Гідраденіт

Гідраденіт

Гідраденіт — це запалення апокринних потових залоз, зумовлене стрептококовою та/або стафілококовою інфекцією.

Причини появи гідраденіту

Гідраденіт — це захворювання, яке виникає через сукупність факторів. Збудники запалення разом із лімфою проникають у потові залози, а звідти — в підшкірно-жирову клітковину.

Гідраденіт може початися через:

• неохайність та недотримання особистої гігієни;
• підвищене потовиділення;
• цукровий діабет;
• ожиріння чи надлишкову масу тіла;
• порушення обміну речовин;
• порушення роботи потових залоз;
• ушкодження шкіри, порізів (зокрема після гоління);
• переохолодження;
• зниження захисних функцій організму.

Симптоми гідраденіту

Найчастіше гідраденіт з'являється в пахвовій та пахвинній ділянках. Рідше запалення виявляється навколо сосків, під грудьми та в аногенітальній ділянці.

Гідраденіт пахвової ділянки виникає безпосередньо в пахвовій западині. При гідраденіті пахвинної ділянки уражаються пахові складки, лобок, рідше статеві губи або мошонка.

Незалежно від того, в якій ділянці тіла локалізоване запалення, гідраденіт починається так: у ділянці запаленої залози утворюється ущільнений вузлик діаметром 2–3 мм, він болючий на дотик і може свербіти.

Якщо не почати лікувати гідраденіт відразу, запалення може посилюватись і поширюватися, що можна зрозуміти за такими симптомами:

• біль і свербіж посилюються, локально, шкіра над запаленням стає гарячою на дотик і червоніє;
• розвивається гнійне запалення — у вузлику можна побачити гнійний стрижень;
• підвищується загальна температура тіла, з'являються озноб, слабкість, головний біль і нудота.

Усі вищезгадані симптоми належать до гострого гідраденіту. Якщо їх ігнорувати, не звертатися до лікаря і не лікувати, то захворювання може затягнутися і перейти у хронічний гідраденіт.

Діагностика гідраденіту

Остаточна діагностика гідраденіту здійснюється сімейним лікарем, дерматологом або хірургом клінічно — за зовнішнім оглядом та анамнезом.

Якщо гідраденіт перетворюється на гнійний, лікар може взяти мазок вмісту гнійного прища, щоб визначити збудника хвороби.

Лікування гідраденіту

Важливо вчасно звернутися до лікаря після появи перших симптомів, щоб отримати адекватне лікування.

Гідраденіт лікують комплексно. Інтенсивність та тривалість лікування визначає лікар залежно від ступеня запалення.

Основні напрями лікування:

• антибактеріальна терапія;
• антигістамінні препарати, щоб зняти прояви запалення;
• обробка місця ураження антисептиками;
• загальнозміцнювальні процедури.

Особливості лікування гідраденіту

На початкових етапах гідраденіту показані також антисептичні пов'язки та сухе тепло. Однак на початку гнійного запалення прогрівати ділянку запалення категорично протипоказано.

Лікарі успішно застосовують у лікуванні гідраденіту ультразвук, ультрафіолет, УВЧ-промені.

У разі частих рецидивів захворювання можуть розглядати вакцинацію від стафілококової/стрептококової інфекції.

Якщо випадок запущений (гнійне запалення з великою кількістю ускладнень), лікар може запропонувати хірургічне розв’язання проблеми.

Профілактика гідраденіту

Основні заходи профілактики гідраденіту — це дотримання правил особистої гігієни.

Щоб запобігти розвитку гідраденіту, важливо дотримуватись таких заходів профілактики:

• зміцнення організму за допомогою збалансованого харчування, регулярних фізичних навантажень;
• нормалізація ваги та відсотка жиру в організмі;
• своєчасна обробка ран при виникненні порізів та мікротріщин шкіри.

Ускладнення гідраденіту

До основних ускладнень гідраденіту належать:

• розвиток гнійного запалення: флегмона, абсцес;
• хронізація процесу з частими рецидивами;
• у тяжких випадках можливе бактеріальне зараження крові.

Список використаної літератури

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. ВООЗ;
3. JAMA.

Поширені запитання про гідраденіт