Тенокс

Таблетки у контурних чарункових упаковках по 10 штук, в картонну пачку вкладено 3 або 9 блістерів.

1 таблетка препарату Тенокс 5 містить:

• Амлодипіну (у формі амлодипіну малеату) - 5 мг;
• Додаткові інгредієнти.

1 таблетка препарату Тенокс 10 містить:

• Амлодипіну (у формі амлодипіну малеату) - 10мг;
• Додаткові інгредієнти.

Тенокс - антигіпертензивний препарат групи блокаторів кальцієвих каналів. До складу препарату Тенокс входить амлодипін - лікарська речовина, похідне дигідропіридину. Амлодипін зв'язується з дигідропіридиновими рецепторами, блокує повільні кальцієві канали та знижує перехід іонів кальцію всередину клітини. Препарат впливає більшою мірою на клітини гладеньких м'язів судин і в меншому ступені на клітини серцевого м'яза. За рахунок зниження тонусу гладеньком'язової шару судин відзначається зменшення загального периферичного судинного опору і зниження артеріального тиску без розвитку рефлекторної тахікардії.
Тенокс також має виражену антиангінальну дію за рахунок розширення просвіту коронарних артерій і артеріол, а також зниження потреби міокарда в кисні (внаслідок зменшення переднавантаження на серце).

Амлодипін сприяє нормалізації артеріального тиску, у пацієнтів з ішемічною хворобою серця підвищує толерантність до фізичних навантажень, сповільнює розвиток ішемічної депресії сегмента ST і зменшує частоту нападів стенокардії.
Для амлодипіну характерно деяке натрійуретічеськоє дію.
Після одноразового застосування препарату амлодипін забезпечує контроль артеріального тиску протягом 24 годин. Тенокс трохи зменшує ступінь гіпертрофії лівого шлуночка.
Терапевтичний ефект препарату Тенокс після перорального застосування розвивається протягом 2-4 годин.
Амлодипін повільно всмоктується в травному тракті. Абсолютна біодоступність досягає 80%. Пік плазмової концентрації амлодипіну досягається протягом 6-12 годин. Порядку 97-98% амлодипіну зв'язується з білками плазми.

Рівноважні концентрації амлодипіну досягаються через тиждень після початку терапії. Амлодипін в організмі метаболізується з утворенням фармакологічно неактивних речовин.
Період напіввиведення амлодипіну становить приблизно 35-50 годин. Виводиться активний компонент препарату Тенокс переважно нирками у вигляді метаболітів.

Препарат Тенокс призначений для терапії пацієнтів, які страждають на артеріальну гіпертензію. Амлодипін також застосовується для лікування пацієнтів з вазоспастичну або стабільною стенокардією.
Тенокс можна застосовувати, як в якості монотерапії, так і в комплексі з іншими лікарськими засобами.

Тенокс призначений для перорального застосування. Амлодипін приймають незалежно від прийому їжі. Таблетки Тенокс слід ковтати цілими, запиваючи невеликою кількістю питної води. Добову дозу препарату Тенокс, як правило, призначають на один прийом.

Тривалість терапії та дози амлодипіну визначає лікуючий лікар.
Дорослим при артеріальній гіпертензії і стенокардії, як правило, призначають амлодипін в початковій дозі 5 мг на добу. У разі якщо через 2 тижні після початку терапії не досягається необхідний контроль артеріального тиску дозу амлодипіну збільшують до 10мг на добу.

Пацієнтам зі зниженою функцією нирок або печінки, а також пацієнтам похилого віку корекція дози амлодипіну не потрібна.

Тенокс непогано переноситься пацієнтами. Однак в період терапії препаратом у деяких пацієнтів відзначали розвиток таких небажаних ефектів, викликаних амлодипіном:

• З боку серця, судин і системи кровотворення: відчуття серцебиття, артеріальна гіпотензія, васкуліт, набряки нижніх кінцівок, гіперемія обличчя та верхньої частини тіла, задишка, непритомність, порушення серцевого ритму, кардіалгія. Крім того, можливий розвиток серцевої недостатності, екстрасистолії, лейкопенії, тромбоцитопенії і мігрені.
• З боку периферичної та центральної нервової системи: емоційна лабільність, головний біль, підвищена стомлюваність, запаморочення, порушення режиму сну, судоми, гіпестезія, парестезія, астенія, депресивні стани. Крім того, можливий розвиток апатії, ажитації, амнезії, нервозності та атаксії.
• З боку шлунково-кишкового тракту і печінки дискомфорт і біль в епігастральній ділянці, блювання, нудота, жовтяниця з холестазом, панкреатит, сухість слизової оболонки рота, метеоризм, порушення стільця. Відзначалися також поодинокі випадки розвитку гастриту, змін маси тіла і гіперплазії ясен.
• З боку сечостатевої системи: часті та хворобливі позиви до сечовипускання, дизурія, поліурія, ніктурія, зниження лібідо, порушення ерекції, гінекомастія.
• З боку опорно-рухового апарату: біль у мишках і статутах, артроз, міастенія.
• Алергічні реакції: кропив'янка, ксеродермія, облисіння, кон'юнктивіт, алергічний дерматит, пурпура, макулопапульозний висип і ангіоневротичний набряк.
• Інші: зниження гостроти зору, диплопія, збільшення рівня глюкози в плазмі крові, шум у вухах, задишка, підвищена пітливість, носова кровотеча, спрага. Крім того, зазначалося розвиток кашлю, риніту, зміни смакових відчуттів і порушень акомодації.

Тенокс не призначають пацієнтам з індивідуальною непереносимістю амлодипіну і похідних дигідропіридину.
Заборонено призначення препарату Тенокс пацієнтам з шоком різної етіології, вираженої артеріальної гіпотензією (систолічний тиск менше 90мм.рт.ст.), порушенням відтоку крові з лівого шлуночка (в тому числі внаслідок стенозу аорти, мітрального стенозу і обструктивної гіпертрофічної кардіоміопатії).
Амлодипін не застосовують для терапії пацієнтів, які страждають нестабільною стенокардією, а також серцевою недостатністю після перенесеного інфаркту міокарда (протягом 4 тижнів після гострого інфаркту міокарда).
Тенокс не застосовують під педіатричній практиці.

Рекомендується дотримуватися обережності, призначаючи препарат Тенокс пацієнтам, що страждають порушеннями функції печінки, синдромом слабкості синусового вузла, декомпенсованою серцевою недостатністю.
Амлодипін з обережністю призначають пацієнтам похилого віку, а також пацієнтам з цукровим діабетом та порушеннями ліпідного обміну.
Слід відмовитися від водіння автомобіля і управління потенційно небезпечними механізмами в період терапії препаратом Тенокс (особливо на початку терапії). Займатися діяльністю, що вимагає підвищеної уваги, можна тільки в разі, якщо препарат добре переноситься і у пацієнта протягом 1 місяця після початку терапії не відзначалося розвитку запаморочення, головного болю і сонливості.

Амлодипін може бути призначений вагітним жінкам у разі, якщо користь для матері перевищує можливі ризики для плода.
Перед початком терапії препаратом Тенокс слід відмовитися від годування грудьми, оскільки амлодипін проникає в грудне молоко.

При одночасному застосуванні препарату Тенокс з кетоконазолом, ритонавіром, ітраконазолом, дилтіаземом і іншими інгібіторами цитохрому CYP 3A4 можливе підвищення плазмових концентрацій амлодипіну.

Слід дотримуватися обережності, призначаючи Тенокс пацієнтам, які отримують інгібітори цитохрому CYP 3A4.
Можливе зниження плазмових концентрацій амлодипіну при одночасному застосуванні з лікарськими засобами, індукує цитохром CYP 3A4 (в тому числі екстрактом звіробою і рифампіцином).
Тенокс при одночасному застосуванні потенціює ефекти інших антигіпертензивних засобів.

Терапевтичний ефект амлодипіну може посилюватися при одночасному застосуванні з хінідином, аміодароном, блокаторами альфа 1 -адренорецепторів, а також антипсихотичними засобами.
Тенокс при одночасному застосуванні підвищує нейротоксическое дію препаратів літію.
Солі калію знижують ефективність препарату Тенокс.
Можливе посилення негативного інотропного ефекту і подовження інтервалу QT при одночасному застосуванні амлодипін з прокаїнамідом і хінідином.

Прийом амлодипіну в дозах, які значно перевищують рекомендовані, призводить до розвитку надмірної периферичної вазодилатації, гіпотензії і тахікардії. Як правило, важка передозування відзначається при прийомі препарату Тенокс в дозі, яка в 10 і більше разів перевищує терапевтичну.
Специфічного антидоту немає. Якщо після прийому препарату пройшло менше 60 хвилин, призначають промивання шлунка і прийом ентеросорбентние засобів. Пацієнти з інтоксикацією амлодипином повинні перебувати під контролем медичного персоналу.

Рекомендується проводити моніторинг функції серця і дихальної функції, а також контролювати діурез.

При розвитку артеріальної гіпотензії рекомендується укласти пацієнта на спину і трохи підняти нижні кінцівки. Крім того, для підтримки артеріального тиску і судинного тонусу призначають введення вазоконстрікторних засобів.

Для зняття блокади кальцієвих каналів допускається призначення кальцію глюконату (внутрішньовенно).
Проведення гемодіалізу при передозуванні амлодипіну неефективно.

Препарат Тенокс слід зберігати не більше 3 років після виготовлення в приміщеннях з температурою, яка не перевищує 25 градусів Цельсія.