Севеламер

Склад

діюча речовина: севеламер;

1 таблетка, вкрита оболонкою, містить севеламер карбонату 800 мг;

допоміжні речовини: лактоза моногідрат, кремнію діоксид колоїдний цинку стеарат;

компоненти покриття: гідроксипропілметилцелюлоза (15 мПа·с), гіпромелоза (5 мПа·с), діацетільовані моногліцериди, вода очищена.

Форма випуску

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

За 180 таблеток, вкритих оболонкою, в контейнерах (баночках) з кришечкою з захистом від дітей і контролем першого розтину або без захисту від дітей і контролю першого розкриття; по 1 контейнера (баночці) у картонній коробці.

Основні фізико-хімічні властивості: овальні таблетки від білого до майже білого кольору, вкриті плівковою оболонкою, без лінії поділу. Таблетки мають гравіювання «SVL» з одного боку.

Фармакодинаміка

Севеламер - фосфат-зв'язуючий полімер, не абсорбується і не містить металів і кальцію. Севеламер містить численні аміни, відокремлені одним атомом вуглецю від основного ланцюга полімеру, які приєднують протон в шлунку. Ці аміни з приєднаним протоном пов'язують негативно заряджені іони, такі як фосфат з їжі, в кишечнику. Завдяки зв'язуванню фосфату в шлунково-кишковому тракті та зменшення абсорбції севеламер знижує концентрацію фосфатів у сироватці крові. Під час лікування фосфат-зв'язуючими препаратами необхідний регулярний контроль рівня фосфору в сироватці крові.

В процесі двох рандомізованих перехресних клінічних досліджень севеламер карбонату (як у формі таблеток, так і у формі порошку) в умовах застосування 3 рази на добу опинявся терапевтично еквівалентним севеламер гідрохлориду та, отже, ефективним для контролю фосфору в сироватці крові пацієнтів і з хронічною хворобою нирок , які перебували на гемодіалізі.

Результати першого дослідження довели, що севеламер карбонат в таблетках, який приймали 3 рази на добу, був еквівалентним севеламер гідрохлориду в таблетках, який приймали 3 рази на добу 79 пацієнтів, які перебували на гемодіалізі, які отримували рандомізоване лікування протягом 8 тижнів (середні значення середньозважених у часу рівнів фосфору в сироватці становили 1,5 ± 0,3 ммоль / л як для севеламер карбонату, так і для севеламер гідрохлориду). Результати другого дослідження показали, що севеламер карбонат у вигляді порошку, який приймали 3 рази на добу, був еквівалентним севеламер гідрохлориду в таблетках, який приймали 3 рази на добу, в 31 пацієнта, який перебуває на гемодіалізі з гіперфосфатемією (визначеної як рівень фосфору в сироватці крові ≥1,78 ммоль / л) і отримував рандомізоване лікування протягом 4 тижнів (середні значення середньозважених в часі рівнів фосфору в сироватці становили 1,6 ± 0,5 ммоль / л для севеламер карбонату у формі порошку і 1,7 ± 0, 4 ммоль / л для севеламер гідрохлориду в формі таблеток).

У клінічних дослідженнях із залученням пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, севеламер окремо не мав послідовного і клінічно значимого впливу на інтактний паратиреоїдного гормон (ІПТГ). Однак в 12-тижневому дослідженні із залученням пацієнтів, які перебували на діалізі, спостерігалося схоже зниження рівня ІПТГ в порівнянні з пацієнтами, які отримували кальцію ацетат. Пацієнти з вторинним гіперпаратиреоз повинні приймати севеламер в контексті комплексного лікування, яке може включати додатковий кальцій, 1,25-дигідроксивітамін D 3 або один з його аналогів для зниження рівня ІПТГ.

Було показано, що севеламер пов'язує жовчні кислоти в експериментальних моделях на тваринах in vitro і in vivo. Зв'язування жовчних кислот за допомогою іонообмінних смол є загальновизнаним методом зниження холестерину крові. У клінічних дослідженнях севеламер середній рівень як загального холестерину, так і холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) знижувався на 15-39%. Зниження холестерину спостерігалося через 2 тижні лікування і підтримувалося при тривалому лікуванні. Рівні тригліцеридів, холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ЛВПЩ) і альбуміну не змінювалися після лікування севеламер.

Оскільки севеламер пов'язує жовчні кислоти, він може перешкоджати всмоктуванню жиророзчинних вітамінів, таких як A, D, Е і К.

Севеламер не містить кальцію і знижує частоту проявів гіперкальціємії порівнянні з пацієнтами, які приймають тільки фосфат-зв'язуючі речовини на основі кальцію. Дії севеламер на фосфор і кальцій, як було показано, підтримуються протягом всього дослідження з однорічним подальшим спостереженням. Ця інформація була отримана в ході досліджень, в яких застосовувався севеламер гідрохлорид.

Діти.

Безпеку та ефективність застосування севеламеру карбонату пацієнтам із гіперфосфатемією з ХХН оцінювали в багатоцентровому дослідженні з 2-тижневим рандомізованим плацебо-контрольованим періодом фіксованої дози. Всього у дослідженні був рандомізований 101 пацієнт (віком від 6 до 18 років із діапазоном BSA від 0,8 до 2,4 м2). 49 пацієнтів застосовували севеламеру карбонат, а 51 пацієнт отримував плацебо протягом 2 тижнів. Після цього всі пацієнти застосовували севеламеру карбонат протягом 26-тижневого періоду визначення дози. У дослідженні севеламеру карбонат знижував рівень фосфору в сироватці крові за середньою різницею LS в 0,90 мг/дл порівняно з плацебо та вторинними кінцевими показниками ефективності. У педіатричних пацієнтів із гіперфосфатемією, вторинною для ХХН, севеламеру карбонат значно знизив рівень фосфору в сироватці крові порівняно з плацебо протягом 2-тижневого періоду фіксованої дози. Відповідь на лікування зберігалася у педіатричних пацієнтів, які застосовували севеламеру карбонат протягом 6-місячного відкритого періоду титрування дози. 27 % педіатричних пацієнтів досягли відповідного рівня фосфору в сироватці крові в кінці лікування. Ці показники становили 23 % та 15 % у підгрупі пацієнтів, які перебували на гемодіалізі та перитонеальному діалізі відповідно. На реакцію на лікування протягом 2-тижневого періоду фіксованої дози не впливав BSA. На відміну від цього, не спостерігалося жодної відповіді на лікування у дітей з рівнем фосфору < 7,0 мг/дл. Більшість побічних реакцій, про які повідомлялося як про пов’язані або, можливо, пов’язані зі севеламеру карбонатом, відбувалися у шлунково-кишковому тракті. Не було виявлено нових ризиків чи сигналів безпеки під час застосування севеламеру карбонату у процесі дослідження.

Фармакокінетика

Фармакокінетичні дослідження севеламер карбонату не проводилися. Севеламер гідрохлорид, що містить той же активний елемент, і севеламер карбонат, не всмоктується зі шлунково-кишкового тракту, що було підтверджено в ході дослідження всмоктування за участю здорових добровольців.

У клінічному дослідженні тривалістю один рік не було виявлено жодних ознак накопичення севеламеру. Однак потенційну абсорбцію та накопичення севеламеру під час тривалого лікування (> 1 року) не можна повністю виключити.

• Для лікування гиперфосфатемии у дорослих пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі або перитонеальному діалізі.
• Для контролю гиперфосфатемии у дорослих пацієнтів з хронічним захворюванням нирок, які не перебувають на діалізі, з вмістом фосфору в сироватці крові ≥1,78 ммоль / л.
• У складі комплексної терапії, що включає кальцієву добавку, 1,25-дигідроксивітамін D 3 або один з його аналогів для контролю розвитку ниркової остеодистрофії.

• Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якого з компонентів препарату.
• Гипофосфатемия.
• Кишкова непрохідність (обструкція).

Діаліз

Дослідження взаємодії препарату з іншими лікарськими засобами у пацієнтів, які перебувають на діалізі, не проводилися.

Ципрофлоксацин.

Севеламер не слід приймати одночасно з ципрофлоксацином.

Циклоспорин, мікофенолату мофетилу і такролімус у пацієнтів, які перенесли трансплантацію.

У хворих, які перенесли трансплантацію органів, при одночасному застосуванні севеламер гідрохлориду та циклоспорину, мікофенолату мофетилу і такролімусу повідомлялося про зниження рівнів цих препаратів, проте без будь-яких клінічних наслідків (наприклад, відторгнення трансплантата). Можливість взаємодії не може бути виключена, тому необхідно ретельно контролювати концентрацію мікофенолату мофетилу, циклоспорину та такролімусу в крові протягом їх застосування в комбінації і після їх скасування.

Льовотіроксин.

Дуже рідко повідомлялося про випадки гіпотиреозу у пацієнтів, які одночасно приймали севеламер гідрохлорид, який містить такий активний компонент, і севеламер карбонат, і левотироксин. Так, у пацієнтів, що приймають севеламер карбонат і левотироксин, рекомендується ретельний моніторинг рівня тиреотропного гормону (ТТГ).

Протиаритмічні та протисудомні лікарські засоби.

Пацієнти, які приймають антиаритмічні лікарські засоби для контролю аритмій і протисудомні лікарські засоби для запобігання нападу, в клінічних досліджень не залучалися. Тому слід з обережністю призначати севеламер пацієнтам, які приймають антиаритмічні лікарські засоби.

Дигоксин, варфарин, еналаприл і метопролол.

У дослідженнях взаємодії лікарського засобу за участю здорових добровольців севеламер гідрохлорид, який містить такий активний компонент, і севеламер карбонат, не мав впливу на біодоступність дигоксину, варфарину, еналаприлу і метопрололу.

Інгібітори протонної помпи.

Під час післяреєстраційного застосування надходили повідомлення про дуже рідкі випадки підвищення рівня фосфатів у пацієнтів, які застосовували інгібітори протонної помпи разом з севеламер карбонатом.

Біодоступність.

Севеламер не абсорбується і може впливати на біодоступність інших лікарських засобів. При застосуванні будь-якого лікарського засобу, коли зниження біодоступності може мати клінічно значущий вплив на безпеку і ефективність, даний лікарський засіб слід приймати не менше ніж за 1:00 до або через 3:00 після застосування севеламер, в іншому випадку лікар повинен розглянути необхідність здійснення моніторингу рівня цих препаратів у крові.

Ефективність та безпека Севеламеру-Віста не визначалися для дорослих пацієнтів із хронічними захворюваннями нирок, які не перебувають на діалізі, із вмістом фосфору в сироватці крові. Ефективність та безпека Севеламеру-Віста не були досліджені у пацієнтів з такими розладами:

• дисфагія (утруднене ковтання їжі);
• розлади ковтання;
• тяжкі розлади моторики шлунково-кишкового тракту, у тому числі нелікований або тяжкий парез шлунка, затримка шлункового вмісту та затруднена або нерегулярна дефекація;
• активні запальні захворювання кишечнику;
• пацієнти, які мають в анамнезі серйозні операції на шлунково-кишковому тракті.

Тому для цієї категорії пацієнтів Севеламер-Віста слід застосовувати з обережністю.

Кишкова обструкція та повна і часткова непрохідність.

Дуже рідко спостерігалися кишкова обструкція та повна або часткова непрохідність кишечнику у пацієнтів протягом лікування севеламеру гідрохлоридом (капсули/таблетки), який містить такий активний компонент, що й севеламеру карбонат. Провісником цього симптому може бути запор. Пацієнти із запором повинні перебувати під ретельним спостереженням під час застосування даного лікарського засобу. Слід переглянути доцільність терапії Севеламером-Віста у пацієнтів, у яких розвивається тяжкий запор або симптоми інших тяжких шлунково-кишкових розладів.

Дефіцит солей фолієвої кислоти.

Дотепер даних щодо виключення можливості дефіциту солей фолієвої кислоти при довготривалій терапії лікарським засобом недостатньо. У пацієнтів, які не приймають фолієву кислоту додатково, але приймають севеламер, слід регулярно оцінювати рівень солей фолієвої кислоти у сироватці крові.

Гіпокальціємія/гіперкальціємія.

У пацієнтів із ХХН може розвинутися гіпокальціємія або гіперкальціємія. Лікарський засіб Севеламер-Віста не містить кальцію. Рівень кальцію в сироватці крові необхідно контролювати з регулярними інтервалами, і у разі розвитку гіпокальціємії слід призначити елементарний кальцій.

Метаболічний ацидоз.

Пацієнти із хронічною нирковою недостатністю схильні до розвитку метаболічного ацидозу, тому рекомендується здійснювати ретельний моніторинг рівня бікарбонатів у сироватці крові.

Перитоніт.

У пацієнтів, які перебувають на діалізі, існують певні ризики розвитку інфекції, характерні для модальності діалізу. Перитоніт є відомим ускладненням у пацієнтів, які перебувають на перитонеальному діалізі (ПД); у клінічному дослідженні із застосуванням севеламеру гідрохлориду відзначали більшу кількість випадків виникнення перитоніту порівняно з контрольною групою. Тому слід здійснювати ретельний моніторинг пацієнтів, які перебувають на ПД, щоб гарантувати надійне використання відповідного асептичного методу зі швидким розпізнаванням та лікуванням будь-яких ознак та симптомів, пов’язаних із перитонітом.

Утруднене ковтання та удушення.

Надходили нечасті повідомлення про утруднене ковтання таблеток Севеламер-Віста. Більшість із цих випадків спостерігалися у пацієнтів із супутніми захворюваннями, такими як розлади ковтання або патологічні зміни з боку стравоходу. Пацієнтам з утрудненим ковтанням лікарський засіб Севеламер-Віста слід застосовувати з обережністю. Для пацієнтів з утрудненим ковтанням в анамнезі слід зважити доцільність застосування лікарського засобу Севеламер-Віста у формі порошку для приготування оральної суспензії.

Запальні шлунково-кишкові розлади.

У літературних джерелах згадуються випадки серйозних запальних захворювань різних відділів шлунково-кишкового тракту (враховуючи серйозні ускладнення, такі як кровотеча, перфорація, виразки, некроз, коліт, затримка калових мас у товстій і сліпій кишці), пов’язані з наявністю кристалів севеламеру. Запальні розлади можуть зникнути після припинення прийому севеламеру. Лікування севеламеру карбонатом слід повторно оцінити в пацієнтів, у яких розвиваються серйозні шлунково-кишкові симптоми.

Застосування в період вагітності або годування груддю

Немає інформації або наявні обмежені дані щодо застосування севеламер вагітними жінками. Дослідження на тваринах показали певну репродуктивної токсичності при введенні севеламер тваринам у високих дозах. Також було показано, що севеламер знижує засвоєння деяких вітамінів, в тому числі фолієвої кислоти. Потенційний ризик для людини невідомий. Севеламер може бути призначений вагітним жінкам виключно за суворої необхідності та після ретельної оцінки співвідношення користь / ризик для матері та плоду.

Невідомо, чи виділяється севеламер або його метаболіти в грудне молоко. Відсутність всмоктування севеламер показує, що його виділення в грудне молоко є малоймовірним. Рішення про продовження / припинення грудного вигодовування або продовження / припинення застосування препарату севеламер слід приймати, враховуючи користь грудного годування для дитини та користь терапії для матері.

Фертильність.

Дані щодо впливу севеламеру на фертильність у людини відсутні. Дослідження на тваринах показали, що севеламер не призводить до зниження фертильності у самців або самиць щурів при експозиціях лікарського засобу, що є еквівалентними подвійній максимальній дозі, яка використовувалась у клінічних дослідженнях (13 г на добу) у перерахуванні на відносну площу поверхні тіла.

Діти

Безпека і ефективність препарату севеламер у пацієнтів у віці до 18 років не вивчалися.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Севеламер не має або має дуже незначну здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Для перорального застосування. Таблетки слід ковтати цілими, не подрібнюючи, не розділяючи та не розжовуючи.

Початкова доза.

Рекомендована початкова доза севеламер карбонату становить 2,4 г або 4,8 г на добу в залежності від клінічних потреб і рівня вмісту фосфору в сироватці крові. Севеламер слід приймати 3 рази в день під час їжі.

Таблиця 1

* З подальшим титруванням згідно з інструкцією.

Пацієнтам, які раніше приймали фосфат-зв'язуючі препарати (на основі севеламер гідрохлориду або кальцію), севеламер слід застосовувати, поступово збільшуючи дозу по 1 г, з моніторингом рівня фосфору в сироватці крові, щоб гарантувати застосування оптимальної щоденної дози.

Титрування і підтримуюча доза.

Рівень фосфору в сироватці крові слід ретельно контролювати та титрувати дозу севеламер карбонату по 0,8 г 3 рази на добу (2,4 г/добу) кожні 2-4 тижні до досягнення прийнятного рівня фосфору в сироватці крові та в подальшому регулярно проводити моніторинг.

Пацієнтам, які приймають севеламер, слід дотримуватися призначеної дієти.

У клінічній практиці лікування повинно бути безперервним, з огляду на необхідність контролю рівня фосфору в сироватці крові, а добова доза, як очікується, повинна становити в середньому близько 6 г.

Таблетки Севеламер 800 мг можна купити за допомогою сайту МІС Аптека 9-1-1 за привабливою вартістю. Актуальна ціна на медикамент вказана у каталозі сайту МІС Аптека 9-1-1.

Вивчіть відгуки та рекомендації, щоб зробити правильний вибір та переконатися у якості товару.

Севеламер гідрохлорид, який містить такий активний компонент, і севеламер карбонат, призначався здоровим добровольцям в дозі до 14 г на добу протягом 8 діб; ніяких побічних ефектів не виникало. У пацієнтів з ХХН максимальна досліджена середньодобова доза становила 14,4 г севеламер карбонату як разова щоденна доза.

Симптоми. Симптоми, які спостерігаються у разі передозування, аналогічні побічним реакціям, описаним у розділі «Побічні реакції», включають головним чином запор та інші відомі шлунково-кишкові розлади.

Лікування. У разі необхідності слід провести відповідне симптоматичне лікування.

Всі побічні реакції, які найчастіше зустрічалися (≥ 5% пацієнтів), були класифіковані як порушення з боку шлунково-кишкового тракту. Більшість цих побічних реакцій були легкого або середнього ступеня тяжкості.

Безпека севеламер (у вигляді солей карбонату і гідрохлориду) вивчалася в процесі численних клінічних досліджень за участю 969 пацієнтів, що знаходилися на гемодіалізі з тривалістю лікування від 4 до 50 тижнів (724 пацієнти отримували лікування севеламер гідрохлорид, а 245 пацієнтів - севеламер карбонатом), 97 пацієнтів , які перебували на діалізі з тривалістю лікування 12 тижнів (все отримували лікування севеламер гідрохлорид) і 128 пацієнтів з ХХН, які не отримували діаліз, з тривалістю лікування від 8 до 12 тижнів (79 чушки ентів отримували лікування севеламер гідрохлорид, а 49 пацієнтів - севеламер карбонатом ).

Дані про побічні реакції, які виникали під час клінічних досліджень або про які за власним бажанням повідомляли пацієнти під час післяреєстраційного застосування препарату, наведені в таблиці 2 по частоті їх виникнення. Дані класифіковані в такий спосіб: дуже часто (≥1 / 10), часто (від ≥1 / 100 до <1/10), нечасто (від ≥1 / 1000 до <1/100), рідко (від ≥1 / 10000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10000), частота невідома (неможливо оцінити за наявними даними).

Таблиця 2

* Післяреєстраційного застосування.

При необхідності лікар може розглянути Севеламер аналоги, що мають здатність пов'язувати фосфати в кишечнику, для контролю гіперфосфатемії у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю.

Важливо! Детальніша інформація, показання, дозування та побічні дії описані в документі Севеламер інструкція, який обов'язково додається до кожної упаковки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.

Термін придатності - 2 роки.