Камені в нирках. Що робити?

Сечокам'яна хвороба стала справжньою епідемією нашого часу. Ви можете пів життя проходити з камінням у нирках, але ніколи не дізнатися про це. Однак якщо нирковий «сталактит»почне рости та проситися на вихід, то вам не допоможе жодне знеболювальне. Не чекайте цього моменту — дізнайтеся, як уникнути каменеутворення в нирках вже зараз, щоб потім не лягати під ніж хірурга.

Камені в нирках можуть не тільки викликати сильний біль, а й стати причиною інших проблем, зокрема інфекції. Восени та взимку це захворювання загострюється, як і більшість інших хронічних хвороб. Що вас має насторожити та як діяти, коли виникла підозра, що камінь з'явився?

Що таке нефролітіаз?

Так лікарі називають каміння в нирках — тверді утворення з оксалату кальцію або сечової кислоти, які формуються в одному з органів сечовидільної системи людини. Розмір утворень може бути різним, від крихітних до відносно великих. Поки вони вільно «плавають» у нирках, болю зазвичай немає. Проблема виникає, коли тверде тіло намагається пройти через сечовід і вийти через сечовидільну систему. Сечовід — це невелика трубка, по якій сеча надходить з нирок у сечовий міхур. У деяких випадках нирковий камінь може застрягти в сечоводі, тоді виникає сильний больовий синдром і з'являється кров у сечі. Якщо це станеться, необхідно негайно звернутися до лікаря для хірургічного втручання. Дрібне каміння з нирок виходить самостійно впродовж кількох тижнів. Рясне питво зазвичай допомагає цьому процесу.

Які бувають камені у нирках

Найбільш поширені камені з оксалату кальцію та фосфату кальцію. Основну їх частину – до 50% може становити чистий оксалат кальцію. Фосфат кальцію зустрічається лише у 5% випадків, а їхня суміш — в 45%. Основним компонентом кальцієвих каменів є брушит (гідрофосфат кальцію) або гідроксиапатит.

Камені зі струвіту або фосфату магнію та амонію ще називають інфекційними чи потрійними фосфатними. Вони складаються з фосфату магнію-амонію та утворюються в лужній сечі. Діагностуються у хворих із хронічними інфекціями сечовивідних шляхів. Таких пацієнтів серед «носіїв»каміння зазвичай не більше 10%.

Каміння сечової кислоти (5-10%) є результатом дієти з високим вмістом пуринів. Тобто, коли ви вживаєте багато тваринного білку, це призводить до надмірної кількості сечової кислоти в сечі, зменшення об'єму сечі та зниження її pH, що збільшує ймовірність утворення каменів.

Цистинові камені з'являються приблизно у 1 з 7000 осіб у всьому світі. Це наслідок генетичного захворювання, яке порушує всмоктування цистину чи виділення його з сечею.

Іноді утворення каменів може спровокувати приймання ліків. У цьому винні такі препарати, як гвайфенезин, тріамтерен, атазанавір та сульфаніламіди. Вони викликають утворення конкрементів, оскільки порушують метаболізм оксалату кальцію чи пуринів.

Симптоми сечокам'яної хвороби

Невеликі камені можуть взагалі не приносити проблем і виходити із сечею. Але якщо у вас є кілька каменів або один великий, то наступні неприємні симптоми не варто залишати поза увагою:

• біль у спині чи боці;
• кров у сечі;
• утруднене сечовипускання;
• біль при сечовипусканні;
• нудота чи блювання;
• підвищення температури;
• сеча з неприємним запахом.

Біль при сечокам'яній хворобі може бути коротким або тривати досить довго. Іноді він буває такої сили, що перетворює ваше життя на пекло. Зазвичай його описують як нестерпний, а жінки порівнюють із тим, який відчували під час пологів.

Особливо тривожним симптомом є колір сечі. Якщо вона замість звичайного жовтого відтінку набуває рожевого, стає червоною або коричневою, це вказує на присутність крові. Такий стан називається гематурією. Іноді кров не видно неозброєним оком, виявити її можна лише під мікроскопом. Тому якщо у вас з'явилися кілька перерахованих вище симптомів, зверніться до лікаря та здайте аналізи.

Чому утворюються камені у нирках?

Камені у сечовидільній системі з'являються через високий рівень кальцію, оксалатів та фосфору в сечі. Ці мінерали зазвичай є в сечі будь-якої здорової людини та не викликають жодних проблем. Але якщо їхня концентрація підвищується, це стає небезпечним.

Провокують утворення каменів такі фактори:

• зневоднення;
• ожиріння;
• дієта з високим вмістом оксалатів чи сечової кислоти;
• надлишок солі або цукру в раціоні;
• низька фізична активність;
• дисбаланс pH у сечі;
• регулярні запори;
• генетичні розлади.

Камені у нирках зазвичай виникають у людей віком від 20 до 50 років. Чоловіки набагато частіше, ніж жінки стають жертвами нефролітіазу. Ще один фактор ризику — спадковість. Якщо хтось із членів вашої родини вже зіткнувся з цією проблемою, будьте обережні!

6 способів зменшити процес каменеутворення

Пийте достатньо рідини. Найкраще віддати перевагу воді та обмежити кількість напоїв, які містять цукор, а також алкоголь. 8 склянок води на день — норма для дорослої людини і її краще дотримуватись навіть у холодну пору року. Ви можете додати в напій трохи апельсинового або лимонного соку, оскільки обидва містять цитрат, який допомагає запобігти утворенню каменів у нирках.

Зменшіть кількість солі у своєму раціоні. Високе споживання хлориду натрію (саме так хімічною мовою називається біла смерть) підвищує ризик утворення каменів шляхом того, що знижується реабсорбція кальцію в нирках і велика його кількість потрапляє в сечу.

Не підвищуйте споживання кальцію. Людям з кальцієвим камінням рекомендується дуже дозовано їсти молочні продукти та іншу їжу з високим вмістом цього макроелемента. Однак зовсім відмовлятися від них не варто — зменшення споживання кальцію може призвести до збільшення всмоктування оксалатів у кишківнику, що також є причиною підвищеного ризику виникнення каміння. Порадьтеся зі своїм лікарем та попросіть підібрати вам правильний раціон з урахуванням цього фактора.

Їжте багато фруктів та овочів. Щоб не утворювалися оксалатні, цистинові та уратні камені, сеча повинна бути трохи лужною. З цією місією чудово впораються дари природи, а також лужні мінеральні води. 

Обмежте споживання м'яса. Тваринний білок посилює кислотне навантаження, оскільки багатий на сірковмісні амінокислоти.

Не зловживайте продуктами із високим вмістом оксалатів. Це арахіс, шпинат, буряк, шоколад та солодка картопля. Немає потреби повністю виключати їх зі свого меню, але і їсти їх щодня не варто.

Список використаної літератури

• my.clevelandclinic.org;
• thekidneydietitian.org;
• verywellhealth.com.