Мефарміл

склад:

• діюча речовина: metformin hydrochloride;
• 1 таблетка містить метформіну гідрохлориду в перерахунку на 100% речовину 500 мг, 850 мг або 1000 мг;

допоміжні речовини:

• таблетки по 500 мг або 850 мг натрію крохмалю (тип А), повідон, крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний, склад плівкової оболонки - гіпромелоза, поліетиленгліколь 6000, тальк, титану діоксид (Е171), пропіленгліколь;
• таблетки по 1000 мг повідон, магнію стеарат; склад плівкової оболонки - гіпромелоза, поліетиленгліколь 6000, поліетиленгліколь 400.

Форма випуску:

По 10 таблеток в блістері. По 3 блістери в пачці.

Цукровий діабет II типу (інсулінозалежний) при неефективності дієтотерапії, особливо у хворих, які страждають на ожиріння:

• в якості монотерапії або комбінованої терапії в поєднанні з іншими пероральними гіпоглікемічними засобами або спільно з інсуліном для лікування дорослих;
• в якості монотерапії або комбінованої терапії з інсуліном для лікування дітей віком від 10 років.

Зниження ризику ускладнень діабету у дорослих пацієнтів з цукровим діабетом II типу і надлишковою масою тіла, які застосовували метформін як препарат першої лінії при неефективності дієтотерапії.

• Підвищена чутливість до метформіну або до інших компонентів препарату;
• діабетичний кетоацидоз, діабетична кома, кома;
• ниркова недостатність або порушення функції нирок (кліренс креатиніну <60 мл/хв);
• гострі стани, що перебігають з ризиком розвитку порушень функції нирок: зневоднення організму, важкі інфекційні захворювання, шок;
• гострі та хронічні захворювання, які можуть призводити до розвитку гіпоксії: серцева або дихальна недостатність, недавній інфаркт міокарда, шок;
• печінкова недостатність, гостра алкогольна інтоксикація, алкоголізм.

Монотерапія або комбінована терапія спільно з іншими пероральними гіпоглікемічними засобами.

Дорослі. Зазвичай початкова доза метформіну становить 500 мг або 850 мг 2-3 рази на добу під час або після прийому їжі.

Через 10-15 днів проведеного лікування дозу слід відкоригувати відповідно до результатів вимірювань рівня глюкози в сироватці крові.

Повільне збільшення дози сприяє зниженню побічних ефектів з боку травного тракту.

Максимальна рекомендована доза становить 3000 мг на добу в 3 прийоми.

При лікуванні високими дозами застосовують Мефарміл ® в дозі по 1000 мг.

У разі переходу на лікування препаратом Мефарміл ® слід припинити прийом протидіабетичного засобу, застосовували раніше.

Комбінована терапія в поєднанні з інсуліном.

Для досягнення кращого контролю рівня глюкози в крові Мефарміл ® і інсулін можна застосовувати у вигляді комбінованої терапії. Зазвичай початкова доза становить 500 мг або 850 мг Мефарміл ® 2-3 рази на добу, тоді як дозу інсуліну підбирають відповідно до результатів вимірювання рівня глюкози в крові.

Монотерапія або комбінована терапія в поєднанні з інсуліном.

Діти. Препарат Мефарміл ® застосовують дітям віком від 10 років. Зазвичай початкова доза становить 500 мг або 850 мг Мефарміл ® 1 раз на добу під час або після прийому їжі. Через 10-15 днів проведеного лікування дозу слід відкоригувати відповідно до результатів вимірювань рівня глюкози в сироватці крові.

Повільне збільшення дози сприяє зниженню побічних ефектів з боку травного тракту.

Максимальна рекомендована доза становить 2000 мг на добу в 2-3 прийоми.

У пацієнтів літнього віку можливе погіршення функції нирок, тому дозу препарату Мефарміл ® слід підбирати на основі оцінки функції нирок, яку слід проводити регулярно (див. Розділ «Особливості застосування»).

Побічні ефекти за частотою виникнення класифікують за такими категоріями:

дуже часто (> 1/10), часто (> 1/100 і <1/10), нечасто (> 1/1000 і <1/100), рідко (> 1/10000 і <1/1000), дуже рідко (<1/10000).

З боку нервової системи: часто - порушення смаку.

Шлунково-кишковий тракт: часто - нудота, блювота, діарея, біль в животі, відсутність апетиту, металевий присмак у роті, метеоризм. Найчастіше ці побічні явища виникають на початку лікування і, як правило, спонтанно зникають. Для попередження виникнення побічних явищ з боку шлунково-кишкового тракту рекомендується повільне збільшення дозування і застосування препарату 2-3 рази на добу під час або після прийому їжі.

З боку крові: поодинокі випадки - мегалобластна анемія.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: дуже рідко - шкірний висип, еритема, свербіж, кропив'янка.

З боку обміну речовин: дуже рідко - лактоацидоз. При тривалому застосуванні препарату може знижуватися всмоктування вітаміну 12, що супроводжується зниженням його рівня в сироватці крові.Наблюдается при призначенні метформіну пацієнтам з мегалобластной анемією.

З боку травної системи: поодинокі випадки - порушення показників функції печінки або гепатити, які повністю зникають після відміни препарату Мефарміл ®.

При застосуванні метформіну в дозі 85 г розвитку гіпоглікемії не спостерігається. Однак в цьому випадку можливий розвиток лактоацидозу. У разі розвитку лактоацидозу лікування Мефарміл ® слід припинити, хворого терміново госпіталізувати та, визначивши концентрацію лактату, уточнити діагноз.Самим ефективним заходом по виведенню з організму лактату і метформіну є гемодіаліз. Також проводять симптоматичне лікування.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Пацієнтка повинна повідомити лікаря про планування вагітності, а також про настання вагітності при застосуванні препарату Мефарміл ®. В такому випадку слід скасувати терапію препаратом і призначити інсулінотерапію.

Дані про проникнення метформіну у грудне молоко відсутні, тому препарат протипоказано застосовувати під час годування груддю. При необхідності застосування препарату Мефарміл ® в період лактації, годування груддю слід припинити.

Фертильність. Метформін не впливав на фертильність самців і самок при застосуванні в дозі 600 мг/кг / добу, що майже в три рази перевищувала максимальну добову дозу, яка рекомендується для застосування у людини та розраховується виходячи з площі поверхні тіла.

ДІТИ

Препарат Мефарміл ® застосовують для лікування дітей віком від 10 років.

Лактоацидоз є рідкісним, але тяжким метаболічним ускладненням, яке може виникнути як результат акумуляції метформіну гідрохлориду. Зареєстровані випадки виникнення лактоацидозу у пацієнтів з цукровим діабетом і нирковою недостатністю тяжкого ступеня. Фактори ризику виникнення лактоацидозу: погано регульований цукровий діабет, кетоз, тривале голодування, зловживання алкоголем, печінкова недостатність або будь-який стан, пов'язаний з гіпоксією.

Лактоацидоз характеризується м'язовими судомами, ацідозною задишкою, болем в животі та гіпотермією, в подальшому можливий розвиток коми. При підозрі на лактоацидоз слід припинити застосування препарату і негайно госпіталізувати пацієнта.

Порушення функції нирок. Оскільки метформін виводиться нирками, перед початком і під час лікування Мефарміл ® необхідно перевіряти рівень креатиніну в сироватці крові:

• пацієнтам з нормальною функцією нирок - не менше 1 разу на рік;
• пацієнтам з порушенням функції нирок і у пацієнтів літнього віку - не менше 2-4 разів на рік.

Слід проявляти обережність в тих випадках, коли може порушуватися функція нирок, наприклад на початку лікування гіпотензивними засобами, діуретиками та на початку терапії нестероїдними протизапальними засобами.

Йодовмісні рентгеноконтрастні засоби. Внутрішньовенне застосування рентгеноконтрастних засобів може викликати ниркову недостатність, як наслідок призвести до акумуляції метформіну і до розвитку лактоацидозу. Тому, в залежності від функції нирок, застосування метформіну необхідно припинити за 48 годин до або під час проведення досліджень і не поновлювати раніше ніж через 48 годин після дослідження та оцінки функції нирок.

Хірургічні втручання. Необхідно припинити застосування препарату Мефарміл ® за 48 годин до планового хірургічного втручання, проводиться під загальною, спінальної або перидуральной анестезією, і не відновлювати раніше ніж через 48 годин після проведення операції та оцінки функції нирок.

Діти. Є дані, що в ході досліджень не виявлено дії метформіну на ріст і статеве дозрівання у дітей. Однак немає даних про дію метформіну на ріст і статеве дозрівання при його тривалому застосуванні, тому слід з особливою обережністю застосовувати препарат дітям в період статевого дозрівання, особливо у віці від 10 до 12 років.

Пацієнтам необхідно дотримуватися дієти та контролювати лабораторні показники. При спільному застосуванні препарату Мефарміл ® з інсуліном або похідними сульфонілсечовини можливе посилення гіпоглікемічної дії.

ЗДАТНІСТЬ ВПЛИВАТИ НА ШВИДКІСТЬ РЕАКЦІЇ ПРИ УПРАВЛІННІ автотранспортом АБО РОБОТІ З ІНШИМИ МЕХАНІЗМАМИ

Мефарміл ® не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами, оскільки монотерапія препаратом не викликає гіпоглікемії.

Однак слід з обережністю застосовувати Мефарміл ® в комбінації з іншими гіпоглікемічними засобами (похідні сульфонілсечовини, інсулін, репаглинид і ін.) Через ризик розвитку гіпоглікемії.

Комбінації, які не рекомендується застосовувати.

Прийом алкоголю підвищує ризик розвитку лактоацидозу при гострої алкогольної інтоксикації, особливо у випадках голодування або дотримання низькокалорійної дієти, а також при печінковій недостаточності.Прі лікуванні препаратом Мефарміл ® слід уникати прийому алкоголю і лікарських засобів, що містять спирт.

Йодовмісні рентгеноконтрастні речовини можуть викликати розвиток лактоацидозу у хворих на цукровий діабет на тлі функціональної ниркової недостатності. Застосування препарату Мефарміл ® слід припинити до проведення радіологічних досліджень і не поновлювати раніше ніж через 48 годин після рентгенологічного дослідження з використанням рентгеноконтрастних речовин.

Не рекомендується одночасний прийом даназола щоб уникнути гипергликемической дії останнього. При необхідності лікування даназолом і після припинення прийому останнього потрібна корекція дози препарату Мефарміл ® під контролем рівня глікемії.

Комбінації, які слід застосовувати з обережністю.

Глюкокортикостероїди системної та місцевої дії, бета 2 симпатомиметики, діуретики надають гіперглікемічну дію. Слід постійно контролювати рівень глюкози в крові, особливо на початку лікування. Під час і після припинення такої спільної терапії необхідно коригувати дозування препарату Мефарміл ® під контролем рівня глюкози.

При спільному застосуванні з інгібіторами АПФ можливе посилення гіпоглікемічної дії.

Хлорпромазин при прийомі у великих дозах (100 мг на добу) збільшує рівень глюкози в крові, знижуючи вивільнення інсуліну. При лікуванні нейролептиками та після припинення прийому останніх потрібна корекція дози препарату Мефарміл ® під контролем рівня глікемії.

Фармакологічні. Метформін зменшує гіперглікемію, а не приводячи до розвитку гіпоглікемії. На відміну від сульфонілсечовини не стимулює секрецію інсуліну і не викликає гіпоглікемічного ефекту у здорових добровольців. Знижує в плазмі крові як вихідний рівень глюкози, так і рівень глюкози після прийому їжі.

Метформін діє трьома шляхами:

призводить до зниження вироблення глюкози в печінці в результаті інгібування глюконеогенезу та глікогенолізу;

покращує захоплення та утилізацію периферичної глюкози в м'язах за рахунок підвищення чутливості до інсуліну;

затримує всмоктування глюкози в кишечнику.

Метформін стимулює внутрішньоклітинний синтез глікогену, впливаючи на глікогенсинтетазу.

Збільшує транспортну ємність всіх типів мембранних переносників глюкози (GLUT).

Незалежно від своєї дії на рівень глюкози в крові метформін виявляє позитивний ефект на метаболізм ліпідів: знижує вміст загального холестерину, ліпопротеїнів низької щільності та тригліцеридів.

Підвищує чутливість периферичних рецепторів до інсуліну та утилізацію глюкози клеткамі.Тормозіт глюконеогенез в печінці. Затримує всмоктування вуглеводів в кишечнику.

Фармакокінетіка.Всмоктування. Після прийому метформін майже повністю абсорбується в травному тракті, 20-30% виводиться з фекаліями. Час досягнення максимальної концентрації (Т max) становить 2,5 години. Біодоступність становить близько 50-60% При одночасному прийомі їжі абсорбція метформіну знижується і сповільнюється.

Розподіл. Зв'язування з білками плазми крові незначне. Метформін проникає в еритроцити. Максимальна концентрація в крові нижче, ніж максимальна концентрація в плазмі крові, і досягається через той же час. Еритроцити, найімовірніше, представляють другу камеру розподілу. Середній обсяг розподілу (Vd) коливається в діапазоні 63-276 л.

Метаболізм. Метформін виводиться в незміненому вигляді з сечею. Метаболітів у людини не виявлено.

Висновок. Нирковий кліренс метформіну становить> 400 мл/хв, це вказує на те, що він виводиться за рахунок клубочкової фільтрації і канальцевої секреції. Після прийому дози період напіввиведення становить близько 6,5 години. При порушенні функції нирок нирковий кліренс знижується пропорційно кліренсу креатиніну, тому період напіввиведення збільшується, що призводить до збільшення рівня метформіну в плазмі крові.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності - 3 роки. Не застосовувати пізніше дати, зазначеної на упаковці.