Тамара шаповалова
Люди в Боровій не могли придбати ліки 6 місяців
О 5:30 ранку 24 лютого Борова здригнулася від вибухів: ворог скинув 3 ракети на військову частину, яка знаходиться на околиці. А наступного дня небо над селищем баражували російські бомбардувальники – їх мішенню був Ізюм. За кілька днів під окупацію потрапить Куп’янськ і селище опиниться в оточенні. А згодом – і в окупації, яка триватиме майже 6 місяців. Але в перший день повномасштабного вторгнення ні Тамара Вікторівна, ні її колеги не знали про страшні перспективи. На зміну вийшов весь колектив і працював аж до 13 квітня, до моменту, коли в селище зайшли окупаційні війська.
Що відбувалося в аптеці в перші дні війни?
В аптеці почався ажіотаж, люди скуповували все підряд… Аптека-конкурент поряд була зачинена. Наша аптека єдина працювала в селі, тому черга закінчувалася на вулиці, а ми втрьох намагалися обслужити всіх до комендантської години.
13 квітня Борова потрапила під окупацію і аптека зачинилась? Чи багато ліків залишилося?
Ліків в аптеці не було вже у березні, бо з початку війни нам не привозили товар. Залишилися лише деякі БАДи, медтехніка і трохи косметики. Але ми з дівчатами навідувалися в аптеку майже кожного дня, щоб зберегти це. Ми вірили, що повернемося до роботи, і тоді цей товар буде дуже потрібним. Інколи ми навіть відкривали аптеку, робили вигляд, ніби працюємо, бо окупанти погрожували, що опишуть все, що є в аптеці, а її саму приватизують. Ми зберегли її, і навіть коли йшли бої за визволення Борової і багато будинків постраждали, наша аптека вціліла!
Тому і відкрилася першою в селищі?
Так! Тільки-но над Боровою підняли український прапор і з’явився хоч якийсь зв’язок, я зателефонувала куратору, щоб обговорити можливість якнайшвидше відкрити аптеку. Надала фото аптеки, фасаду і товару, який залишився, і нам повідомили, що через 2 тижні на нас чекає відкриття! Раділи до сліз, сільчанам були дуже потрібні ліки, а нам – робота.
Коли аптека знову розпочала працювати, в селищі вже були електрика і зв’язок?
Аптека відновила роботу 24 жовтня – першою в селищі! На підготовку у нас пішло 4 дні, дуже старалися зробити все швидко. На той момент в селі не було зв’язку і світла, нам встановили генератор і старлінк, він нас виручає і сьогодні.
Фронт досі поряд, тому електрика і зв’язок після обстрілів зникають. Ми підключаємо генератор і працюємо, а місцеві жителі приходять до нас не лише по ліки, а й заряджати пристрої.
Тривоги і обстріли, певно, стали для вас буденною справою?
Ситуація в селі важка, сигнали повітряної тривоги лунають разів 5 на добу і тривають довго. Аптеку ми не зачиняємо, працюємо, інакше люди просто не зможуть придбати ліки, а після того, як вони майже 6 місяців не мали такої можливості, багатьох це лякає більше за обстріли.
Пригадую, як неподалік з аптекою влучила ракета. Вона не розірвалася, а застрягла в землі. Певно, це нас і врятувало. Приліт стався вдень, на зміні двоє фармацевтів, в залі люди. Аптеку струснуло, всі перелякалися. Але ні криків, ні паніки – ми вже звикли до наслідків війни і це найстрашніше...
Як змінилося ставлення місцевих жителів до фармацевтів за час війни?
Змінилося не тільки ставлення – самі люди змінилися. Ми багато через що пройшли разом! Зараз всі розуміють, що кожен з нас може потрапити в халепу і стикнутися з горем, тому люди цінують допомогу і підтримують один одного. Серед наших відвідувачів багато військових, максимально стараємося їм допомагати: замовляємо потрібні ліки, робимо бронь замовлення на пошту, обов’язково детально роз’яснюємо, як лікуватися, як запобігти ускладненням, навіть чим запивати ліки. Хлопці ж мають швидко одужувати. Ви б бачили, як вони нам дякують! А ми дуже вдячні керівникам нашої аптечної мережі за можливість працювати у такий важкий час і приносити користь людям!
Дата створення: 16.10.2023 Дата оновлення: 26.10.2023