Монотерапія
Нижче наведено побічні реакції, про які повідомлялося з вищою частотою в ході плацебо-контрольованих досліджень у пацієнтів, які застосовували 1 мг/добу разагіліну (кількість пацієнтів, які отримували разагілін – 149, плацебо-група – 151).
У дужках відповідно відмічено частоту побічних реакцій (% пацієнтів) у групі, де приймали разагілін, та у групі плацебо.
Для оцінки частоти побічних реакцій використано таку класифікацію: дуже часто ³ 1/10, часто ³ 1/100 до < 1/10 , нечасто ³ 1/1000 до < 1/100, рідко ³ 1/10000 до < 1/1000, дуже рідко < 1/10000.
Інфекції та інвазії
Часто: грип (4,7 %/0,7 %).
Доброякісні, злоякісні та нез’ясовані новоутворення (включаючи кісти та поліпи)
Часто: карцинома шкіри (1,3 %/0,7 %).
З боку системи крові та лімфатичної системи
Часто: лейкопенія (1,3 %/0 %).
З боку імунної системи
Часто: алергія (1,3 %/0,7 %).
Порушення обміну речовин та харчування
Нечасто: зниження апетиту (0,7 %/0 %).
Психічні розлади
Часто: депресія (5,4 %/2 %), галюцинації (1,3 %/0,7 %).
З боку нервової системи
Дуже часто: головний біль (14,1 %/11,9 %).
Нечасто: цереброваскулярні порушення (0,7 %/0 %).
З боку органів зору
Часто: кон’юнктивіт (2,7 %/0,7 %).
З боку органів слуху та лабіринту
Часто: запаморочення (2,7 %/1,3 %).
З боку серця
Часто: стенокардія (1,3 %/0 %).
Нечасто: інфаркт міокарда (0,7 %/0 %).
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння
Часто: риніт (3,4 %/0,7 %).
З боку шлунково-кишкового тракту
Часто: метеоризм (1,3 %/0 %).
З боку шкіри і підшкірної клітковини
Часто: дерматити (2 %/0 %).
Нечасто: везикулобульозний висип (0,7 %/0 %).
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини
Часто: біль у кістках та м’язах (6,7 %/2,6 %), біль у шиї (2,7 %/0 %), артрити (1,3 %/0,7 %).
З боку нирок та сечовидільної системи
Часто: потяги до сечовипускання (1,3 %/0,7 %).
Загальні порушення
Часто: гарячка (2,7 %/1,3 %), стомлюваність(2 %/0 %).
Ад’ювантна терапія із застосуванням леводопи
Нижче наведено побічні реакції, про які повідомлялося з вищою частотою в ході плацебо-контрольованих досліджень у пацієнтів, які застосовували 1 мг/добу разагіліну (кількість пацієнтів, які отримували разагілін – 380, плацебо-група – 388).
Для оцінки частоти побічних реакцій використано таку класифікацію: дуже часто ≥ 1/10, часто ≥ 1/100 до < 1/10, нечасто ≥ 1/1000 до < 1/100, рідко ≥ 1/10000 до < 1/1000, дуже рідко < 1/10000.
Доброякісні, злоякісні та нез’ясовані новоутворення (включаючи кісти та поліпи)
Нечасто: меланома шкіри (0,5 %/0,3 %).
Порушення обміну речовин та харчування
Часто: зниження апетиту (2,4 %/0,8 %).
Психічні розлади
Часто: галюцинації (2,9 %/2,1 %), патологічні сновидіння (2,1 %/0,8 %).
Нечасто: сплутаність свідомості (0,8 %/0,5 %).
З боку нервової системи
Дуже часто: дискінезія (10,5 %/6,2 %).
Часто: дистонія (2,4 %/0,8 %), синдром зап’ястного каналу (1,3 %/0 %), порушення рівноваги (1,6 %/0,3 %).
Нечасто: гостре порушення мозкового кровообігу (0,5 %/0,3 %).
З боку серця
Нечасто: стенокардія (0,5 %/0 %).
З боку судинної системи
Часто: ортостатична гіпотензія (3,9 %/0,8 %).
З боку шлунково-кишкового тракту
Часто: біль у животі (4,2 %/1,3 %), запор (4,2 %/2,1 %), нудота та блювання (8,4 %/6,2 %), сухість у роті (3,4 %/1,8 %).
З боку шкіри і підшкірної клітковини
Часто: висип (1,1 %/0,3 %).
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини
Часто: артралгія (2,4 %/2,1 %), біль у шиї (1,3 %/0,5 %).
Дослідження
Часто: зниження маси тіла (4,5 %/1,5 %).
Пошкодження та інші ускладнення
Часто: випадкові падіння(4,7 %/3,4 %).
Ад’ювантна терапія із застосуванням агоністів дофаміну
До найпоширеніших побічних реакцій, частота яких у пацієнтів, що лікувались Азілектом, була на > 3 % вищою, ніж у плацебо-групі, належать периферичні набряки, випадкові падіння, артралгія, кашель і безсоння.
Нижче наведено побічні реакції, що виникли у > 2 % пацієнтів, які отримували 1 мг/добу разагіліну (як ад’ювантну терапію із застосуванням агоністів дофаміну) у ході плацебо-контрольованого дослідження. Частота виникнення цих побічних реакцій перевищувала відповідні показники у плацебо-групі (кількість пацієнтів, які отримували разагілін – 162, плацебо-група – 164).
У дужках відповідно відмічено частоту побічних реакцій (% пацієнтів) у групі, де приймали разагілін, та у групі плацебо.
Інфекції та інвазії
Інфекції верхніх дихальних шляхів (4 %/2 %).
Психічні розлади
Безсоння (4 %/1 %).
З боку нервової системи
Головний біль (6 %/4 %).
З боку органів слуху та лабіринту
Запаморочення (7 %/6 %).
З боку серцево-судинної системи
Ортостатична гіпотензія (3 %/1 %).
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння
Кашель (4 %/1 %).
З боку шлунково-кишкового тракту
Нудота (6 %/4 %).
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини
Артралгія (5 %/2 %), біль у спині (4 %/3 %).
Загальні розлади
Периферичні набряки (7 %/4 %).
Пошкодження та інші ускладнення
Випадкові падіння (6 %/1 %).
До інших побічних явищ, що потенційно мають клінічне значення і відмічались у 1 % пацієнтів, які отримували Азілект (як ад’ювантну терапію із застосуванням агоністів дофаміну), а також мають щонайменше таку саму частоту, як і в плацебо-групі (із зазначенням у порядку зменшення частоти) належали сонливість, втомлюваність, незвичні сновидіння, порушення рівноваги, запор, імперативний потяг до сечовипускання, збільшення маси тіла, бронхіт, біль у грудях, когнітивні розлади, дискінезія, метеоризм, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, артеріальна гіпотензія, нервозність, біль в ділянці ротоглотки, біль, переднепритомний стан, порушення фази швидкого сну, висип, ринорея, синусит, папіломи шкіри, стрептококовий фарингіт, синкопальний стан, вірусний гастроентерит, нечіткість зору.
Суттєві відмінності профілю безпеки залежно від віку чи статі не відмічені.
Хвороба Паркінсона пов’язана з виникненням галюцинацій та сплутаності свідомості. Під час постмаркетингових досліджень дані симптоми спостерігались у хворих на паркінсонізм, які отримували разагілін.
Відомо, що серйозні побічні реакції спостерігаються при одночасному застосуванні СІЗЗС, СІЗЗСН, трициклічних/тетрациклічних антидепресантів та інгібіторів МАО. В ході постмаркетингових досліджень повідомлялося про випадки виникнення серотонінового синдрому, що проявляється у вигляді ажитації, сплутаності свідомості, ригідності м’язів, гіпертермії та міоклонічних судом, у пацієнтів, які застосовували антидепресанти/СІЗЗСН одночасно з разагіліном.
Під час клінічних досліджень одночасно не застосовували флуоксетин або флувоксамін з разагіліном, однак застосовували антидепресанти з разагіліном: амітриптилін ≤ 50 мг на добу, тразодон ≤ 100 мг на добу, циталопрам ≤ 20 мг на добу, сертралін ≤ 100 мг на добу та пароксетин ≤ 30 мг на добу. Не повідомлялося про виникнення серотонінового синдрому під час проведення дослідження, в якому брали участь 115 пацієнтів, які отримували одночасно разагілін та трициклічні антидепресанти, та 141 пацієнт, які отримували разагілін та СІЗЗС/СІЗЗСН.
5 клінічних досліджень за участю добровольців та пацієнтів з хворобою Паркінсона та результати контролю артеріального тиску після їди (464 пацієнти застосовували 0,5–1 мг/добу разагіліну або плацебо як додаткову терапію до леводопи протягом 6 місяців без обмеження прийому тираміну) показали, що відсутня будь-яка взаємодія разагіліну та тираміну, тому разагілін можна застосовувати на тлі дієти без обмеження прийому тираміну.
У постмаркетинговий період повідомлялося про випадки підвищення артеріального тиску, включаючи поодинокі випадки гіпертензивного кризу, пов’язаного з прийомом їжі, багатої на тирамін, у пацієнтів, які застосовували разагілін.
Повідомлялося про лікарську взаємодію у разі одночасного застосування інгібіторів МАО та симпатоміметиків.
У постмаркетинговий період повідомлялося про випадок підвищення артеріального тиску у пацієнта, який приймав разагілін сумісно з очним вазоконстриктором тетрагідрозоліну гідрохлоридом.
Розлади контролю над спонуканням: у пацієнтів, які застосовують дофамінові агоністи та/чи інші дофамінергічні препарати, можуть спостерігатись патологічна азартність, посилення лібідо, гіперсексуальність, компульсивні витрати або компульсивне бажання здійснювати покупки, переїдання, компульсивне вживання їжі.
Подібні побічні реакції спостерігалися у постмаркетинговий період при застосуванні разагіліну: компульсії, нав’язливі думки, імпульсивна поведінка.
Надмірна сонливість в денний час та епізоди раптового засинання
Надмірна сонливість протягом дня (гіперсомнія, млявість, седація, напади сну, сонливість та раптові засинання) може виникати у пацієнтів, що застосовують агоністи дофаміну та/або інші види терапії дофамінергічними засобами. Про подібні випадки надмірної сонливості в денний час повідомлялося в постмаркетинговий період застосування разагіліну.
Повідомлялося про випадки засинання під час виконання повсякденної діяльності у пацієнтів, які отримували разагілін та інші дофамінергічні засоби. Незважаючи на те, що багато хто з цих пацієнтів повідомили про сонливість в той час, як приймали разагілін з іншими дофамінергічними засобами, деякі з них відзначали, що у них не було ніяких попереджувальних ознак, таких як надмірна сонливість. Деякі з цих випадків були зареєстровані більше ніж через рік після початку лікування.
