Олеся Моргун
Фармацевт – хранитель таємниць пацієнта
Іноді буває так, що не ти обираєш фах, а він – тебе. В Національний фармацевтичний університет дівчину привела… листівка, яку їй вручили в метро. Вирішила спробувати та вступила. Навіть не зчулася, як поринула з головою у секрети лікарських засобів. Викладачі давали дуже багато корисної інформації, яка потім стала фундаментом її професійного майбутнього.
І де ви вперше почали перетворювати теорію на практику?
У 2007 році я закінчила фармуніверситет і поїхала разом із чоловіком (він в мене військовий) на місце його служби – в Євпаторію. Трохи попрацювала провізором, і вже у 2008 році мене призначили завідувачкою. Тоді повною мірою зрозуміла, що таке нести відповідальність за людей по обидва боки першого столу. Це не моє. Моє – допомагати людям, вислуховувати їх, підказувати та підтримувати.
Коли Крим окупувала росія, ми з чоловіком перебралися до Харкова. Певний час я перебувала в декретній відпустці. У 2017 році вона закінчилася і я прийшла працювати в нашу компанію.
А чому обрали саме Аптечну мережу 9-1-1?
Дізналася про неї від подруги, яка довго тут працювала. Прийшла, подивилася. Це була любов з першого погляду! Відмінні умови роботи, колектив однодумців, де завжди один одному йдуть назустріч, керівництво, що ставиться до тебе, як до рівного. Чого ще бажати?!
Що в професії фармацевта вважаєте головним?
Допомагати людям. У будь-яких умовах підіймати їм настрій, заспокоювати та дарувати надію, адже все можна вилікувати, якщо грамотно підібрати лікування та застосувати належні ліки.
Наші відвідувачі нам довіряють настільки, що для багатьох ми стаємо не просто «швидкою допомогою», а справжніми друзями. Ця довіра – головний бонус нашого фаху.
Як для вас почалася війна?
Раптово, як і для всіх українців. 24 лютого ми працювали. Було страшно, шумно, голосно. Людей було дуже-дуже багато, вони панікували, були знервовані, не стримували емоцій. Тож ми не мали права показувати свій страх і розпач.
Приходили, відкривали аптеку, відпускали через віконце і при цьому розуміли, що будь-якої миті може і до нас прилетіти. Працювали до 13.00, намагалися обслужити якомога більше пацієнтів. Ми для них були промінцем надії у цей страшний час.
6 березня мені довелося виїхати заради дітей, але наприкінці травня я повернулася і продовжую працювати.
Не страшно було? В чому знаходили стимул?
Мій стимул – мій чоловік, який служить в ЗСУ. З першого дня наші воїни стоять стіною за наш Харків – місто героїв. Я їм вірю, тому й повернулася сюди так швидко з евакуації. Я мушу піклуватися про їхніх матерів та дружин, які щодня приходять в аптеку, рятувати їх від хвороб так само як їхні сини та чоловіки боронять нас від ворога.
Наскільки змінилися відвідувачі аптеки за останні 10 місяців?
По-перше, їх стало значно менше. Багато харків’ян виїхало, бо тут було дуже небезпечно. У нас з 5 кас залишилися спочатку працювати тільки 3. У вересні, як додалося відвідувачів, запустили четверту.
По-друге, в більшості дуже нестабільний настрій. Події в країні накладають відбиток на психологічний стан людей.
Ви розмірковуєте, як справжній психолог!
Це обов'язковий скіл фармацевта – розбиратися в людях! Я вже давно працюю, тому вмію вибудовувати стосунки з відвідувачами, навіть «важкими пацієнтами».
І що ви робите, коли в аптеку заходить відвідувач, налаштований на скандал?
Посміхаюся! Дуже щиро і саме йому. Це зазвичай обеззброює. Не те щоб після цього скандаліст стає «білим і пухнастим», але запал вже не той. Ніколи не дозволяю собі підвищувати голос, тим більше переходити «на особистості». Ми ж розуміємо: людині погано, не від доброго життя вона прийшла в аптеку скандалити.
Іноді вдається уникнути конфліктної ситуації завдяки тому, що ти об’єднуєшся з відвідувачем, Приміром, кажеш: «Ми ж з вами в одному човні, навіщо нам сваритися?»
Допомагає?
Ой, скільки разів ті скандальні пацієнти потім просили вибачення! Зараз в усіх нерви на межі, тож не треба піддаватися на провокацію. Фармацевт має залишатися спокійним і врівноваженим навіть тоді, коли в душі вирує ураган емоцій.
Можете пригадати якісь історії з вашого аптечного життя?
За багато років було багато різних ситуацій. Але ми, фармацевти, маємо зберігати таємниці наших відвідувачів недоторканими. Все, що відбувається в аптечному житті, завжди залишається в стінах аптеки.
Дата створення: 01.02.2023 Дата оновлення: 16.02.2023