Фагоцеф

Інфекції, спричинені чутливими до дії препарату мікроорганізмами:

• інфекції ЛОР-органів (ангіни, отити);
• інфекції дихальних шляхів (бронхіти, пневмонії, плеврити, абсцеси);
• інфекції сечостатевої системи;
• септицемія, бактеріємія;
• інтраабдомінальні інфекції (включаючи перитоніт);
• інфекції шкіри та м’яких тканин;
• інфекції кісток і суглобів;
• менінгіт (за винятком лістеріозного) та інші інфекції центральної нервової системи.

Профілактика інфекцій після хірургічних операцій на травному тракті, урологічних та акушерсько-гінекологічних операцій.

Підвищена чутливість до цефалоспоринових антибіотиків, гіперчутливість до інших β-лактамних антибіотиків, до лідокаїну (для внутрішньом’язового введення), кровотеча, ентероколіт а анамнезі (особливо неспецифічний виразковий коліт); атріовентрикулярна блокада без встановленого водія серцевого ритму, тяжка серцева недостатність.

З боку травного тракту: втрата апетиту, нудота, блювання, діарея, біль у животі, дисбактеріоз, метеоризм, стоматит, глосит, псевдомембранозний коліт.

З боку гепатобіліарної системи: гепатит, порушення функції печінки, гостра печінкова недостатність, жовтяниця, холестаз.

З боку серця: аритмія після швидкої інфузії болюсу через центральний венозний катетер.

З боку імунної системи: анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, реакція Яриша-Герксгеймера; рідко – анафілактичний шок.

З боку шкіри та підшкірної тканини: реакції гіперчутливості, включаючи гіперемію, висипання, свербіж шкіри, кропив’янку, мультиформну ексудативну еритему, синдром Стівенса–Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (Лайєлла), гарячку; дуже рідко – гострий генералізований екзантематозний пустульоз.

З боку сечовидільної системи: порушення функції нирок, підвищення креатиніну (особливо при одночасному застосування з аміноглікоизадми), олігурія, інтерстиціальний нефрит, збільшення концентрації азоту сечовини.

Лабораторні показники: збільшення концентрації азоту сечовини та креатиніну, гіпокоагуляція, позитивна реакція Кумбса, підвищення рівня печінкових ферментів (аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, лактатдегідрогенази, гамма-глутаматтрансферази, лужної фосфатази) та/або білірубіну.

З боку системи крові: нейтропенія, гранулоцитопенія, транзиторна лейкопенія, анізоцитоз, гіпокоагуляція, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, гіпопротромбінемія, гемолітична анемія, еозинофілія, аутоімунна гемолітична анемія.

З боку центральної нервової системи: головний біль, оборотна енцефалопатія (наприклад порушення свідомості, порушення ходи), запаморочення, судоми, підвищена втомлюваність, слабкість.

Місцеві реакції: гарячка, реакції у місці введення, включаючи біль та інфільтрат у місці внутрішньом’язового введення, біль по ходу вени, запалення тканин, флебіт/тромбофлебіт.

Ефекти, зумовлені біологічною дією: можливий розвиток суперінфекції (у тому числі кандидоз, вагініт).

З обережністю призначати лікарський засіб при порушеннях функції нирок або печінки, при підвищеній чутливості до пеніцилінів в анамнезі. При порушеннях функції нирок дозу лікарського засобу слід зменшити з урахуванням вираженості ниркової недостатності і чутливості збудника. При тривалому застосуванні лікарського засобу слід контролювати функцію нирок, проводити профілактику дисбактеріозу. Доцільно регулярно контролювати клітинний склад периферичної крові, функцію печінки. Під час застосування лікарського засобу можливий хибнопозитивний результат проби Кумбса.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Застосування лікарського засобу у період вагітності протипоказане.

На період лікування препаратом слід припинити годування груддю.

Діти

Дітям віком до 2,5 року лікарський засіб внутрішньом’язово не призначати.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Через можливість виникнення побічних реакцій з боку нервової системи слід уникати керування автотранспортними засобами або роботи з іншими механізмами на період лікування.

Симптоми: можливі гарячка, лейкопенія, тромбоцитопенія, гостра гемолітична анемія, шкірні, шлунково-кишкові реакції та реакції з боку печінки, задишка, ниркова недостатність, стоматит, анорексія, тимчасова втрата слуху, втрата орієнтації у просторі, енцефалопатія (особливо при нирковій недостатності). У поодиноких випадках спостерігаються судоми, а також посилення побічних ефектів.

Лікування. Специфічний антидот відсутній. Рівень цефотаксиму у сироватці крові можна зменшити шляхом гемодіалізу або перитонеального діалізу. У разі необхідності проводити симптоматичну терапію. При виникненні анафілактичного шоку слід негайно вжити відповідних заходів. При перших ознаках реакції підвищеної чутливості (шкірні висипи, кропив’янка, головний біль, нудота, втрата свідомості) введення цефотаксиму слід припинити. У разі тяжкої реакції підвищеної чутливості або анафілактичної реакції слід розпочати відповідну терапію (введення епінефрину та/або глюкокортикоїдів). При інших клінічних станах можуть потребуватися додаткові заходи, наприклад штучне дихання, застосування антагоністів гістамінових рецепторів. У разі судинної недостатності слід вжити реанімаційних заходів.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 30ºC.

Зберігати у недоступному для дітей місці.