Хронічна ниркова недостатність

Хронічна ниркова недостатність

Хронічною нирковою недостатністю (ХНН) медичні фахівці називають будь-яке пошкодження нирок, що зберігається більше трьох місяців (включаючи зниження функції).

Причини хронічної ниркової недостатності

Приблизно в 75% випадків хронічна ниркова недостатність є наслідком гломерулонефриту, пієлонефриту, діабетичної нефропатії, гіпертонічної хвороби або гострої ниркової недостатності, рідше — спадкових захворювань нирок, полікістозу, токсичних уражень.

Фактори ризику розвитку хронічної ниркової недостатності:

• цукровий діабет;
• підвищений рівень холестерину;
• гіперліпідемія;
• сечокам'яна хвороба;
• інфекції сечових шляхів;
• атеросклероз;
• патологія імунної системи;
• ожиріння;
• інтоксикації (наркотиками, свинцем, ртуттю та іншими хімічними речовинами);
• зловживання алкоголем;
• прийом нефротоксичних медикаментів;
• куріння;
• літній вік.

Стадії та симптоми ниркової недостатності

Ниркову недостатність класифікують за швидкістю клубочкової фільтрації (об'єму крові, що проходить через нирки за 1 хвилину) та альбумінурії (кількості білка в сечі).

За показниками ШКФ (вимірюється в мл/хв/1,73м²) хворобу нирок ділять на 5 стадій:

1. ШКФ ≥ 90, є ознаки нефропатії (ураження клубочкового апарату та паренхіми нирок).
2. ШКФ 60–89, є ознаки нефропатії.
3. ШКФ 30–59.
4. ШКФ 15–29.
5. ШКФ < 15.

Перші симптоми ниркової недостатності виникають на II стадії (латентній). З'являються сухість у роті, спрага та підвищена стомлюваність, що не залежить від фізичного навантаження. Біохімічний аналіз крові виявляє підвищений рівень креатиніну, аж до 880 мкмоль/л.

На ІІІ стадії (компенсованій) зникає апетит, погіршується самопочуття. З'являються болі в суглобах і кістках, виражена слабкість, свербіж шкіри, нудота, блювання, діарея. Знижується маса тіла, порушується кислотно-лужний баланс. Спостерігаються неврологічні порушення. Розвиваються анемія, аритмія, тахікардія. Рівень креатиніну може досягати 1300 мкмоль/л.

На IV стадії (інтермітуючій) з'являються набряки кінцівок, ознаки порушення роботи печінки, задишка (через скупчення рідини в легенях), електролітні порушення (підвищення рівнів калію та магнію, зниження натрію та кальцію), розвивається інтоксикація. Можуть виникати гінгівіти, стоматити, перикардити, серцева недостатність, набряк легень.

При тривалому перебігу захворювання шкіра хворого може набувати жовто-брунатного відтінку.

Визначенню хронічної ниркової недостатності відповідають III–V стадії, V — це термінальна стадія хронічної ниркової недостатності, що характеризується уремією — важкою інтоксикацією організму. Нирки не справляються з навантаженням, у крові накопичуються токсичні продукти азотистого обміну, порушується осмотична та кислотно-лужна рівновага. Це призводить до ураження всіх основних систем організму. Потрібна трансплантація нирки або довічний гемодіаліз, інакше настає смерть.

Діагностика

Рання діагностика захворювання часто утруднена. Діагноз «хронічна ниркова недостатність» ставиться за результатами лабораторних аналізів крові та сечі. Фахівці визначають осмолярність та щільність сечі, наявність білка в сечі, концентрацію азоту сечовини, величину клубочкової фільтрації, рівень креатиніну крові, а також швидкість клубочкової фільтрації.

Біопсія нирки виявляє зміни ниркової тканини. Структуру нирок оцінюють за допомогою УЗД, КТ, МРТ, рентгенографії.

Лікування хронічної ниркової недостатності

Схема терапії ХНН насамперед зумовлена причиною патології. Якщо хвороба спричинена артеріальною гіпертензією, слід контролювати рівень кров'яного тиску, якщо цукровим діабетом — рівень глюкози у крові тощо. При гломерулонефриті та ураженні нирок, спричиненому дифузними патологіями сполучної тканини, призначають стероїди та антиревматичні засоби. При інфекційних хворобах застосовують антибіотики.

Цілком вилікувати патологію не здатний жоден метод лікування. Але на ранніх стадіях незалежно від причини ефективна нефропротекторна терапія. Вона дає змогу уповільнити прогресування хвороби та значно поліпшити самопочуття пацієнта.

Використовують медикаменти, які блокують ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, що сприяє зниженню рівня протеїнурії. Для захисту проксимального епітелію від токсинів застосовують антиоксиданти.

Особливого значення має дотримання малобілкової дієти, яка зменшує інтенсивність азотемії, поліпшує фосфорно-кальцієвий обмін. Одночасно з низькобілковою дієтою використовують Кетостерил або Кетоамінол. Ці препарати при хронічній нирковій недостатності забезпечують надходження до організму незамінних амінокислот, поліпшують азотистий обмін та анаболізм протеїнів, зменшують уремічну симптоматику.

На термінальній стадії потрібне проведення діалізу або трансплантація нирки. У разі повного некрозу ниркових тканин єдиний спосіб урятувати життя людині — пересадити здорову нирку.

Ускладнення

Без корекції стану пацієнта хронічна хвороба спричиняє низку ускладнень: ацидоз, анемію, порушення метаболізму кісткової тканини, серцево-судинні захворювання, хвороби периферичних артерій.

Профілактика

Профілактичні заходи передбачають контроль маси тіла, відмову від шкідливих звичок. Пацієнтам необхідно виконувати призначення лікаря за наявності хвороб, які можуть спричинити ХНН.

Список використаної літератури

1. Компендіум — лікарські препарати;
2. ВООЗ;
3. JAMA.

Поширені запитання про хронічну ниркову недостатність

Як виявляється хвороба?

На ранніх стадіях з'являється загальне нездужання. Далі розвиваються симптоми інтоксикації: нудота, зменшення апетиту, блювання, втрата маси тіла. Знижується вироблення сечі, з'являються набряки. Шкіра стає сухою, в'ялою, виникає свербіж шкіри.

Чи можливі ускладнення хвороби?

Ниркова недостатність хронічного типу залежно від стадії може викликати різні порушення — від анемії та ацидозу до ураження всіх основних систем організму, аж до смерті.

Чи можна вилікувати хворобу?

Методів, що дають змогу повністю вилікувати ХНН, немає. На ранніх стадіях за допомогою медикаментозної терапії вдається суттєво уповільнити та навіть зупинити прогресування хвороби. Зарубіжні медичні дослідження показують, що гемодіаліз збільшує життя пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю до 25 років.

Які найефективніші засоби?

Вибір ліків за хронічної ниркової недостатності залежить від причини патології. Нефропротекторна терапія визначається індивідуально для кожного пацієнта, залежно від наявних порушень. Категорично заборонено займатися самолікуванням такого небезпечного захворювання. Препарати повинен призначати лише лікар.