діюча речовина: кожна таблетка містить розведеного нітрогліцерину еквівалентно нітрогліцерину 2,6 мг 6,4 мг
допоміжні речовини: лактоза моногідрат, гідроксиетилцелюлоза, спирт цетостеариловий, тальк, магнію стеарат, еритрозин (Е 127).
Таблетки пролонгованої дії (по 25 таблеток в поліпропіленової контейнері).
Основним фармакодинамічних ефектів нітратів вазодилатація. Нітроконтін значно зменшує потребу міокарда в кисні переважно за рахунок зменшення як переднавантаження (розширення периферичних вен і зменшення припливу крові до правого передсердя), так і після навантаження (зменшення системного периферичного тиску артеріальних судин). Крім того, Нітроконтін безпосередньо впливає на коронарні судини серця, в тому числі на перерозподіл кровотоку в ділянки зі зниженим кровообігом, підвищує коронарний резерв і запобігає нападам стенокардії.
Нітрогліцерин в терапевтичних дозах знижує систолічний, діастолічний і середній артеріальний тиск. При цьому зазвичай продовжує підтримуватися ефективне тиск перфузії коронарних артерій. У ряді випадків він може змінюватися при прогресивному зниженні артеріального тиску або зниженні діастолічного часу наповнення внаслідок підвищення частоти серцевих скорочень. Нітроконтін забезпечує повільне, поступове і рівномірне вивільнення нітрогліцерину. Дія препарату триває 12.00.
Таблетки Нітроконтіну широко розподіляються в організмі з явним об'ємом розподілу, що становить 3 л/кг у дорослих чоловіків і швидко метаболізується до динитрата (1,2 дінітрогліцерол і 1,3 дінітрогліцерол) і мононітрат, з коротким періодом напіввиведення становить 1 4 хвилини. В метаболізмі нітрогліцерину основне значення відіграють редуктази печінки. Динітрат метаболізується в мононітрати та в подальшому до гліцерину і вуглекислоти. При плазмових концентраціях нітрогліцерину, коливається між 50 і 500 нг / мл, приблизно 60% введеної дози препарату зв'язується з білками плазми крові, в той час як лише 60% і 30% відповідно 1,2 дінітрогліцеролу і 1,3 дінітрогліцеролу н "базується з білками плазми крові. активність і період напіввиведення метаболітів нітрогліцерину описані недостатньо. за наявними даними динитрата мають менш виражену сосудорозшірювальну активність в порівнянні з нітрогліцерином, в той час як мононітрат є неактивним метаболітом.
Препарат застосовують для профілактики нападів стенокардії у хворих на ішемічну хворобу серця або після інфаркту міокарда.
Підвищена чутливість до нітратів та інших компонентів препарату, обструктивна гіпертрофічна кардіоміопатія, аортальний або мітральний стеноз, гострий інфаркт міокарда з низьким тиском наповнення, кардіогенний шок, гіповолемія, тампонада серця, гостра судинна недостатність, шок, гостра гіпотензія, геморагічний інсульт, черепно-мозкова травма , підвищений внутрішньочерепний тиск, глаукома, тяжка анемія.
Дорослі слід приймати натщесерце, ковтати, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю рідини. Доза залежить від тяжкості захворювання.
Нітроконтін зазвичай приймають по 1 таблетці 2,6 мг вранці та ввечері. Якщо симптоми не підконтрольні достатньою мірою після тижня такої терапії доза повинна бути збільшена до 6,4 мг по 1 таблетці вранці та ввечері.
Дуже високі дози можуть викликати головний біль, зниження кров'яного тиску і запаморочення, у важких випадках - також пітливість, сухість у роті, зорові порушення та синкопе. Якщо пацієнт проковтнув велику кількість таблеток, слід викликати блювоту, якщо він у свідомості. У разі зниження кров'яного тиску треба покласти пацієнта з піднятими догори ногами та викликати швидше лікаря. Лікування - симптоматичне. У гострих випадках слід призначити інфузію рідини та, якщо необхідно, симпатоміметики. При вираженій метгемоглобінемії (що клінічно проявляється сухими ціанотичним губами та кінцівками, тяжким диханням) слід призначити метиленовий синій внутрішньовенно в 50 мл 1% розчину, толуїдиновий синій 2-4 мг/кг маси тіла внутрішньовенно, при необхідності повторно в дозі 2 мг/кг з інтервалом 1:00.
Побічні явища залежать від дозування і найчастіше виникають внаслідок вазодилататорного ефекту. Можуть виникнути такі побічні явища: головний біль, запаморочення, гіперемія обличчя, рефлекторна тахікардія, ортостатична гіпотензія, сухість у роті, втомлюваність, пітливість, зорові порушення, нудота і блювота. Алергічні реакції рідкісні, зазвичай вони виявляються у вигляді висипань на шкірі. При звичайному дозуванні метгемоглобінемія зустрічається дуже рідко. Може розвинутися толерантність до нітратів при неправильному режимі дозування.
Відсутня інформація про шкідливий вплив нітратів під час вагітності та лактації. Оскільки безпека нітратів у ці періоди не доведена, препарат призначається під контролем лікаря тільки тоді, коли потенційна користь для матері перевищує потенційний ризик для плоду або дитини.
Безпека застосування у дітей не доведена.
У деяких пацієнтів, головним чином на початку лікування, препарат може впливати на здатність керувати автомобілем або іншими технічними засобами.
Гіпотензивний ефект Нітроконтіну може посилюватися при одночасному застосуванні з кальцієвими антагоністами, антигіпертензивними засобами, вазодилататорами, трициклічними антидепресантами, інгібіторами МАО, інгібіторами фосфодіестерази. Одночасне застосування Нітроконтіну з дигідроерготаміном може збільшити концентрацію останнього в крові та привести до підвищення артеріального тиску. Слід контролювати ефективність гепарину при паралельному застосуванні з нітрогліцерином. Комбінація Нітроконтіну і силденафілу категорично протипоказана. Одночасне вживання алкоголю може призвести до гіпотензії та колапсу.
Зберігати при температурі не вище 25 °C в сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці
Термін придатності - 2 роки.
Опис препарату Нітроконтин на цій сторінці — спрощена авторська версія сайту apteka911, створена на підставі інструкції/ій по застосуванню. Перед придбанням або використанням препарату ви повинні проконсультуватися з лікарем і ознайомитися з оригінальною інструкцією виробника (додається до кожної упаковки препарату).
Інформація про препарат надана виключно з ознайомлювальною метою і не має бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може прийняти рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.