епоетин альфа застосовують шляхом ін’єкції тривалістю від 1 до 5 хвилин, залежно від дози препарату. Пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, болюсну ін’єкцію можна ввести прямо під час процедури через придатний для цього венозний порт у лінії діалізу. Також препарат можна ввести після закінчення процедури гемодіалізу через фістулу катетера з подальшим введенням
10 мл ізотонічного натрію хлориду для промивання системи та належного розподілу препарату у кровообігу.
Повільне введення застосовують переважно для пацієнтів із проявами симптомів застуди.
Епоетин альфа не можна застосовувати у вигляді внутрішньовенних інфузій або змішувати з іншими препаратами.
Підшкірне введення.
Максимальний об’єм підшкірного введення препарату в одну ділянку становить 1 мл. За необхідності застосування більших об’ємів підшкірне введення проводять у кілька ділянок.
Підшкірно препарат слід вводити у кінцівки або у передню стінку живота.
Якщо, на думку лікаря, пацієнт або доглядач може безпечно та ефективно вводити Бінокрит підшкірно, слід проінструктувати їх щодо належного дозування та застосування.
Лікування симптоматичної анемії у дорослих пацієнтів та дітей з хронічною нирковою недостатністю.
У пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю при можливості застосування внутрішньовенного шляху введення (пацієнти на гемодіалізі) даний шлях вважається кращим. У разі складнощів із застосуванням препарату внутрішньовенним шляхом (пацієнти, яким гемодіаліз поки що не показаний або пацієнти на перитонеальному діалізі), епоетин альфа можна застосовувати підшкірно.
Симптоми анемії та ускладнення можуть змінюватися залежно від віку, статі та станів, викликаних хворобою; оцінка лікарем індивідуального клінічного курсу пацієнта та його стану є необхідною.
Бінокрит необхідно застосовувати з метою підвищення рівня гемоглобіну не більше ніж до 12 г/дЛ (7,5 ммоль/л). Слід уникати підвищення рівня гемоглобіну більше ніж на 2 г/дЛ (1,25 ммоль/л) за 4-тижневий період. У такому разі слід знизити дозу, як зазначено нижче.
Внаслідок індивідуальної мінливості періодичні значення рівня гемоглобіну у кожного пацієнта можуть спостерігатися вищими або нижчими за бажаний рівень.
Рівень гемоглобіну слід контролювати шляхом підбору дози, беручи до уваги, що його рівень має перебувати в межах від 10 г/дЛ (6,2 ммоль/л) до 12 г/дЛ (7,5 ммоль/л). У дітей рекомендований оптимальний рівень гемоглобіну – між 9,5 та 11 г/дЛ (5,9-6,8 ммоль/л).
Слід уникати постійного рівня гемоглобіну з показником понад 12 г/дЛ (7,5 ммоль/л). Якщо концентрація гемоглобіну підвищилась хоча б на 2 г/дЛ (1,25 ммоль/л) на місяць або постійний рівень гемоглобіну перевищує 12 г/дЛ (7,5 ммоль/л), дозу епоетину знижують на 25 %. Якщо рівень гемоглобіну перевищує 13 г/дЛ (8,1 ммоль/л), лікування припиняють до зниження рівня гемоглобіну до 12 г/дЛ (7,5 ммоль/л) і потім відновлюють лікування епоетином альфа дозою на 25 % нижчою від попередньої.
Стан пацієнтів слід ретельно контролювати для гарантування, що найнижча затверджена доза лікарських засобів, що стимулюють еритропоез, забезпечує адекватний контроль ознак анемії.
Рівень феритину (або концентрацію заліза у сироватці крові) слід визначати у всіх пацієнтів до початку та протягом лікування Бінокритом. За необхідності слід додатково застосовувати препарати заліза. Інші види анемії (такі як вітамін В12-дефіцитна або фолієводефіцитна) необхідно виключити перед початком терапії Бінокритом. Відсутність клінічної відповіді на лікування Бінокритом вимагає пошуку чинних факторів, таких як: залізо-, фолієво-, або вітамін В12-дефіцит, інтоксикація алюмінієм, інтеркурентні інфекції, запальні процеси або травматичні випадки, гемоліз, фіброз кісткового мозку будь-якої етіології.
Дорослі пацієнти, які перебувають на гемодіалізі.
Пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, препарат вводять внутрішньовенно.
Лікування розподіляють на два етапи.
Фаза корекції.
По 50 МО/кг 3 рази на тиждень.
За необхідності збільшують дозу поетапно (не частіше 1 разу протягом 4 тижнів) на 25 МО/кг
3 рази на тиждень до досягнення оптимальної концентрації гемоглобіну 10-12 г/дЛ
(6,2-7,5 ммоль/л).
Підтримуюча фаза.
Регулювання дози для підтримання бажаного рівня гемоглобіну 10 до 12 г/дЛ (6,2-7,5 ммоль/л).
Рекомендована загальнотижнева доза становить від 75 до 300 МО/кг.
Наявні дані вказують на те, що пацієнти, у яких початковий рівень гемоглобіну досить низький
(< 6 г/дЛ, або < 3,75 ммоль/л), можуть потребувати більших доз для підтримання концентрації, ніж пацієнти з менш обтяжливою анемією (гемоглобін > 8 г/дЛ, або > 5 ммоль/л).
Діти, які перебувають на гемодіалізі.
Лікування розподіляється на два етапи.
Фаза корекції.
По 50 МО/кг 3 рази на тиждень внутрішньовенно.
За необхідності збільшення дози можна здійснити поетапне збільшення (не частіше одного разу протягом 4 тижнів) на 25 МО/кг 3 рази на тиждень до досягнення оптимальної концентрації гемоглобіну 9,5–11 г/дЛ (5,9-6,8 ммоль/л).
Підтримуюча фаза.
Регулювання дози для підтримання бажаного рівня гемоглобіну 9,5-11 г/дЛ (5,9-6,8 ммоль/л).
Дітям із масою тіла до 30 кг необхідна більша підтримуюча доза, ніж дорослим та дітям з масою тіла понад 30 кг. Були встановлені такі підтримуючі дози епоетину альфа:
|
Доза (МО/кг 3 рази на тиждень) |
Маса (кг) |
Середня доза |
Звичайна підтримуюча доза |
< 10 |
100 |
75-150 |
10-30 |
75 |
60-150 |
> 30 |
33 |
30-100 |
Наявні дані вказують на те, що пацієнти, у яких початковий рівень гемоглобіну дуже низький (< 6,8 г/дЛ, або < 4,25 ммоль/л), можуть потребувати більших доз для підтримання концентрації порівняно з пацієнтами з менш обтяжливою анемією (Hb > 6,8 г/дЛ або > 4,25 ммоль/л).
Дорослі пацієнти з нирковою недостатністю у додіалізному періоді.
Пацієнтам із нирковою недостатністю, які знаходяться у додіалізному періоді, при відсутності доступу до внутрішньовенного шляху введення препарат можна застосувати підшкірно.
Лікування розподіляється на два етапи.
Фаза корекції.
По 50 МО/ кг 3 рази на тиждень.
При необхідності корекцію дози можна проводити, додаючи по 25 МО/кг 3 рази на тиждень, з інтервалом між нарощуваннями не менше 4 тижнів до досягнення рівня гемоглобіну в межах 10-12 г/дЛ (6,2-7,5 ммоль/л).
Підтримуюча фаза.
Протягом підтримуючої фази Бінокрит можна застосовувати або 3 рази на тиждень, або, у разі підшкірного введення, 1 раз на тиждень або 1 раз на 2 тижні. Слід коригувати дози та інтервали між введеннями з метою підтримання бажаного рівня гемоглобіну 10-12 г/дл (6,2-7,5 ммоль/л). Подовження проміжків часу між введеннями може вимагати збільшення дози. Максимальна доза не повинна перевищувати 150 МО/кг 3 рази на тиждень, 240 МО/кг (максимум до 20000 МО) один раз на тиждень або 480 МО/кг (максимум до 40000 МО) один раз на 2 тижні.
Дорослі пацієнти, які перебувають на перитонеальному діалізі.
Пацієнтам, які знаходяться на перитонеальному діалізі при відсутності доступу до внутрішньовенного шляху введення, препарат можна застосувати підшкірно.
Лікування розподіляється на два етапи.
Фаза корекції.
По 50 МО/кг 2 рази на тиждень.
Підтримуюча фаза.
Як правило, доза для підтримання бажаного рівня гемоглобіну 10 до 12 г/дЛ (6,2-7,5 ммоль/л) становить від 25 до 50 МО/кг 2 рази на тиждень шляхом введення двох рівнозначних ін’єкцій.
Лікування пацієнтів з анемією, викликаною хіміотерапією.
Пацієнтам з анемією (наприклад, концентрація гемоглобіну ≤ 10 г/дЛ (6,2 ммоль/л)) Бінокрит слід застосовувати підшкірно. Симптоми анемії та ускладнення можуть змінюватися залежно від віку, статі та станів, викликаних хворобою; оцінка лікарем індивідуального клінічного курсу пацієнта та його стану є необхідною.
Внаслідок індивідуальної мінливості періодичні значення рівня гемоглобіну у кожного пацієнта можуть бути вищими або нижчими від бажаного рівня. Рівень гемоглобіну слід контролювати шляхом підбору дози, беручи до уваги, що його рівень має перебувати в межах від 10 г/дЛ
(6,2 ммоль/л) до 12 г/дЛ (7,5 ммоль/л). Постійного рівня гемоглобіну вище 12 г/дЛ (7,5 ммоль/л) слід уникати. Вказівки щодо корекції дози при рівнях гемоглобіну, що перевищують 12 г/дЛ
(7,5 ммоль/л), описані нижче.
Терапію епоетином альфа слід продовжувати протягом одного місяця після припинення хіміотерапії. Початкова доза для лікування анемії у даної групи пацієнтів становить 150 МО/кг
3 рази на тиждень. Епоетин альфа, як альтернативу, можна призначати у початковій дозі 450 МО/кг підшкірно 1 раз на тиждень.
Якщо після 4 тижнів застосування початкової дози рівень гемоглобіну збільшився як мінімум на
1 г/дЛ (0,6 ммоль/л) (або рівень ретикулоцитів збільшився до ≥ 40 000 клітин/мл), доза має залишатися 150 МО/кг 3 рази на тиждень або 450 МО/кг підшкірно 1 раз на тиждень. Якщо після 4 тижнів застосування початкової дози рівень гемоглобіну збільшився на 1 г/дЛ (0,62 ммоль/л) або рівень ретикулоцитів збільшився до ˂ 40 000 клітин/мл, дозу необхідно збільшити до 300 МО/кг три рази на тиждень або 40 000 МО 1 раз на тиждень.
Якщо після 4 тижнів лікування додатковою дозою 300 МО/кг 3 рази на тиждень рівень гемоглобіну збільшився на ≥ 1 г/дЛ (≥ 0,62 ммоль/л) або рівень ретикулоцитів збільшився до ≥ 40 000 клітин/мл, дозу не змінюють. Однак якщо рівень гемоглобіну збільшився на < 1 г/дЛ (≥ 0,62 ммоль/л) або рівень ретикулоцитів збільшився на < 40 000 клітин/мл, клінічна відповідь вважається негативною та лікування слід припинити.
Стан пацієнтів слід ретельно контролювати для гарантування того, що найнижча затверджена доза лікарських засобів, що стимулюють еритропоез, забезпечує адекватний контроль ознак анемії.
Підбір дози для підтримання цільового рівня гемоглобіну 10-12 г/дЛ.
Якщо темп зростання рівня гемоглобіну становить понад 2 г/дЛ (1,25 ммоль/л) за 1 місяць та загальний рівень гемоглобіну наближається до 12 г/дЛ (7,5 ммоль/л), слід зменшити дозу Бінокриту на 25-50 % залежно від темпу зростання рівня гемоглобіну. Якщо рівень гемоглобіну перевищить 13 г/дЛ (8,1 ммоль/л), терапію слід тимчасово припинити до зниження рівня до
12 г/дЛ (7,5 ммоль/л) та відновити терапію дозою, на 25 % нижчою за попередню.
Дорослі пацієнти, які беруть участь у програмі відбору аутологічної крові перед хірургічними операціями.
Слід застосовувати внутрішньовенний спосіб введення. Епоетин альфа призначають після закінчення кожної процедури відбору крові.
Пацієнтам із середнім ступенем анемії (рівень гематокриту 33-39 %), які потребують ≥ 4 одиниць крові, необхідно проводити лікування епоетином альфа у дозі 600 МО/кг 2 рази на тиждень протягом 3 тижнів до хірургічного втручання. Використовуючи цей режим, можна відбирати
≥ 4 одиниць крові у 81 % пацієнтів, які лікувалися епоетином альфа, порівняно з 37 % пацієнтами, які лікувалися плацебо. Терапія епоетином альфа знижує ризик розподілу гомологічної крові на 50 % порівняно з таким у пацієнтів, які не застосовують епоетин альфа.
Усі пацієнти, які лікуються епоетином альфа, повинні отримувати адекватне забезпечення залізом (200 мг на добу перорально) протягом усього курсу терапії. Для забезпечення достатнього рівня заліза в організмі призначення препаратів заліза слід розпочинати якомога раніше, навіть за кілька тижнів до початку програми збирання аутологічної крові.
Дорослі пацієнти, які підлягають елективній ортопедичній хірургії.
Слід застосовувати підшкірний спосіб введення.
Рекомендований режим дозування препарату становить 600 МО/кг на тиждень протягом 3 тижнів, які передують операції (21-й, 14-й та 7-й день перед операцією), та у день операції.
У разі, коли за медичними показаннями необхідно скоротити передопераційний період менше ніж до 3-х тижнів, Бінокрит слід призначати щоденно у дозі 300 МО/кг протягом 10 послідовних днів до операції, у день операції та протягом 4 днів після операції. Якщо при проведенні гематологічних аналізів передопераційного періоду рівень гемоглобіну досягає 15 г/дЛ або вище, застосування епоетину альфа необхідно повністю припинити.
Усі пацієнти, які лікуються епоетином альфа, повинні отримувати адекватне забезпечення залізом (200 мг на добу перорально) протягом усього курсу терапії. Призначення препаратів заліза слід розпочинати якомога раніше, навіть за кілька тижнів до початку програми відбору аутологічної крові.
Діти.
Епоетин альфа показаний для лікування анемії, пов’язаної з хронічною нирковою недостатністю, у дітей віком від 1 місяця до 18 років, які перебувають на діалізі. Безпека та ефективність застосування препарату дітям віком до 1 місяця не встановлені.