САНФУР - 1500

Склад

діюча речовина цефуроксим;

1 флакон містить цефуроксим натрію еквівалентно цефуроксиму 1500 мг

Лікарська форма

Порошок для розчину для ін’єкцій

Основні фізико-хімічні властивості порошок від білого до злегка жовтуватого кольору

Фармакотерапевтична група

Антибактеріальні засоби для системного застосування Цефалоспорини другої генерації

Код АТХ J01D С02

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Механізм дії

Цефуроксим пригнічує синтез клітинної оболонки мікроорганізмів шляхом прикріплення до пеніцилінзв’язуючих білків (ПЗБ) Це зупиняє біосинтез клітинної стінки (пептидоглікану), що призводить до лізису та загибелі бактеріальних клітин

Механізм резистентності

Бактеріальна резистентність до цефуроксиму може бути пов’язана з одним або декількома з таких механізмів

- гідроліз β-лактамазами, включаючи (але не обмежуючись) β-лактамази розширеного спектра дії (БЛРС) і AmpC ферменти, які можуть бути індукованими або стабільно активованими у певних аеробних грамнегативних видів бактерій;

- зниження спорідненості ПЗБ для цефуроксиму;

- зовнішня мембранна непроникність, яка обмежує доступ цефуроксиму до ПЗБ у грамнегативних бактерій;

- бактеріальні ефлюксні насосні системи

Очікується, що організми, які набули резистентність до інших ін’єкційних форм цефалоспоринів, є стійкими до цефуроксиму Залежно від механізму резистентності, організми з набутою резистентністю до пеніцилінів можуть демонструвати зниження чутливості або резистентність до цефуроксиму

Граничні концентрації цефуроксиму натрію

- Граничні мінімальні інгібуючі концентрації (МІК) цефуроксиму, встановлені Європейським комітетом з визначення чутливості до антибіотиків (EUCAST), надано нижче

Мікробіологічна чутливість

Набута резистентність до антибіотика відрізняється у різних регіонах та з часом для окремих мікроорганізмів Бажано звернутися до місцевих даних з чутливості до антибіотика, особливо при лікуванні тяжких інфекцій При необхідності слід звернутися до спеціаліста, якщо відомо про набуту резистентність до антибіотика й користь застосування лікарського засобу принаймні в лікуванні деяких видів інфекцій є сумнівною

Цефуроксим зазвичай має активність щодо таких мікроорганізмів in vitro

Усі стійкі до метициліну S аureus є стійкими до цефуроксиму

In vitro цефуроксим у комбінації з аміноглікозидними антибіотиками чинить щонайменше адитивну дію, інколи з ознаками синергізму

Фармакокінетика

Абсорбція

Після внутрішньом’язового (ВМ) введення цефуроксиму у здорових добровольців середні пікові концентрації в сироватці крові становили від 27 до 35 мкг/мл для дози 750 мг і від 33 до 40 мкг/мл для дози 1000 мг і досягалися протягом 30–60 хвилин після введення Через 15 хвилин після внутрішньовенної (ВВ) інфузії доз 750 мг та 1500 мг, концентрації у сироватці крові становили приблизно 50 і 100 мкг/мл відповідно

Після ВМ та ВВ застосування показники AUC та Cmax збільшуються лінійно зі збільшенням дози в межах одноразової дози в інтервалі від 250 до 1000 мг Не було виявлено жодних доказів накопичення цефуроксиму в сироватці крові у здорових добровольців після повторної внутрішньовенної інфузії доз 1500 мг кожні 8 годин

Розподіл

Рівень зв’язування з білками становить 33–50 % залежно від методики визначення Середній об’єм розподілу становить від 9,3 до 15,8 л/1,73 м² після ВМ або ВВ застосування в діапазоні доз від 250 до 1000 мг Концентрація цефуроксиму, що перевищує МІК для більшості розповсюджених патогенних мікроорганізмів, досягається у тканинах мигдаликів, носових пазух, слизовій оболонці бронхів, кістках, плевральній рідині, суглобовій рідині, синовіальній рідині, міжклітинній рідині, жовчі, мокротинні й внутрішньоочній рідині Цефуроксим проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр при запаленні мозкових оболонок

Біотрансформація

Цефуроксим не метаболізується

Виведення

Цефуроксим виводиться шляхом клубочкової фільтрації та канальцевої секреції Період напіввиведення із сироватки крові після внутрішньом’язової або внутрішньовенної ін’єкції становить приблизно 70 хвилин Протягом 24 годин від моменту введення препарат майже повністю (85–90 %) виділяється у незміненому стані із сечею Більша частина препарату виводиться протягом перших 6 годин Середній нирковий кліренс становить від 114 до 170 мл/хв/1,73 м² після ВМ або ВВ ін’єкції у межах дози від 250 до 1000 мг

Особливі групи пацієнтів

Стать

Не було виявлено відмінностей у фармакокінетиці цефуроксиму в чоловіків і жінок після одноразової внутрішньовенної болюсної ін’єкції в дозі 1000 мг цефуроксиму у формі цефуроксиму натрію

Пацієнти літнього віку

Після внутрішньом’язового або внутрішньовенного введення абсорбція, розподіл та екскреція цефуроксиму у пацієнтів літнього віку подібні до результатів цих показників у молодих пацієнтів з еквівалентною функцією нирок Оскільки пацієнти літнього віку, більш імовірно, мають знижену функцію нирок, слід з обережністю підбирати дозу цефуроксиму цій групі пацієнтів, і контролювати функцію нирок (див розділ «Спосіб застосування та дози»)

Діти

Період напіввиведення цефуроксиму із сироватки крові суттєво подовжується у новонароджених відповідно до гестаційного віку Проте у немовлят віком > 3 тижнів та дітей період напіввиведення препарату із сироватки крові протягом 60–90 хвилин схожий до того, що спостерігається у дорослих

Порушення функції нирок

Цефуроксим здебільшого виводиться нирками Як і при застосуванні інших подібних антибіотиків, пацієнтам із вираженими порушеннями функції нирок (наприклад, кліренс креатиніну

Порушення функції печінки

Оскільки цефуроксим виводиться переважно нирками, наявність порушення функції печінки, як очікується, не впливає на фармакокінетику цефуроксиму

Фармакокінетична/фармакодинамічна взаємодія

Для цефалоспоринів найважливіший фармакокінетичний-фармакодинамічний індекс, що корелює з in vivo ефективністю, це відсоток інтервалу дозування (% Т) протягом якого концентрація вільної фракції препарату вища за рівень МІК цефуроксиму для окремих цільових штамів (тобто % Т> МІК)

Показання

Лікування інфекцій, спричинених чутливими до цефуроксиму мікроорганізмами, або лікування інфекцій до визначення збудника інфекційного захворювання

Інфекційні захворювання дихальних шляхів гострий та хронічний бронхіт, інфіковані бронхоектази, бактеріальна пневмонія, абсцес легенів, післяопераційні інфекції органів грудної клітки;

інфекційні захворювання горла, носа синусит, тонзиліт, фарингіт;

інфекційні захворювання сечовивідних шляхів гострий та хронічний пієлонефрит, цистит, асимптоматична бактеріурія;

інфекційні захворювання м’яких тканин целюліт, еризепілоїд, ранові інфекції;

інфекційні захворювання кісток і суглобів остеомієліт, септичний артрит;

інфекції в акушерстві та гінекології інфекційно-запальні захворювання тазових органів;

гонорея, особливо у тих випадках, коли протипоказаний пеніцилін;

інші інфекційні захворювання, включаючи септицемію та менінгіт

Профілактика виникнення інфекційних ускладнень після операцій на грудній клітці та у черевній порожнині, на тазових органах, при васкулярних, серцево-судинних та ортопедичних операціях

У більшості випадків монотерапія цефуроксимом ефективна, але при необхідності препарат можна застосовувати у комбінації з аміноглікозидними антибіотиками або з метронідазолом (перорально, у супозиторіях або ін’єкційно)

У разі наявної або очікуваної змішаної аеробної та анаеробної інфекції (наприклад, перитоніту, аспіраційної пневмонії, абсцесу легенів, органів таза та мозку) та високої вірогідності такої інфекції (наприклад, при операціях на товстому кишечнику та у гінекологічній хірургії) прийнятним є застосування препарату в комбінації з метронідазолом

При лікуванні пневмонії та загострення хронічного бронхіту препарат можна призначати перед пероральним застосуванням цефуроксиму аксетилу, коли це необхідно

Протипоказання

Підвищена чутливість до цефуроксиму або до інших компонентів препарату

Підвищена чутливість до цефалоспоринових антибіотиків

Наявність в анамнезі тяжкої підвищеної чутливості (наприклад, анафілактичні реакції) до інших β-лактамних антибіотиків (пеніциліни, монобактами та карбапенеми)

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Цефуроксим може впливати на флору кишечнику, що призводить до зменшення реабсорбції естрогенів та зниження ефективності комбінованих пероральних контрацептивних засобів

Цефуроксим виводиться шляхом клубочкової фільтрації та канальцевої секреції Одночасне застосування пробеніциду не рекомендовано Одночасне введення пробеніциду сповільнює виведення антибіотика та спричинює підвищення його концентрації в сироватці крові

Потенційні нефротоксичні препарати та петльові діуретики

Цефалоспоринові антибіотики у високих дозах слід з обережністю призначати хворим, які отримують лікування сильнодіючими діуретиками (такими як фуросемід) або потенційними нефротоксичними препаратами (такими як аміноглікозидні антибіотики), оскільки випадки порушення функції нирок не можна виключити при такому поєднанні лікарських засобів

Інші види взаємодій

Стосовно визначення рівнів глюкози в плазмі крові див розділ «Особливості застосування»

Одночасне застосування з пероральними антикоагулянтами може призвести до підвищення показника міжнародного нормалізованого відношення (МНВ)

Особливості застосування

Реакції підвищеної чутливості

Як і при застосуванні інших β-лактамних антибіотиків повідомлялося про тяжкі та часом летальні реакції підвищеної чутливості У разі виникнення тяжких реакцій підвищеної чутливості лікування цефуроксимом слід негайно припинити та вжити відповідних невідкладних заходів

Перед початком лікування слід визначити в пацієнта наявність в анамнезі тяжких реакцій підвищеної чутливості до цефуроксиму, інших цефалоспоринів або β-лактамних лікарських засобів Слід з обережністю призначати препарат пацієнтам, у яких в анамнезі були реакції підвищеної чутливості на інші β-лактамні антибіотики

Одночасне лікування сильнодіючими діуретиками або аміноглікозидами

Цефалоспоринові антибіотики у високих дозах слід з обережністю призначати хворим, які одночасно застосовують сильнодіючі діуретики, такі як фуросемід або аміноглікозиди повідомлялося про випадки порушення функції нирок при такому поєднанні лікарських засобів Функцію нирок необхідно моніторувати в цих хворих так само, як у хворих літнього віку, а також у пацієнтів з існуючою нирковою недостатністю (див розділ «Спосіб застосування та дози»)

Надмірний ріст резистентних мікроорганізмів

Застосування цефуроксиму може призвести до надмірного росту грибка роду Candida Тривале застосування цефуроксиму може призвести до надмірного росту резистентних мікроорганізмів (таких як Enterococci, Clostridium difficile), що може потребувати припинення лікування (див розділ «Побічні реакції»)

При застосуванні антибіотиків повідомлялося про випадки псевдомембранозного коліту різного ступеня тяжкості від легкого до такого, що загрожує життю Тому важливо зважити на визначення цього діагнозу в пацієнтів, у яких виникла діарея під час або після застосування антибіотика (див розділ «Побічні реакції») Слід розглянути необхідність припинення терапії цефуроксимом та застосування специфічного лікування проти збудника Clostridium difficile Не рекомендується застосовувати лікарські засоби, що пригнічують перистальтику кишечнику

Інтракамеральне застосування та очні побічні реакції

Препарат не призначений для інтракамерального застосування Індивідуальні випадки та низка серйозних очних побічних реакцій були зареєстровані після інтракамерального застосування цефуроксиму натрію, призначеного для ВВ/ВМ застосування Ці реакції включали макулярний набряк, набряк сітківки, відшарування сітківки, токсичність сітківки, порушення зору, зниження гостроти зору, розмивання зору, помутніння рогівки і набряк рогівки

Інфекції черевної порожнини

Через свій спектр активності цефуроксим не застосовують для лікування інфекцій, спричинених грамнегативними неферментуючими бактеріями (див розділ «Фармакодинаміка»)

Вплив на діагностичні тести

При лікуванні цефуроксимом були повідомлення про позитивний результат тесту Кумбса Цей феномен може впливати на перехресну пробу на сумісність крові (див розділ «Побічні реакції»)

Може спостерігатися незначна інтерференція з методами редукції міді (Benedict’s, Fehling’s, Clinitest) Проте це не повинно призводити до хибнопозитивних результатів, як це може спостерігатися при застосуванні деяких інших цефалоспоринів

Оскільки при фероціанідному тесті може спостерігатися хибнонегативний результат, для визначення рівня глюкози в крові/плазмі пацієнтам, які лікуються цефуроксимом натрію, рекомендується використовувати глюкозооксидазну або гексокіназну методику

Важлива інформація про допоміжні речовини

Лікарський засіб (флакон по 750 мг) містить 42 мг натрію на флакон, що відповідає 2,1 % рекомендованої ВООЗ максимальної добової дози 2 г натрію для дорослого

Лікарський засіб (флакон по 1,5 г) містить 83 мг натрію на флакон, що відповідає 4,15 % рекомендованої ВООЗ максимальної добової дози 2 г натрію для дорослого

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність

Існують обмежені дані щодо застосування цефуроксиму у вагітних У дослідженнях на тваринах не виявлено репродуктивної токсичності Цефуроксим слід призначати вагітним тільки у випадках, коли користь від застосування лікарського засобу переважає можливий ризик

Цефуроксим проникає крізь плаценту й досягає терапевтичного рівня в амніотичній рідині та пуповинній крові після внутрішньом’язової або внутрішньовенної дози для матері

Період годування груддю

Цефуроксим проникає в грудне молоко у незначній кількості При застосуванні терапевтичних доз лікарського засобу не очікується розвиток побічних реакцій, але не можна виключити ризик появи діареї або грибкової інфекції слизових оболонок у дитини Тому у зв’язку з цими реакціями необхідно прийняти рішення про припинення годування груддю або про припинення/утримання від терапії цефуроксимом, беручи до уваги користь від годування груддю для дитини та користь від терапії для жінки

Фертильність

Відсутні дані щодо впливу цефуроксиму натрію на фертильність у людей У дослідженнях репродуктивної функції на тваринах не зафіксовано впливу цього лікарського засобу на фертильність

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Не проводилося жодних досліджень щодо впливу цефуроксиму на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами Проте, з урахуванням відомих побічних реакцій, можна зробити висновок, що цефуроксим навряд чи буде впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Спосіб застосування та дози

Чутливість до цефуроксиму відрізняється у різних регіонах та може змінюватися з часом За необхідності слід звернутися до місцевих даних з чутливості до антибіотика

Ін’єкції цефуроксиму призначені лише для внутрішньовенного або внутрішньом’язового введення

Можна з парентеральної терапії цефуроксиму послідовно перейти на пероральну терапію цефуроксимом у тих випадках, коли це клінічно доцільно

Внутрішньом’язово однією ін’єкцією в одне місце слід вводити не більше 750 мг цефуроксиму

Загальні рекомендації

Дорослі

При багатьох інфекціях достатньо 750 мг 3 рази на добу внутрішньом’язово або внутрішньовенно При більш тяжких інфекціях дозу збільшують до 1,5 г 3 рази на добу внутрішньовенно У разі необхідності частоту введення можна збільшити до 4 разів на добу (інтервал введення – 6 годин), загальна доза на добу збільшиться до 3–6 г При необхідності деякі інфекції можна лікувати за такою схемою 750 мг або 1,5 г 2 рази на добу (внутрішньовенно або внутрішньом’язово) з подальшим пероральним прийманням цефуроксиму

Діти (у тому числі немовлята)

30–100 мг/кг на добу, розділені на 3–4 ін’єкції Для більшості інфекцій оптимальною є доза 60 мг/кг на добу

Новонароджені

30–100 мг/кг на добу, розділені на 2–3 ін’єкції Необхідно враховувати, що період напіввиведення цефуроксиму в перші тижні життя може бути у 3–5 разів більшим, ніж у дорослих

Гонорея

1,5 г шляхом однієї ін’єкції або по 750 мг двома ін’єкціями внутрішньом’язово в обидві сідниці

Менінгіт

Препарат застосовується як засіб монотерапії при бактеріальному менінгіті, якщо він спричинений чутливими штамами

Дорослі 3 г внутрішньовенно кожні 8 годин

Діти (у тому числі немовлята) 200–240 мг/кг на добу внутрішньовенно, розподілені на 3–4 дози Таке дозування може бути зменшеним до 100 мг/кг на добу внутрішньовенно після 3 днів застосування або при клінічному покращанні

Новонароджені початкова доза повинна становити 100 мг/кг на добу внутрішньовенно Можливе зменшення дози до 50 мг/кг на добу у разі клінічного покращання

Профілактика

Звичайна доза – 1,5 г внутрішньовенно у стадії індукції анестезії при абдомінальних, тазових та ортопедичних операціях Цю дозу можна доповнити додатковим внутрішньом’язовим введенням 750 мг через 8 і 16 годин

При операціях на серці, легенях, стравоході та судинах звичайна доза становить 1,5 г внутрішньовенно, яку вводять на стадії індукції анестезії і потім доповнюють внутрішньом’язовим введенням 750 мг 3 рази на добу протягом наступних 24–48 годин

При повній заміні суглоба 1,5 г порошку цефуроксиму змішують з одним пакетом метилметакрилатного цементу-полімеру перед додаванням рідкого мономера

Після парентерального введення препарату можна застосовувати цефуроксим у пероральній формі, якщо це клінічно доцільно

Послідовна терапія

Пневмонія 1,5 г препарату 2–3 рази на добу (внутрішньом’язово або внутрішньовенно) протягом 48–72 годин, потім перейти на пероральний прийом 500 мг цефуроксиму 2 рази на добу протягом 7–10 днів

Загострення хронічного бронхіту 750 мг препарату 2–3 рази на добу (внутрішньом’язово або внутрішньовенно) протягом 48-72 годин, потім перейти на пероральний прийом 500 мг цефуроксиму 2 рази на добу протягом 7 днів

Тривалість як парентеральної, так і пероральної терапії визначається тяжкістю інфекції та клінічним станом пацієнта

Порушення функції нирок

Цефуроксим виводиться нирками Тому, як і при застосуванні інших подібних антибіотиків, пацієнтам із порушеннями функції нирок рекомендується зменшувати дозу препарату для компенсації більш повільної екскреції препарату Немає необхідності зменшувати стандартну дозу (750 мг – 1,5 г 3 рази на добу), якщо рівень кліренсу креатиніну більше 20 мл/хв Дорослим із вираженими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну 10–20 мл/хв) рекомендується доза 750 мг 2 рази на добу, у більш тяжких випадках (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) – 750 мг 1 раз на добу

При гемодіалізі потрібно вводити 750 мг внутрішньовенно або внутрішньом’язово наприкінці кожного сеансу діалізу Додатково до парентерального введення цефуроксим можна додавати до перитонеальної діалізної рідини (зазвичай 250 мг на кожні 2 л діалізної рідини) Для пацієнтів, які перебувають на програмному гемодіалізі або високопоточній гемофільтрації у відділеннях інтенсивної терапії, рекомендована доза становить 750 мг 2 рази на добу Пацієнтам, які перебувають на низькопоточній гемофільтрації, потрібно дотримуватися схеми дозування як для лікування при порушеній функції нирок

Особливості введення препарату

Для внутрішньом’язового введення слід додати 3 мл води для ін’єкцій до 750 мг препарату Обережно струсити до утворення непрозорої суспензії

Для внутрішньовенного введення розчинити 750 мг препарату у не менш ніж 6 мл води для ін’єкцій, 1,5 г – у 15 мл Для інфузій, що тривають не більше 30 хвилин, 1,5 г цефуроксиму можна розчиняти у 50–100 мл води для ін’єкцій Одержані розчини можуть бути введені безпосередньо у вену або у трубку крапельниці при інфузійній терапії

Під час зберігання вже розведених розчинів можлива зміна насиченості кольору

Діти

Застосовується дітям з перших днів життя Профіль безпеки застосування цефуроксиму в дітей відповідає аналогічному профілю в дорослих пацієнтів

Передозування

При передозуванні можливі неврологічні ускладнення, включаючи енцефалопатію, судоми та кому Симптоми передозування можуть виникати, якщо доза лікарського засобу не була відповідним чином скоригована для пацієнтів із порушеннями функції нирок (див розділи «Особливості застосування», «Спосіб застосування та дози»)

Рівень цефуроксиму в сироватці крові можна зменшити шляхом гемодіалізу та перитонеального діалізу

Побічні реакції

Найпоширенішими побічними реакціями є нейтропенія, еозинофілія, транзиторне підвищення рівня печінкових ферментів або білірубіну, особливо в пацієнтів з існуючим захворюванням печінки, але даних про шкідливий вплив на печінку та реакції в місці введення немає

Частота виникнення побічних реакцій, наведена нижче, приблизна, оскільки для більшості реакцій немає достатніх даних для такого підрахунку Крім того, частота випадків побічних реакцій, пов’язаних із застосуванням цефуроксиму, варіюється залежно від показань

Для класифікації побічних ефектів від дуже частих до поодиноких було використано дані клінічних досліджень Частота інших побічних ефектів (наприклад,

Усі побічні реакції, пов’язані з лікуванням, наведено нижче за класами систем органів, частотою виникнення й ступенем тяжкості згідно з класифікацією MedDRA Застосовується така класифікація частоти виникнення побічних ефектів дуже часто (³1/10); часто (³1/100, ³1/1000, ³1/10000,

Термін придатності

2 роки

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 30 °C в оригінальній упаковці

Зберігати у недоступному для дітей місці

Приготований розчин зберігати не більше 24 годин у холодильнику (2–8 °C)

Несумісність

Препарат не слід змішувати в одному шприці з аміноглікозидними антибіотиками

рН 2,74 % розчину бікарбонату натрію для ін’єкцій істотно впливає на колір розчину, тому цей розчин не рекомендується для розведення препарату Санфур – 1500 Однак у разі необхідності, якщо хворий отримує розчин бікарбонату натрію внутрішньовенно шляхом інфузії, препарат можна ввести безпосередньо у трубку крапельниці

Препарат сумісний із розчинами, що містять до 1 % лідокаїну гідрохлориду

Препарат сумісний з більшістю загальновживаних розчинів для внутрішньовенних ін’єкцій Він зберігає свої властивості протягом 24 годин при кімнатній температурі у таких розчинах 0,9 % розчин хлориду натрію для ін’єкцій; 5 % розчин глюкози для ін’єкцій; 0,18 % розчин хлориду натрію з 4 % розчином глюкози для ін’єкцій; 5 % розчин глюкози з 0,9 % розчином хлориду натрію для ін’єкцій; 5 % розчин глюкози з 0,45 % розчином хлориду натрію для ін’єкцій; 5 % розчин глюкози з 0,225 % розчином хлориду натрію для ін’єкцій; 10 % розчин глюкози для ін’єкцій; 10 % розчин інвертованої глюкози у воді для ін’єкцій; розчин Рінгера; розчин Рінгера-лактату; М/6 розчин натрію лактату; розчин Хартмана

Стабільність препарату в 0,9 % розчині хлориду натрію для ін’єкцій із 5 % розчином глюкози не змінюється при наявності гідрокортизону натрію фосфату

Препарат також сумісний протягом 24 годин при кімнатній температурі при розведенні у розчині для інфузій

– із гепарином (10 або 50 одиниць/мл) у 0,9 % розчині хлориду натрію для ін’єкцій;

– із розчином хлориду калію (10 або 40 мекв/л) у 0,9 % розчині хлориду натрію для ін’єкцій

Упаковка

По 1 флакону з порошком у картонній упаковці

Категорія відпуску

За рецептом

Виробник

Cенс Лабораторіc Пвт Лтд

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

VI/51B, п/с № 2, Кожуванал, Пала, Коттаям – 686 573, Керала, Індія

Джерелом інформаціі для опису є Державний Реєстр Лікарських Засобів України