Стрептококи – вороги чи друзі?

Стафілокок, стрептококи та інші бактерії вас не лякають, коли ви читаєте про них в інтернеті. Розбиратися в їхніх особливостях не вважаєте за потрібне до певного моменту. Він приходить разом з температурою, болем у горлі і вердиктом лікаря: «Здайте аналіз на стрептокок групи А». Тест показує позитивний результат, але до позитиву це не має жодного відношення.

Наш організм – велика комунальна квартира, в якій «мешкає» в 10 разів більше бактерій, ніж людських клітин. Таке співіснування зазвичай мирне, адже бактерії виконують певні завдання. Але одного разу щось йде не так, і учорашній друг перетворюється на ворога. Давайте познайомимося з ними ближче, щоб вберегтися від неприємних сюрпризів.

Альфа, бета, гамма

Стрептококів існує понад 15 підвидів. Найрозповсюдженішими є бактерії трьох груп: альфа, бета та гамма. Альфа- і гамма-стрептококи живуть в роті, носоглотці, зовнішній частині вуха, дихальних шляхах та шлунково-кишковому тракті. Вони створюють специфічну біоплівку, яка захищає вхідні ворота організму від бактерій-ворогів. Існують навіть лікарські засоби для прискорення відновлення цих «миротворчих» колоній.

Але у великій родині зазвичай є «складна дитина», що завдає клопоту батькам і оточенню. В нашому випадку це бета-гемолітичний стрептокок групи А. Саме він стає причиною:

• ангіни, тонзиліту, скарлатини;
• бронхіту і запалення легень;
• проблем з нирками, зокрема гломерулонефриту;
• гнійних запалень шкіри;
• ревматизму.

Хто в зоні особливого ризику?

Бета-гемолітичний стрептокок дуже агресивний. До того ж він має просто богатирське «здоров’я» – здатен витримувати температуру 60°С впродовж пів години. Навіть дезінфікуючим засобам потрібно 15 хвилин, щоб знищити збудника. А у висохлому мокротинні та крові він живе місяцями!

Шлях передачі інфекції здебільшого повітряно-крапельний. Небезпечний не тільки контакт з хворим, а також використання його речей: одягу, іграшок, посуду, постільної білизни та рушників.

Найчастіше бета-гемолітичний стрептокок вражає дітей, які відвідують садок або школу. За статистикою, він винен у 40% випадків дитячих фарингітів. Причин, які «активують» збудника, досить багато: від алергії та переохолодження до стресу, тобто всі фактори, які знижують імунний захист організму. У дітей віком від 2 до 8 років є додатковий тригер – перенесені інфекційні захворювання зазвичай ускладнюються пневмонією.

Для дорослих стрептокок не становить великої небезпеки. Тонзиліти, фарингіти та інші захворювання дихальних шляхів виникають в них не частіше, ніж в 15-20% випадків. А от захворювання шкіри, спровоковані бета-гемолітичним стрептококом А, на жаль, зустрічаються досить часто.

Як проявляються захворювання, спричинені стрептококом

Для них характерний гострий перебіг, що характеризується підвищенням температури, інтоксикацією та слабкістю. Ці симптоми можуть бути першими проявами захворювання.

При ураженні носоглотки та дихальних шляхів симптоматика доповнюється сильним болем у горлі, гнійним нальотом біло-жовтого кольору на мигдаликах та запаленням лімфатичних вузлів.

Якщо стрептококова інфекція вразила шкіру, з’являються почервоніння, пухирі та бляшки. Зазвичай вони дуже сверблять і тому їх часто плутають з коростою.

Щоб встановити правильний діагноз і призначити лікування, лікар направляє хворого на:

• бактеріологічне дослідження нальоту на мигдаликах, вогнищ запалення на шкірі, мокротиння;
• загальний аналіз сечі та крові;
• мікробіологічне дослідження на виявлення чутливості до антибактеріальних засобів;
• консультацію до вузького фахівця з огляду на специфіку захворювання.

Лікування: антибіотики & Ko

Коли тест на виявлення антигенів стрептококів групи А підтверджує наявність збудника, хворому підбирають антибіотикотерапію. Захворювання шкіри здебільшого лікують мазями з антибактеріальним та дезінфікуючим ефектом. При фарингіті та пневмонії доведеться пропити антибіотик. Для прискорення одужання та підтримки захисних сил організму призначають полівітамінні комплекси.

Профілактика захворювань, викликаних бета-гемолітичним стрептококом, спрямована на оздоровлення та посилення імунітету: повноцінне харчування, фізична активність (бажано на свіжому повітрі), водні процедури – обливання та плавання.

Бережіть себе та не хворійте!

Список використаної літератури

• ncbi.nlm.nih.gov;
• msdmanuals.com;
• lecturio.com.