Упаковка / 20 шт.
| Торгівельна назва | Ранітидин |
| Діючі речовини | Ранітидін |
| Кількість діючої речовини | 150 мг |
| Форма випуску | таблетки для внутрішнього застосування |
| Кількість в упаковці | 20 таблеток |
| Первинна упаковка | стрип |
| Спосіб застосування | Орально |
| Взаємодія з їжею | Не має значення |
| Температура зберігання | від 5°C до 25°C |
| Чутливість до світла | Не чутливий |
| Ознака | Вітчизняний |
| Походження | Хімічний |
| Ринковий статус | Брендований дженерик |
| Виробник | КУСУМ ФАРМ ТОВ |
| Країна виробництва | Україна |
| Заявник | Kusum |
| Умови відпуску | За рецептом |
| Код АТС |
A Препарати, що впливають на травну систему і обмін речовин A02 Препарати для лікування кислотозалежних захворювань A02B Засоби для лікування пептичної виразки та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби A02BA Антагоністи H2-рецепторів A02BA02 Ранітидин |
Переклад інструкції моз
Інструкція
Для медичного застосування лікарського засобу
Ранітідін
(Ranitidine)
Склад:
Діюча речовина: ranitidine;
1 таблетка містить ранітидину гідрохлориду еквівалентно ранітидину 150 мг;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, магнію стеарат, покриття Opadry II 85G53691 помаранчевий: спирт полівініловий, лецитин, поліетиленгліколь, тальк, титану діоксид (Е 171), понсо 4R (Е 124), жовтий захід FCF (Е 110), індигокармін (Е 132).
Лікарська форма.
Пігулки покриті оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості: круглі двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою оранжевого кольору.
Фармакотерапевтична група.
Засоби для лікування виразки та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби.
Код АТС А02В А02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Ранітидин є антагоністом Н2-гістамінових рецепторів. Механізм дії обумовлений конкурентний пригніченням Н2-гістамінових рецепторів парієтальних клітин слизової оболонки шлунка. Пригнічує базальну і стимульовану секрецію соляної кислоти та зменшує активність пепсину, підвищує рН вмісту шлунка. Зменшує об'єм шлункового соку, зумовленого подразненням барорецепторів (розтягнення шлунка), харчовим навантаженням, дією гормонів і біогенних стимуляторів (гастрин, гістамін, пенгастрін, кофеїн). Тривалість дії препарату після одноразового застосування - приблизно 12 годин.
Фармакокінетика.
Ранітидин швидко всмоктується під час прийому всередину. Абсорбція не залежить від прийому їжі. Пік концентрації в плазмі крові, в межах 300-500 мкг/мл, досягається черга 1-3 години після перорального застосування 150 мг препарату. Біодоступність ранітидину - 50%. Концентрація ранитидина в плазмі крові пропорційна прийнятій дозі. Зв'язування з білками плазми становить 15%. Частково метаболізується в печінці.
Виведення препарату здійснюється переважно нирками (60-70% пероральної дози) та 26% - з фекаліями. Період напіввиведення - 2-3 години. Приблизно 30% пероральної дози виділяється в незмінному вигляді.
Клінічні характеристики.
Показання.
- Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, що не асоційована з helicobacter pylori (у фазі загострення), включаючи виразку, пов'язану з прийомом нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ); функціональна диспепсія; хронічний гастрит з підвищеною кислотоутворюючою функцією шлунка в стадії загострення; гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (для полегшення симптомів) або рефлюксезофагіт.
Протипоказання.
Підвищена індивідуальна чутливість до ранітидину або до інших компонентів препарату; наявність злоякісних захворювань шлунка, цироз печінки з протосістемной енцефалопатією в анамнезі, важка ниркова недостатність.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Ранітидин може впливати на абсорбцію, метаболізм і ниркову секрецію інших лікарських засобів.
Ранітидин в терапевтичних дозах не змінює активність ферментної системи цитохрому Р450 і не потенціює дію лікарських засобів, які метаболізуються цією системою (діазепам, лідокаїн, фенітоїн, пропранолол, теофілін).
Ранітидин, змінюючи кислотність шлунка, може впливати на біодоступність деяких лікарських засобів. Це призводить або до підвищення їх абсорбції (триазолам, мідазолам, глипизид) або до зниження їх абсорбції (кетоконазол, ітраконазол, атазанавір, гефітиніб).
Антациди та сукральфат сповільнюють абсорбцію ранітидину, внаслідок чого інтервал між прийомом цих лікарських засобів і ранітидину повинен становити не менше 1-2 годин. Одночасне застосування з метопрололом може призвести до підвищення концентрації метопрололу в сироватці крові.
Ранітидин при одночасному застосуванні з кумариновими антикоагулянтами (варфарин) може змінювати протромбіновий час (рекомендується моніторинг протромбінового часу).
Високі дози ранітидину можуть уповільнювати секрецію прокаїнаміду і N-ацетил прокаїнаміду, що призводить до підвищення їх рівня в плазмі крові.
Дані про взаємодію між ранітидином і амоксициліном або метронідазолом відсутні.
Куріння тютюну знижує ефективність ранітидину.
Особливості застосування.
При наявності алергії на інші препарату групи блокаторів Н2-рецепторів гістаміну можливі алергічні реакції на ранітидин, тому при наявності гіперчутливості до інших препаратів цієї групи слід з обережністю застосовувати препарат.
З обережністю застосовувати препарат при гострій порфірії (в т.ч. в анамнезі), імунодефіциті.
Ранітидин виводиться нирками, тому у пацієнтів з вираженою нирковою недостатністю його рівень в плазмі підвищений (див. Дозування для таких пацієнтів у розділі «Спосіб застосування та дози»).
У хворих похилого віку з порушенням функції печінки або нирок можливе порушення (сплутаність) свідомості, що обумовлює необхідність зниження дози. Лікування препаратом може маскувати симптоми карциноми шлунка, тому перед початком лікування слід виключити наявність злоякісних новоутворень у шлунку. Необхідно регулярне спостереження за пацієнтами (особливо літнього віку та з зазначенням в анамнезі на виразку шлунка і / або дванадцятипалої кишки), які приймають ранітидин разом з нестероїдними протизапальними засобами.
У хворих похилого віку, осіб з хронічними захворюваннями легенів, цукровим діабетом або у осіб з ослабленим імунітетом спостерігалася підвищена схильність до розвитку позалікарняної пневмонії.
При одночасному лікуванні з теофіліном необхідно контролювати рівень теофіліну в плазмі крові, коригувати дозування.
Лікування препаратом відміняти поступово через ризик розвитку синдрому «рикошету» при різкій відміні.
Препарат містить барвник жовтий захід FCF (E 110) і барвник понсо 4R, які можуть викликати алергічні реакції.
Застосування в період вагітності або годування груддю.
Препарат протипоказаний в період вагітності. в разі необхідності застосування препарату на період лікування слід припинити годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
З огляду на, що у чутливих хворих при застосуванні препарату можуть виникнути побічні реакції (запаморочення, галюцинації, порушення акомодації), під час прийому препарату слід утримуватися від керування транспортними засобами або іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Призначати дорослим і дітям віком від 12 років. приймати внутрішньо, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю води, незалежно від прийому їжі.
Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, що не асоційована з Helicobacter pylori (у фазі загострення). Призначати по 150 мг (1 таблетка) 2 рази на добу вранці та ввечері або 300 мг (2 таблетки) 1 раз на добу на ніч протягом 4 тижнів. При виразках, що не зарубцювалися, продовжити лікування протягом наступних 4 тижнів.
Профілактика виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, асоційованої з прийомом нестероїдних протизапальних засобів. Призначати по 150 мг (1 таблетка) 2 рази на добу вранці та ввечері на період терапії НПЗЗ.
Функціональна диспепсія. Призначати по 150 мг (1 таблетка) 2 рази на добу вранці та ввечері протягом 2-3 тижнів.
Хронічний гастрит з підвищеною кіслотообразовательной функцією шлунка в стадії загострення. Призначати по 150 мг (1 таблетка) 2 рази на добу вранці та ввечері протягом 2-4 тижнів.
Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба. Для полегшення симптоми призначати по 150 мг (1 таблетка) 2 рази на добу вранці та ввечері протягом 2 тижнів; при необхідності курс лікування продовжувати.
Для повторного лікування і при загостренні ГЕРХ призначати по 150 мг (1 таблетка) 2 рази на добу вранці та ввечері або по 300 мг (2 таблетки) 1 раз на добу на ніч протягом 8 тижнів; при необхідності курс лікування продовжувати до 12 тижнів.
Пацієнти з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну
Добова доза препарату для цієї категорії пацієнтів - 1 таблетка (150 мг ранітидину).
Діти.
Дітям у віці від 12 років застосування препарату показано з метою скорочення термінів лікування виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, для лікування ГЕРХ, включаючи рефлюкс-езофагіт, і для полегшення симптомів ГЕРХ.
Передозування.
Симптоми: можливе посилення побічних реакцій.
Лікування: при необхідності проводити адекватну симптоматичну і підтримуючу терапію. Ранітидин можна видалити з сироватки крові шляхом гемодіалізу.
Побічні реакції.
З боку системи крові: лейкопенія, оборотна тромбоцитопенія, агранулоцитоз або панцитопенія, іноді з гіпоплазією або аплазією кісткового мозку, нейтропенія, імунна гемолітична і апластична анемія (зазвичай оборотні).
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, в т.ч. кропив'янка, ангіоневротичний набряк, лихоманка, анафілактичний шок, бронхоспазм, мультиформна еритема, ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла, гіпертермія.
З боку психіки: підвищена стомлюваність, оборотна сплутаність свідомості, сонливість, збудження, безсоння, емоційна лабільність, занепокоєння, тривожність, депресія, нервозність, галюцинації, шум у вухах, дратівливість, дезорієнтація, стан розгубленості. Ці прояви спостерігаються переважно у тяжкохворих або пацієнтів літнього віку.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення і зворотні мимовільні рухові розлади.
З боку органів зору: порушення зору, нечіткість зорового сприйняття, порушення акомодації.
З боку серцево-судинної системи: зниження артеріального тиску, брадикардія, тахікардія, асистолія, атріовентрикулярна блокада, васкуліт, біль у грудях, аритмія, екстрасистолія.
Шлунково-кишковий тракт: сухість у роті, нудота, блювота, запор, діарея, біль в животі, метеоризм, гострий панкреатит, зниження апетиту.
З боку гепатобіліарної системи: скороминущі та оборотні зміни показників функції печінки (трансаміназ, гамма-глутамілтрансферази, лужної фосфатази, білірубіну); гепатоцелюлярний, холестатичний або змішаний гепатит з жовтяницею або без неї (зазвичай оборотний).
З боку шкіри та підшкірної тканини: гіперемія, свербіж, шкірні висипання, мультиформна еритема, алопеція, сухість шкіри.
З боку опорно-рухового апарату: артралгія, міалгія.
З боку сечовидільної системи: порушення функції нирок, інтерстиціальний нефрит.
З боку репродуктивної системи: гіперпролактинемія, галакторея, гінекомастія, аменорея, зниження потенції (оборотне) і / або лібідо.
Термін придатності.
3 роки
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 °C в оригінальній упаковці. зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка
По 10 таблеток в Стрипі. по 2 або 10 стрипів у картонній упаковці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
Ооо «Кусум Фарм».
Місцезнаходження виробництва та його адреса місця ведення діяльності.
40020, Україна, сумська область, м суми, вул. Скрябіна, 54.
Опис товару завірено виробником Кусум фарм.
Зверніть увагу!
Опис препарату Ранітидин табл. в/о 150мг №20 на цій сторінці — спрощена авторська версія сайту apteka911, створена на підставі інструкції/ій по застосуванню. Перед придбанням або використанням препарату ви повинні проконсультуватися з лікарем і ознайомитися з оригінальною інструкцією виробника (додається до кожної упаковки препарату).
Інформація про препарат надана виключно з ознайомлювальною метою і не має бути використана як керівництво до самолікування. Тільки лікар може прийняти рішення про призначення препарату, а також визначити дози та способи його застосування.
