Захворювання, яке може залишити вас без нащадків

Ендометріоз – хвороба-загадка. Попри те, що вона вражає чи не кожну десяту жінку віком від 16 років до настання менопаузи, лікарі досі достеменно не знають причин, які її викликають. Але наразі відомо, що ендометріоз досить часто призводить до безпліддя.

Свою назву захворювання отримало від слова «ендометрій» – це слизова тканина, якою зсередини вкрита матка. Коли ця тканина починає розростатися та виходити назовні, ставлять діагноз «ендометріоз».

Як далеко може зайти ендометрій?

Життям ендометрію керують гормони. Вони визначають його народження і смерть, тобто відчуження маткою, яке відбувається на початку циклу, якщо не сталося зачаття. Менструальна кров має вивести його з матки. Але іноді цей процес відбувається не зовсім так, як запланувала природа, і клітини ендометрію з кров’ю повертаються. А потім починають неконтрольовано розростатися, «мігруючи» у яєчники, піхву, труби, в черевну порожнину і навіть в органи, зовсім не пов’язані з репродуктивною функцією. Їхніми мішенями в рідкісних випадках можуть стати кишківник, апендикс, шкіра, легені і навіть мозок!

Вони формують в органах малого тазу доброякісні новоутворення, які, в першу чергу, заважають завагітніти. А також ускладнюють життя дискомфортом та болем.

Симптоми загадкового захворювання

Зазвичай спочатку жінка нічого не відчуває. Але згодом з’являються наступні симптоми:

• дуже болісні менструації, зокрема в перші два дні;
• біль внизу живота під час статевого акту, сечовипускання і навіть під час тренувань чи підняття важкої сумки;
• надто рясні або, навпаки, мізерні менструації;
• кров’янисті виділення між місячними, що можуть переходити у маткову кровотечу;
• збій менструального циклу;
• проблеми з зачаттям за умови регулярного статевого життя;
• пожовтіння шкірних покривів та слизової;
• закрепи та порушення сечовипускання;
• відчуття ознобу, що може супроводжуватися субфебрильною температурою (не більше 38°С) впродовж тривалого часу.

Тригери ендометріозу

Чому може відбуватися розповсюдження ендометрію за межі матки? Лікарі шукають відповідь на це питання вже не один десяток років. Поки зрозуміло тільки те, що це хронічне гормонозалежне захворювання, тобто його розвиток можуть запускати проблеми в роботі гормональної та імунної систем.

Вивчення історій хвороби пацієнток з ендеметріозом показує, що в більшості в анамнезі були:

• аборт або хірургічне вишкрібування порожнини матки;
• використання внутрішньоматкових контрацептивів, зокрема, до настання першої вагітності;
• складні пологи, зокрема коли довелося застосовувати кесарів розтин;
• перша вагітність і пологи після 35 років;
• будь-які оперативні втручання в тіло матки, приміром, видалення фіброміоми;
• травми та запальні захворювання яєчників, матки, маткових труб тощо.

Окремо лікарі наполягають на тому, що жінка, в якої мати, бабуся чи інша родичка жіночої статі мала ендометріоз, повинні регулярно (не рідше одного разу на рік!) відвідувати гінеколога, адже спадкова схильність має неабияке значення для розвитку гормонозалежних захворювань.

Як зберегти якість життя, коли встановлений діагноз «ендометріоз»

Наразі сучасна медицина найчастіше використовує гормональну терапію. Вона підбирається лікарем з урахуванням віку пацієнтки та стадії ендометріозу. Її мета – зменшити рівень естрогенів, завдяки чому новоутворення хоч і не зникають, але перестають рости. Варто пам’ятати, що ендометріоз дуже підступний, тому часто повертається. Отже, прийом гормональних препаратів не можна припиняти без дозволу лікаря!

У важких випадках проводять оперативне видалення новоутворень, зокрема, кіст яєчників. Американська асоціація репродуктивної медицини попереджає, що будь-яке хірургічне втручання може призвести до рецидиву захворювання. За статистикою, більша половина пацієнток, прооперованих з приводу ендометріозу, через 5 років знову потрапляють на операційний стіл. Щоб запобігти рецидивам захворювання, призначають гормональну терапію.

Хоча від ендометріозу сьогодні неможливо позбавитися повністю, запускати захворювання не варто навіть тоді, коли ви не плануєте вагітніти. Окрім безпліддя, він небезпечний ще й тим, що «грає на руку» раку. В зоні особливого ризику матка, нирки, ендокринні органи, груди, шкіра і навіть мозок.

Регулярно проходьте обстеження у гінеколга і залишайтеся здоровими!

Список використаної літератури

• mayoclinic.org;
• clevelandclinic.org;
• ncbi.nlm.nih.gov.