Лонгідаза

Порошок ліофілізований для приготування розчину для парентерального застосування Лонгидаза по 15мг (1500 МО активної речовини) або 20 мг (3000 МО активної речовини) в ампулах або флаконах темного скла, в картонній пачці 5 ампул або флаконів, вкладених в контурну упаковку з полімерних матеріалів.

1 флакон (ампула) з порошком для приготування розчину для парентерального застосування препарату Лонгидаза містить:

• Кон'югату гіалуронідази з сополімером (N-оксиду 1,4-етіленпіперазін і (N-карбоксиметил) -1,4-етіленпіперазінія бромід) - 1500 МО або 3000 МО;
• Додаткові речовини.

Лонгидаза - кон'югат протеолітичного ферменту гіалуронідази з високомолекулярним носієм - речовиною групи похідних N-оксиду поли-1,4-етіленпіперазіна. Лонгідаза має фармакологічними властивостями, властивими препаратів з гіалуронідазну активністю. Зокрема препарат Лонгидаза має виражену протинабрякову, антиоксидантну, протизапальну, хелатирующими та імуномодулюючу дію.

Специфічними субстратами гіалуронідази є глікозаміноглікани (зокрема хондроїтин, гіалуронова кислота, хондроїтин-6-сульфат і хондроїтин-4-сульфат) - речовини сполучної тканини. Внаслідок гліколізу відзначається зниження в'язкості гликозаминогликанов, здатність зв'язувати іони металів і воду, таким чином, підвищується проникність і трофіка тканин, знижується вираженість набряків і гематом, збільшується еластичність рубцевих ділянок, а також усуваються спайки та контрактури та поліпшується рухливість суглобів. Найбільш виражений ефект препарат Лонгидаза дає в початкових стадіях патологічного процесу.

Ефективність препарату Лонгидаза значно вища, ніж нативной гіалуронідази, оскільки кон'югація сприяє підвищенню стійкості ферменту до дії температур і інгібуючих речовин.

Антиоксидантну дію препарату Лонгидаза обумовлено здатністю активної речовини пов'язувати вивільняються іони заліза, активують вільно-радикальні реакції, стимулятори синтезу колагену і інгібітори гіалуронідази. Політропний властивості препарату реалізуються в протівофіброзное дії, яке доведено біохімічними, електронно-мікроскопічними та гістологічними дослідженнями на моделі пневмофиброза.

Лонгидаза регулює синтез медіаторів запалення, послаблює перебіг гострої фази запального процесу, стимулює гуморальний імунітет і підвищує стійкість організму до інфекцій.

Препарат не погіршує перебіг післяопераційного періоду, не викликає прогресування інфекційного процесу, не робить негативного впливу на відновлення кісткової тканини. Такі властивості дозволяють застосовувати препарат Лонгидаза як засіб профілактики грубого рубцювання і передаються статевим шляхом після оперативних втручань.

При одночасному парентеральному введенні препарат Лонгидаза підсилює абсорбцію інших препаратів і прискорює дію місцевих анестетиків.
Лонгидаза низькотоксичні препарат, що не виявляє впливу на нормальну функцію імунної та репродуктивної системи. Лонгидаза не робить мутагенного, канцерогенного та тератогенної дії.

При парентеральному застосуванні препарату Лонгидаза активний компонент швидко абсорбується в системний кровотік, досягаючи пікових значень у плазмі протягом 20-25 хвилин. Період напіввиведення активного компонента при внутрішньом'язовому введенні досягає 36 годин, при підшкірному введенні - 45 годин. Біодоступність препарату при парентеральному введенні досягає 90%.

Активний компонент препарату Лонгидаза проникає через гематоплацентарний, гематоенцефалічний і офтальмологічний бар'єри.
Гиалуронидаза гидролизируется в організмі, носій розпадається до олігомерів і виводиться нирками в дві фази. Повністю препарат Лонгидаза виводиться з організму протягом 4-5 діб після парентерального введення.

Порошок для приготування розчину для парентерального застосування Лонгидаза застосовують в комплексній терапії пацієнтів, які страждають захворюваннями, які супроводжуються гіперплазією сполучної тканини. Зокрема препарат Лонгидаза застосовують:

У гінекологічній практиці при спаєчних процесах в малому тазі, якими супроводжуються запальні захворювання внутрішніх статевих органів (в тому числі при внутрішньоматкових синехії, трубно-перитонеальному безплідді та хронічній формі ендометриту).

В урологічній практиці при хронічному простатиті та интерстициальном циститі.

У хірургічній практиці при спаечном процесі після оперативних втручань на черевній порожнині, гіпертрофічних рубцях після опіків, травм, операцій, піодермії, а також загоюються.

У дерматовенерологічної та косметологічної практиці при обмеженій склеродермії, що формуються, келоїдних і гіпертрофічних рубцях після піодермії, операцій, травм і опіків.

У пульмонологічної практиці та фтизіатрії при пневмосклерозі, кавернозно-фиброзном або инфильтративном туберкульозі, туберкулеме, фіброзуючий альвеоліт.

В ортопедії при контрактуре суглобів, анкілозуючому спондилоартриті, артрозах і гематомах.

Також препарат Лонгидаза може застосовуватися для підвищення біодоступності протимікробних препаратів і місцевих анестетиків в урологічній, гінекологічній, пульмонологічної і дерматовенерологічної практиці.

Препарат Лонгидаза за рішенням лікаря може бути призначений в якості профілактики утворення рубців і стриктур після оперативних втручань.

Порошок Лонгидаза призначений для приготування розчину для парентерального застосування. Готовий розчин призначений для введення внутрішньом'язово, підшкірно і внутрішньошкірно. Заборонено внутрішньовенне введення розчину Лонгидаза. Підшкірно, як правило, розчин вводять поблизу місця ураження або під рубцеву тканину.

Для приготування розчину у флакон додають 1,0-2,0 мл 0,25-0,5% розчину прокаїну (при непереносимості прокаїну його слід замінити 0,9% розчином натрію хлориду або водою для ін'єкцій). При приготуванні розчину для підвищення біодоступності препаратів вміст флакона розчинять в 2 мл (3000 МО) або 1 мл (1500 МО) розчину натрію хлориду ізотонічного. Розчинник необхідно вводити у флакон повільно, через кілька хвилин розчин акуратно перемішують, що не струшуючи (швидке введення розчинника або струшування флакона може привести до вспениванию білка). Готовий розчин використовують відразу, зберігати готовий розчин заборонено.

Тривалість терапії та дози препарату Лонгидаза визначає лікар.

Профілактичні дози:

• В якості профілактики утворення спайок і рубців після оперативного втручання зазвичай призначають введення 3000 МО препарату Лонгидаза 1 раз в 72 години. Загальна курсова доза препарату становить 5 ін'єкцій. Залежно від ризику розвитку спайок курсова доза може бути збільшена до 10 ін'єкцій (в такому випадку ін'єкції слід проводити з інтервалом 5 днів).

Терапевтичні дози:

• У гінекологічній практиці при спаечном процесі зазвичай призначають по 3000 МО препарату Лонгидаза внутрішньом'язово кожні 3-5 днів. Загальна курсова доза становить 10-15 ін'єкцій.
• У гінекологічній практиці при трубно-перитонеальному безплідді зазвичай призначають по 3000 МО препарату Лонгидаза внутрішньом'язово кожні 3 дні, після 5 ін'єкцій інтервал між ін'єкціями збільшують до 5 днів. Загальна курсова доза становить 15 ін'єкцій.
• В урологічній практиці при хронічному простатиті та интерстициальном циститі зазвичай призначають по 3000 МО препарату Лонгидаза внутрішньом'язово 1 раз в 5 днів. Загальна курсова доза становить 10-15 ін'єкцій.
• У хірургічній практиці при спайкової хвороби після оперативних втручань зазвичай призначають 3000 МО препарату Лонгидаза внутрішньом'язово 1 раз в 3-5 днів. Загальна курсова доза становить 10-15 ін'єкцій.
• У хірургічній практиці при загоюються зазвичай призначають 3000 МО препарату Лонгидаза внутрішньом'язово 1 раз в 5 днів. Загальна курсова доза становить 5-10 ін'єкцій.
• У дерматовенерологічної та косметологічної практиці при обмеженій склеродермії зазвичай призначають по 3000-4500 МО препарату Лонгидаза внутрішньом'язово 1 раз в 3-5 днів. Загальна курсова доза становить до 20 ін'єкцій.
• У дерматовенерологічної та косметологічної практиці при келоїдних, що формуються і гіпертрофічних рубцях після опіків, піодермії і ран зазвичай призначають по 3000-4500 МО препарату Лонгидаза підшкірно або внутрірубцово 1 раз в 3 дня. Загальна курсова доза становить до 15 ін'єкцій. Курс може бути збільшений до 25 ін'єкцій з обов'язковим збільшенням інтервалу між ін'єкціями до 5 днів. За рішенням лікаря можна чергувати внутрірубцовое і внутрішньом'язове введення препарату Лонгидаза.
• У пульмонологічної практиці та фтизіатрії зазвичай призначають по 3000 МО препарату Лонгидаза внутрішньом'язово 1 раз в 5 днів. Загальна курсова доза при пневмосклерозі становить 10 ін'єкцій, при фіброзуючий альвеоліт - 15 ін'єкцій з подальшою підтримуючою терапією (1 введення в 10 днів курсом до 25 ін'єкцій), при туберкульозі - 25 ін'єкцій (з можливим продовженням терапії до 6-12 місяців після запровадження 3000 МО препарату Лонгидаза 1 раз в 10 днів).
• В ортопедичній практиці при контрактуре суглобів, гематомах, артрозі та анкілозуючому спондилоартрозі зазвичай призначають 3000 МО препарату Лонгидаза підшкірно поблизу місця ураження 1 раз в 3 дня. Загальна курсова доза становить 5-15 ін'єкцій. При необхідності курс терапії продовжують, збільшуючи інтервал між ін'єкціями до 5 днів.

Для збільшення біодоступності препаратів 1500 МО препарату Лонгидаза вводять за 10-15 хвилин до введення основного препарату в той же місце, що і основний препарат.

Заборонено введення препарату Лонгидаза в ділянки з гострим інфекційним запаленням.

При пропуску дози її слід ввести якомога раніше, проте не слід подвоювати дозу препарату Лонгидаза.

При важких хронічних продуктивних процесах в сполучній тканині після стандартного курсу терапії призначають тривалу підтримуючу терапію (3000 МО препарату Лонгидаза 1 раз в 10-14 днів).

Пацієнтам з нирковою недостатністю не слід призначати більше 3000 МО препарату Лонгидаза в тиждень.

При застосуванні препарату Лонгидаза у пацієнтів можливий розвиток місцевих або системних алергічних реакцій. При застосуванні розчину для ін'єкцій Лонгидаза у пацієнтів також можливий розвиток місцевих реакцій у формі хворобливості в місці введення, гіперемії, свербежу та припухлості в місці ін'єкції. Місцеві реакції, як правило, не вимагають відміни препарату і самостійно проходять протягом 24-72 годин.

Препарат Лонгидаза не застосовують для лікування пацієнтів з відомою гіперчутливістю до компонентів порошку для приготування розчину для ін'єкцій.

Препарат Лонгидаза не застосовують для терапії пацієнтів із злоякісними новоутвореннями, а також важкими порушеннями функцій нирок.

Не слід призначати препарат Лонгидаза пацієнтам з легеневою кровотечею, кровохарканням, гострими формами інфекційних захворювань, а також недавнім крововиливом в склоподібне тіло.

У педіатричній практиці порошок для приготування розчину для ін'єкцій Лонгидаза не застосовують.

З обережністю слід призначати препарат Лонгидаза пацієнтам з нирковою недостатністю, а також пацієнтам, у яких в недавньому часі було кровотеча.

Препарат Лонгидаза не застосовують під терапії вагітних і годуючих жінок.

Якщо уникнути застосування препарату Лонгидаза в період лактації не можна слід перервати годування груддю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами:

Лонгидаза посилює дію протимікробних засобів, місцевих анестетиків і АПФ при одночасному застосуванні.

При одночасному застосуванні високі дози саліцилатів, кортизону, естрогенів, адренокортикотропного гормону і антигістамінних засобів знижують ефективність препарату Лонгидаза.

Не рекомендується одночасне застосування препарату Лонгидаза з фуросемідом, фенітоїном і бензодіазепінами.

При застосуванні завищених доз препарату Лонгидаза у пацієнтів можливий розвиток ознобу, запаморочення, підвищення температури тіла, а також зниження артеріального тиску.

Специфічного антидоту немає. При розвитку ознак передозування слід припинити введення препарату Лонгидаза і при необхідності провести симптоматичну терапію.

Препарат Лонгидаза слід зберігати в приміщеннях з температурним режимом від 8 до 15 градусів Цельсія протягом не більше 2 років після випуску.

Готовий розчин для парентерального застосування Лонгидаза зберіганню не підлягає.