Мозіфер

Препарат застосовується для посилення мобілізації гемопоетичних стовбурових клітин до периферичного кровотоку з метою їх збору і подальшої аутотрансплантації в комбінації з гранулоцитарним колонієстимулюючим фактором (Г-КСФ) пацієнтам з лімфомою або множинною мієломою (для дорослих), або з лімфомою, солідними злоякісними пухлинами (у дітей від 1-го року), що мають погану мобілізаційну активність.

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.

З боку крові та лімфатичної системи: спленомегалія і нетравматичний розрив селезінки.

З боку імунної системи: алергічні реакції, анафілактичні реакції, включаючи анафілактичний шок.

Порушення психіки: безсоння, незвичайні сновидіння, нічні кошмари.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення.

З боку шлунково-кишкового тракту: діарея, нудота, метеоризм, болі в животі, блювання, здуття живота, сухість у роті, дискомфорт в епігастральній ділянці, запор, диспепсія, гіпестезія слизової оболонки порожнини рота.

З боку шкіри та підшкірних тканин: гіпергідроз, еритема.

З боку скелетно-м’язової та сполучної тканини: артралгія, скелетно-м’язовий біль.

Загальні розлади і порушення у місці введення: реакції у місці ін’єкції, втома, нездужання.

Алергічні реакції: кропив’янка, періорбітальний набряк, задишка або гіпоксія. Дані реакції легкого або помірного ступеня тяжкості і виникали протягом приблизно 30 хвилин після введення препарату.

З боку серцево-судинної системи: інфаркт міокарда, ортостатична гіпотензія і/або синкопе.

З боку шлунково-кишкового тракту: діарея, нудота, блювання, болі в животі.

Парестезії: часто спостерігаються в онкологічних пацієнтів після аутотрансплантації внаслідок проведених чисельних медичних процедур.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Застосування препарату Мозіфер у період вагітності можливе тільки у випадках, коли користь від застосування перевищує можливий потенційний ризик.

Під час терапії препаратом Мозіфер слід припинити грудне годування.

Діти

Препарат можна застосовувати дітям від 1-го року.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Оскільки у деяких пацієнтів спостерігалося запаморочення, стомлюваність або вазовагальні реакції, необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом і заняттях іншими потенційно небезпечними видами діяльності.

Випадків передозування зафіксовано не було. З урахуванням обмежених даних про застосування препарату в дозі, що перевищує рекомендовану (до 0,48 мг/кг), можна припустити, що частота порушень з боку шлунково-кишкового тракту, вазовагальних реакцій, ортостатичної гіпотензії і/або синкопе може збільшуватися.

Досліджень з вивчення взаємодій даного препарату не проводили. Тести, проведені in vitro, показали, що плериксафор не метаболізується ізоферментами цитохрому P450, а також не пригнічує і не посилює їх активність. Згідно з дослідженнями in vitro, препарат не є субстратом або інгібітором Р-глікопротеїну.

Додавання ритуксимабу до «режиму мобілізації» (плериксафор і Г-КСФ) у клінічних дослідженнях з участю пацієнтів із неходжкінською лімфомою не впливало на безпеку пацієнта або концентрацію CD34+ клітин.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС у недоступному для дітей місці.